Мета (формувати компетентності):
предметну: уміння аналізувати новелу О. Кобилянської, зосереджуючи увагу на створенні образів нових жінок-інтелектуалок; характеризувати образи в їхньому порівнянні;
ключову: уміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; виявляти лідерські якості за аналогією до героїнь художніх творів, брати на себе відповідальність за прийняття рішення; уміння визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки; на прикладі головних героїв твору шукати оптимальні шляхи вирішення життєвих проблем;
комунікативну: висловлення власних суджень про роль музики в житті людини; уміння порівнювати свої враження із впливом її на героїв;
інформаційну: навички самостійної роботи з джерелами інформації.
Тип уроку: формування компетентностей.
Форма уроку: урок-синтез мистецтв.
Наочність, обладнання: портрет О.Кобилянської, літературознавчий словник, фарби, пензлі, ілюстрації, мультимедійне обладнання, репродукція картини О.Новаківського «Музика», матеріал для роботи «Я малюю музику», аудіозапис книги.
Перебіг уроку
1. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти
Оптинський старець Анатолій якось поцікавився в однієї молодої піаністки, яку музику вона любить грати.
– Бетховена, Гайдна, – відповідала вона.
– А є музика ще краще.
– Яка ж? Моцарта? – запитала дівчина.
– Ні, ще краще.
– Може, Баха?
– Ні, ні.
– Яка ж, я не знаю.
2.2. Проблемне запитання
- Діти, як ви думаєте, про яку музику говорив старець?
2.3. Зачитування вчителем кінцівки притчі
– Музика душі.
– Душі? Музика душі, та хіба є така? – запитала вона.
– А як же. Є…
Учитель:
- У якому творі розкривається внутрішній світ героїв саме за допомогою музики?
3. Повідомлення теми, мети уроку
4. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти
4.1. Бесіда за змістом новели
- Яка історія написання новели «Меланхолійний вальс»?
Матеріал для вчителя
Новела Кобилянської «Меланхолійний вальс» має елементи автобіографізму. Уперше її надруковали в 1898 році в «Літературно – науковому віснику». Письменниця порівнювала своє життя з життям героїні твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року вона писала: «Прочитали-сьте «Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого». Коли О.Кобилянську запитали про провідну думку новели, вона, дивуючись, відповіла зустрічним запитанням: «А чи ви маєте її, коли переживаєте настрій, який не дає вам спокою, викликає прагнення здійснити велику мрію, кличе вас кудись так сильно, що ви не можете навіть передати цього поклику?» Коли ми слухаємо музичний твір, у кожного з нас виникають свої думки, асоціації, свої переживання. У цій новелі персонажем стає власне Музика.
- Про що розповідається в новелі? Яка ідея та проблематика твору? (Тема – зображення життя трьох обдарованих жінок-інтелектуалок, які вирішили присвятити себе мистецтву. Ідея – мистецтво є віддзеркаленням внутрішнього світу людини, її свободою. Проблематика – жіноча рівноправність, свобода вибору, мистецтво і буденність, музика і реальність, пошуки щастя).
- Хто виступає оповідачем твору?
Теорія літератури
Оповідач - особа, вигадана автором, від імені якої в художньому творі автор оповідає про події та людей.
- З ким розділяє помешкання Марта?
4.2. «Упізнай героїню за предметом». Учитель показує зошит з нотами, пензлик для малювання, підручники, а учні повинні назвати ім’я персонажа, довести свою думку.
4.3. Випереджаюче завдання. Презентація образу. Дівчата презентують кожну із героїнь новели.
4.4. Аудіохвилинка. Упізнати образ за аудіозаписом (опис мелодії) - https://www.youtube.com/watch?v=lJ-IT23f4CU
Учитель:
- Крім Марти, Софії і Ганнусі велику роль у творі відіграє образ Музики, який розкриває їх характери.
- Чому авторка вводить цей образ у свою новелу?
5. Формування компетентностей
5.1. Рубрика «Це цікаво!». Повідомлення учня «Музика в житті О.Кобилянської»
На початку 80-х років XIX століття батько придбав для родини австрійське фортепіано марки "Vinzenz Оеsеr und Sohn". Призначалося воно, щоправда, для Євгенії Кобилянської – старшої сестри письменниці, яка з дев’ятирічного віку протягом кількох років опановувала секрети музики в приватному музичному закладі. Їй пророкували велике майбутнє в цій галузі, принаймні в Кімполунзі (місто в Південній Буковині, тепер на території Румунії, де Кобилянські мешкали в 1874–1889 роках) вона вважалася найкращою піаністкою. Постійно грала на музичних вечорах у своєму місті, неодноразово брала участь у концертах у Чернівцях. У 1878 році Євгенію було запрошено в Сучаву на ювілей письменника Миколи Устияновича. Якраз тоді там відбувся загальноміський концерт, на якому Євгенія акомпанувала до окремих пісень, разом із Марією Устиянович у чотири руки грала "Угорські танці" Брамса. А взагалі, у її репертуарі були твори Мендельсона, Бетховена, Брамса.
