«Слово, моя ти єдиная зброє...»

Кожна мова світу має у своєму арсеналі потужну зброю, що допомагає увиразнити мовлення, збагатити його, передати всі відтінки значень. Це фразеологізми. Не виняток й українська мова. До її складу входять десятки тисяч сталих висловів, мовних кліше, приказок, афоризмів. Про їхнє значення, походження  розкажуть фразеологічні словники.

Фразеологізми — джерело неповторності  літератури.  У мовленні фразеологізми використовують з різною метою: для надання висловлюванню образності, емоційності, експресивності; створення відтінку іронії, жарту, насмішки, сарказму тощо; вираження позитивних емоцій або фамільярності; відтворення найтонших нюансів значення, характеристики предмета, явища, ситуації.

Приклад:

Копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за рідного батька.

Жоден мовний стиль не обходиться без фразеологізмів. Найбільше їх у  художньому, публіцистичному, розмовному, де основна їх функція — вираження образності (дати драла, брати участь, хоч у рамці вправ). В офіційно-діловому стилі такі мовні звороти (мовні кліше) покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому — частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття (ухвалити рішення, досягти згоди, порядок денний, броунівський рух, нейтральна реакція). Особлива яскравість фразеологізмів виявляється в живому мовленні.

Приклад:

Крізь сей вінок дивлюсь я в далечінь минулих днів: вінки, вінки, куди ні скинеш оком, вінки пливуть на головах героїв (Чайка Дніпрова). Їй здається, що у місті гроші самі ростуть, наче на вербі в її городі груші (За В. Дроздом).

Що таке фразеологізм

Фразеологізм (фразеологічний зворот) – це стійке, лексично неподільне і цілісне  словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, називається фразеологією.

Зверни увагу!

Фразеологізм уживається як ціла нерозкладна словникова одиниця.  Значення фразеологізму не збігається із значенням окремих слів, що входять до його складу. У реченні такий вислів може виконувати функцію будь-якого члена речення.

Працювати до сьомого поту — запорука успіху. Йому ставало тепло на серці (Р. Самбук). Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав (М. Коцюбинський). Звісно, ці розбійники й гультіпаки хотіли вбити мене, але милостива доля врятувала від такого сумного кінця: судилося мені ще потоптати ряст (В. Шевчук). У нього був неперевершений талант грати на нервах.

Фразеологічні звороти кожної мови характеризуються стійкістю лексичного складу.  Нормативність вживання слів у таких сполуках закріплена в словниках і літературі: випливає (а не витікає) зі слів; відігравати роль (а не значення).

Фразеологізми нечасто можна перекласти з однієї мови на іншу. Здебільшого необхідно шукати близькі за значенням аналоги в мові перекладу: світ за очі — куда глаза глядят, хоч в око стрель — хоть глаз выколи, як муха в окропі — как белка в колесе.

Основні ознаки фразеологізмів

Усі фразеологізми мають декілька спільних ознак:

• відтворюваність у мовленні;

• постійний лексичний склад;

• у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію;

• наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами.

Будова фразеологізмів

За компонентним складом і граматичними зв’язками розрізняють такі види фразеологізмів:

• фразеологізми-речення (Одна пташка весни не наспіває. Баба з воза — кобилі легше);

• словосполучення (жовта преса, дерти носа, легка рука, земля обітована, манна небесна);

• фразеологізми-слова  (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис, одіссея, Крез).

Класифікація фразеологізмів

1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) — стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Вони неподільні за змістом і не перекладаються іншими мовами дослівно (собаку зарито — суть справи, зарубати на носі — запам'ятати).

2. Фразеологічні єдності — усталені словосполучення, цілісне значення яких мотивується значеннями їхніх компонентів (курча жовтороте — недосвідчений, ребра можна порахувати — дуже худий). Деякі з них допускають доповнення іншими компонентами (триматина повідку — тримати на короткому повідку). Для фразеологічних єдностей характерні римовані співзвуччя (всякої тварі по парі, катюзі по заслузі).

3. Фразеологічні сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають обмежені зв’язки з іншими словами, але не втратили самостійності (порушити питання або тему, бере жаль або страх).

4. Фразеологічні вислови складаються зі слів із вільним значенням. Серед них мовні кліше, виражені простим словосполученням (дипломатичні кола, зустріч на найвищому рівні, холодна війна, апелювати до громадськості),  прислів’я, приказки та крилаті вислови (За одного битого двох небитих дають. Борітеся — поборете. Добрими намірами вимощена дорога до пекла).

Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів

Для фразеологізмів, як і для звичайних слів, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія. У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Щоправда, багатозначність серед фразеологізмів трапляється рідко.

Приклад:

Не розгинаючи спини, розведіть руки в сторони, потім кінчиками пальців правої руки торкніться пальців лівої ноги (пряме значення). Неможливо прожити усе життя не розгинаючи спини  (переносне значення, мається на увазі  принижуватися перед кимось). Мотря все життя працювала  не розгинаючи спини (переносне значення, мається на увазі важко працювала).

