Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності

ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЄВОГО Й ТВОРЧОГО ШЛЯХУ ПИСЬМЕННИКА. «ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ». ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ МОТИВИ Й ГУМАНІСТИЧНІ ЦІННОСТІ 

Мета: ознайомити учнів із творчістю Осипа Турянського, дослідити зовнішню й внутрішню структури твору «Поза межами болю», принципи організації системи персонажів, визначити жанрову специфіку твору; розвивати аналітичне мислення учнів; пробудити патріотичний дух та любов до Батьківщини, виховувати інтерес до творчості письменника.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет письменника, епіграф.
ХІД УРОКУ
І. Організація початку уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку
IV. Перевірка домашнього завдання
Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського

Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім’ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію. Перші оповідання були опубліковані 1908 р. З 1910 р.

Осип Турянський викладає українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії.

Восени 1914 р., учителя української мови та літератури Перемишльської гімназії, випускника філософського факультету Віденського університету, мобілізовано до війська та відправлено на сербсько-австрійський фронт, де О. Турянський потрапляє в полон. Він один з 60 тисяч австрійських полонених, яких відступаючі напівживі серби етапують засніженими горами, й один з небагатьох, кому пощастило вижити. Пережите в таборі для інтернованих на італійському острові Ельбі письменник відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю».

Після повернення з Італії до Австрії О. Турянський викладає право у Віденському університеті, потім працює в Галичині, займається видавничою та педагогічною діяльністю. Недаремно Осип Турянський повернувся з війни «диваком», що розгублено й непевно почувався в постапокаліптичному світі («болото, — як він висловлювався, — здорове
для легенів, але вбивче для душі»). Коли 1921 р. у Відні нарешті вийшла друком його книжка, «невдячний» Турянський влаштував видавцеві скандал через те (а сприймалося як «лише через те»), що той на обкладинці (в якій, за визнанням тогочасного критика, не було «ні сліду якоїсь буденної журналістичної тенденції») вмістив рекламу модної кравецької фірми. Свідок того, як вимерзали інші люди — трагічно безшкірі, сприймав цілком узвичаєну суспільством комерціалізацію як цинічне блюзнірство. Підірване сербським
полоном здоров’я швидко тануло, і 1933 р. письменника не стало. Тільки через п’ятдесят років його ім’я та літературна праця були гідно пошановані.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Лекція вчителя. Жанрова своєрідність твору «Поза межами болю»
Існують теоретичні роздуми літературних критиків стосовно генологічної самобутності твору, що увінчався найрізноманітнішими жанровими ореолами: «поема» (Р. Плєн, С. Пінчук), «повість» (Р. Федорів), «повість-поема» (С. Пінчук), «модерна епопея» (М. Селегій), «поема-симфонія» (З. Гузар), «роман» (М. Ільницький). Така концепція взаємозв’язку індивідуально-авторської творчості з категорією жанру зумовлена проблемою еволюційної самосвідомості культури ХХ ст., власне самим мистецьким життям з його намаганням відшукати власну форму вираження. Найчастіше визначають жанр твору «Поза межами болю» як антивоєнна психологічна поему в прозі.
У долю цього незаперечного факту вплітається технічна письмова оздоба твору: майже кожне нове речення, обрамлене поетичною ритмізованою прозою, починається з абзацу й має вигляд віршових рядків. До ліричного мережива тексту належить й ціла лавина пунктирних ліній (у даному випадку до уваги беремо тільки перше видання твору письменника: Турянський О. Поза межами болю. — Відень-Чікаґо: Вид-во компанії «У.-М.-НА», 1921) — то струни авторового болю настроєні на мовчання, яке огортає загадкові розлогі горизонти думок і почуттів. Дослідження графічного аспекту ліричної форми
«Поза межами болю» О. Турянського лежить у глибині застиглого трепету експресіонізму, що в письменницькій практиці визначається великою кількістю тире, крапок, у решті речень у вигляді дужок.
Іноді здається, що основному сюжету нікуди дітися й він ось-ось має вийти за межі «реального,» звернути в абстрактну сторону індивіда, що відповідає його внутрішньо-духовному потенціалу. Наприклад, тоді, коли автор як персонаж, замкнувшись у свій світ бажань і спогадів (різдвяна картина), був представлений «потоком свідомості», ірраціональною хвилею простору й часу. Епічний принцип зображення сюжетної канви твору характеризується й тим, що автор часто охоплює все життя людини чи найважливіші
її моменти. Адже в «Поза межами болю» із розповідної форми дізнаємося про трагічне життя Штранцінґера, який осліп через поранення в одному із боїв.
Його мати з розпуки померла, а наречена наклала на себе руки. Із діалогу між персонажами стає відомо, що в Саба нікого не було з рідних, а Пшилуського зраджувала дружина. Перед очима Оглядівського, який був у передсмертному стані, промайнуло все його життя. Письменник, перетинаючи межі ліричної форми твору, забезпечує героям істинно епічну повноту буття, розгортає справжню історію їхньої душі.
2. Фронтальне опитування за змістом твору з елементами ідейно-художнього аналізу
• Чому автор вирішив написати про своїх загиблих товаришів?
• Як визначив жанр свого твору О. Турянський?
• Перелічіть друзів у нещасті.
• Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину.
• Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари закрили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення».
• Як було вбито охоронця?
• Чому люди були приречені на смерть?
• Щоб вижили інші… Хто повинен був померти?
• Як визначити найслабшого?
• Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чоловіків?
• Що допомогло вижити героєві-оповідачеві?
• Хто як себе поводив під час танцю?
• Найслабшим виявився Бонні. Назвіть його останнє прохання.
• Що зробили з одягом Бонні?
• Що засуджує письменник у своєму творі?
• Визначте стиль повісті-поеми.
VI. Закріплення вивченого
VII. Підсумок уроку
• Які моменти з біографії О. Турянського вам особливо запам’яталися?
• Назвіть основні риси експресіонізму.
• Дайте визначення поемі в прозі як літературному жанру.
VIII. Домашнє завдання
Підготувати усний літературознавчий коментар про мистецьку спадщину Осипа Турянського.