До вересня 1886 року на фортепіано в родинному домі грали обидві сестри. Але коли Євгенія вийшла заміж, інструмент вона забрала із собою. 1 вересня 1886 року О. Кобилянська занотувала в своєму щоденнику: "Фортепіано вона забрала... Не знаю, що я робитиму без нього..." А 3 вересня ввечері записує знову: “В мене щось болить у серці, а через кімнату, де стояло фортепіано, я не можу перейти – його ж бо там більше нема. Я просто хвора з жалю, у мене болить кожен нерв, я хотіла б плакати, та мені соромно”.
Склалося так, що згодом цей музичний інструмент знову потрапив у помешкання видатної письменниці. Овдовіла Євгенія наприкінці 1912 року переселилася до сестри і жила разом із нею до 8 травня 1917 року, до своєї смерті.
Після того, як сестра відійшла у вічність, фортепіано залишилося у спадок О. Кобилянській. Але після перенесених хвороб (насамперед, частковий лівобічний параліч) їй самій грати на ньому було вже важко, до того ж, цей інструмент викликав болючі спогади про сестру, доходило навіть до галюцинацій – вона ніби бачила Євгенію біля інструмента. О. Кобилянська вирішила передати дорогу родинну реліквію сім’ї Костянтина Балицького, тодішнього чернівецького греко-католицького священика – з цією сім’єю в неї була щира дружба.
У 1918 році Балицькі переїхали в Галичину, забравши з собою фортепіано. Згодом цей інструмент перейшов у власність доньки К. Балицького, коломийчанки Любомири Бабій. Багаторічні власники фортепіано ніяк не погоджувалися передати його до музею, для чого мали всі підстави, адже він їм дістався від О. Кобилянської: такою була її воля. А погодились, коли довідалися, що змушені будуть переселитись у квартиру в багатоповерховому будинку. До того ж, інструмент потребував капітального ремонту. До речі, уже з ініціативи музейних працівників його намагалися повернути до повноцінного життя декілька майстрів, але марно. Він стояв у меморіальному кабінеті письменниці в її чернівецькому музеї як експонат (хоч насправді в будинку, що на теперішній вулиці Димитрова, 5, за життя О. Кобилянської його ніколи не було). 27 листопада 2003 року, у 140-у річницю від дня народження письменниці, фортепіано, таки зазвучало. Зазвучало завдяки золотим рукам відомого в багатьох країнах світу скрипкового майстра Володимира Солоджука. Понад рік він вишукував за власні кошти у Чернівцях, Львові необхідні деталі, понад рік відреставровував інструмент, знову ж таки, без оплати й без допомоги спонсорів.
- Як ви думаєте, із життям якої з героїнь твору письменниця порівнювала своє життя? (Софії Дорошенко).
- Чому? Свою думку обгрунтуйте.
- Чи звернули ви увагу, що з-поміж трьох героїнь тільки Софія має прізвище? Чому? (Софія (гр.; Sophia) – мудрість. Вона – Дорошенко! Українка!).
- Про значення імен можна дізнатися з ономастики.
5.2. «Ономастична хвилинка»
Онома́стика (від грец. óνομα — «ім'я», «назва») — наука, розділ мовознавства про сукупність власних (у більш вузькому сенсі — особистих) імен (онімів) об'єктів. Ономастика вивчає історію та закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, зміни, поширення і структури власних імен у мові і мовленні, у літературній і діалектній сферах.
Марта (від арам. Marta) – пані, господиня.
Ганна (др.-євр.; Channa) – благодать.
- Чи підходять імена наших героїнь до їх характерів?
- Чому письменниці вдалося так точно передати душевні порухи жінок? (Вона відчувала їх сама).
- Назвіть кредо мисткинь Ганни й Софії. (Мистецтво (краса) понад життя).
- Що, на їхню думку, є мистецтво? (Це «щось таке сильне, сильне, що особисте щастя мізерніє перед ним, не в силі вдержати з ним рівноваги в істоті!»)
- Що ви помітили в їхніх образах спільного і відмінного?