Мета:

Ø узагальнити та систематизувати знання учнів про українську фразеологію;

Ø збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів;

Ø розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць;

Ø формувати вміння викорис­товувати фразеологізми в мовленні;

Ø розвивати творчі здібності;

Ø сприяти розвиткові комунікативної компетенції

Ø підвищувати комунікативну активність дітей;

Ø удосконалювати вміння працювати колективно, в парах та самостійно;

Ø виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації.

Вид уроку: урок-дослідження.

Дидактичне забезпечення:

v фразеологічні словники;

v опорні схеми до теми;

v картки із завданнями;

v малюнки-фразеологізми;

v комп'ютер (ноутбук);

v  проектор;

v  дошка;

Міжпредметні зв'язки: українська література, фольклор, світова література, історія.

Методична проблема: використання інтерактивних техноло­гій для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Епіграф:

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

                                                               Василь Сухомлинський

 Проблемні питання

1.  Чи можна сказати, що наявність фразеологіз­мів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

2. Роль фразеологізмів у мовленні.

                                            Хід уроку

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ

►► Слово вчителя

— Мова — то цілюще джерело, і хто не при­паде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми спробуємо відчути аромати та пахощі рідно­го слова.

Давайте прочитаємо епіграф сьогоднішньо­го уроку. Про які відтінки барв йдеться у словах В. Сухомлинського?

Орієнтовна відповідь учнів

-   Слова Василя Сухомлинського підтверджує життя. Адже емоційне багатство і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологізмів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

III.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Записуємо тему у зошити (тема записана на дошці).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ  

 1. Слово вчителя

З давніх-давен народ з покоління в поколін­ня передавав чудові перлини народної мудрос­ті — фразеологізми. Сьогодні наше завдання — дослідити роль фразеологізмів у мовленні. Кожен із вас побуває сьогодні у ролі дослідника, про­демонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

►► 2. Вправа «Очікування»

Учитель. У вас на партах є опорні конспекти, на яких зображена символічна гора «Досяг­нення». Зараз ми біля підніжжя і хочемо висловити свої очікування, чого прагнемо досягнути. Зараз ви сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх у зошит за таким зразком: «Я хочу... », «Я праг­ну...», «Я намагатимуся...» і т. ін. Наприкінці заняття ми дамо відповідь на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного?»

 Очікування учні записують у зошити.

 Учитель. Вивчати фразеологізми нам допо­може детективне агентство «Нитка Аріадни», яке ми відкриваємо на час уроку. Наш девіз: «Знайдемо і вітер в полі». Нитка Аріадни — те, що дає правильний напрямок, допомагає зна­йти вихід із ситуації.

Працюємо за планом (записано на дошці):

1. Довідкове бюро. — Сорока на хвості принесла.

2. Знайомство з об'єктом. — Узяти на мушку.

3.  Розшук по сліду. — Спіймати на гачок.

4. Графологічна експертиза. — Вилами по воді писано.

5.  Задача з багатьма невідомими. — Троян­ський кінь.

6.  Речовий доказ. — Вивести на чисту воду.

V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Послухайте уважно вірш Грицька Бойка «Веремій». Ваше завдання – виписати із вірша фразеологізми і пояснити їх значення.

Веремій

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так - Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй - зрозумій!

В цирку був я з дідусем -

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді...

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав ?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим -

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

- Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже ? Зрозумій.

Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться,

Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

До води не дотягнусь...

А дідусь мій: - Що ? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут - ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

Вередує: - Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

- От якби ти зараз ліг –

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

- Де ж у мене задні ноги?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград,

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

- Що ви кашу заварили?

- Де ж та каша? - мовив брат. –

Ми ж збирали виноград!

Ну й дідусь мій. Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

-       А ви розумієте дідуся?

-       А чому онук його не зрозумів?

-       Скільки фразеологізмів у вірші ви нарахували?

-       Давайте пояснимо їх значення.

Працює «Довідкове бюро»

1.   Ловити ґав – марно витрачати час, нічим не займатись, розглядати все навколо з зайвою цікавістю, виявляти неуважність, бути неуважним.

2.   Розбити глека – посваритись.

3.   Шилом патоки вхопити – зазнати поразки, невдачі, нічого не домогтися, залишитися ні з чим.

4.   Заснути без задніх ніг – міцно спати, напрацювавшись, натомившись.

5.   Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

-        Який висновок ми можемо зробити? Що таке фразеологізми?

Приблизні відповіді учнів:

1.   Стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні, називаються фразеологізмами.

2.   Справжнє значення і метафоричність багатьох фразеологізмів найповніше розкривається у контексті.

3.   Вживання у переносному, а не в прямому значенні таких сполучень як «ґави ловити», «розбити глек», «ухопити шилом патоки», «кашу заварити» тощо і становить їх суть, зміст, а не усвідомлення цього мовного факту представниками підростаючого покоління, яке ще не засвоїло від дорослих здавна відомих у народі висловів, може спричинити до певних непорозумінь у розмові із старшими.

