Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору

Вірш «Інфанта» Вороного — зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Во­роний розмірковує над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою. Твір починається романтич­ною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрій-нотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» лі­ричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції. Образи-символи — Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.

Зміст

 «Інфанта» аналіз вірша

“Інфанта” художні засоби

Микола Вороний “Інфанта” аудіо

Микола Вороний “Інфанта” вірш читати

 «Інфанта» аналіз вірша

Автор – Микола Вороний

Рік написання – 1907 – 1922 («Накидано 1907 р.— викінчено 1922 р.».)

Напрям – модернізм

Течія – символізм

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: інтимна.

Жанр: ліричний вірш.

Провідний мотив: захоплення красою жінки (ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ – образ вічної краси).

Ідея: створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.

Віршовий розмір «Інфанта» 

Твір виявляє майстерність версифікації Вороного – поета: чотирядкова строфа з перехресним римуванням, чергування дактилічної і чоловічої рим, розмір – 4- стопний ямб з пірихиєм.

“Інфанта” художні засоби

Вірш сповнений цікавих неологізмів (промінострунними, мрійнотканному, вогнелунними, яснозоряно), наповнених новими лексичними значеннями (дзвінкою чорною сильветою), порівняннями (вуалею стелився), метафоричними епітетами (попелястий жаль), які разом витворюють блискучий взірець модерністської поезії. У творі автор використовує такі художні тропи:

епітети: танками прозорими, синя далечінь, попелястий жаль.

персоніфікація: день хвилював, дрімала далечінь.

метафора: стелився попелястий жаль, день гас, діткнутий лезом двох мечей, різблю свій сон, лягли дерева, дрімала далечінь.

порівняння: ви йшли, як сон, як міф укоханий.

синекдоха: ви усміхнулись яснозоряно холодним полиском очей.

метонімія: а наді мною Революція в червоній заграві пливла та ін. 

антитеза: «синя далечінь — кривава заграва революції».

Образи:

Венера кинула алмаз… (богиня краси, кохання (римська міфологія)).

Інфанта (принцеса) – образ жінки, краси, благородства, жіночності. У жіночому образі поєдналися краса й недоступність ідеалу.

Ліричний герой – головний образ твору. Його захоплюють безмежні простори, краса осінніх дерев, тіні від яких лягли на землю «тканками прозорими», синя далечінь і постать величної інфанти, яка пройшла повз нього, яснозоряно усміхнулася й навіки полонила його душу.

Велична голуба барва – символ безмежності простору – домінує в кольровій гамі вірша і увіразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного героя чуття побожної хвали.

Вірш “Інфанта” виразно виявляє вплив на Вороного тенденцій французького та російського символізму. Уже перший рядок наголошує на формі сну – переконує читача в авторському намірі уникнути конкретики значення, вималювати абстрактно-умовний характер, створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.

Під текстом Вороний залишив напис: “Накидано 1907р. Викінчено 1922р.” Ця авторська заувага пояснює особливість останнього катрена, в стуктурі якого відчувається певний дисонанс: два перші рядки – образ героя, сповнений бодлерівської символіки, два наступних – образ Революції, що випливає над ліричним героєм у червоній заграві.

Микола Вороний закінчує свою любовну “Інфанту” двома стрічками про революцію, щоб показати, що в душі людини можуть поєднуватися дві протилежні стихії: романтичне, піднесене кохання і реальне суворе життя; щоб дати зрозуміти, наскільки почуття закоханості переважає над почуттям політичної боротьби та хоче віддати данину злободенним тоді революційним подіям.

Вірш «Інфанта» вирізняється вишуканою ритмомелодикою. Легка, музикальна форма «Інфанти» служить окрасою змісту твору.

Микола Вороний “Інфанта” аудіо

Микола Вороний “Інфанта” вірш читати