Навчальний диктант. Аудіювання науково-популярного тексту

Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів , перевірити навички сприймання на слух тексту науково-популярного стилю; розвивати навички роботи з тестовими завданнями, навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й аудіювання. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння тексту науково-популярного стилю, який сприймався на слух.

IV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

► Десятикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, визначають слова й речення, на які треба звернути особливу увагу.

ПЛЕКАЙМО, ЛЮДИ, ПІСНЮ...

Український народ упродовж свого існування завжди був неперевершеним творцем чарівної пісні, яка вирізняється своєрідністю, неповторністю на тлі світової музичної культури. Це найдорожчий скарб народу, неоціненна частка його поетичної душі. У ній зберігається історія і характер, обдарованість і краса людська, у ній, немов у своєрідному комп’ютері, запрограмований морально-етичний код і духовна велич української нації.

У вік музичного модернізму, задушливого смогу біт-, хіп-, non-, рок-музики, що заполонив душі широких мас, особливо молоді, наша пісня повинна стати своєрідним базисом духовності для тих, хто здатний відчувати красу рідної мови, вслухатись у соловейкову мелодію. Українська пісня не тільки спроможна лікувати тих, хто опинився у незавидному становищі безбатченка. Вона з давніх-давен здатна єднати людей у любоні. один до одного, у любові до Батьківщини. Свого часу Міллер писав: «Де співають — там лишайся жити». Лихі люди не співають пісень. Тільки там, де народ співає, співає не абияк, а багатоголосо, там, де голоси творять диво-илєтиво, багате на контрапункт та гіідго лоскову орнаментику, міг народитися Леонтович – неповторний майстер філігранної обробки пісенних зразків, що довів свою професію до високої досконалості.

Вже сам по собі відбір Миколою Дмитровичем першоджерел для мистецької оздоби став процесом вельми важливим, бо добиралися пісні найцінніші з цінних, лише ті, що найбільше хвилювали поетичну душу Майстра. Вони перетворювались у шедеври, вплітаючись самоцвітами у вінок усенародної музичної культури (А. Авдієвський, 214 сл.).

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

Третє читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Контрольне аудіювання тексту науково-популярного стилю

Читання вчителем тексту

ЗЕМЛЯНЕ ЯБЛУКО

Земляний горіх, або мовою інків «папа», коли його зварили у воді, став м’який, як печений каштан, але на ньому залишалася шкірка, не товща від тієї, що на трюфелях. Так розповідав про виявлену ним картоплю моряк з піратського парусника; що восени 1538 року пристав до берегів Нового Світу,— Педро Сієза де Леон, автор «Хроніки Перу».

Завдяки йому європейці вперше дізналися про основний хліб індіанців — картоплю. Однак не скрізь її зустрічали з радістю. У Росії, зокрема, виникли так звані картопляні бунти. Немиролюбно поставилися до цієї культури й у Франції. Але державний контролер Анн Робер Жан Тюрго зумів перехитрити простий люд.

На полях державних господарств, де вперше мали розквітнути кущі «земляного яблука», цей урядовець виставив сторожу із солдатів регулярної армії. Патруль чатував лише вдень. Вночі охорона відпочивала.

— Що за таємниця? — дивувалися селяни.— А може, справді, це якась коштовність?

І вкрадені бульби згодом висадили на своїх городах. Як використати урожай, селяни не знали й охоче продавали картоплю за безцінь державі. Потім самі скуштували її, і на диво, новий харч припав до смаку.

Так Тюрго, зваживши на психологію рільника, схилив селян Франції садити картоплю — «земляне яблуко».

Другим хлібом називають у народі картоплю. Серед харчових продуктів вона — основне джерело калію, який так потрібен для підтримання водного обміну та роботи серця. Картопля значно багатша на калій, ніж м’ясо та риба. Добову потребу організму може задовольнити споживання півкілограма бульб, що завдяки сечогінним властивостям неодмінно входять до дієтичних продуктів, рекомендованих хворим на нирки та серце. Особливо корисна картопляно-яєчна дієта для людей з простими формами хронічної ниркової недостатності. Вона дає змогу зменшити кількість білка за умови введення електролітів та води.