4.   Для того, щоб добре говорити, писати, треба не тільки знати норми сучасної літературної мови, визначені граматикою, правописом. Для цього ще треба опанувати фразеологічні скарби мови, уміти влучно приміняти фразеологічні одиниці, застосовувати їх в своїй мовній практиці.

«Знайомство з об¢єктом»

Учитель. Давайте з вами пригадаємо групи на які поділяються фразеологізми.

Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів

Фразеологічні єдності - семантично неподільні звороти, але цілісне значення яких здебільшого вмотивоване значенням компонентів

Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологічні звороти, у яких є стрижневе слово

Учитель. Погляньте на таблицю і назвіть джерела української фразеології.

Джерела української фразеології

3 народних джерел

3 голови до п'ят, водити за носа, теревені правити.

3 професійно-технічних висловів

3 іншої опери, на ловця і звір біжить, де тонко, там і рветься.

3 релігійних висловів

Співати Лазаря, Хома невіруючий, терновий вінок.

Вислови античних часів

Прокрустове ложе, Сізіфова праця, крокодилячі сльози.

Прислів'я і приказки

Любиш кататися - люби й саночки возити, лінивому все ніколи.

Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників

Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов). Бути чи не бути (Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирний).

Переклади

іншомовних

фразеологізмів

Дивитися крізь пальці (з нім.), се ля ві ( таке життя) - ( з франц.)

Висновок

— Більшість фразеологізмів з'явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю — сус­пільними процесами, виробничою діяльністю й по­бутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом.

Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів прояснюється у фразеологічних словниках.  Отже, походження фразеологізмів ми вже визначили.

VІ.  ОПРАЦЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ШЛЯХОМ ДОСЛІДЖЕННЯ

 ►► 1. Робота в парах (на картках)

  Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Висновок 1-го учня. Словосполучення першої (лівої) колонки творяться у процесі мовлення, їх зміст від­повідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути за­мінений на інший (рожевий, сірий). Це саме мож­на сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Доповнення вчителя. Граматично організоване віль­не поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Висновок 2-го учня. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відпо­відає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м'ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів — фразеологізми.

Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми — це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем - норовливість).

Учитель. Отже,  давайте систематизуємо почуте і зробимо висновок за ознаками фразеологізмів.

Ознаки фразеологізмів

VІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

«Розшук по сліду». Спіймати на гачок.

Запишіть речення, поясніть походження та значення фразеологізмів із речень.

1.   Тобі, Україно, несу я сили свої всі, що маю: і працю тиху, і мої пісні на вівтар твій побожно я складаю. (Борис Грінченко)

2.   Посланці гніву і любові, ми звикаєм сміятись на кутні… А колись, як лицарі Франкові, ми йшли в одну громаду скуті.. (П. Осадчук)

Складати на вівтар – пожертвувати, цілком присвятити себе – релігійний вислів.

Сміятися на кутні – приховувати свою радість.

«Графологічна експертиза». Вилами по воді писано.

Робота в парах. Учні розв¢язують тести, а потім обмінюються, перевіряють і виставляють оцінки в лист «Досягнення».

Тест

1.    Фразеологія — це:

А вчення про стійкі словосполучення та звороти мови;

Б вчення про звукову будову мови;

В вчення про частини мови.

  2.  Знайти український відповідник до російського фразеологізму «два сапога пара».

А «З пустого в порожнє»;

Б «обоє рябоє»;

В «накивати п'ятами».

3.    Знайти російський відповідник до українського фразеологізму «ускочити в халепу».

А «Точить лясы»;

Б «попасть в переплет»;

В «бить баклуши».

4.    «На сьомому небі» — це:

А словосполучення;

Б речення;

В фразеологізм.

5.    Знайти відповідник до фразеологізму «заміта­ти сліди».

А Приховувати;

Б втікати;

В обдурювати.

6.   Знайти фразеологізм, що означає «запам'я­тати».

А «За ніс водити»  

Б «зарубати на носі»;

В «не сунути носа».

7.    Фразеологізми використовуються:

А в розмовно-побутовому та художньому стилях;

Б в науковому та публіцистичному сти­лях;

В усіх стилях мовлення.

8.    Який фразеологізм означає мало.

А Кури не клюють;

Б хоч кіл на голові теши;

В як кіт наплакав;

Г очі розбігаються.

9.     Знайти фразеологізм — синонім до виразу «багато галасу даремно».

А Не стільки млива, стільки дива;

Б хоч греблю гати;

В тільки курява встала.

10.  Указати фразеологізм — синонім до виразу «підливати в огонь олії».

А Яка груша, така юшка;

Б кидати іскру в порох;

В стригти по спині

11.  Указати фразеологізм — синонім до виразу «плести химери».

А Сон рябої кобили розказувати;

Б клоччя жувати;

В переливати з пустого в порожнє.

12. Указати фразеологізм — синонім до виразу «за царя Гороха, як було людей трохи».

А За царя Хмеля, як було людей жменя;

Б годувати штурханцями;

В а річ була проста-простісінька.

