Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм

Мета (формування компетентностей): предметні: знання про норми сучасної української літературної мови; нормативне та ненормативне мовлення: про типи норм;ключові: розвивати культуру мовлення; комунікативні: навички увести бесіду про культуру спілкування в різних ситуаціях; інформаційні: навички самостійної роботи з лінгвістичними довідниками; загальнокультурні: прагнення оволодівати літературною українською мовою.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПИ 

Виразне читання

► Виразно прочитайте уривок вірша Дмитра Білоуса. Яка його основна думка? Поясніть розділові знаки в ньому.

— Як,— питаю,— ви, вірменка,

— нашу мову вивчили?

— А читаючи Шевченка!

— Мабуть, це пришвидшило!

— Що ж найперше стало вабить?

— Є ж якась основина?

— Українська пісня, мабуть, —

— нею причарована!

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Самоаналіз

► Чи траплялись у вас випадки порушення мовних норм, скажімо, орфографічних, пунктуаційних, орфоепічних? Чим це зумовлено?

ad

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Аналіз змісту поетичних рядків

► Послухайте слова Володимира Сосюри про рідне слово. Як ви розумієте його основну думку?

Яке прекрасне рідне слово!

Воно — не світ, а всі світи.

ІV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ознайомлення з теоретичним матеріалом

► Прочитайте текст (з екрана). Випишіть речення, у якому, на ваш погляд, найповніше сказано про норми сучасної української мови.

Сучасна українська літературна мова в обох своїх різновидах — писемному й усному — становить оброблену, відшліфовану, упорядковану вченими, письменниками, іншими видатними діячами культури форму загальнонародної національної української мови.

Найголовніша ознака літературної мови — це її унормованість, властиві їй норми. Мовною нормою виступає будь-яке усталене й загальноприйняте в мові явище — звук, сполучення звуків, морфема, значення слова чи фразеологізму, форма слова, той чи той різновид словосполучення чи речення, синтаксичної нечленованої конструкції. Кожне з цих явищ сприймається як зразок і як обов’язкова одиниця для використання всіма носіями мови. Наприклад, іменники ІІІ відміни в орудному відмінку однини закінчуються на -ю (молоддю, ніччю, сіллю). Тільки з таким закінченням і належить уживати ці форми слів. Закінчення -ю в цьому випадку нормативне, є однією з морфологічних норм мови. Її характеристика, опис мають назву мовного правила. Теорія морфології, фонетики, усіх інших розділів науки про мову якраз і виявляється в морфологічних, фонетичних та інших мовних правилах. У вигляді мовних правил мовні норми найповніше й у певній системі викладено в словниках, підручниках і посібниках з граматики, фонетики, орфографії тощо.

ad

Презентація «Система норм сучасної української літературної мови»

► Прочитайте з допомогою технології «Мікрофон» про різновиди норм.

► Випишіть назви норм української літературної мови в зошити. Система норм мови внутрішньо членується на такі різновиди:

1. Фонетичні норми. Стосуються закріпленого у всенародній літературній практиці вимовляння голосних і приголосних звуків, різних сполучень звуків: наприклад, у слові джерело перший звук є злитим [] і саме так слід його вимовляти; обидва звуки [е] в ненаголошеній позиції вимовляємо як [еи], тобто з певним наближенням до [и], а звуки [р] та [л] мають у цьому слові таку ж природу, як і поза словом.

2. Лексичні норми. Охоплюють ті лексичні значення слів мови, які закріпилися за словами. Наприклад, на означення зустрічі двох чи кількох осіб (здебільшого за домовленістю) вживається слово побачення, а не зобачення (діалектизм).

3. Фразеологічні норми. Виявляються в такому вживанні фразеологізмів (стійких словосполучень), коли не спотворюються їхній зміст і граматична будова. Наприклад: за боки братися, тобто «сильно сміятися»; на вудочку попастися — «дати себе ошукати, обдурити».

