Варіанти граматичного зв’язку підмета і присудка

Тема. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка

Мета. поглибити знання учнів про поділ членів речення на головні та другорядні, граматичну основу; ознайомити зі способами вираження підмета; формувати вміння знаходити в реченні граматичну основу, складати речення, у яких би підмет виражався різними способами.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

✵ знаннєва складова: знає і коментує принципи наголошування слів в українській мові, розрізняє особливості наголошування слів різних частин мови;

✵ діяльнісна складова: застосовує свої орфографічні та пунктуаційні знання практично, уміє працювати з орфоепічним словником, визначає і пояснює, як впливає наголос на розрізнення лексичного значення слова;

✵ ціннісна складова: помічає і цінує красу української мови, виявляє зацікавленість у результатах своєї діяльності.

Вивчення нового матеріалу

Опрацьовуємо теоретичний матеріа(тезисно найголовніше):

    Підмет і присудок зазвичай мають однакові граматичні форми числа, роду, особи; див., наприклад:

Мчать хмари, в'ються хмари;

Невидимкою місяць

Висвітлює сніг летючий;

Мутно небо, ніч мутна.

    Відповідність граматичних форм головних членів речення не є обов'язковою умовою їх функціонування; в інших випадках форми підмета і присудка не уподібнюватися, а на їх синтаксичну функцію вказують предикативні відносини: Чи не для мене вроди твоєї блистанье ... (М. Лермонтов). Можливо і неповна відповідність граматичних форм головних членів: Вся життя моя була запорукою / Свиданья вірного з тобою (О. Пушкін) - відповідність форм числа, але різні форми роду; Твій доля - нескінченні клопоти - невідповідність форм числа і т.д.

    Аналізуючи граматичні форми головних членів речення, дослідники відмовилися від терміна "узгодження", замінивши його більш точним - координація. Ця граматична зв'язок більш широка і вільна; в неї "можуть вступати різні слова і словоформи, і їх морфологічні властивості не обов'язково повинні відповідати один одному, так як їх взаємини визначаються не лексико-граматичної приналежністю, а синтаксичної позицією в структурі пропозицій" [1]. Координація головних членів речення детально вивчається в синтаксисі сучасної російської мови. У завдання ж практичної стилістики входить оцінка варіантів форм присудка, аналіз використання їх у різних стилях мови.

1. Стилістичний аспект у вивченні координації головних членів речення звертає нас до проблеми вибору форм числа присудка, коли підмет вказує на безліч предметів, але має граматичну форму однини.

Імена іменники більшість, меншість, безліч і подібні, незважаючи на граматичну форму однини, позначають не один предмет, а багато предметів, тому присудок може приймати не тільки форму єдиного, але і множини: На цьому-то пруде ... виводилося і трималося незліченна безліч качок (І. Тургенєв); Безліч рук стукають у всі вікна з вулиці, а хтось ломиться в двері (М. Лєсков). 

    Граматисти минулого вважали правильною формою присудка однина, але російські письменники часто не дотримувалися цієї норми. До нашого часу вона все більш розхитується, і зараз "явно переважають випадки узгодження за змістом в ділового мовлення, в публіцистиці, в розмовній мові" [2]. Однак можна виділити контексти, в яких переважним, а для книжкових стилів і єдино правильним, є вживання певної форми числа присудка.

Виконайте вправу:

Перепишіть, підкресліть головні члени речення.

І. 1. Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні… (В. Сосюра). 2. Головною темою їхніх розмов була перемога, марш, Прага, чиїсь милозвучні вірші (О. Гончар). 3. Ні-ні, не тіні від віття стелилися внизу, бігали по стовбурах, то рухалися роги, то йшло назустріч багатомовчазних, весняних оленів… (Є. Гуцало). 4. Більш як сто років на Потебню посилається та цікавиться його ідеями велика кількість авторів (Із журналу). 5. Вслід за ними то тут, то там за садками проривалося незрозуміле, виюче, розкотисте а-а-а!.. а-а-а! (О. Гончар). 6. Лишатися на місці — означає пристати на все добре і зле (Із журналу). 7. Ще, може, найбільше подобалося Німому купати коней… (П. Загребельний). 8. Ох, хоча б швидше приходило те «завтра» (В. Канівець). 9. Дехто з мовознавців, як зазначалося, вважає, що поділ слів на склади певною мірою пов’язаний з морфологічним членуванням слів… (Н. Плевако). 10. Коли були ще баба молодими, вони були веселі, як Хуррем (Л. Костенко). 11. Три безлічі бульбашок котяться й котяться вітром І жаб’ячі очі на мене здивовано мружать (В. Балдинюк). 12. Триста лих мені дивиться в вічі (Б. Олійник).

