Тема. І. Франко. Збірка «З вершин і низин». Поезії «Гімн», «Сікстинська мадонна»

Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю І. Франка, допомогти усвідомити ідейно-художній зміст віршів;

- розвивати навички виразного читання, аналізу поезій, виділення актуальних проблем та зіставлення їх із нашим часом;

- виховувати активну громадську позицію, оптимістичний світогляд, прагнення до розвитку духовності, естетичний смак.

Основні компетентності, що формуються в процесі засвоєння навчального матеріалу: соціальна, інтелектуальна, комунікативна, інформативна

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, збірка творів, ілюстрації до них, аудіозаписи.

Віддаючи належне всім граням Франкового таланту, ми

відзначаємо: як митець І. Франко в першу чергу – поет.

Б. Степанишин

Хід уроку

I. Організаційний момент.

I I. Перевірка домашнього завдання.

1. Літературний диктант „Так, ні”.

·   Іван Франко народився в селі Нагуєвичі. (Так).

• Стає студентом Харківського університету. (Ні).

• Перша збірка віршів називалась „Баляди і росказы”. (Так).

• Останній вірш поета називався „Не мовчи”.  (Так).

• Іван Франко одержав Нобеліївську премію.  (Ні).

• Народився 1856 року. (Так).

• Перша збірка віршів надрукована у журналі „Друг”.  (Так).

• Івана Франка звинувачено у приналежності до таємного товариства „з соціалістичними цілями”.  (Так).

• Арештувавши другий раз, жандарми протримали поета 9 місяців.  (Ні).

• Трактат „Із секретів поетичної творчості” написав Іван Франко. (Так).

• Ольга Хоружинська була дружиною письменника. (Так).

• „Зів’яле лисття” – це збірка громадянської лірики. (Ні).

2. Повідомлення підготовлених учнів.

(Учні розповідають про самостійно знайдені цікаві факти й подробиці з життя І. Франка.)

3. Гра «Цікава арифметика».

600 — стільки книжок було в особистій бібліотеці бідного гімназиста І. Франка.

8 + 8 = 16 — вісьмома мовами Франко володів досконало, вісьмома — вільно, всього 16.

100 — оповідань написав Франко.

10 — повістей створив Франко.

50 — томів містить його повне зібрання творів, 100-томник — планується.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Оголошення теми, мети уроку.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Викладач

Важливим етапом у розвитку української поезії був вихід 1887 року збірки «З  вершин  і  низин». Франкова збірка після «Кобзаря»  Тараса  Шевченка  була другою поетичною книгою, що мала загальноукраїнське значення. Її ліричний герой — борець, революційний провідник — знає реальні шляхи для втілення гуманістичного ідеалу. Збірка осяяна життєствердженням, людинолюбством, високою духовністю. Центральним є багатозначний образ Духу, який іде з вершин до низин, охоплює всю Україну, проникає в душі людей, відлунюється добрими справами. Збірка складається з ш ести розділів — «De profundis» {латин.— з глибин), «Профілі і маски », «Сонети», «Галицькі образки», «Жидівські мелодії», «Легенди». У свою чергу перші чотири розділи поділяються на цикли, а шостий складається з поем «Смерть Каїна», «Цар і аскет», «Панські жарти ».

Ідея незалежності України є центральною у художньому світі книги Франка. Цю ідею втілюють цикли «Веснянки», «Осінні думи», «Скорботні пісні», «Нічні думи»,

«Excelsior!»  «Україна». Духовність і віра в державотворчу силу, національне відродження — головні мотиви збірки.

2.Аналіз поезії "Гімн."

 Виразне читання вірша, прослуховування аудіозапису.

(Учні виразно читають вірш «Гімн» (1880), прослуховують аудіозапис пісні на музику Миколи Лисенка).

Орієнтовний аналіз поезії.

 Програмною для покоління «молодої У країни» був  «Гімн»(18 8 0 ), за жанром — вірш-алегорія, гімн «вічному революціонеру», безсмертному волелюбному духові народу в його боротьбі за свободу. Цей дух є силою , щ о  «тіло рве до бою,/ Рве за поступ, щастя й волю».

У Франка ця боротьба пов’язана з любов’ю до людей. Поезію проймає загальнолюдський пафос. Заперечне, анафоричне  «ні»(«ані») окільцовує рядки,увиразнює експресію — темним силам не подолати цей дух свободи:  «Ні попівськії тортури,/ Ні тюремні царські мури,/  Ані війська муштровані,/  Ні гармати лаштовані,/ Н і шпіонське ремесло / В гріб його ще не звело». Градація,тобто нагнітання образів, служить для підсилення художньої виразності ліричної оповіді. Таку ж змістову й динамічну функцію виконує  рефрен «Він живе, він ще не вмер !»,який увиразнює волю ліричного героя, його впевненість у досягненні мети.