5.3. Заповнення порівняльної таблиці
Жіночі образи
Спільне
Артистичні натури, жінки-інтелігентки. Кожна прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили. Глибоко ідеалізовані, споріднені пошуками краси, живуть у сфері гармонії, творчої праці
Відмінне
Різні життєві долі
- Хто з героїнь вам імпонує і чим саме?
5.4. «Майстерня художника»
- Якими кольорами ви зобразили б героїнь твору?
Учні отримують ілюстрації чорно – білих жіночих фігур. Завдання: написати над кожною ім’я, і «розфарбувати» їх (написати кольори, які, на їх погляд, символізують кожну з дівчат).
Захист мініпроєктів
- Поясніть, чому письменниця широко використовувала характеристику героїв за допомогою музики?
- Назвіть штрихи, які стають своєрідним ключем до загадкової музики, розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу і заглиблену в себе, замкнуту істоту. (Подерті кінчики рукавичок, затикання найменших щілин і вікні).
- Дослідіть відтінки звучання вальсу протягом твору.
5.5. «Ланцюжок». Учні досліджують зміни в мелодії вальсу протягом твору
Завзятий веселий сповнений шукання сум розпука
- Що вривається в художній світ новели за допомогою Шопенівського етюду? (Музичне багатоголосся).
- Що воно формує? (Меланхолійну тональність, сюжет і композицію).
- Яка роль мотиву вальсу? (Він наскрізний у творі, стає лейтмотивом, щоб на цьому тлі вирізьбити три типи жінок, глибоко відтворити внутрішній світ героїнь, за допомогою ніжної музичної мелодії зачепити найніжніші струни серця).)
- Чому дівчата мали страх перед кімнатою Софії? (Відчували щось погане, передчували щось невідоме, тяжке, невідворотне, навіть містичне).
- Знайдіть цитати в тексті. («Понура темінь», «гробова тишина»).
- Що ж вразило дівчину насмерть? (Найстрашніші слова – слова про зраду Софії музикою).
- Чому? (Одну зраду вона ледве пережила. Музика – це те, що наповнювало її життя сенсом, було її єдиним захистом від брутального для чистої артистичної душі світу).
- Як склалося життя Софії? (Трагічно).
- Який підтекст має ця трагедія? (Соціальний).
5.6. «Мобільний порадник». Знайдіть за допомогою телефона автора цих слів: «Меланхолія і дика невгамовність, безмежний смуток і безмежна відвага – се основні риси молодої дівчини, якою уособила Кобилянська фантазію Шопена…» (Л.Турбацький).
- Як ви розумієте цей вислів?
5.7. «Художня галерея». Робота з репродукцією картини О. Новаківського «Дружина при фортепіано [Музика]»
- Розкрити ідейний зміст картини, використовуючи текст.
- Визначити ті деталі, за допомогою яких автор передає основний зміст літературного твору.
- Відзначити ті риси, деталі, штрихи в образі героя, які переносяться письменницею в текст, а художником в ілюстрацію.
5.8. Творче завдання «Моя музика життя». Розфарбувати музику своєї душі
- Чому ви вибрали саме таку палітру кольорів? Свою думку обгрунтуйте.
6. Підсумок уроку
- Чи допомогла вам новела О. Кобилянської «Valse mélancolique» глибше зрозуміти роль мистецтва в житті кожної людини?
- Чи згодні ви з думкою деяких літературних критиків, що цей твір за жанром «музична новела»?
7. Підготовка до ЗНО
1. Виконайте тест «Портрет літературної героїні» (https://learningapps.org/2216680)
2.Перевірка результатів.
8. Рефлексія кінця уроку
- Яке відчуття викликала у вас новела О. Кобилянської?
- Які види роботи вам сподобалися найбільше?
9. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
10. Домашнє завдання
1.Виписати з тексту цитати про музику, які стали для вас крилатими.
2.Написати есе «Вплив музики на людину в сучасному житті».
Мета:
поглибити знання учнів про творчий доробок О.Кобилянської;
проаналізувати образи жінок-інтелектуалок;
дослідити символічні образи і з’ясувати їхнє значення для героїнь;
розвивати навички спостереження над текстом, висловлення своєї думки;
виховувати естетичні уподобання учнів, бажання саморозвиватися.
Обладнання: мультимедійний комплекс, ватман з намальованим колом, розділений на чотири кольорових сектори, і сердечка для вправи «Кольоровий настрій», фліпчарт, трек «Valse brillante», аркуші А4 з цитатами про героїнь твору для вправи «Фотосушка», ватмани для створення фейсбук-сторінок, сторінки бортового журналу, схеми до методу «ПРЕС».
Тип уроку: комбінований.
