1.Запишіть слова, знявши скісну лінію.
По/святковому, по/теперiшньому,по/материнському , по/українському, по/моєму; будь/куди, казна/коли, хтозна/скiльки, де/небудь, так/то, як/таки, якось/от, по/перше, швидко/швидко, зроду/вiку, тишком/нишком, рано/вранцi, бiльш/менш, сама/ самотою , де/не/де, раз/у /раз, день/у/день,рік/у/рік , де/коли.
2. Опрацюйте теоретичний матеріал, складіть словниковий диктант із 24 прислівників за вивченими правилами.
3. Спишіть прислівникові сполуки, виділені курсивом, та запам’ятайте їх написання.
1). Разом пишуться прислiвники, утворенi поєднанням:
а) прийменника з прислiвником: вiдтодi, дотепер, занадто, назавжди, оскiльки, удвiчi;
б) прийменника з коротким прикметником: вручну, допiзна, засвiтла, злiва, нарiзно, полегеньку;
в) прийменника з числiвником: вшестеро, вперше, натроє, уп’ятьох, спершу;
г) прийменника із займенником: внiчию, нащо, передусiм, почiм,почому;
ґ) кiлькох прийменникiв із будь‑якою частиною мови: завширшки, знадвору, навколо, навздогiн, завчасно;
д) кiлькох основ (iз прийменником чи без нього): воднораз, достобiса, мимохiдь,нашвидкуруч, чимдуж;
є) прийменника з iменником:
безвiсти, безперестанку, безустанку, вбiк, ввечерi,ввiк, вволю, вголос, вгорi, вгору, вдалечинi, вдалечiнь, вдень, вiдразу, вкрай, вкупi,влад, внаслiдок, внизу, вночi, вплач, впору, врiвень, врозкид, врозлiт, врозсип, вряд, вслiд, всмак, вшир, довiку, доверху, догори, додолу, додому, докупи, заочi, запiвнiч, зараз, збоку, зверху, звiку, згори, ззаду, зiсподу, знизу, зозла, зранку, зроду, зсередини, iзвечора, набiк, наверху, навеснi, навилiт, навiк, навiки, нагору, надворi, назустрiч, наниз, напам’ять, напiвдорозi, напiдпитку, напоказ, напо‑ ловину, напочатку, наприклад, насилу, наспiх, одвiку, поверх, повiк, поволi, позаду, поночi, посерединi, скраю, спiдлоба, спiдсподу, спереду, убiк тощо.
2). Окремо пишуться прислiвники,:
а) утворенi сполученням прийменника з повним прикметником або числiвником: в головному, в цiлому, в одному;
б) утворенi сполученням прийменника по iз збiрним числiвником: по п’ятеро, по десятеро.
в) прислiвниковi сполучення, в яких iменник зберiгає своє лексичне значення i граматичну форму (часто мiж ним i прийменником можна вставити означення):
без вiдома, без жалю, без кiнця, без ладу, без потреби, без промаху, без слiду, без смаку, без сумнiву, без толку, без тями, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в мiру, в ногу, в обмiн, в обрiз, в позику, в цiлостi, до бiса, до вподоби, до краю, до ладу, до лиця, до обiду, до останку, до пари, до пори, до побачення, до пуття, до речi, з боку на бiк, з переляку, з розгону, за кордоном, за рахунок, на бiгу, на весну, на вибiр, на вiку, на диво, на добранiч, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на око, на прощання, на руку, на самотi, на свiтанку, на скаку, на славу, на смерть, на смiх, на совiсть, на сором, на ходу, над силу, не з руки, пiд боком, по змозі, по можливостi, по правдi, по сутi, по черзi, по честi, таким чином, тим часом, у виглядi, у вiчi, як слід тощо.
1. У поданому нижче тексті знайдіть прислівники, випишіть їх разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначте розряд прислівників.
Шторм переходив в ураган. Пароплав підкидало чимраз дужче, і щосекунди можна було сподіватись, що якір не втримає судна, що його зірве і тоді понесе прямо на берег, де розіб’є об прибережне каміння.
ad
Аж ось із присвистом гарматного снаряда шарпнув вітер, і, здавалося, затріщали щогли на пароплаві. Боцман і матрос притиснулися до брашпиля. Запінилась уся поверхня моря, і штурман Кар відчув, як ураз пароплав рвонувся кормою вперед.