Контрастна побудова ліричного сюжету — важливий складник моделювання відмінностей у світосприйманні Вічного революціонера, щ о уособлю є невмирущість духу, волю до поступу,  «темного царства», антигуманного світу.

Герой постає як вічний мандрівник, щ о крокує землею, пробуджуючи в душах людей бунтівний дух незгоди з недолею і кривдою.

Образ Вічного революціонера символічний та одухотворений: він богатир, енергійно йде по українській землі, де лунає його громовий голос пророка й архангела, від добродіяння і слова якого  «щезають сльози, сум, нещастя, сила родиться й завзяття».

Життєствердність цього твору підсилює  алітерація  «р»,  яка повторюється 34 рази. Франко вірив у  «розвидняющийся день» свого народу, тому розширив смислове поле алегоричного образу Вічного революціонера, ш;о охоплює такі поняття, як  «наука,думка, воля»,без яких не побудувати гуманного суспільства.

«Гімн» завершується риторичним запитанням, відповідь на яке дана всім віршем: немає у світі сили, яка б перемогла волелюбні прагнення мільйонів і погасила полум’я революційного ентузіазму народу. Чітка ритміка, бадьорий розмір —  чотиристопний хорей з пірихієм — увиразнюють стрімкий і поривчастий рух.

«Гімн» вражав, виховував, організовував і вселяв віру. Вірш покладений на музику Миколою Лисенком.

 Евристична бесіда.

— Що Франко вкладає в поняття «революціонер» і чому він «вічний»?

— Як ви уявляєте собі «вічного революціонера» за часів Франка і нині?

— Чому образ ворожих, реакційних сил у вірші конкретний, реалістичний, а образ «вічного революціонера» — алегоричний?

— Як у поезії зображено зростання свідомості народу, його активності в боротьбі за власні права?

— Чому поет ставить в один ряд із духом і волею науку та думку?

— Чому вірш названий гімном?

— Якою, за Франком, є концепція людини у вірші? (Людина вільна, борець.)

 Вчитель.

І. Франка завжди хвилювала тема мистецтва, його джерел, служіння поета народові. І втілював він її здебільшого в довершеній поетичній формі сонетів.

3 Аналіз сонета «Сікстинська мадонна».

Скористаємося словником літературознавчих термінів.

Словникова робота

Сонет — вірш, що складається з 14 рядків зі схемою рим абба — абба — ввг — дгд (можливі відхилення). Перший чотиривірш — це теза, другий — антитеза, заключні два тривірші — синтез, узагальнення думки. Сонети пишуться п’ятистопним ямбом. Цикл сонетів, що складається з 15 творів, називається вінком сонетів.

Сонет виник у ХІІІ ст. в Італії і став однією з поширених форм світової поезії.

В українській поезії сонет з’явився в 30-х рр. ХІХ ст. у творчості поетів-романтиків, пізніше до нього зверталися майже всі визначні поети. І. Франко, як відомо, створив цикли «Вольні сонети» і «Тюремні сонети», що увійшли до збірки «З вершин і низин».

Справжнім шедевром є сонет І. Франка «Сікстинська мадонна» (цикл «Вольні сонети»).

 Виразне читання сонета «Сікстинська мадонна».

 Демонстрація репродукції картини.(додаток1)

(Учитель демонструє учням репродукцію картини Рафаеля «Сікстинська мадонна», під враженням якої написаний твір Франка.)

  Інформація учня про Рафаеля Санті.

В історії людської цивілізації є епохи, що спалахують як зорі, і вже ніколи не згасають, посилаючи нащадкам далеке, але яскраве й прекрасне світло. Такою яскравою зіркою в історії світової культури стала епоха Відродження.

Рафаель Санті (1483—1520) народився в невеликому містечку Урбіно, розташованому на східному схилі Апеннін, де гірські відроги поривчастими уступами спускаються в долину, прилеглу до Адріатичного моря. Містечко мало чим відрізняється від інших італійських містечок, розташованих уздовж усього Апеннінського хребта. Ті ж замки і палаци, вузькі триповерхові будинки з почорнілими черепичними покрівлями, високими трубами і маленькими віконцями.  

Мистецтво Рафаеля  — втілення ясної співмірності, строгої урівноваженості, чистоти стилю. Як справжній майстер Відродження, Рафаель був різнобічним митцем: архітектором, монументалістом, майстром портрета, декоратором. Але найбільше він уславився як творець дивних «Мадонн».