Відповіді

1.   А

2.   Б

3.   Б

4.   В

5.   А

6.   Б

7.   В

8.   В

9.   А

10.  Б

11.  А

12.  А

«Задача з багатьма невідомими». - Троянський кінь

Мовний конструктор. Доберіть антоніми і складіть пари.

Пекти раків; розбити глека; сушити зуби; як кіт наплакав; намотати на вус; білий як смерть; друзі не розлий вода; сміятися на кутні; кури не клюють; в одне вухо впустив, а вдруге випустив.

«Речовий доказ». – Вивести на чисту воду.

Малюнковий диктант. Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтеся, які стійкі словосполучення він прочитав.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

►► Слово вчителя

— Отже, повернімося до проблемних питань:

1)чи можна сказати, що наявність фразеологіз­мів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв;

2) роль фразеологізмів у мовленні.

IХ. РЕФЛЕКСІЯ Й ОЦІНЮВАННЯ

►►Повернімось до нашої гори «Досягнення». За­читаймо свої очікування і підсумуймо, чи до­сягнули ми бажаного.

Яку мету ставили перед собою?

Чого досягли?

Що нового дізналися?

Що найбільш здивувало, зацікавило?

Що сподобалося, а що — ні?

Які враження від уроку?

Які форми роботи вам сподобалися?

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Випишіть із фразеологічного словника 12 стійких словосполучень, у яких використано синоніми або антоніми.

2.  Випишіть із фразеологічного словника 12 стійких словосполучень, визначте можливі джерела їх походження, витлумачте їх значення, складіть з ними речення.

3. Уявіть себе журналістом. Напишіть статтю до газети про використання фразеологізмів у мовленні.

Вправа № 1

Прочитайте словосполучення. Назвіть усталені звороти. Поясніть їх значення. Скажіть, як впливає на зміст фразеологізмів заміна одного з компонентів або доповнення.

Груші на вербі – груші на тополі – груші на високій вербі.

Дати гарбуза – дати кавуна – дати смачного гарбуза.

Виміняти шило на швайку – виміняти шило на голку – виміняти шило на гостру швайку.

Глек розбили – миску розбили – ненароком глек учора розбили.

Вправа № 2

Прочитайте словосполучення. Випишіть фразеологізми. Поясніть їх значення.

Брати за живе. Покласти на лопатки. Старанно працювати. Поставити на ноги. Розпускати плітки. На лаврах спочивати. Стати незалежним. Домогтися перемоги. Рукою подати. Мати підтримку. У люди виводити. Чуба нагріти. Собаку з′їсти. Зробити з мухи слона.

Вправа № 3

Почитайте словосполучення. Поясніть їх значення. Доведіть, що вони є фразеологізмами. З виділеними складіть речення.

Збивати бучу. Очей не спускати. Опустити руки. Покласти під сукно. Слон на вухо наступив. Тон задавати. Держати язик за зубами. Голову ламати. Ахіллесова п’ята. Гордіїв вузол. Моя хата скраю. Спочивати на лаврах. Березова каша. Співати Лазаря.

Вправа № 4

Прочитайте фразеологічні звороти. Поясніть їх значення. Спробуйте розповісти, чому так говорять.

Прикусити язика. Держати язик за зубами. Ні пари з уст. Дивитись крізь пальці. Зробити з мухи слона. Сім раз відмір, а раз відріж.

Вправа № 5

Перепишіть закінчуючи фразеологізми. Поясніть їх значення.

Відкласти в довгий … Товктися, як Марко … Вискочити, як Пилип … Ходити пішки … Покласти зуби … І за вухом … Землі під ногами … Чужими руками … У воді не тонути, і в … Хоч до рани … Шила в мішку … Круг пальця … Вилами по воді … Виводити на чисту …

Вправа № 6

Доповнити поданими словами фразеологізми

«Слова»: ніс, язик, око, вухо, губа, зуб

тримати… за вітром; на… нічого покласти; і за… не свербить; робити з… халяву; хоч в… стрель.

«Слова»: кіт, кінь, курка, свиня, собака, коза

гарна як… в дощ; носиться як… з яйцем; нагадати… смерть; як… на плакав; пише як… лапою.

Вправа № 7

Дібрати фразеологічне порівняння.

1.    Бити як (Сидорову козу); упав як (cніг на голову); жити як (кішка з собакою).

2.    Гризе як (іржа залізо); зник як (корова язиком злизала); це буде тоді як (рак свисне).

Вправа № 8 Розкрити значення фразеологізмів.

1. Росте як на дріжджах (швидко); вилами по воді писано (невгадно); обценьками слова не витягнеш (не доб’єшся нічого); охрестити мечі (вступити в бій).

Його мати моїй матері двоюрідна Параска (чужа).

2. Вискочив, як Пилип з конопель (зненацька бовкнув); мало каші з’їв (недосвідчений); не наламати дров ( не припускатись помилок); дати волю язику (ляпати даремно); сім п’ятниць на тижні (непостійний).

  Вправа № 9

Указати, які словосполучення вільні, а які стійкі.

1. Байки правити, писати байки; без п’яти хвилин дев’ята година, без п’яти хвилин студент; трава в’яне, вуха в’януть; варити борщ, варити воду.

