Тема. Стильові особливості частин мови

Мета:  узагальнити і систематизувати знання учнів про частини мови, удосконалювати вміння й навички стилістично доцільно їх використовувати  у власному мовленні; розвивати  комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, збагачувати словниковий  запас учнів;  виховувати за допомогою мовленнєво-комунікативного  дидактичного матеріалу любов  до України, почуття патріотизму, шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні.

Обладнання:  таблиця, роздавальний матеріал.

Внутрішньопредметні  зв’язки:  синтаксис (текст),  лексикологія (терміни).

Міжпредметні зв’язки:  література, історія.

Тип уроку:  урок узагальнення і  систематизації знань.

Перебіг уроку

І.   Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

   Стратегія «Мікрофон».

1.   Що вивчає морфологія?

2.   Скільки частин  мови в українській мові?

3.   Яка відмінність між самостійними і  службовими частинами мови?

4.  Назвати самостійні частини  мови.

5.  Назвати службові частини мови.

ІІІ. Ознайомлення із темою, метою і  завданням уроку.

Сьогодні на уроці ми повторимо,  систематизуємо і узагальнимо знання про частини мови їх  морфологічні, лексичні і  синтаксичні  ознаки.

ІV.   Процесуально-діяльнісний етап.

1.   Робота з таблицею.

2.   Запишіть текст.  Визначте його тему, стильову належність,  над кожним словом  надпишіть  частину мови.

Україна вила  і стогнала від болю.  Вона  захлиналася від крові своїх найкращих синів.

Це не час Жовтневої революції, не час Великої Вітчизняної війни. Це 2014 рік.  Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти,  плаче повсюди люд.  На очах і всього світу, у центрі Києва – Європейської столиці -  цинічно  розстрілювали  беззбройних людей: студентів,  викладачів, художників, фермерів, журналістів, робочих…

3.   Творчий  диктант.

Доповніть текст своїми міркуваннями.  У поданих реченнях  визначте прийменники  та сполучники.

Вони вийшли на мирний  протест.

Невимовний біль розриває груди, а сльози застилають обличчя кожного свідомого громадянина.  Убиті, покалічені і замордовані -  на совісті  злочинної української влади, тих, хто віддавав  і виконував накази  відстрілювати мирних громадян.

Душі загиблих завжди будуть над нами армією ангелів. В історію України  вони увійшли як Небесна  сотня.  Їх поховали під вигуки українців «Слава героям, Герої не вмирають».

4.   Робота в групах.

Група 1. Запишіть  текст, знайдіть дієслова, визначте вид, час, спосіб.

Україна  давно так  багато і так  самовіддано не молилася,  як упродовж останніх місяців.  Від самого початку і дотепер поруч із людьми  на барикадах,  біля палаючих бочок на сцені, у храмах, наметах – священики Майдану.

Євромайдан – сучасне явище  всесвітнього значення.  Протягом короткого часу на ньому  не лише  сконцентрувалася величезна енергія народі, але й відбулося  одухотворення  майданівців  в умовах  безпосередньої загрози життю.  Люди втрачали страх смерті.  То був духовний прорив, то  подвиг в ім’я майбутнього.

Група 2.   Запишіть текст, знайдіть числівники.  Дайте визначення числівника.

       22 лютого  на барикаді  по вулиці Інститутській – гора шин. Горять свічки.

       Кияни  зносять квіти, кладуть у довгий ряд і хрестяться.  Вразлива картина:  одну поранену літню жінку почав добивати міліціонер.

       А друга  підскочила до нього,  як кішка,  і вчепилася в обличчя.  Він відступив і поранену  забрали. «Беркут»   зупинила тільки  стіна вогню.  Євромайданівці  відгороджувалися від них, як від дикого звіра.  А вони й були звірами:  тішилися,  коли хтось падав, раділи, добивали…

Група 3.  Підготуйтеся до виразного читання тексту, запишіть, знайдіть займенники, визначте їх  синтаксичну роль.

                    Мамо, не плач.

                    Я повернусь весною.

                    У шибку пташинкою

                    Вдарюсь твою.

                    Прийду на світанні

                    В садок із росою,

                    А, може, дощем

                    На поріг упаду.