Рафаель, як істинний син Відродження, був якщо і не таким універсальним, як Леонардо, але все ж надзвичайно різностороннім художником: і ар­тектором, і монументалістом, і майстром портрета, і майстром декору. Але донині його знають більше за все як творця чудових «Мадонн». Споглядаю­чи їх, кожного разу ніби наново відкриваєш для себе Рафаеля.

Нам добре відомі перша і остання картини цього циклу - маленька «Мадонна Конестабіле» в Ермі­тажі і «Сікстинська Мадонна» з Дрезденської галереї. «Мадонну Конестабіле» Рафаель написав в юності, і це дійсно юний твір ­і рідкісною чистотою, цнотливі­стю настрою, за старанністю роботи, але його ніяк не можна назвати незрілим.

У його мадонн завжди глад­ке волосся, чистий овал обличчя, чистий незайманий лоб, спадаю­че покривало охоплює фігуру єдиним  зверху донизу єдиним плавним контуром. Так і в «Мадонні Коне­стабіле». Вставлене в широку позолочену раму, пишно оздоб­ену рельєфними арабесками, маленьке тондо Рафаеля на цьому фоні не тільки не губиться, а виступає у всьому своєму благородстві, як ніжний трохи опуклий пал на дорогоцінному персні.

Молода мати та її дитя безмірно зворушливі, але дуже про­стодушні. У них ще немає тієї глибини, яка підкоряє в «Сікстинській мадонні», створеної художником через 15 років.

Такою ми її беззаперечно приймаємо – з її колінопреклоненими Сикстом і витонченою святою Варварою, з товстенькими задумливими ангелочками знизу і прозо­рими херувимськими образами навколо богоматері. Здається, іншою ця картина і не може і не повинна бути: тут є якась непохитність досконалості,незважаючи на деяку дивність поєднання всіх '11 компонентів, або якраз за­вдяки цьому дивацтву. Але більш за все - завдяки вражаючій натхненності матері і дитини. В обличчі і погляді немовляти є щось недитяче - прозор­ливе і глибоке, а в обличчі і погляді матері - дитяча чистота. Якби Рафаель ніколи нічого не написав, крім цієї покірливої, босої, круглолицьої жінки, цієї небесної мандрівниці, закутаної в простий плащ і незвичайної дитини, яку вона  тримає на руках, він і тоді був би видатним художником.

Евристична бесіда.

Що, на ваш погляд, спільне і що відмінне в зображенні мадонни, її трактовці у Рафаеля і Франка? (Поєднується земне й небесне начала, уславлюється жінка-матір.)

  Що втілює (символізує) образ мадонни у творі І. Франка? (Жінка-мадонна втілює красу мистецтва, творче натхнення, загалом Музу.)

Який художній прийом використав автор в останньому тривірші? (Гіперболу.) 

Творча лаболаторія.

Розгляньте ілюстрацію Миколи  Стлроженка  до сонета «Сікстинська Мадонна» Івана Франка.(додаток2)

 Якими засобами змалювали образ Мадонни обидва митці? Чи вдало, на вашу думку,проілюстрував художник сонет?

Аргументуйте своє твердження.

Яке значення у розкритті ідеї сонета Франка мають образи української

матері з сином та дівчини? Доберіть відповідні цитати з твору поета.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

           Літературний диктант

1.        З скількох розділів складається зб. « З вершин та низин»? ( 7 розділів, що об’єднані в цикли).

2.        До якої збірки відносяться «Вільні сонети» та «Тюремні сонети»? (« З вершин та низин»).

3.        Яка центральна проблема збірки « З вершин та низин»? (Людина і суспільство, а провідний мотив - заклик до осмислення себе як особистості, до збагачення свого духовного світу, самовдосконалення.)

4.         Яким є ідеал людини для І.Франка? ( «Цілісна людина», внутрішнім стрижнем якої є «дух, наука, думка, воля»).

5.        Визначте вид лірики поезії «Гімн» і хто поклав на музику? (Громадянська, М. Лисенко. Жанр – вірш-алегорія, гімн «вічному революціонеру).

6.        Який фонетичний засіб пыдсилюэ життэстверднысть цього твору? ( Алітерація «р»).

7.        Якою, за Франком, є концепція людини у вірші? (Людина вільна, борець).

8.        Визначте віршовий розмір твору «Гімн». Як він впливає на звучання вірша? (Чотиристопний хорей, створює маршову, напружену мелодику).

9.        Яким віршовим розміром пишуться сонети? (П’ятистопним ямбом).

10. Якій темі присвячена збірка «З вершин і низин»? (Громадянській).

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Вміти виразно читати, аналізувати вірші, знати ознаки сонета.