Тепер настала страшна хвилина для пароплава. Шторм підхопив пароплав і, заливаючи хвилями, поніс до берега.
Даремно капітан закликав кочегарів держати пару вище червоної риски манометра, даремно, ризикуючи зірвати котли, намагався боротися з вітром і хвилями.
Єдине, що залишалося, — це скерувати пароплав понад берегом у відкрите море. На щастя, пароплав чудово слухався стерна. Капітан стояв біля матроса і показував, куди стернувати, думаючи: дев’яносто дев’ять проти ста, що розіб’ємось...
2. Згрупуйте прислівники-синоніми й запишіть їх, поставте питання до кожного прислівника. Завжди, швидко, спокійно, таємно, зненацька, раптом, повсякчас, раптово, тихо, ущерть, враз, несподівано, стійко, завзято, вічно, наполегливо, хутко, незабаром, потай.
3. Прочитайте і знайдіть прислівники. Випишіть їх разом з тими словами, до яких вони відносяться, поставте до них питання, визначте їх розряд.
Джерело
Загубилось воно у заростях дубняка. Не знаєш — не знайдеш. Хіба що випадково. Струмочок від нього в’ється змійкою, живляться лісові трави. Нижче, метрів за сто від джерела, — зарості осоки з хвощем. Звичайна їх стихія — болото або мокрі луки. А тут гори. Через крони діброви ледве пробиваються сонячні відблиски.
Треба навчитися безпомилково знаходити їх. Як? Зовсім просто. Біля будь-якого стоку ледь помітна низина. Буйно ростуть трави. Хоч і вузенькою смужкою, але ховають стік надійно. Придивіться уважніше. Нема поблизу — пройдіть трохи.
Якщо знайдете в горах джерело, подбайте про нього. Розширте його, поглибте, дайте йому простір, щоб текло воно веселіше і давало життя лісу, птахам, звірині. А людям — свіжість, бадьорість.
4. Прочитайте. Випишіть прислівники разом зі словами, до яких вони відносяться. Поясніть спосіб творення прислівників. Якими членами речення виступають тут прислівники?
1. Навесні, в ту пору, коли молоденька травичка ще не встигла розстелити свої шовкові килими, всюди на пагорбах, у видолинках, на яскраво освітлених сонцем галявинах, під старими деревами у парках і садах розсипає весна свої фіалкові усмішки, а повітря навкруг наповнюється найтоншим ароматом (С. Приходько). 2. Блискуче зелене листя цієї квітки не в’яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє очі блакитними зірочками цвіту (3 календаря). 3. Зараз коло неї, мов під охороною маленьких трохи потвердих, темно-зелених листків, тулилася блідо-рожева рожа, що тільки наполовину розцвілася. 4. Та рожа звисала геть поза край склянки. І великі, майже блискучі листки хилилися довкола неї ніжно та намагалися яйнайближче притулитися до неї (О. Кобилянська). 5. Удень і вночі, у будень і свята, спекотливу днину чи сльоту — від зорі до зорі несе в полі свою трудну вахту господар землі (В. Скуратівський). 6. «Чоловік тричі дивний буває: як родиться, жениться і вмирає», — мовиться про людське життя у прислів’ї.
5. Назвіть орфографічне правило до кожної з поданих груп слів.
1. З боку на бік, рік у рік, кінець кінцем, сам на сам, честь честю.
2. По-друге, по-нашому, по-чесному, по-латині, по-доброму, по-французькому.
3. Видимо-невидимо, віч-на-віч, хоч-не-хоч, пліч-о-пліч, з давніх-давен, коли-не-коли, без кінця-краю.
4. Насміх, згори, зсередини, змолоду, сповна, назавжди, вперше.
5. Куди-небудь, хтозна-коли, якось-то, казна-де, будь-як.
6. Без мети, з розгону, у вічі, до смаку, на диво.
6. Перепишіть прислівники, дотримуючись правил правопису.