2. Дитя водити, водити за ніс; витрішки купувати, зошити купувати; годувати кашею, годувати жданиками; горить у руках, горить на плиті.

Вправа № 10

Пояснити значення фразеологізмів, скласти з ними кілька речень, визначити, яким членом речення виступає фразеологізм.

1. Палати з цікавості, перетворитися на слух, душа співає, кирпу гнути.

2. Підбитий вітром, заговорила совість, низько слатися, пасти задніх.

Вправа № 11

Пояснити значення фразеологізмів, дібрати із довідки до них по кілька синонімічних.

1. Ні риба ні м’ясо, узяти в свої руки, байдики бити.

(Довідка: ні рак, ні риба, за холодну воду не братися, узяти в шори, зробити шовковим, ні пава ні ґава, собак дражнити, ні те ні се, вкрутити хвоста, посиденьки справляти, лежні справляти, ні грач ні помагач).

2. Кинутися на втікача, точити ляси, верзти дурниці.

(Довідка: накипати п’ятами, теревені правити, дати ходу, язик свербить, молоти дурниці, дати тягу, дати ногам знати, чесати язика, наговорити сім мішків гречаної вовни, плести нісенітниці,взяти ноги на плечі).

Вправа № 12

До поданих слів дібрати фразеологізми синоніми

1. Мало – (як кіт наплакав, крапля в морі).

Мовчати – (ні пари з вуст).

Дуже давно – (за царя Гороха, за царя Панька, як земля була тонка).

2. Тісно – (як оселедців у бочці).

Багато – (як зірок на небі, і на воза не вбереш).

Близько – (під самим носом).

Вправа № 13

Дописати афоризми, сказати, що це за афоризми.

1. Дитина плаче, а… (матері боляче), не одежа красить людину, а… (добрі діла), бачить чуже під лісом, а… (свого не бачить рід носом), за дурною головою і… (ногам нема спокою).

2. В очі співає, а… (позаочі лає), осла взнаєш по вухах, а… (дурня по балачках), дерево міцне корінням, а… (людина друзями), така правда, як… (на вербі груші ростуть).

Вправа № 14

У поданих реченнях підкресли фразеологічні звороти, усно замінити їх відповідними словами-синонімами.

1. – Куда се ти, кумасенько, біжиш? Даєш, неначе з ляку, драла, – гука Ховрах. (Г л.) 2. А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає: щебече, і свистить, і тьохкає, і торохтить. (Г л.)  3. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить, так ні! Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… ще більш прорвала; Хомі й за вухом не свербить. (Г л.) 4. А надвечір Дмитрик помічає, що йому щось мулько на серці.(Коцюб.)

Вправа № 15

Дані фразеологічні звороти замінити відповідними синонімічними словами, поданими в довідці.

Вийшло з ужитку. Робити наголос. Жити на широку ногу. Взяти на сміх. Поставити на своєму. На всі заставки. Терпіти нестатки. Замилювати очі. Стати в пригоді.

    Слова для довідки: пригодитися, бідувати, щосили, вивелося (або зникло), наголошувати (або підкреслювати), насміхатися, розкушувати, домогтися (або добитися), обманювати).

Вправа № 16

Дані слова замінити синонімічними фразеологічними зворотами, поданими у довідці.

Застукати, втомитися, горлати, красти, влипнути (або вклепатися), назавжди, на добраніч, до вподоби.

     Звороти для довідки: руки гріти; впійматись на гачок; доброї ночі; ніг під собою не чути; на вічні часи; припав до душі; кричати на все горло; впіймати на гарячому.

Вправа № 17

Пояснити значення таких виразів:

Губу копилити. П’ятами накивати. Голити лоба. Дати драпака. Дати відкоша. Ставити під рушницю. Викинути колінце. Засвідчити пошану. Стояти на вахті миру.

Вправа № 18

Пояснити значення даних виразів.

Покласти зуби на полицю. Не по зубах. Крізь зуби. Око за око, зуб за зуб. Зуб на зуб не попадає. Молочні зуби. Озброєний  до зубів. Держати язика за зубами. Точити на кого-небудь зуби. З’їсти зуби. 

Вправа № 19

Пояснити значення таких виразів:

Замилювати очі. Сховати кінці у воду. Битися, як риба об лід. Держати в шорах (лабетах). Вилами по воді писано. Старого горобця на полові не обдуриш. Гави ловити. Витрішки купувати. Держати камінь за пазухою. Вивести в люди. Підлити масла у вогонь. Як у воду опущений. Ні риба ні м’ясо.

Вправа № 20

Пояснити значення таких виразів:

На всю губу. П’яте колесо до воза. По гарячих (теплих) слідах. Товкти воду в ступі. Гріти руки. Вусом не моргнути. Води багато утекло. Вийти сухим з води. На всі заставки. Цей номер не пройде. Лизати п’ятки (руки, ноги). Лягло каменем на серце. З легким серцем. Кінці в воду. Пройти крізь огонь і воду. Очі на мокрому місці. З місця в кар’єр. Серце (душа) не на місці. Чужими руками жар загрібати. Піддати жару. Виправдати довір’я. Покласти під сукно. Залишитися з носом. На сьомому небі. Ні грач ні помагач.