                    Голубко, не плач.

                    Так судилося, ненько,

                    Вже слово, матусю,

                    Не буде моїм.

                    Прийду і попрошуся

                    В сон твій тихенько,

                    Розкажу, як  мається

В домі новім.

5.   Творче завдання

Складіть речення, щоб  в одному випадку  подані слова  виступали  прислівниками, а в  іншому  однозвучними з ними  іменниками з  прийменниками.

Удень – у день.  Напам’ять – на  пам’ять.  Назустріч – на зустріч.

V.   Контрольно-рефлективний етап.

1. Перевірка роботи в мікрогрупах,  взаємооцінювання  і самооцінювання.

2.   Колективне складання усного повідомлення  про частини мови.

VІ.   Домашнє завдання (на вибір).

-       Складіть  за матеріалами уроку  опорний  конспект.

-       Розробіть  тестові завдання для перевірки знань про частини мови.

1.                Перегляньте відео до уроку на YouTube:

Перегляньте відео «Лайфхаки з української мови. Загальна морфологія». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=TwXcLCew35Q&ab_channel

2.                Законспектуйте матеріал до уроку (ОСНОВНЕ):

Кожна частина мови має певні стилістичні засоби. Вони пов’язані з тим, що:

-  слова різних частин мови вживаються в різних стилях з неоднаковою частотою;

-  кожна частина мови має граматичні особливості, синонімічні форми – нейтральні та стилістично марковані.

Морфологічні синоніми – це граматичні форми слова, що розрізняються засобами граматичного вираження, відтінками спільного граматичного значення й стилістичним уживанням.

Частина мови

Стилістичні особливості

Приклади

Іменники

Іменники чоловічого роду ІІ відміни мають у давальному відмінку однини закінчення –ові після основи на твердий приголосний та -еві, -єві –

після основ на м’який або шиплячий приголосний.

Та й не дала тому козакові ні щастя, ні долі.

Паралельне закінчення давального відмінка -у, -ю, яким варто користуватися тоді, коли поряд стоять у цьому відмінку два іменники

чоловічого роду.

Передай                  листа товаришеві Бондаренку.

Паралельні форми родової належності мають іменники, що позначають осіб жіночої статі за їхньою професією чи характером діяльності. Форми з -к(а) вживають у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. В офіційно- діловому мовленні перевагу надають формам чоловічого роду.

Учителька Наталія Петрівна.

Кандидат наук Олена Славінська.

Прикметники

Повні форми прикметників використовуються в усіх стилях, вони є стилістично нейтральними. Нестягнені                    форми                   повних прикметників властиві переважно фольклору й поезії.

Вийди, дівчинонько, моя вірная.

Проста форма вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників уживається в усіх стилях, складена форма прийнятніше для наукового та офіційно-ділового

стилів.

Бережімо                 честь народу – найкоштовнішу

перлину.

Займенники

Використання множинних форм займенників ми, ви, вони, нам, вам

замість я, ти, ви, вона.

Ми   й   не             таких бачили.

Дієслова

У художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній час замість минулого.

Їду я недавно через міст Патона й бачу дивну рекламу.

Дієслова, що довші на один склад, є нейтральними, а коротші використовують у розмовному та

художньому мовленні.

Питає      –пита, беремо – берем.

Стилістичною називають помилку в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів, які не відповідають стилю всього тексту. До стилістичних помилок належать:

-  стилістична несумісність слів;

-   порушення стильової єдності тексту;

-   різностильове забарвлення тексту;

-  невиправдане вживання мовних кліше;

-  уживання зайвих, беззмістовних слів,      одноманітних           синтаксичних конструкцій.

3.                Запитання для самоперевірки:

-  На які дві групи поділяють самостійні частини мови?

-  Яка службова частина мови найчастіше      вживається       з           іменниками, числівниками та займенниками?

-  До якої з вивчених частин мови належать слова на добраніч, будь ласка, до побачення?

-  Які частини мови є незмінними, тобто не мають закінчень?

-  Яка з форм дієслова має суфікси -учи, -ючи, -ачи, -ячи, -ши, -вши?