4. Морфологічні норми. Полягають у правильному вживанні морфем (значущих частин слова). Наприклад, іменники солдат, відкриття слід уживати в родовому відмінку множини тільки із закінченням -ів (солдатів, відкриттів).

5. Синтаксичні норми. Виявляються в усталених зразках побудови словосполучень, речень, у способах поєднання слів і речень. Наприклад, нормою є вживання форм словосполучень два (три, чотири) зошити, п’ять зошитів (а не два зошитів чи п’ять зошити).

6. Стилістичні норми. Дотримання їх забезпечує найбільш раціональне вираження думки за певної конкретної життєвої ситуації, оскільки при цьому максимально враховуються мета, характер мовлення і стильова приналежність слів (уживаються слова урочистого звучання або фамільярні, згрубілі, з тим чи тим значенням суб’єктивної оцінки — зменшеності чи зневажливості тощо); унаслідок цього мовне оформлення поетичного твору відрізняється від оформлення заяви, замітки до газети чи наукової праці з хімії; допускається лише певна синтаксична сполучуваність певного слова з іншими. Наприклад, стилістично нормативними є словосполучення

ad

у змаганнях беруть участь (а не приймають участь), екзамени складають (а не здають) тощо.

7. Орфоепічні норми. Виявляються в усталеному, закріпленому традицією вимовлянні ненаголошених голосних звуків, дзвінких і глухих приголосних, різних звукосполучень, окремих граматичних форм, у правильному наголошуванні слів. Наприклад, дзвінкі приголосні в кінці слів треба вимовляти без оглушення, дзвінко (дуб, діловод, мороз, трикотаж); слова ознака, предметвимовляємо за наголосом на другому складі, а в словах сімдесят, вісімдесят наголошуємо останній склад.

8. Орфографічні норми. Представлені в обов’язкових написаннях слів. Наприклад, префікси роз-, без- від-, над- завжди пишемо однаково: розбити і розпитати, відробити і відпрацювати.

9. Пунктуаційні норми. Визначаються правилами вживання розділових знаків у письмовому тексті.

Робота з підручником

► Прочитайте теоретичний матеріал. Виконайте одну вправу усно.

Саморегуляція

► Зверніть ще раз увагу на тему уроку. У чому нам ще слід розібратися? (Нормативне і ненормативне мовлення)

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте речення. Визначте в них діалектизми. Чи нормативними є вживання виділених слів?

1. Почавши писати, я забула небавом зовсім, що, крім мене, находиться ще хтось другий у кімнаті (О. Кобилянська). 2. Надворі зима, а мені така файна весна приснилася (В. Стефаник). 3. Черемош збирав із своїх сіл легенів і провадив їх до бранки до Путилова (М. Черемшина).

► Прочитайте. У наведених реченнях знайдіть жаргонні та просторічні слова. Як до них слід ставитися?

ad

1. За два місяці ти матимеш такі шкари, бобочку, кліфт, кальоса й чеку, що й на Матроса клюнеш (І. Микитенко). 2. Кічу ми проминули, участок теж і топаємо на бан (І. Микитенко). 3. Хлопець ударився об верстат і розпанахав собі щоку (І. Микитенко). 4. Перестань чавкати над вухом! (Г. Тютюнник).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійна робота

► Випишіть із художнього твору, який тепер вивчаєте, один-два абзаци, визначте в них норми української літературної мови, поясніть їх у формі відповідних мовних правил.

Творча робота

► Складіть текст про здоровий спосіб життя з дотриманням усіх норм сучасної української літературної мови (усно).

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

· Чим характеризується літературна мова?

· Назвіть норми сучасної української літературної норми.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

· Чим саме тема уроку може допомогти вам підвищувати культуру власного мовлення?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

1. Теоретичний матеріал та вправа за підручником.

2. Складіть текст (0,5 с.) з дотриманням усіх норм сучасної української літературної мови (письмово). Підготуйтеся прочитати його виразно.