У картоплі майже нема жиру, тому продукти з неї низькокалорійні, легко піддаються травленню і засвоєнню. Вони багаті на калій та магній. До того ж, містять чимало кальцію, заліза, міді, фосфору, марганцю, натрію, хлору, фтору, йоду та сірки.

Хімічний склад картоплі дуже різноманітний. Це унікальний набір необхідних людині органічних та неорганічних сполук, які природа поєднала в надзвичайно доцільних співвідношеннях. Висока біологічна цінність картопляного білка. У ньому знайдено більшість амінокислот, що підтримують утворення білків у людському організмі.

Полісахариди тут представлені переважно крохмалем, пектиновими речовинами, клітковиною; моно- та полісахариди — також фруктозою, глюкозою, сахарозою.

Картопля — справжня вітамінна комора. Крім вітаміну С, у бульбах чималий резерв вітамінів В, Д, К, Е, фолієвої кислоти. А ще є каротин із каротиноїдами, стерин, лимонна, щавлева, яблучна та інші органічні кислоти. Їх нестача відчутна взимку й ранньої весни, коли в нашому меню меншає овочів та фруктів. Картопля ж, зберігаючись тривалий час, не втрачає поживних речовин та вітамінів. Тому вже з перших років запровадження нової городньої культури в Європі її стали використовувати в боротьбі із скорбутом (цингою), який, по суті, подолали на всьому континенті. Цей лікувальний ефект був несподіваний і пояснювався тим, що в раціоні європейців помітно зріс вміст вітаміну С. Тож і нині будь-якої пори року картопля на нашому столі — продукт першорядний; сучасна кулінарія налічує понад триста кулінарних страв.

Картопля — цілюща рослина народної медицини. Вичавлений картопляний сік може знижувати високу кислотність шлунка. Він добре впливає під час печії, нудоти. Його вживають для тамування болю в шлунку та кишечнику. Картопляний сік радять пити під час головних болів, бо в ньому міститься ацетилхолін.

Китайська народна медицина застосовує картоплю в поєднанні з іншими рослинними середниками для лікування енцефаліту, порушення живлення та хвороб шкіри.

Багаторічні дослідження засвідчують високу ефективність вживання сирого картопляного соку під час виразкової хвороби; він поліпшує самопочуття недужих, знімає больові симптоми, гоїть виразки. Для попередження загострень виразки шлунка, дванадцятипалої кишки, які особливо часто бувають весною й восени, рекомендують вживати картопляний сік протягом півмісяця по 50 мл двічі на день до їди. Щоб отримати сік, вимиті й очищені картоплини пропускають через м’ясорубку або труть на тертці, а вже з тієї маси його вичавлюють і проціджують.

При різних захворюваннях шкіри, особливо екземі, пластини із свіжої картоплі накладають на рани. Гарячі зварені, потовчені або потерті бульби можна вживати для лікування органів дихання та дихальних шляхів. Добре в цьому випадку діє пара з відвареної картоплі.

Науковці Чехії виробляють з картоплі особливий препарат — інгібін, який позитивно впливає на загоювання виразок шлунка під час отруєння солями важких металів, при опіках та запальних процесах.

У медицині широко використовують крохмаль, як протизапальну речовину, а також для присипок та в ролі наповнювача порошків і пігулок. Як доведено в експериментах на тваринах, тривале введення крохмалю знижує вміст холестерину в печінці та сироватці крові. А це ознака того, що він має антисклеротичні властивості.

Важливо пам’ятати, що картопля містить такий токсичний стероїдний алкалоїд, як соланін. Його багато у квітках та бадиллі, значно менше — у бульбах. Коли ж картопля довго лежить на сонці, вміст соланіну в бульбах збільшується. Такі картоплини зеленіють і стають непридатними для споживання, оскільки можуть викликати отруєння. Очевидно, у першій половині XVIII ст., коли Петро І завіз картоплю до Росії, її намагалися споживати лише в пору неповної стиглості. Тоді ж серед селян, схоже, і поширилася, думка, що картопля — отрута, і її у простолюдді називали «чортовим яблуком» (За В. Мамчуром, 799 сл.).

Виконання учнями тестових завдань за змістом тексту

Варіант 1

1. Земляний горіх мовою інків означає:

А «папа»;

Б «мама»;

В «картопля»;

Г «яблуко».

2. У народі картоплю називають:

А земляним горіхом;

Б земляним яблуком;

В другим хлібом;

Г їжею королів.

3. Як автор статті характеризує хімічний склад картоплі?

А Різноплановий;

Б різноманітний;

В одноманітний;

Г багатий.

4. Картопля зимою:

А Не втрачає поживних речовин та вітамінів;

Б втрачає вітаміни;

В втрачає усі поживні речовини та вітаміни;

Г втрачає свою цінність.

5. В Європі з самого початку картоплю використовували у боротьбі з:

А авітамінозом;

Б цингою;

В чумою;

Г скарлатиною.

6. Вичавлений картопляний сік:

А ніяк не діє на кислотність шлунку;

Б знижує високу кислотність шлунку;

В підвищує низьку кислотність шлунку;

Г нормалізує кислотність шлунку.

7. Багаторічні дослідження засвідчують високу ефективність під час лікування виразкової хвороби:

А сирого картопляного соку;

Б вареної картоплі;

В витяжки з картоплі;

Г печеної картоплі.

8. При різних захворюваннях шкіри на рани накладають:

А пластини із вареної картоплі;

Б картопляний сік;

В пластини із свіжої картоплі;

Г пластини із смаженої картоплі.

9. Який епітет використовує автор, називаючи картоплю рослиною народної медицини:

А чудодійна;

Б важлива;

В лікарняна;

Г цілюща.

10. Тривале введення крохмалю знижує:

А концентрацію вірусів;

Б вміст холестерину;

В концентрацію мікробів;

Г вміст токсинів.

11. Картопля містить токсичний стероїдний алкалоїд:

А соланін;

Б холестерин;

В каротин;

Г фолієву кислоту.

12. До Росії картоплю завіз:

А Педро де Леон;

Б Жан Тюрго;

В моряк з піратського парусника;

Г Петро І.

Варіант 2

1. Вперше європейці довідалися про картоплю від:

А моряка з піратського парусника;

Б індіанців;

В державного контролера Тюрго;

Г французів.

2. Картопля — це основне джерело:

А магнію;

Б калію;

В кальцію;

Г заліза.

3. Як автор статті характеризує картоплю:

А незамінний харчовий продукт;

Б вітамінне диво;

В дивовижний продукт;

Г вітамінна комора.

4. Автор статті стверджує, що в картоплі зовсім нема:

А кальцію;

Б фосфатів;

В жиру;

Г білків.

5. Картопляний сік радять пити під час головного болю, бо в ньому

А ацетилхолін;

Б вітамін С;

В фруктоза;

Г фолієва кислота.

6. Сучасна кулінарія налічує кулінарних страв з картоплі:

А понад двохсот;

Б понад чотирьохсот;

В понад семисот;

Г понад триста.

7. Для попередліення загострень виразки шлунка рекомендують вживати картопляний сік двічі по:

А 30 мл;

Б 50 мл;

В 60 мл;

Г 20 мл.

8. Пара з відвареної картоплі допомагає при лікуванні:

А органів травлення;

Б органів дихання;

В серця;

Г головного болю.

9. Науковці Чехії виробляють із картоплі:

А анальгін;

Б імперій;

В інгібін;

Г інсулін.

10. У медицині використовують крохмаль як:

А анестезуючу речовину;

Б противірусну речовину;

В протимікробну речовину;

Г протизапальну речовину.

11. Токсичного стероїдного алкалоїду багато у:

А корінні;

Б листях;

В бульбах;

Г квітках.

12. Викликати отруєння можуть картоплини, які містять багато:

А соланіну;

Б крохмалю;

В кальцію;

Г магнію.

Оцінювання контрольного тесту

VI. Підсумок уроку

► Організований збір контрольних зошитів.

► Відповіді на питання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту та виконання тестового завдання з аудіювання.

VII. Домашнє завдання

► Індивідуальне завдання учням з повторення вивченого матеріалу.