Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості

Тема. Мовна стійкість як ключова риса національної особистості.

Мета:

навчальна – з’ясувати суть понять «мовна особистість», «мовна стійкість», особливості вияву мовної стійкості; джерела, які живлять мовну стійкість;

розвивальна – розвивати словесно-логічне та образне мислення, зв’язне мовлення, мовні смаки й мовне чуття, активізувати критичне мислення;

виховна – виховувати патріотичні почуття, готовність і потребу повсякчас спілкуватися українською мовою.

Методична мета: використання методів і прийомів ТРКМ.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Роздруковані уривки із статей Ореста Ткаченка «Проблема мовної стійкості та її джерела» та І. Цар «Мовна стійкість, мовна толерантність…», підручник з української мови для 11 класу (автор – Олександр Авраменко)

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

пояснити суть понять «мовна особистість», «мовна стійкість»; особливості вияву мовної стійкості;

назвати джерела, які живлять мовну стійкість;

аналізувати риси, досвід і поведінку мовної особистості;

усвідомити важливість поняття «мовна стійкість»;

висловити власне ставлення до обговорюваної проблеми.

Перебіг уроку

I. Розминка

II. Обґрунтування навчання

·      «Прогнозування»

Учитель. Шановні випускники! Пропоную вам прочитати фрагменти спонтанного мовлення київської молоді в неформальних ситуаціях.

Приклад 1.  А.  Зайшла в метро // Стоїть біля мене… Ну скільки? Ну десь під двадцять сім може/ ну десь такий десь / після двадцяти п’яти / десь такий на вигляд // [Б.:  Угу//] А І тут  заходе жінка/ мене так штовхає / і я така на неї дивлюся таким типу поглядом / « Ум!  Достала !»  І їду собі далі // А  він такий/ «Дєвушка / у вас красівиє   глаза//»  Я  така  думаю / «Опа!  Почалися подкати /  знаєш »// [ Б.:  Ага//]  Така / «Спасіба//  Спасіба/  маладой  чєлавєк»//  Ну  тіпа/  можна  било  нє   обращать   вніманіє //  А  він такий/ «А  можна  я   вам   штота  скажу ?»  Я  кажу/ «Нєт !»

Приклад 2.  А.  А  він  тоді   каже/ «І   вапшє /  ви  очень  мноґа нєрвнічаєтє//  У  вас  сердце   вот   паслєднєє  врємя   баліт »//  Ну тіпа  такоє//  А  реально!  І  таблєтки  пила //  Б.:  Та?  А.  Да//  В  мене було   таке  в  той  момєнт//  І « ви  тіпа  не   так   багато  пережива-айте  і-і  всьо … всьо   буде   нормально //  І /  і… якщо  хочте /  дайте  мені   руку /  я  вам   ще  більше  скажу »//  Кажу/ «Нєт !/  кажу/  мене/ кажу/  нє   ін -тє-рє -су -є»/

Про що, на вашу думку, ітиметься на сьогоднішньому уроці? (Припущення учнів). Учитель називає ключове поняття теми («мовна стійкість»), оголошує тему, мету й очікувані результати уроку, а також озвучує проблемне питання: Чи потрібно зміцнювати українськомовну стійкість?

III. Актуалізація

·      «Кластер»

Учитель разом з учнями складає кластер понять уроку та з’ясовує відому для здобувачів освіти інформацію:

ü Чи чули ви коли-небудь такі сполуки, як «перемикання кодів», «мовна особистість», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «психологічні фактори», «мовна стійкість»?

ü Що ви про це знаєте?

IV. Основна частина уроку

Завдання 1. «Читання з маркуванням». Учні об’єднуються в пари й читають матеріал (§1) підручника з української мови для 11 класу, уривки із статті Ореста Ткаченка «Проблема мовної стійкості та її джерела» та статті Іванни Цар «Мовна стійкість, мовна толерантність і мовний конформізм в повсякденному спілкуванні молоді», маркуючи текст. Після закінчення роботи діти обмінюються думками. Учитель пропонує відповісти на запитання:

ü Що означають поняття «мовна стійкість», «перемикання кодів», «мовний конформізм», «мовна толерантність», «мовна особистість»?

ü Де набуває особливої гостроти проблема мовної стійкості?

ü Які джерела живлять мовну стійкість народу? Які приклади найкраще з’ясують дію цих джерел?

ü Які перешкоди стоять на заваді зростанню мовної стійкості українців?

ü Яка інформація стала для вас новою?

Завдання 2. «Павутинка дискусії». Учитель нагадує дітям проблемне питання, яке потрібно розв’язати. Для організації роботи пропонуємо учням користуватися таблицею:

Так

Чи потрібно зміцнювати українськомовну стійкість?

Ні

У двох колонках діти фіксують аргументи (по 3), що ствердно або заперечно відповідають на проблему. Після того учні почергово захищають кожен із них. Висновки робить та група, яка мала найбільше аргументів.

Висновок. Потрібно зміцнювати українськомовну стійкість. В Україні це актуальна проблема, адже рівень українськомовної стійкості досить низький порівняно з російськомовною. У цьому є загрози поступової втрати національної мови й денаціоналізації. Отже, народ потребує мовної стійкості, щоб зберегти свою мову.

Завдання 3. Робота в динамічних групах.  Учитель пропонує учням прочитати статтю А. Каленської «Бути собою» (§1, вправа 5) й скласти практичні поради щодо зміцнення українськомовної стійкості людини.

Озвучення напрацювань.

V. Рефлексія

·      Біографічний вірш «Хто я»

Діти складають римований, білий вірш або верлібр (на вибір), щоб зробити самоаналіз і самопрезентацію. Наприклад:

Хто я?

Українець? Малорос?

Слухайте…

Я люблю свою мову,

Я люблю свій народ,

Це у мене у крові,

Це мій злет до висот.

Стійкість мовна – це бути собою,

Ти не згоден? Думай… Рішення за тобою…

VI. Оцінювання

Листок оцінок / ПІБ ______________________________

Тема

«Мовна стійкість»

Хто оцінює

Брав активну участь у всіх видах роботи

Частково брав участь у всіх видах роботи

Брав участь в окремих видах роботи

VI. Домашнє завдання