-  Назвіть стилістичні особливості частин мови.

-  Що таке стилістична помилка?

4.                Прочитайте текст. Визначте його тему, стильову належність (усно), дайте короткі відповіді на питання у форматі «Так» чи «Ні».

(1) Україна вила й стогнала від болю. (2) Вона захлиналася від крові своїх найкращих синів. (3) Це не час Жовтневої революції, не час Другої світової війни.

(4)   Це 2014 рік. (5) Плаче небо, плачуть матері, дружини, діти, плаче повсюди люд. (6) На очах у всього світу, у центрі Києва – Європейської столиці - цинічно розстрілювали беззбройних людей: студентів, викладачів, художників, фермерів, журналістів, робітників…

У третьому реченні автором використано 2 частки.

-  Слово «від» у першому реченні є прийменником.

-  У шостому реченні одинадцять іменників.

-  Слово «люд» (6 речення) є іменником ІІ відміни, що вживається лише в множині.

-  Дієслова «вила», «стогнала», «плаче», «розстрілювали» належать до І дієвідміни.

-  Прислівники «повсюди» та «цинічно»      виконують   синтаксичну роль обставин.

5.                Виконайте тестові завдання «Загальна морфологія» Кожна правильна відповідь – 0,25 б.

1.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Вітчизна твоя   починається з   пісні,   (1)що мати               співа, і                    з   того, на               що (2)споконвіку ніхто (3)не (4 )відніме права.

А займенник Б дієслово

В прислівник Г сполучник Д частка.

2.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

(1)Тепліше стає на серці, коли бачиш: ти не цілком (2)одинокий на світі, (3)є добрі люди, (4)що дбають про тебе.

А прикметник Б займенник В дієслово

Г прислівник Д сполучник.

3.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Нема тих грошей, якими (1)можна б заплатити за людський розум і людське серце (2)навіть тоді, коли хтось   думає,   (3)що у   світі   все   купується   і (4)все продається.

А іменник

Б займенник В прислівник Г сполучник Д частка.

4.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола, (3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.

А іменник

Б прикметник

В дієприкметник (форма дієслова) Г прийменник

Д сполучник.

5.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

(1)Чи знаєте ви, (2)що український віночок   –   не просто краса, а й оберіг, бо в ньому (3) є (4)така чаклунська сила, що біль знімає.

А прикметник Б займенник Б дієслово

Г сполучник Д частка.

6.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Якщо (1)свою землю ти любитимеш, жар душі (2)віддавши їй (3)сповна, якщо в праці (4)щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.

А прикметник Б займенник

В дієприкметник (форма дієслова) Г дієприслівник (форма дієслова) Д прислівник.

7.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Є дуже (1)багато людей, (2)які читають (З)лише для того, (4)щоб не думати. А займенник

Б числівник В прислівник Г сполучник Д частка.

8.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Тут завжди квітнуть мальви і жоржина, тут (1)серед цвіту золота бджола, (2)тут юності (3 )замріяна стежина, (4 )що вабить за околиці села.

А займенник

Б дієприкметник (форма дієслова) В прислівник

Г прийменник Д сполучник.

9.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Українці мають усі підстави пишатися тим, що (1)їхня Батьківщина не раз переживала дні сили (2)і слави, мала (З)справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не (4)сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів.

А іменник

Б займенник В числівник Г прислівник Д сполучник.

10.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Рано на світанні в полі, (1)десь між         (2)рядами високих курганів,                 на (З)вибитому тьмою ніг і копит шляху, почувся (4)глухий шум.

А іменник

Б прикметник В займенник

Г дієприкметник (форма дієслова) Д прислівник.

11.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

(1)Перепрошую,   історія   України   та   (2)її культури (З)більш цензурована, (4)як написана.

А займенник Б прислівник В сполучник Г частка

Д вигук.

12.  З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів.

Робінзон створював з (1)нічого — і створив світ. (2)Манілов бачив ідеал у хмарах

— і жив, провалюючись у (3)неосяжне свинство. Запитаймо себе: (4)на кого ми більше схожі?

А іменник

Б прикметник В займенник

Г дієприкметник (форма                                  дієслова) Д прийменник.