Час / від / часу, з / гори, на / ходу, на / початку, до / побачення, до / дому, де / небудь, без / відома, на / бік, на / четверо, на / прощання, на / силу, чим / дуж, до / пари, на / весні, на / совість, рік / у / рік, видимо / не / видимо, в / обмін, по / моєму, по / суті, по / волі, в / головному, в / голос, на / славу, зі / зла, хоч / не / хоч, за / рахунок, в / розсип, у / вічі, без / сумніву, від / ранку / до / вечора, в / рівень, до / пори, на / відмінно, в / цілому, одним / один, по / всяк / час, на / гора, в / нічию, с / під / лоба, всього / на / всього, рано / вранці, що / правда, де / далі,.слово / в / слово.
7. Із поданих пар слів виберіть правильне написання прислівників.
Над вечір — надвечір, потрете — по-третє, будь-де — будь-де, рік-у-рік — рік у рік, устократ — у стократ, навидноті — на видноті, поновому — по-новому, більш-менш — більш менш, аби як — абияк, у п’ятьох — уп’ятьох, нарізно — на різно, якнайбільше — як найбільше, мимо хідь — мимохідь, понімецьки — по-німецьки, зновтаки — знов-таки.
8. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис прислівників.
1. Ще треті півні не співали, ніхто (ні) де не гомонів (Т. Шевченко). 2. Перший промінь вранішнього сонця (не) сподівано заглянув у вікно. 3. Легенький літній вітер (не) швидко відкотив пилюку за річку (Ю. Збанацький). 4. Навколо жито, тільки (не) подалеку гордо стоїть невисока крислата польова груша, кидає довгу тінь до села (Ю. Збанацький). 5. Я бачу — з жил (не) впинно кров тече (Леся Українка). 6. Було щось (не) вимовно радісне, життєдайне в цьому сонячному дощі... (О. Довженко). 7. Може, кому то й чудо буває, а мені (ні) відкіля його ждати (Панас Мирний). 8. Він ясно розумів, що порятунку вже чекати (ні) звідки (М. Ткач). 8. Надворі було (не) жарко, а прохолодно.
9. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прислівників, прислівникових сполучень та співзвучних із ними слів.
І. (Що) далі рідше побачиш у небі орла, що пливе розкинувши крила (О. Гончар). 2. Риба застигла на місці, не знаючи, (що) далі робити (В. Іваненко). 3. Табір не спав, готовий піднятись (що) миті (Л. Костенко). 4. (Що) хвилини злітали ракети, сніги зеленіли, наче парчеві ризи (Гр. Тютюнник). 5. Тепер його вже ніхто не бачив, бо він був
сам (на) сам із річкою (Гр. Тютюнник). 6. Дівчинка слухала його і швидко, (по) дитячому кивала головою (Гр. Тютюнник). 7. Рвонув гудок паровоза, весело розкотивсь німими полями, відбився лунко десь (ген) ген (у) далечині (І. Кротевич). 8. (У) далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде на (в) мання. Сивіє жито (в) далині (В. Сосюра). 9. Молодята про щось розмовляють (у) двох (О. Гончар). 10. І дід і баба у неділю на призьбі (в) двох собі сиділи (Т. Шевченко).
10. Перепишіть, розкриваючи дужки. Знайдіть прислівники і схожі до них сполучення слів. Поясніть причини неоднакового написання.
1. Неосяжне зоряне небо розкрило (в) горі своє іскристе склепіння (З. Тулуб). 2. Рубаймо (в) горі щаблі, щоб нам стояти твердо і щоб дістатися (на) гору (Леся Українка). 3. Клекоче потік, хле-ще піну (в) брід (І. Франко). 4. Війська і вози (в) кількох місцях почали переходити (по) весняному багатоводну річку (І. Ле). 5. Щось лізе (в) верх по стовбуру (Т. Шевченко). 6. Лежить Семен (горі) лиць у траві, виставив (у) верх коліно (С. Васильченко). 7. Калина оглянулась на них раз і (в) друге (Є. Гуцало). 8. Можна вирушати (у) друге село (М. Коцюбинський).
11. Прочитайте текст, знайдіть прислівники, виконайте їхній морфологічний аналіз.
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили.
Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря, співали, танцювали, влаштовували веселі ігри, які закінчувались пусканням стріл щастя.
Дивитись на ці ігри виходив з морських глибин цар морів та океанів Нептун. Це був надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
— Я всіх вас поховаю в безодні морській! — заревів він.