Вправа № 21

Розкрити значення і відтінки почуттів (урочистість, ввічливість, іронія, насмішка тощо) таких виразів:

Стояти на смерть. Пекти раки. Забити баки. Висмоктати з пальця. Устругнути штуку. Викинути колінце. Ні сіло не впало. На городі бузина, а в Києві дядько. Кладень премудрості. Козел відпущення. Чудеса в решеті. Глас вопіющого в пустелі. Дати березової каші. Між двох вогнів. Міряти на свій аршин. На злодії шапка горить. Гратися з вогнем. Шпурляти камінці в мій город. Пороти гарячку. Наговорив сім мішків гречаної вовни. Дати прочухана. 

Вправа № 22

Пояснити значення таких виразів:

Йти в ногу. Збитись з ноги. Дати ногу. Лівою ногою кроком руш. Стати на ноги. Міцно стояти на ногах. На ногах не стоїть. Встати з лівої ноги. Кинутись з усіх ніг. Давай бог ноги. На широку ногу. Поставити на ноги. Ледве ноги носять. Однією ногою тут – другою там. Однією ногою в могилі. Падати в ноги. Валятися в ногах. Без ніг. Без задніх ніг. Підняти на ноги. Догори ногами. Ноги не буде. Ніг під собою не чути. Простягти ноги. Ноги підкошуються. Наступити на ногу.

Вправа № 23

Серед поданих слів і фразеологічних виразів є синонімічні. Об’єднайте їх у п’ять груп.

Ні взад ні вперед; на швидку руку; сам на сам; для годиться; з діда-прадіда; абияк; один на один; ні сюди ні туди; похапцем; зроду-віку; нашвидкуруч; про людське око; з давніх-давен; ні так ні сяк; віч-на-віч; з давнього-давна.

Вправа № 24

Прочитайте фразеологічні звороти. Поясніть їх значення.

І.   Бити байдики                                              ІІ. Тримати язик за зубами

  Зарубати на носі                                                 Ні пари з уст

  На лобі написано                                                                              Прикусити язика

  Точити ляси                                                        Вивести на чисту воду

   Собаку з’їсти                                                     Сім п’ятниць на тиждень

ІІІ. Зачепити честь                                          ІV.  Соціалістичне змагання

   Охопити оком                                                        Космічні брати

   Шкірити зуби                                                         Вік живи – вік учись

   Нагла смерть                                                          Правда суду не боїться

   Круглий сирота                                                  Людина – це звучить гордо

Вправа № 25

Прочитайте фразеологічні звороти, поясніть їх значення. Розкажіть, яку сторону дійсності вони характеризують, на якій основі виникли.

До сьомого поту, крутити волам хвости, слон на вухо наступив, заяча душа, пекти раки, зводити кінці з кінцями, як риба в воді, ні кує ні меле, взяти за горло, впасти з неба, рвати на собі волосся, розкинути розумом, лизати п’яти, як лялечка, кров з носа.

Вправа № 26

Прочитайте речення. Випишіть з них фразеологізми. Поясніть значення і назвіть неподільні звороти. Поясність пунктограми.

1. Мотря стояла коло мисника й з місця не рушила та все дивилася в піч… 2. «Мати тебе не наводить на злий розум, а на добрий», – обізвався Карпо. 3. Кайдашиха замовкла й не знала, де й очі діти. Кума десь ділась, наче крізь землю провалилась. 4. «Постривай же, свекрухо! – говорила голосно Мотря сама до себе, розвішуючи сорочки по тину. – Будеш ти в мене циганської  халяндри скакати, а не я в тебе». «…Я до вас з хлібом з сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала. Ви самі до мене прийшли», – сказала Мотря трохи тихішим голосом, остерігаючись свекра. ( І. Нечуй-Левицький)

Вправа № 27

До поданих слів доберіть синонімічні фразеологічні звороти. Запишіть їх парами. Визначте, які з них неподільні.

Дуже далеко, бадьоритись, кричати, мовчати, поневолювати, заважати, дуже старатись, принижуватись, зрадник, тремтіти, мучити, однакові, відставати, гинути, не думати  (про щось).

Вправа № 28

Перепишіть, замінюючи виділені слова відповідними фразеологізмами, навединими в довідці. Прочитайте записаний текст. Оцініть вчинки хлопця.

Тимко ледарював. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, багато говорив. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливим, дотепним і завжди виходив переможцем. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або й вигадані. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім почали відверто глузувати. Це зачепило хлопця. З того часу він став серйознішим і стриманим.

  Довідка: виссані з пальця, бити байдики, брати на кпини, баляндраси точили, брати за живе, гострий на язик.

Вправа № 29

Прочитайте, поясніть значення фразеологічних зворотів. Випишіть спочатку фразеологізми – словосполучення, а потім – речення.

Гора з плечей  звалилась. Права рука. Берегти як зіницю ока. Ґедзь укусив. Піймати облизня. Засукавши рукава. Бідний піт ллє, а багатий кров п’є. Молоко на губах не обсохло. Ні живий ні мертвий. Як вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Молодий та зелений. Зуб за зуб.