Ключові компетентності, що формуються: спілкування державною мовою, ініціативність і підприємливість, інформаційно-цифрова компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, уміння вчитися впродовж життя.
Я шаліла внутрішньо від музики.
О.Кобилянська
Долі дівчат у новелі відтінюються звучанням
меланхолійного вальсу: завзятого, веселого спочатку
й сповненого шукання, суму, розпуки в кінці новели.
У цьому виявилася майстерність О.Кобилянської,
віддзеркалилася її чуттєва і зболена душа.
М.Ткачук
Хід уроку
І. Організаційний етап
1. Емоційне налаштування.
Звучить мелодія Ф.Шопена. «Valse brillante»
2. Вправа «Кольоровий настрій».
Методична ремарка.
На ватмані намальоване коло, розділене на сектори: червоний — активність, фіолетовий — сум та тривога, жовтий — спокій та задоволення, зелений — задумливість, мрійливість.
Прислухайтесь до себе. Що ви відчуваєте: радість чи сум, спокій чи тривогу? Чому? Якого кольору ви уявляєте свій настрій?
Дітям потрібно поставити свої сердечка на той сектор кола, колір якого відповідає їхньому настрою.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Прийом «Паркан ключових слів».
Учні на фліпчарті (умовному паркані) пишуть ключові або опорні слова до твору О.Кобилянської «Вальс меланхолійний».
2. PR-кампанія.
Учні презентують реклами до новели О.Кобилянської «Вальс меланхолійний».
3. «Кроссенс» до твору О.Кобилянської «Вальс меланхолійний».
Методична ремарка.
Кроссенс — асоціативна головоломка. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд». Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев’яти картинок. Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв’язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом одразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує крос сенс, — знайти асоціативний зв’язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.
ІІІ. Оголошення теми і мети. Мотивація навчальної діяльності
1. Звернення до епіграфа.
2. Слово.
Ви уважно слухали мелодію. Це звучав «Valse brillante» Ф.Шопена. О.Кобилянська задумувала створити й інший твір — як противагу сумовитому настрою «Valse melancolique» — «Valse brillante». Про це вона повідомляла О.Маковея у своєму листі: «Маю його в душі зовсім скомпонованого, лише тло темне. Треба мені ясного настрою, і потім він вийде brillante. Я знаю себе. Ви мені допоможете до того настрою, а як він «Valse», вийде пишний… я його Вам посвячу. Напишу над ним великими буквами «Присвячую медведеві»… А в «Vals’і» я вкладу всю веселість моєї душі, побачите. Я хочу, щоб він вийшов, як дрібонький клейнот…» На жаль, «Valse brillante» не був написаний. Очевидно, на це вплинули життєві обставини і подальші взаємини з О.Маковеєм.
ІV. Етап засвоєння нових знань
1. Створення Facebook-сторінок героїнь.
Учні об’єднуються у три групи на основі жеребкування за іменами головних героїнь: Марти, Ганнусі, Софії. Учасники груп на ватманах створюють фейсбук-сторінки героїнь твору «Вальс меланхолійний».
2. «Фотосушка».
Учитель на стрічку, прикріплену до дошки, прищеплює аркуші А4 з цитатами про героїнь твору. Учні по черзі беруть листки і прикріпляють до фейсбук-сторінок героїнь, використовуючи їх як дописи чи пости-цитати (Додаток №1, у якому на допомогу вчителю підібрані цитати до образів. Названо тих, хто це сказав про головних героїнь. Учитель може використовувати ті цитати, які потрібно, відповідно їх згрупувавши щодо уподобань героїнь чи їх життєвої позиції, щодо портретної характеристики чи вчинків (на розсуд вчителя)).
3. Презентація Facebook-сторінок героїнь.
4. Слово .
У сукупності з майстерним вербальним відтворенням музично-звукового потоку, до якого долучається художнє, образне, емоційне, психологічне, підсвідоме, твір «Вальс меланхолійний» може викликати відчуття символічної слухової ілюзії. Наведені факти налаштовують на роздуми про неймовірну складність внутрішнього світу неординарних особистостей, про значущість кожної їхньої фрази.
V. Узагальнення і систематизація знань
1. Прийом «Бортовий журнал».
Учні називають символічні образи твору, тлумачать їх значення й оформлюють це все як сторінку бортового журналу.
№з/п
Символічний образ
Цитата
Тлумачення
1.
Музика
2.
Орієнтовна відповідь
№з/п
Символічний образ
Цитата
Тлумачення
1.
Музика
«Не можу слухати меланхолійної музики. А вже найменше такої, що приваблює душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючись їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку!»
