Мета: формувати компетентності: предметні: з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного  нігілізму; аналізувати тематику, образну систему твору; ключові: уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, навички спілкування в парі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті, навички роботи з книгою; загальнокультурну: усвідомлення своєї  приналежності до рідного народу, свого родоводу.

Міжпредметні зв’язки:  спорідненість із зарубіжною літературою

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет М.Куліша, мультимедійна презентація з використанням відеофрагментів фільму «Мина Мазайло», аудіозапис пісні.

Епіграф: Нації вмирають не від інфаркту.   

                  Спочатку їм відбирає мову.                   

                                               Ліна Костенко                    

Перебіг  уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання 

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.

Драматичний твір – це літературний жанр, в якому автор зображує тогочасну дійсність, життєві реалії через мову та вчинки персонажів. 

Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, виявляється смішне в навколишній дійсності чи людині.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.     Повідомлення теми уроку

Зверніть увагу на тему уроку, можливо, є нові чи незрозумілі слова?

2.     Словникова робота. Пояснення термінів.

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Обиватель – житель певної місцевості; людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе  міщанськими інтересами.

    3.  Повідомлення мети уроку.   (Слайд 2)

4.Епіграфом нашого уроку є слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».  

- Поясніть, як ви розумієте слова нашої сучасниці? Чому саме цей епіграф взято до нашого уроку?

ІV. Робота над темою

    1 .Формування вмінь і навичок.

 Слово викладача:

   1928 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки минулого століття процесом українізації.

2.     Повідомлення про українізацію

 (учень отримав випереджувальне завдання)

Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвиток національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло".

    3. Історія створення п’єси.

- А чи відома вам історія створення твору «Мина Мазайло»? Давайте з’ясуємо. У «Спогадах про Миколу Куліша» дружина драматурга згадувала: «Коли працював над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Там було одне прізвище – Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у п’єсу».

- Чому у людей виникає бажання змінити прізвище? З яких причин?

4.Складання паспорту п’єси

Літературний рід – драма

Жанр – сатирична комедія

Тема- зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки 20 стол.

-        В яких творах схожі сюжети? (Мольєр «Міщанин шляхтич», І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля»)

Ідея – засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.

-        Визначіть проблематику п’єси.

1.     Мовна проблема. Художнє відтворення проблеми українізації

2.     Вміння відстоювати свою думку

3.     Проблема стосунків батьків і дітей.

-        Твір Куліша викликав багато розмов, що стосувалися не лише його змісту, а й форми. Читач розгортав першу сторінку і не знаходив того, що було в класичних драматичних творах. Що відсутнє і чому?

(немає звичного переліку дійових осіб, нетиповими є ремарки, зведені до мінімуму. Не вказані декорації,  лише дзеркало, в яке дивляться герої.)

-        Чому? (такий початок зацікавлює, інтригує, надає дії, динамічності. Читач і глядач починають уявляти і домислювати те, чого немає або було раніше)

-        Уявіть себе співавторами і запишіть дійові особи, коротко їх характеризуючи.

Мина Мазайло, службовець років 50-ти. Високий, худорлявий, одягнений у чорний сюртук.

Мокій, його син, 20-річний юнак. Стрункий,енергійний,погляд мрійливий,але злий.

Рина, його дочка

Килина Мазайлиха, дружина Мини

Дядько Тарас з Києва

Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва), з Курська

Уля

Основні елементи сюжету: 

1.Експозиція – знайомство з сім‘єю  Мини Мазайла.

2. Зав'язка – 2 перші дії: Мина повертається з рагсу після подання заяви на зміну прізвища; приїжджають тьотя Мотя і дядько Тарас.

5. «Займи позицію»

  - Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті? (знайдіть в тексті) стор.226

                     Орієнтовні відповіді:

1.     ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.

2.     так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною»

3. Розвиток дії – Мина бере лекції, дії Улі і Рини, прихід комсомольців, друзів Мокія.

- Чи вдалося Мині змінити прізвище?

4. Кульмінація – публікація в газеті рішення про зміну прізвища.

- Чим закінчується п’єса?

5. Розв'язка – Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через… опір українізації. Для героя вона трагічна.

6. Робота з текстом

-       Прочитайте за ролями розв’язку (стор.243-244)

-        Які засоби комічного використовує Куліш? (гумор і сатиру), отже, п’єса «Мина Мазайло» поєднує риси трагедії і комедії. Такий твір називають трагікомедією. Запишіть новий термін.

-        Трагікомедія – драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії.

- Який основний конфлікт твору? Як він пов’язаний з українізацією?

«Філологічний водевіль»

   т.М., М.М., К.М., Р.                                                  Мока,  д.Т.

         ЗА                                                                   ПРОТИ

зміну прізвища                                                   зміни прізвища

            прихильники                                                        прихильники

            російської мови                                                    української мови

                                                           філологічний конфлікт

(Скорочення: т.М. – тьотя Мотя, М.М. – Мина Мазайло, К.М. – Килина Мазайло, Р. – Рина, д.Т. – дядько Тарас)

7. Бесіда

- Чому, на ваш  погляд, конфлікт у п'єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?

-   Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща? Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

-   Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди? (Патріоти)

-          Поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення? А хто такий манкурт?

8.     Словникова робота  (див. запис у словниках)

 Перед вами витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну

                     ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх

                       національних інтересів і національної винятковості.

Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

9.     Перегляд відеоуривка п’єси (Мокій навчає Улю) 12.40-13.37

-        З якою метою Куліш вводить у твір цей діалог? (показати красу української мови).

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань

          Інтерактивна вправа « Мікрофон»    

-   Діти, ще раз звернімо увагу на епіграф нашого уроку. Чи погоджуєтесь ви з Ліною Костенко?

VІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія (під час написання звучить пісня)

Складіть сенкан

1.    Одне слово (іменник)

2.    Два слова (прикметники)

3.    Три слова (дієслова)

4.    Просте речення

5.    Одне слово (іменник)

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати статтю в підручнику стор.149-151, письмово охарактеризувати героїв п’єси.

Підготувати повідомлення «Жанр твору М.Куліша «Мина Мазайло».

• За що було заарештовано письменника?

• На який період життя письменника припадають перші літературні спроби?

• Розкажіть про участь Миколи Куліша у Першій світовій війні

• Чим займався М. Куліш після саморозпуску ВАПЛІТЕ?

• Чим займався М. Куліш у роки громадянської війни?

• Що стало причиною арешту і загибелі Миколи Куліша?

• Як вплинула Перша світова війна на долю юнака?

• Як М. Куліш характеризував свої політичні погляди під час революції?

• Якими подіями був насичений харківський період життя письменника?

• Які враження Микола Куліш виніс із дитинства?