Робота з картками.

Картка 1

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. В серпні відходить суниця, але з’являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. (В. Бондаренко) 2. Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом. (А. Малишко) 3. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (І. Франко) 4. А на білій стіні під богами, аж до мисника, висіло багато гарних картин… (О. Довженко) 5. У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат. (Ю. Смолич) 6. Півсотні літ минуло з того, чимало вибігло води, як привели шляхи Рудого селянським хлопчиком сюди. (М. Упеник)

Картка 2

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Три дівчини, студентки-агрономи, йшли взимку по доріжці польовій. (М. Рильський) 2. Пройшло в мовчанні кілька хвилин. (М. Коцюбинський) 3. Спершу вона з братом вагалися — йти чи не йти на легкоатлетів. (Є. Гуцало) 4. При в’їзді в село п’ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку. (Г. Хоткевич) 5. Магазин «Діброва» взяв участь у благодійній акції. (З газети) 6. Дружба народів — це злагода й мир. (М. Рильський)

Картка 3

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Вздовж перону стояло зо два десятки вагонів. (Н. Рибак) 2. Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту. (М. Рильський) 3. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. (Т. Шевченко) 4. Молодість — буйність, а старість не радість. (Нар. творч.) 5. В цю мить з’єднались річка і канал. (І. Муратов) І три шляхи широкії докупи зійшлися. (Т. Шевченко)

Картка 4

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Майже в кожній, навіть найбіднішій оселі, завжди на видному місці висіло декілька видів рушників. (З журналу) 2. Біла скатертина на столі та помиті лави сіяли чистотою. (М. Коцюбинський) 3. Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця. (О. Довженко) 4. Радіють і садок, і поле, і долина. (Л. Глібов) 5. Три місяці пробігло, мов ко­раблі веселі в морі — всіма цвітами процвітані, добрим скарбом переповнені. (П. Тичина) 6. Більшість бійців лягли спати. (О. Гончар)

Картка 5

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Катерина з братом аж (злякатися). (Є. Гуцало) 2. Іноді глибоку тишу (порушувати) стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки. (О. Донченко) 3. (Пройти) в мовчанні кілька хвилин. (М. Коцюбинський) 4. Багато людей (сидіти) на килимках і (пити) з великих піал чудовий напій з маринованих черешень. (О. Гончар)

Картка 6

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. На всяких місцях (лежати) з п’ять розгорнутих книжок і журналів. (І. Нечуй-Левицький) 2. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер (стояти) перед самою балкою. (О. Гончар) 3. Невеликії три літа марно (пролетіти). (Т. Шевченко) 4. Трохи людей (одійти) ліворуч і (стати). (Ю. Яновський)

Картка 7

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. Решта врожаю (пріти) на пні. (О. Гончар) 2. Наука і труд, знання і школа манливо (кликати) до мети. (Я. Усенко) 3. Багато вчених (вважати), що при складоподілі потрібно враховувати характер сполучуваності звуків. (Ф. Плевако) 4. Майже кожен з нас (мати) якийсь свій особистий талант.

Картка 8

Перепишіть, розкриваючи дужки, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. В Єремії (бути) вже шість тисяч війська в Лубнах. (І. Нечуй-Левицький) 2. Решта (збиратися), ставши одразу напружено похмурими, діловито злими. (Олесь Гончар) 3. Батько з сином (поставити) скляні банки з півоніями на скромну могилку, порослу шовковою травою, поміж якої в’юнилася білоока березка та стриміли петрові батоги. (Є. Гуцало) 4. Вийшовши на битий шлях, … вони розділилися: меншість (податись) до Печерського, а більшість — до Дніпра. (З. Тулуб)

Тренувальні вправи.

1.   Складіть речення з поданими підметами. Поясніть узгодження підмета з присудком. Укажіть варіативність.

Ряд керівників, багато спортсменів, більшість студентів, більшість творчих людей, брат із сестрою, гурт «Лебеді», переважна більшість школярів, частина батьків, семеро курчат, два­дцять один працівник, чимало співвітчизників.

2.   Прочитайте текст. Поставте пропущені розділові знаки. Випишіть речення, у яких є тире

між підметом і присудком. Підкресліть в них граматичні основи, поясніть уживання тире.

Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна група має свої звичаї що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї це не відокремлене явище в житті народу це втілені в рух і дію світовідчуття світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу це ті прикмети за якими розпізнається народ не тільки в сучасному а і в його історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського родинного і суспільного життя. Звичаї це ті неписані закони якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичай а також мова це ті найміцніші елементи що об’єднують окремих людей в один народ в одну націю. Звичаї як і мова виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу. (За О. Воропаєм)

Домашнє завдання.