4 і БАГАТО

 О.в. чотирма, багатьма

 (А НЕ «чотирьома, багатьома»)

​

​

​

ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ

 у непрямих відмінках:

 обох, обом, обома

​

​

​

5 – 10, на -ДЦЯТЬ, -ДЕСЯТ мають паралельні форми

​

​

​

Н. п’ять (п’ятеро)

 Р. п’яти (п’ятьох)

 Д. п’яти (п’ятьом)

 З. п’ять (п’ятьох)

 О. п’ятьма (п’ятьома)

 М. (на) п’яти (п’ятьох)

Н. шість

 Р. шести (шістьох)

 Д. шести (шістьом)

 З. шість (шістьох)

 О. шістьма (шістьома)

 М. (на) шести (шістьох)

Н. сім

 Р. семи (сімох)

 Д. семи (сімом)

 З. сім (сімох)

 О. сьома (сімома)

 М. (на) семи (сімох)

Н. вісім

 Р. восьми (вісьмох)

 Д. восьми (вісьмом)

 З. вісім (вісьмох)

 О. вісьма (вісьмома)

 М. (на) восьми (вісьмох)

УВАГА! Збірні числівники

• можна утворити лише від числівників 2 – 20 і 30 (двоє, обидва, четверо);

• за відмінювання втрачають суфікс -ер(о) і мають у непрямих відмінках такі ж форми, як і власне кількісні числівники;

• уживаються з іменниками, які:

  • є назвами істот чоловічого роду (п’ятеро пекарів, четверо вовків);

  • є назвами неістот середнього роду (троє імен);

  • є множинними іменниками (четверо воріт);

  • належать до IV відміни (семеро козенят).

​

​

​

40, 90, 100 мають лише по дві форми

​

​

​

Н.(і З. для неістот)

Сорок

дев’яносто

Сто

Р., Д., О., М.

Сорока

дев’яноста

Ста

У назвах десятків

 змінюється лише друга частина (-ДЕСЯТ)

​

​

​

Н. п’ятдесят

 Р. п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

 Д. п’ятдесяти (п’ятдесятьом)

 З. п’ятдесят (п’ятдесятьох)

 О. п’ятдесятьма (п’ятдесятьома)

 М. (на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох)

Н. шістдесят

 Р. шістдесяти (шістдесятьох)

 Д. шістдесяти (шістдесятьом)

 З. шістдесят (шістдесятьох)

 О. шістдесятьма (шістдесятьома)

 М. (на) шістдесяти (шістдесятьох)

Н. сімдесят

 Р. сімдесяти (сімдесятьох)

 Д. сімдесяти (сімдесятьом)

 З. сімдесят (сімдесятьох)

 О. сімдесятьма (сімдесятьома)

 М. (на) сімдесяти (сімдесятьох

Н. вісімдесят

 Р. вісімдесяти (вісімдесятьох)

 Д. вісімдесяти (вісімдесятьом)

 З. вісімдесят (вісімдесятьох)

 О. вісімдесятьма (вісімдесятьома)

 М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)

У назвах сотень

 змінюються обидві частини

​

​

​

Н. п’ятсот

 Р. п’ятисот

 Д. п’ятистам

 З. п’ятсот

 О. п’ятьмастами (п’ятьомастами)

 М. (на) п’ятистах

Н. шістсот

 Р. шестисот

 Д. шестистам

 З. шістсот

 О. шістьмастами (шістьомастами)

 М. (на) шестистах

Н. сімсот

 Р. семисот

 Д. семистам

 З. сімсот

 О. сьомастами (сімомастами)

 М. (на) семистах

Н. вісімсот

 Р. восьмисот

 Д. восьмистам

 З. вісімсот

 О. вісьмастами (вісьмомастами)

 М. (на) восьмистах

ЗАУВАЖТЕ! У назвах сотень:

• Р.в. -СОТ (а не «-ста»);

• паралельні форми має лише форма О.в.;

• НЕ пишемо м’який знак.

​

​

​

НУЛЬ, ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД

 як відповідні іменники

​

​

​

У кількісних складених числівниках

 відмінюється кожне слово за своїм типом

​

​

​

Н. тисяча шістсот двадцять сім

 Р. тисячі шестисот двадцяти (двадцятьох) семи (сімох)

 Д. тисячі шестистам двадцяти (двадцятьом) семи (сімом)

 З. тисячу шістсот двадцять (двадцятьох) сім (сімох)

 О. тисячею шістьмастами (шістьомастами) двадцятьма (двадцятьома) сьома (сімома)

 М. (на) тисячі шестистах двадцяти (двадцятьох) семи (сімох) УВАГА!

 Не можна змішувати паралельні форми:

 двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох (а не «двадцятьох п’яти»)

​

​

​

Порядкові числівники

 змінюються за родами, відмінками, числами (як прикметники): сто двадцять сьомий, сто двадцять сьомого

Дробові числівники Чисельник дробу – як кількісний (2, 3, 4 – Н.в. множ.; 5 і далі – Р.в. множ.),

 Знаменник – як порядковий:

 Н. шість восьмих, дві треті

 Р. шести восьмих, двох третіх

 Д. шести восьмим, двом третім

 З. шість восьмих, дві треті

 О. шістьма восьмими, двома третіми

 М. (на) шести восьмих, двох третіх

 1,9 (одна ціла і дев’ять десятих) – змішане число

 Півтора, півтори, півтораста НЕ відмінюються.

Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено у рядку Р. в. восьмидесяти семи Д. в. вісімдесяти сімох Зн. в. восімдесят сім Ор. в. вісімдесятьма сьома М. в. (у) вісімдесяти семох

Правильну відмінкову форму числівника вісімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Р. в. восьмиста дев’яноста восьми Д. в. восьмисот дев’яноста вісьмом Зн. в. вісімсот дев’яноста вісім Ор. в. восьмистами дев’яноста вісьмома М. в. (на) восьмистах дев’яноста вісьмох

Мета: створити умови для формування предметних компетенцій та базових компетентностей: повторити відомості про загальне значення числівника, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; узагальнити й систематизувати знання про вживання числівників в українській мові; правила написання й особливості відмінювання; учити застосовувати теоретичні знання на практиці при відмінюванні та написанні числівника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати числівник у мовленні; розвивати пізнавальний інтерес; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, багатовіковою історією та самобутніми культурними пам’ятками України.

ХІД УРОКУ

Цікаві факти про українську мову

- Прочитайте. Що в повідомленні викликає інтерес? Яка частина мови допомагає передати кількісні аспекти в житті?

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 міс­це за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 35-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

I.                   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Повторення

►            Що називається числівником? Наприклад...

►            Як змінюються числівники? Наприклад...

II.                ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спостереження над мовним матеріалом

►  Прочитайте слова з відомої пісні. Назвіть числівники. У яких стилях мовлення числівник трапяється частіше?

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

                                                                        Д. Павличко

IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Фронтальна бесіда

1. На які розряди за значенням діляться числівники?

2. Які існують групи числівників за будовою? Приклади.

3. Як змінюються кількісні й порядкові числівники? Приклади.

2. Граматичний розбір

-   Запишіть речення і зробіть граматичний розбір числівників.

Незважаючи на те що ліфта всередині вежі (Ейфелевої) спершу не було і людям доводилося долати тисячу сімсот сходинок пішки, тільки за один 1889 рік було зареєстровано близько двох мільйонів відвідувачів (Із газети).

Сполучення числівників з іменниками

1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку; один стілець, одного стільця, одна проблема, однієї проблеми.

2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини; два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини; два громадянина, три селянина, чотири киянина.

3.У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками; двох підручників, трьом хлопцям.

Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні.

4. Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків.

5. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів, тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.

6. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки, сімдесят шість депутатів, сто п 'ятдесят мешканців.

7. Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара, десяти сотих гектара, десятьма сотими гектара.

8. У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів.

У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих відсотка.

9. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:

р. півтора аркуша   півтораста кілометрів

0. півтора аркушами    півтораста кілометрами

9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з восьмим березня, присвячено першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: привітати зі святом восьмого березня, приготувати до дня першого вересня.

https://www.youtube.com/watch?v=mK2U1bvm8Ps

3. Конспектування

-   Складіть конспект на тему «Система відмінкових парадигм числівника».

Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові за відмінками, родами й числами.

У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтораста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відмінювання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.

Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кількадесят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.

1.  Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями прикметників твердої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду): одного, одних.

2.  Числівники два, три, чотири в непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного): двом, трьом.

3.  Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання. У складних числівниках змінюється тільки друга частина: одинадцятьма, п’ятдесятьох.

4.  Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках мають флексію -а: (на) сорока, ста одному, дев’яноста трьох.

5.  Складні назви сотень двісті, триста... дев’ятсот змінюються в обох частинах: двомстам, чотирмастами.

6.  Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині: тисяча — за системою відмінювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м’якої групи.

7.  Дробові числівники відмінюються в обох частинах; чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий номер: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій. Керований іменник при цьому не змінюється: дві треті гектара, двом тре тім гектара, двох третіх гектара, дві треті гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.

8.  З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.

За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.

У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.

Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м’якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двісті п’ятдесят сьомий.

У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому від¬мінку: сьомого січня, перед двадцять другим лютого (За М. Плющ).

https://www.youtube.com/watch?v=8SZSdXl7UOI

4. Загадки

- Відгадайте загадки. Яка частина мови в них переважає? Запишіть кілька загадок на вибір.' Визначте відмінок числівників.

1. Дванадцять орлів, п’ятдесят дві голки, триста шістдесят п’ять шпаків в одне гніздо залізли (місяці, тижні, дні року, рік). 2. Двоє рідних дітей межа переділила (очі). 3. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить (блискавка і грім). 4. Один ллє, другий п’є, третій росте (дощ, сонце, трава). 5. Сто один брат, усі в один ряд разом зв’язані стоять (паркан). 6. У двох матерів по п’ять синів, одне ім’я у всіх (руки і пальці). 7. П’ять, п’ятнадцять, без двох двадцять, сорок чотири, три і п’ятнадцять (сто).

5. Пам'ятка

Збірні числівники можуть уживатися з іменниками:

1) назвами осіб чоловічої статі: троє сусідів;

2) середнього роду: четверо малят;

3) із займенниками ми, ви, вони: нас було п’ятеро;

4) назвами парних предметів: двоє саней;

5) збірні числівники не сполучаються з іменниками жіночого роду.

6. Робота над помилками

-   Знайдіть помилки у вживанні числівників. Запишіть правильно.

1. Я посадив п’ятеро акацій. 2. Вітаю з п’ятидесятиріччям. 3.   У місті відкрито 22 ясла.

7. Самостійна робота

-   Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте в потрібній відмінковій формі іменники, розкриваючи дужки.

2 (день, кімната, вікно, ножиці); 3 (звук, троянда, двері, село), 10 (дзвінок, жінка, ложа, сани), 12 (ріка, маля, калина, граблі).

V.    СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ

Робота з тестами

-   Позначте рядок, у якому порушено норму при відмінюванні числівників.

А трьохсот, трьомстам, на трьохстах

Б п’ятисот, п’ятистам, п’ятистами                 

В семисот, сімомастами, на семистах

Г дев’ятисот, дев’яностим, дев’ятьмастами     

  Д двохсот, двомастами, на двохстах

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