Жінки, дивлячись на своїх синів, замислились. Цар морський і справді може поховати їхніх дітей у морі. А жінки були тут сильні, вродливі і ніколи не старіли.
Думали, думали жінки і вирішили віддати всю свою силу синам.
Ти бачив слабких жінок? Якщо зустрінеш, то не насміхайся: всю свою силу вони віддали дітям...
Нарешті юнаки, відчувши міць у руках і силу в плечах, вийшли в море. Вийшли вони і зникли. Чекають-чекають матері — не повертаються сини.
Знову з’явився перед жінками Нептун, голосно-голосно зареготав:
— Не діждатися вам тепер синів! Вони заблукали. Вони забули, що на морі немає доріг.
Тоді жінки вигукнули:
— Нехай буде в наших очах менше світла, але хай над нашою землею ще ясніше світять зірки, щоб сини по них знайшли дорогу до рідних берегів!
Тільки сказали це, у небі зразу ясно-ясно заблищали зірки. Юнаки побачили їх і щасливо повернулися додому.
Мета: ознайомити учнів зі ступенями порівняння прислівників на основі аналогії; формувати в них творчі вміння утворювати і правильно вживати в мовленні прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння, відрізняти їх від омонімічних ступенів порівняння прикметників; порівнювати й узагальнювати мовні явища; розвивати творче мислення, життєві компетентності; виховувати шанобливе ставлення до творчості Т.Шевченка, почуття любові до рідної мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу на основі зіставлення мовних явищ.
Не одцурайсь, мій сину, мови.
У тебе іншої нема.
Т.Шевченко
Хід уроку
І.Організаційний момент
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Ми зробимо з вами ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Що нас так чарує, збагачує мову.
Я рада вітати усіх вас на зустрічі з його величністю Словом.
Вже другий рік ми з вами подорожуємо континентом Морфології. Під час цієї подорожі побували у різних країнах – Частинах Мови.
А кілька уроків ми вже подорожуємо по чарівній країні Прислівника. Вона цікава і загадкова. Сьогодні ж ми маємо пройти ще один етап мандрівки.
Ми наближаємось до великої національної дати - 205-річчя від дня народження генія українського народу. І на нашому сьогоднішньому уроці будуть звучати слова про великого Кобзаря.
Пояснення епіграфа уроку.
Не випадково епіграфом нашого уроку будуть слова Шевченка…
Поет закликає нас і сьогодні шанувати і берегти рідну мову. Ці слова будуть супроводжувати вас протягом усього уроку.
· Давайте зберемо все необхідне для роботи: увагу, знання, набуті на попередніх уроках, посміхнемось і почнемо працювати.
IІ. Повідомлення теми, мети уроку
• Робота з текстом.
- Знайдіть, будь ласка, прислівники у тексті. Назвіть їх розряди за значенням. Зверніть увагу на виділені прислівники. Як ви вважаєте, навіщо їх виділили?
Вони не схожі на ті, що ми вивчали раніше. Значить ми ще не все знаємо про цю частину мови. Отже, ці прислівники стають темою нашого сьогоднішнього уроку.
• Слово вчителя.
Тема нашого уроку «Ступені порівняння прислівників». Це у нас 4 з уроків, на яких ми подорожуємо країною Прислівника, і дещо про цю частину мови ви вже знаєте. Опираючись на свої знання, заповніть першу колонку в таблиці.
(таблиця очікувань)
Зважаючи на тему нашого заняття, в другій колонці запишіть, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, про що хочете дізнатися.
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося зі ступенями порівняння прислівників, будемо вчитись утворювати прислівники вищого та найвищого ступенів порівняння, відрізняти їх від омонімічних форм прикметника, розвиватимемо творчі вміння правильно вживати їх у мовленні.
( запис теми уроку в зошити)
ІІІ. Мотивація навчання
Від того, наскільки вільно і правильно ми володіємо мовою, залежить те, як нас розуміють інші.
Ми часто говоримо один одному: бажаю тобі добра і щастя. Це не тільки вияв ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність. (В.Сухомлинський)
Визначення емоційної готовності учнів до уроку.
1) Напишіть, будь ласка, своєму сусідові по парті побажання щодо нашого уроку, вживаючи прислівники.