«У неї (кімнату) напливали лагідно, одностайними хвилями, один по другім, один по другім, звуки. Все звуки й звуки… Хвилюючи сильніше й слабше, піднімаючися високо й падаючи знов, заповняючи широкий простір собою».
«Повторяючися, змінилася незамітно в красу. І вона поривала. Не голосною перемагаючою силою, лише самою ніжністю і м’якістю. Перемагали, приманюючи звучними барвами, а чуття віддавалися їй, потопаючи в ній без жалю».
«Не можу позбутися до сьогоднішньої днини думки, що музика позбавила її життя... Одною-одніською, тоненькою струною вбила її!..»
Є втіленням мрії про високий і недосяжний світ, виступає захистом від усіх життєвих негараздів. Музика також виражає сильну, горду й водночас ніжну та вразливу вдачу героїнь, тонко відтворює їхні настрої та душевні стани.
2.
Фортепіано
«Найкраще, що в неї було, то був її фортеп’ян. Чорний, з дорого дерева, прикрашений на краях арабесками з перлової матиці, лискучий, мов дзеркало».
Друг.
3.
«Вальс меланхо-лійний»
«Почалося якесь глядання між звуками, неспокій, розпучливий неспокій! Спинялася раз по раз на басових тонах, то нижчих, то вищих, відтак покидала їх і переходила шалено скорою болючою гамою до вищих звуків. Звідси бігла з плачем наново до басів, — і знов глядання, повне розпуки й неспокою… все наново, і знов ряд звуків у глибину…»
«Пішла і грала. Не знаю… просто душа розривалася чоловікові в грудях при тих звуках, граціозних, заповідаючи найбільше щастя, а закінчених смутком і несамовитим неспокоєм! Се нишпорення там, у низьких тонах, перекидання, бушування між звуками за чимось… за щастям, може? — і надармо! Уривала неожидано посередині гами смутним акордом, полишаючи в душі масу викликаних почувань мов на глум…»
«Грала свій вальс, але так, як ніколи. Мабуть, ніколи не заслуговував він більше назву «Valse melancolique», як тепер. Перша часть — повна веселості і грації, повна визову до танцю, а друга… О, та гама! Збігала шаленим летом від ясних звуків до глибоких, а там — неспокій, глядання, розпучливе нишпорення раз коло разу, топлення тонів, бій, — і знов збіг звуків удолину… відтак саме посередині гами смутний акорд… закінчення».
Щасливі і драматичні події життя Софії: надія та довіра, фікція і зневіра.
4.
Обірвана струна. Поламаний резонатор
«Однак вона (Софія) не вспіла ще до кінця простягнутися, — вигиналася якраз найвигідніше, — коли саме в тій хвилі розлягся з кімнати, в котрій стояв інструмент, страшенний лоскіт, а відтак слабкий жалісний зойк струн… Резонатор тріс!»
Крах мрій, смерть.
5.
Число 3
Три подруги винаймають спільну квартиру, тричі Софія грає свій вальс, Ганна повертається з Італії через три роки.
Три — символ світової єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту.
6.
Софія
«Говорила дуже лагідно і, не ждучи, аж я попрошу її усісти, відтягнула крісло від столу спокійним, певним рухом і усіла. Світло падало широкою блідою струєю на її лице. Змарніле лице з великими смутними очима…» (Марта)
(грец. Σοφία) —жіноче ім’я, що в перекладі означає «мудрість, розум».
7.
Марта
«Судячи по вашім добрім серці, ви готові приймати першу-ліпшу швачку до спілки, коли лише викажеться свідоцтвом моральності — розуміється, міщанської — і Божим виглядом…» (Ганнуся)
(грец. Μάρθα, лат. Martha) —християнське жіноче ім’я, що означає «пані», «володарка».
8.
Ганна
«Вона душею — артистка, хоч її твори не здобудуть собі, може, європейської слави. На те нема ліку. Ні чоловік, ні діти не вилічать її з того; до того вона гарна — вона є сама краса, і шкода би втискати ту артистично закроєну душу в формат пересічних жіночих душ» (Софія)
(Ханна, івр. Ḥannāh) —жіноче ім’я, що означає «благодать»
VІ. Підбиття підсумків уроку
1. Вправа «Карусель».
Методична ремарка.
Учитель формує з учнів пари. Один учень із пари сідає навпроти іншого по колу, утворюючи карусель. За сигналами вчителя вони пересуваються на одне місце вправо. Учні дискутують, виконуючи завдання.
Учні дискутують щодо питання «Хто з жінок-героїнь новели О.Кобилянської «Вальс меланхолійний» є емансипанткою?», використовуючи метод «ПРЕС» і дотримуючись схеми: