“Кайдашева сім’я” – один з найвидатніших творів світової літератури про психологію селянина. І досяг цього І.Нечуй-Левицький специфічними “засобами гумору, через силу-силенну винятково влучно і точно підмічених деталей побуту. (...) То був тріумф його таланту. А головне – відповідало характеру

                                                   задуму, темі твору”

М.Бернштейн.

Тема Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті

«Кайдашева сім’я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

Мета: узагальнити знання учнів про творчість І.Нечуя-Левицького; поглибити знання про засоби комічного, розвивати вміння виділяти засоби комічного, розкрити утвердження цінностей національної етики засобами комічного; поглиблювати вміння висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; формувати в учнів життєві цінності, виховувати кращі риси українця, усвідомлення їхнього значення для самопізнання та успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Теорія літератури: засоби змалювання комічного.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: матеріал уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1  Літературний диктант

1               Сім’я Кайдашів жила в селі...(Семигори).

2               Події, описані в “Кайдашевій сім’ї, розвиваються на березі річки... (Рось).

3               Тема першої розмови Карпа і Лавріна... (дівчата).

4               Старий Кайдаш мав професію... (стельмаха).

5               Слова Лавріна про дівчат на початку твору є зразком... (гумору).

6               Під час діалогу під повіткою Карпо та Лаврін найчастіше вдаються до...(порівнянь).

7               Вередував дівчатами, даючи їм влучні характеристики...(Карпо)

8               “...і гарна, , і трохи бриклива, і в неї серце з перцем... (Мотря).

9               Лаврін зустрівся з Мелашкою перед тим, як їхав до...(млина).

10            Посту в “святу п’ятницю” завжди дотримувався... (Омелько).

11            Омелько, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати постив... п’ятниць (12).

12            “...довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства”...(Кайдашиха).

13            Кайдашиху “лютою змією” назвала...(Мотря).

14            Прізвище Мелашки до шлюбу... (Балаш).

15            Село, в якому жила Мелашка... (Западинці).

16            Колір чобіт Кайдашихи, коли їхали сватати Мелашку... (жовтий).

17            Мелашка жила у свекровій хаті, як у раю цілий... (тиждень)

18            Вона “як гляне, то од її погляду молоко кисне”...(Кайдашиха)

19            Сказав про Мотрю, що її треба “посадити в клітку та показувати за гроші”...(Лаврін)

20            Що Кайдашиха “б’є словами гірше, ніж кулаками” відчула... (Мелашка).

21            Карпо “іродовою душею” назвав... (батька).

22            “...розперезалася, витрушувала сіно з-за пазухи і пирхала”... (Кайдашиха).

23            На довгу швайку з здоровою булавою була схожа ... (Мотря).

24            “...висока та суха, неначе циганська голка”, по другий бік тину стояла... (Кайдашиха).

25            “...ніколи не сміявся гаразд, а лице не розвиднялось навіть тоді, як губи осміхались”... (Карпо).

26            “Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв” казала.... (Мелашка).

27            “...стояла, наче осавула на панщині”... (Кайдашиха).

28            “Ні один цар не махав з такою втіхою скіпетром, як Мотря своїм...” (мотовилом).

29            За українським звичаєм батьківське добро дісталося... (молодшому – Лавріну).

30            “Нате, їжте, або я вас з’їм” казав Карпо... (матері).

31            Кайдашиха на Мотрю і Карпа пішла жалітися... (священику).

32            Жанровий різновид повісті “Кайдашева сім’я”... (родинно-побутова).

33            Повість “Кайдашева сім’я” назвав “ареною людських пристрастей”... (Є.Гуцало).

2  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1  Судження

“Найперше було слово”, - сказано в Біблії. Чи можна сказати, що слово – це дух, а значить - духовність?

Довідка

Дух – внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями, почуттями.

Духовність – людська якість, що характеризує поведінку особистості.

2  Кросворд

Розгадавши кросворд, ви дізнаєтеся, чого бракувало членам родини Кайдашів, щоб жити в злагоді (ключове слово – духовність).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово учителя

Відомо, що українську селянську родину завжди характеризував високий духовний

потенціал. Про справедливість, чесність, порядність людей праці йдеться у численних фольклорних творах. «Згода в сімействі» як морально-етичний ідеал підноситься у драмі І.Котляревського «Наталка Полтавка» (можна зробити порівняльний аналіз).не ставив під сумнів цієї етичної аксіоми й Нечуй-Левицький. Проте в повісті «Кайдашева сім’я» він викриває спотворений соціальною справедливістю ідеал, підкреслюючи, що без морального стрижня, без духовного, людське життя втрачає сенс й перетворюється на суцільну смугу змагань то за одне, то за інше.

2. Евристична бесіда

1  Що завадило реалізуватися героям повісті і збудувати нормальне життя в межах села?

2  Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?

3  Доведіть або спростуйте думку літературознавців, що “духовна роз’єднаність – ось те лихо, яке отруює кожний день життя родини Кайдашів”.

4  З’ясуйте роль духовної роз’єднаності як головного фактора, що заважає реалізувати ідеал українського устрою всередині як сім’ї, так і громади.

Консультація

         Евристика (від грец. знаходжу) – сукупність логічних прийомів і методів теоретичного дослідження і пошуків істини.

3. Повторення понять з теорії літератури: засоби комічного

Консультація

комічне – це смішне в житті та мистецтві. З усіх видів мистецтва література має

найбільші можливості для втілення комічного і виховання читача засобами сміху, бо в ній спостерігаються всі відтінки і різновиди комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

1  Пригадати з вивченого в 9 класі про засоби комічного, продовживши речення (або скориставшись таблицею).

• Гумор – це

• Іронія – це…

• Сатира – це…

• Сарказм – це…

 «Засоби змалювання комічного»

Гумор

незлобне, співчутливе висміювання окремих недоліків суспільного й побутового життя або вад людського характеру (добродушне підсміювання, жартівливий тон).

Іронія

іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває протилежного значення (насмішка).

Сатира

різке висміювання, гостре викриття й засудження негативного у вдачі персонажа, в суспільному чи побутовому житті (висміювання, викривальний тон, осуд).

Сарказм

гнівне, в’їдливе висміювання пороків вдачі персонажа, громадського й побутового життя, спрямоване на викриття й знищення потворних негативних явищ (зла, уїдлива насмішка).

4. Слово учителя

         Зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національної психіки, багатої, за його ж спостереженнями, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний».

         Твір «Кайдашева сім’я» побудований за принципом нагнітання сцен і ситуацій, вони немовби напливають одна на одну. Цим досягається напруженість розвитку дії. Комізм твору посилюється від того, що в основі конфлікту лежать по суті нікчемні причини, що викликають все нові й нові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Гумор повісті породжений самим життям, невідповідністю між великою енергією і нікчемною метою, на яку вона витрачається.

Природа сміху в повісті надзвичайно багатогранна. Сміх буває різним: доброзичливим, жартівливо-безтурботним, гумористичним і навіть печальним – «сміхом крізь сльози».

         Дотепні прислів’я, приказки, порівняння, колоритні вислови, брутальна лайка, експресивно забарвлені діалоги не лише викрешують сміх так, що «аж іскри сипляться», а й засуджують порушення традицій споконвічних етичних норм української родини.

5. Робота з підручником

1  Прочитайте статтю підручника про засоби комічного у повісті.

2  З’ясуйте, як автор за допомогою природи сміху засуджує порушення традицій і споконвічних норм української родини.

3  Наведіть приклади художніх деталей, сцен, описів, учинків героїв, манери їхньої

поведінки, де простежувалися б зразки різновидів сміху.

6. Дослідження (робота в групах)

Відтворити психологію української жінки, прочитавши уривки (або підібрати інші) і дослідити, як автор розкриває українську ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті.

• Заклинання баби Палажки (“Як пішла я ...амінь кричить, аміня доганяє!”)

• Прохання Мелашки про відвідання батьків (“Скучила за матір’ю... і зелені луги сльозами залила”).

• Розповідь баби Палажки про сповідь у святих місцях (“Треба в Києві... обікрасти

церкву”).

Консультація

Менталітет (розум, мислення) – образ думок, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільноти.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання завдань за підручником.

2. Дібрати з тексту приклади використання засобів гумору:

• порівняння –

• епітети –

• синоніми –

• метафори –

• літоти –

• гіперболи –

• прислів’я, приказки –

• експресивно забарвлена лексика –

• жести, міміка –

3. Творча робота

А  Усний твір “ Природа сміху в повісті «Кайдашева сім’я».

Б  Заповнити таблицю “Своєрідність викладу матеріалу в повісті “Кайдашева сім’я”

(додатково).

Особливості композиції]

Мовний стиль

Зображувальні засоби

Засоби творення комічного

Особливості творення характерів героїв

Елементи народознавства

(ремесла, одяг, побут, звичаї, традиції, забави, устрій життя)

YІ. Узагальнення вивченого про творчість І.С. Нечуя-Левицького

З простої речі виробив таку дзвінку та співучу

мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці

грає і своєю грою вражає думку і серце

                                                                                                     Панас Мирний

Виступи учнів з повідомленнями про значення творчості письменника.

VІІ. Підсумок уроку

1  Робота над епіграфом до уроку.

2  Підсумок учителя.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІІ. Домашнє завдання

• Матеріал і завдання підручника

• Міні-твір “Причини морального виродження героїв повісті “Кайдашева сім’я” І.Нечуя-Левицького через призму сьогодення».

• Підготувати інформацію-дослідження цікавих фактів із життя Панаса Мирного, прочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»