IV. Актуалізація опорних знань
1.Робота з картками (2 учні біля дошки)
Картка № 1
Виписати словосполучення із прислівниками, позначити головне слово та питання, на яке відповідає прислівник. Визначити розряд прислівників за значенням.
Прийти ввечері, відчинене вікно, написаний своєчасно, говорити по-англійськи, чудовий краєвид, чудово оформлений, зробити наперекір, зробити шпаківню, зручно сісти, сісти в класі.
Картка № 2
До поданих слів дібрати прислівники, позначити головне слово та надписати запитання. Визначити розряд прислівників за значенням.
Зробити ... , посіяти ... ,приїхати ... , намальований ... , прочитаний ... , веселий ... , виконаний ... , написаний ... .
2. «Асоціативний ряд»
- Як жив і творив Шевченко? (бідно, складно, важко, нелегко, сильно, гостро, правдиво, швидко, щиро, по-українськи
- Як звучить наша рідна мова?
- Як треба нам зараз працювати на уроці? (наполегливо, швидко, продуктивно, уважно, активно)
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
• Бесіда
Чи зустрічалися ми раніше із ступенями порівняння під час вивчення інших частин мови? (прикметник)
Чи всі прикметники можуть утворювати ступені порівняння? (тільки якісні)
Які ступені порівняння ви знаєте? (вищий ступінь, проста і складена форма, і найвищий ступінь порівняння)
Усне повідомлення учениці про ступені порівняння прикметників (за схемою).
• Пояснення вчителем матеріалу з використанням таблиці.
Отже, як і прикметники, можуть утворювати вищий і найвищий ступені порівняння якісні прислівники. Давайте прослідкуємо, як утворюються ступені порівняння прислівників.
• Робота з теоретичним матеріалом підручника. (робота у групах 1, 2)
Узагальнення прочитаного: дослідити приклади творення ступенів порівняння прислівників, за допомогою яких слів посилюється ознака вищого ступеня порівн..
( Не утворюються ступені порівняння від прислівників із суфіксами –еньк, -есеньк, із префіксом за- (забагато)
Робота групи 3. Розгляд таблиці в підручнику
При творенні простої форми вищого ступеня порівняння в окремих прислівниках випадають суфікси -к-, -ок- перед суфіксом -ш- (швидко – швидше, широко – ширше )
В окремих прислівниках відбувається чергування приголосних:
1) [г] + [ш] → [жч] (дорого → дорожче);
2) [ж] + [ш] → [жч] (дуже → дужче);
3) [з’] + [ш] → [жч] (вузько → вужче);
4) [с] + [ш] → [шч] (високо – вище)
Деякі прислівники творять вищий ступінь від інших основ. Наприклад, погано – гірше, багато – більше.
V. Закріплення і формування в учнів умінь і навичок
1. Завдання для учнів.
Записати речення, визначити в ньому прислівник. Утворити ступені порівняння (робота з коментуванням).
Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі. А ще гірше – спати, спати і спати на волі. («Минають дні, минають ночі»)
Поетична хвилинка
Мені тринадцятий минало,
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога…
Уже покликали до паю,
А я собі у бур'яні
Молюся Богу… І не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Т.Шевченко
Творча робота.
Завдання. Розглянути картину, скласти 2-3 речення, використовуючи якісно-означальні прислівники. Усно утворити форми вищого ступеня порівняння.
2. Вибірковий диктант. (із сигнальними картками)
Випишіть лише ті прислівники, які мають форми ступенів порівняння. Визначте усно ступінь порівняння.
Близько, складніше, вище, струнко, мужньо, довше, чудово, найдовше, високо, веселіше, найсмачніше, щедро, якнайглибше, щонайтемніше, самовпевнено, найгостріше, обережно.
Творчий диктант.
Утворити просту і складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
І варіант - швидко, низько.
ІІ варіант - глибоко, високо.
· Дослідити, які фонетичні зміни відбуваються у процесі творення ступенів порівняння прислівників.
Скласти речення з утвореними прислівниками.
3. Ігрове завдання «Добери антонім»
До поданих прислівників дібрати слова-антоніми й утворити від них просту і складену форми вищого ступеня порівняння.
Пасивно, далеко, вузько, гарно, тихо, легко.