Вправа № 30

Прочитайте. Визначте структуру фразеологічних одиниць. Вкажіть, з якою частиною мови співвідносні звороти типу словосполучення.

Вовків боятися – в ліс не ходити. Боки полатати. Як кіт наплакав. Через пень колоду. Альфа й омега. Золота середина. З легкої руки. Хіба ревуть воли, як ясла повні? Як сніг на голову. Кров з молоком. От тобі й на! Нуль без палички. Казка про сірого вола. На Миколи – та й ніколи. Скілька вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Яке коріння, таке й насіння.   

Вправа № 31

Перепишіть окремо фразеологічні одиниці типу простих, складносурядних, складнопідрядних і безсполучникових складних речень. У реченнях визначте члени, відповідно підкресливши їх.

Про вовка промовка, а вовк у хату. Дружній череді вовк не страшний. Кому нашої землі схочеться, той під нею скорчиться. Доки сонце зійде, роса очі виїсть. Ситий голодному не вірить. Слово не горобець, вилетить – не вловиш. Покірне телятко дві матки ссе. У попа очі завидющі, а руки загребущі. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Не до тебе здоровкаються.

Вправа № 32

Запишіть українські й російські фразеологічні одиниці-відповідники парами.

   Ні в сих ні в тих. Як муха в окропі. Облизня підіймати. Як сіль в оці. Дати тягу. Битий жук. Біда одна не ходить, а з собою ще горе водить. Голий, як бубон. Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не лізь.

   Несолоно хлебавши. Всяк сверчок знай свій шесток. Как белка в колесе. Как бельмо на глазу. Не в своей тарелке. Пришла беда – отворяй ворота. Тёртый калач. Задать дёру. Гол, как сокол.

Вправа № 33

Перепишіть, підкреслюючи фразеологічні звороти. Визначте їх стилістичну роль. Поясніть розділові знаки.

1. Антон Безбородько не раз бував і на коні, і під конем і на це з роками почав дивитись, як на певну закономірність фортуни. 2. Якраз, може, сьогодні Поцілуйко погорів, як швед під Полтавою, а перед ним бадьориться, забиває баки! 3. Чоловік одразу відчув темне діло, дибнув од верби  ближче до дороги і в цей  час почув знайомий голос Антона Безбородька: «Ну, Тодоше, ні пуха ні пера. Їдь з богом, тільки, дивись, не продешеви»… - «Все буде в акурат, не сумнівайтесь, бо діло йде – контора пише!» – засміявся другий чолов’яга, вискочив на сани і вйокнув на коней. 4. Документи різні підготуйте, щоб і комар носа не підточив. Коли щось не так, то робіть, щоб було так, в ажурі, як учені голови кажуть… Головне звести кінці з кінцями, без хвостів. (М. Стельмах).    

Вправа № 34

Перепишіть речення, підкреслюючи фразеологічні звороти. Усно замініть їх словами-синонімами. Розкажіть про зміни в значенні речень при такій заміні.

1. Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість. 2. Кайдаш закричав не своїм голосом. 3. Лаврінові слова запали Карпові в душу. 4. Джеря обходив панський двір десятою вулицею й зарікся навіть заробляти хліб на панському лані. 5. Нимидора вхопила кухоль з водою та швиденько дала драла на двір умиватися. 6. Микола вийшов од пана ні живий ні мертвий. 7. Одного вечора Кавун звалився з ніг; його перевезли в лазарет. (І. Нечуй-Левицький).

Вправа № 35

Запишіть запропоновані фразеологічні звороти за синонімічними рядами.

Виміняти шило на швайку; Байдики бити; обламати роги; горобцям дулі давати; взяти в руки; плювати в стелю; проміняти шило на мотовило; виміняти пасок на поясок; взяти в шори; сидіти склавши руки; вкрутити хвоста; проміняти бика на індика; витерти ворсу; поміняти перстень на ремінець; збити пиху; і за холодну воду не братись; горобців лічити (ганяти); зробити шовковим; витрішки купувати.

Вправа № 36

Хто більше? Доберіть якнайбільше синонімів до поданих фразеологізмів.

Пускати ману. Як корова язиком злизала. Милити чуба. Бебехами годувати. Точити ляси. На Миколи та й ніколи. 

Вправа № 37

Перепишіть, добираючи з поданих у дужках фразеологізмів-синонімів найвідповідніший. Мотивуйте свій вибір.

1. Тихий, слухняний, до старших привітний, став Шовкун (впадати в око, западати в душу) старшим. 2. Вичитавши всьому гуртові, директор почав (підкручувати гайку, брати в шори, шкребти моркву)поодинці. 3. Антон із своїм Піратом (підняв ґвалт, вчинив веремію, наробив шелесту, дзвонив у всі дзвони), і незабаром їх оточила галаслива юрба. 4. Жінка насторожилась і (ні пари з уст, прикусила язика, проковтнула язика,мов води в рот набрала, ні мур-мур, втратила дар мови). 5. Село було (не за горами, рукою подати, під рукою, під боком, під носом), дорога до нього вела через лісок. 6. Хто сміється, хто регоче, а хто й дивується, як ти цю братію (ввів в оману, навколо пальця обвів, за ніс водив, у дурні пошив, підкував на обидві ноги) і на свіжину розжився.