4. Лінгвістичне спостереження. (Запис речень на дошці)
Визначте, до яких частин мови належать виділені слова.
Найщиріше звучать Шевченкові слова про матір.
Саме до жінки-матері звертає поет своє найщиріше слово.
Коментар вчителя.
Необхідно розрізняти прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння й однозвучні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників середнього роду в називному відмінку однини.
Порівняймо:
Прислівник
звучать як? — найщиріше. Прислівник прилягає до дієслова
Прикметник
слово яке? — найщиріше) Прикметник узгоджується з іменником
• Робота з підручником. Виконання вправи 211. (1-2 речення)
Складіть речення із поданими словами так, щоб в одному реченні слово виступало прикметником, а в іншому – прислівником.
чистіше повітря, чистіше прибрано. .
5. Фізкультхвилинка.
6. Гра «Пригадай»
Назвіть прислів’я чи приказки, у яких були б прислівники вищого чи найвищого ступеня порівняння.
«Творча доріжка зі скарбнички мудрих думок»
Знайти прислівники і визначити ступінь порівняння.
1. Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння.
2. Правдою важче жити, як брехнею.
3. Глибше кинеш якір – човен міцніше стоятиме.
7.Робота з роздавальним матеріалом.
1) Переписати прислів’я, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники найвищого ступеня порівняння.
Перші кроки даються (тяжко). Доброму навчитися (важко). (Швидко) сльоза висихає. У голоти (багато) роботи. (Легко) бити того, хто не борониться.
Народна творчість
2) Відредагувати речення.
Учитель попросив читати більш голосніше. Я виконав малюнок саме краще.
8. Індивідуальне завдання; користуючись методом «Прес», довести, що прислівники утворюють ступені порівняння подібно до прикметників.
VІ. Підсумок уроку
· Чи справдились ваші очікування від уроку?
Заповнення третьої колонки в таблиці очікувань.
Експрес-опитування
Що нового засвоїли на уроці?
1. Чи всі прислівники можуть утворювати ступені порівняння?
2. Як творяться прислівники вищого ступеня порівняння? Навести приклади.
3. Як утворюються прислівники найвищого ступеня порівняння? Навести приклади.
4. Які зміни приголосних відбуваються у процесі творення простої форми вищого ступеня деяких прислівників? Проілюструвати відповідь власними прикладами.
- Отже, ми з вами закінчили урок.
Завдання виконали. Ви ознайомились зі ступенями порівняння прислівників, вчились правильно вживати в мовленні прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння, ще раз заглибились у світ слова.
Визначення найактивніших учнів, оцінювання.
- Я думаю, що із сьогоднішнього уроку ви залишили в своєму серці краплину любові до рідної мови. (повернення до епіграфа уроку)
Не можна бути байдужими до того, як ми користуємось мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал в підручнику.
І-ІІІ рівні – виконати вправу 216,
ІV рівень – скласти 3-4 речення з прислівниками (для сильніших учнів)
За бажанням – написати «Лист однокласникам», висловивши свої роздуми про значення творчості Т.Г.Шевченка, використовуючи в реченнях прислівники.
ДОДАТОК 1
РОБОТА З ТЕКСТОМ
Трагедія поневоленого народу була для Шевченка трагедією особистою.
Кріпацький син і сам кріпак, безправний перед панським свавіллям, з душею тонкою, вразливою, він на кожному кроці бачив довкола картини горя народного, беззаконня. Він почуває, що життя його повинно належати народові, його Україні, яку він так щиро любив.
Після викупу з кріпацтва перед Шевченком відкриваються зали Академії мистецтв. Оточений друзями, він працює активно, натхненно. Багато вчиться.
У 1840 році з’явилось перше видання «Кобзаря». Віднині трудовий люд України мав свого поета. Поезія його звучить гостро, правдиво і нелукаво, мовби вимовляли це слово самі народні уста.
Шевченко багато зробив для розвитку культури рідного народу.
І сьогодні невмирущий голос Кобзаря звучить серед нас, художня сила його поезії промовляє все гучніше. Його слава і тепер осяває простори України все ширше.
О.Гончар
ДОДАТОК 2
ТАБЛИЦЯ ОЧІКУВАНЬ
Що знаємо про прислівник?
Про що хочемо дізнатися?
Про що дізналися?