Вправа № 38

Учениця підібрала до окремих слів по чотири синонімічні фразеологізми. Допоможіть дівчині, виправте допущені нею помилки. Обгрунтуйте свою думку. 

1. Б а г а т о – хоч греблю гати; як сміття; до біса; по самі вуха. 2. Д а в н о – за царя Гороха, як було людей трохи; за царя Хмеля, як було людей жменя; за царя Панька, як була земля тонка; як на долоні волосся виросте. 3.Н е д б ал о

  р о б и т и – спустивши рукава; косо-криво, аби живо; аби з рук; сяк-так на косяк.  4.  Г о л и й – як бубон; як турецький святий; як мати народила;як тріска. 5. В и к р и в а т и – виводити на чисту воду; носити камінь за пазухою;обдерти як липку;зривати маску. 6. П і д б у р ю в а т и – збивати з пантелику; підливати в огонь олії; кидати іскру в порох.  7.  П р и н и ж у в а- т и с я – ходити на задніх лапках; стелитися під ноги; ламати шапку. 8. П і д-

в о д и т и (когось) – підкладати свиню; виносити сміття з хати; підводити під монастир.

Вправа № 39

Поясніть значення фразеологічних зворотів. Доберіть до них антонімічні. З виділеними складіть речення.

За тридев’ять земель. Перебиватися з хліба на воду. Справляти посиденьки. Гнутися в три погибелі. Курити фіміам. Чорний, як смола. Багатому чорт  діти колише. Багато води втекло. Без сьомої клепки в голові. Ненавидіти всіма фібрами душі.

Вправа № 40

Підберіть до поданих слів-синонімів синонімічні фразеологізми, запишіть їх антонімічними парами. Вкажіть, до якого стилю належить кожний зворот.

Далеко – близько, рано – пізно, перебільшувати – применшувати, красивий – некрасивий, немічний – здоровий, з перемогою – з поразкою (вернутися), веселий – сумний.

  Довідка: на щиті; мов у воду опущений; як свиня в дощ; з щитом; на ладан дише; де козам роги правлять; у чортів голос; аж танцює; кров з молоком; робити з карася порося; не за горами; хоч води напийся; ні світ ні зоря; зводити нанівець.

Вправа № 41

Прочитайте. Скажіть, з мови представників якої професії походять подані фразеологічні звороти. Поясніть їх значення.

Змотувати вудочки; дружній череді вовк не страшний; куй залізо ,поки гаряче; білими нитками шите; на один копил; вставити клепку; на ловця і звір біжить; викликати вогонь на себе; взяти на буксир; стрілочник винен; зміна декорацій; жили тягли; набирати висоти; скласти іспит.

Вправа № 42

Скажіть, сліди яких часів відбито в цих фразеологічних зворотах, що лягло в їх основу.

  Непроханий гість гірше татарина; як орда (налетіли); як турок; козацькому роду нема переводу; до булави треба й голови; піти на Низ, щоб ніхто не гриз;пропав, як швед під Полтавою; бідний – Кармалюкові брат рідний; стій, ляше, по Случ наше; поки суд та діло; покласти під сукно; в суд ногою – в кишеню рукою.     

Вправа № 43

Розповідаючи про подію, учениця вживала фразеологізми. Проте деякі з них перекрутила. Знайдіть у розповіді неправильні фразеологізми, виправте їх.

  Був чудовий весняний день. На шкільному подвір’ї йшли ігри, змагання. Галасували на всі заставки. Раптом Василь, що бавився м’ячем, ненароком загнав його на клумбу, де в пух і щент розтрощив кущ квітів.

  У школі піонервожата запитала, як це трапилось. Василь стояв ні в тих ні в сих, наче язика проковтнув. Учні також мовчали, як риба об лід. Лише Андрій крутився на парті, як курка в окропі. Він був справедливим, ніколи не замилював окуляри. Хлопець підвівся і розповів усе, що трапилося з його товаришем.

Вправа № 44

Перепишіть, підкреслюючи фразеологічні звороти. Визначте їх джерело, охарактеризуйте особливості використання. Виконайте повний синтаксичний розбір першого речення.

1. Я той, що греблі рвав, а не сидів у скелі, коли дуби валились вікові (В о р). 2. Немов потоки буйноводні, бурхає пролетарський спів: « Повстаньте, гнані і голодні робітники усіх країн!» (В о р.). 3. Не крутяться назад історії колеса, хоч лізь під них – не крутяться назад (Б а ж.). 4. Але ж уже всі народи вогненними буквами у своїх серцях написали слова про те, що миру не ждуть, а мир завойовують (Т и ч.). 5. Ти пам’ятник собі воздвиг нерукотворний, і нічиїм його не зруйнувать рукам (Р и л ь с ь к .).