Богдан-Ігор Антонич.  Коротко про митця

ТЕМА УРОКУ

Богдан – Ігор Антонич. Життя і творчість поета

МЕТА УРОКУ:

Навчальна мета: познайомити учнів із життєвим й творчим шляхом поета-митця безмежно самобутнього поетичного мислення; встановити оригінальність його поезії;

Розвивальна мета: розвивати у школярів образне й логічне мислення, спостережливість, вміння аналізувати поезії,

Виховна мета: виховувати цікавість до творчості поета.

ТИП УРОКУ:

комбінований

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ:

Обладнання й матеріали: портрет Богдана-Ігоря Антонича; виставка творів, мапа України.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Зрозуміти, в чому оригінальність поезії.

2. Характеристика його творчості.

3. Познайомитися з життєвим й творчим шляхом Богдана-Ігоря Антонича.

ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

Вчитель Є куточок у найвіддаленішій частині України – Лемківщина. Оця багатостраждальна західноукраїнська земля, віками переслідувана й принижена, подарувала хлопчика. Сталося це 5 жовтня 1909 року у с. Новиця, Горлицького повіту (зараз це територія Польщі). (Показ на карті), котрому судилася доля стати поетом – Богданом-Ігорем Антоничем.

Мальовнича природа Карпат, працьовиті земляки мали великий вплив на формування світорозуміння письменника, його ніжної поетичної натури. Про це він пізніше повідоме в вірші «Автобіографія».

Школяр читає поезію «Автобіографія».

Вчитель Яким чином святиню із батьківської житла сільського священика, виніс Антонич народну мову власної «задуманої країни», черемх, ялівцю, звичаїв і обрядів, згодом незабутніх дитячих вражень.

Вже змалечку, як власного часу Іван Франко і Василь Стефаник, вiдчув «меншовартість» українця, пережив хвилини величезного приниження. Йому прийшлося вiдстоювати нацiональну й людську гiднiсть в польськiй гiмназiї у мiстечку Сяноку (1920— 1928 рр.), де перечитав в перекладах твори свiтової і української класики; в Львiвському унiверситетi (1928—1934 рр.) на вiддiленнi славiстики, оскільки українського вiддiлення окупаційка польська влада у Галичинi не вiдкрила. Богдану-Ігорю Антоничу, вже магiстру фiлософії, було вiдмовлено навчатися у Болгарiї тiльки саме тому, що він українець, а не поляк. Для нього, високоосвiченого фахiвця, в панськiй Польщi не було державної роботи.

Поет самотужки глибоко засвоїв лiтературну українську мову, дивуючи особистими знаннями сучасникiв, вiдвiдував гурток українiстiв, де виступав із рефератами із питань розвитку мистецтва, читав власнi поезiї. Вiн вiрив в незнищеннiсть власного народу у йото етнічних межах – від Сяну по Кубань, оскільки «не уміє пригинати спини козацький вільний юний син».

Рання смерть обірвала життя значного поета. Немов метеорит, сяйнуло воно на літературному небозводі, облишивши на ньому необхідно. 6 липня 1937 р. Богдана-Ігора Антонича не стало. Помер він на 28 році життя в Львівській лікарні крізь запалення легенів.

Оригінальність сприйняття лiричним героєм природи і оточуючої дiйсностi крізь народнi символічні образи у поезii «Вишнi»

Словникова робота.

Символ — художнiй постать, котрий умовно вiдбиває котру-небудь думку, iдею, почуття і iн.

Архетип — прообраз, закорiнений в глибинах колективної свiдомостi.

Сфарагiта — уживання iменi або прiзвища певного автора в написаному ним творi.

Читання поезiї «Вишнi».

Дослiдження учня із народознавства.

Вишня — символ свiтового дерева життя, сонця, святе Боже дерево, утiлення образу дiвчини, матерi, рiдної домiвки, рiдного краю, любовi, злагоди, символ України.

Наш народ здавна шанував і оберігав вишню. В давнину нашi пращури-хлiбороби святкували Новий рiк в березні, в час весняного рiвнодення (із 21 на 22 березня).

Вишню мали за ритуальне дерево. Звичаю прикрашати ялинку тодi ще не було. Ще восени невеличку рослину садили із коренем в дерев’яну дiжечку з землею, поливали тiльки водою, принесеною у ротi, а у березні із’являвся бiлий, біло-рожевий цвіт. За ним родина визначала врожайність, а дівчата пророкували для себе долю: вийдуть заміж або нi? Ймовірно, первiсно саме до дерева, а не до матерi, було звернено слова доньки, гiлка котрої чомусь не зацвіла: «Мамо, моя вишне, або я у тебе лишня?» Із вишневих гiлок, зрiзаних навесні, нашi предки варили ритуальний напiй, котрий уживали на Новий рiк, Зеленi свята, Купала і т.п..

Чулий до краси наш народ склав дуже багато пiсень, оспiвавши вишню, вишневий садок — найбiльш поширений постать із багатою, значущою символікою. Котрих тiльки несподiванок не вiдкриє цей сад, чого тiльки у ньому не здійснюється, й ����айперше — любов.

Стала пiдростати, стала пiдростати,

Стала усiм хлопцям принаду давати.

Найпершу принаду, найпершу принаду —

Нарвала ягiдок із вишневого саду,–

каже дiвчина у баладi «За нашим городом зацвiла калина».

Ночувала нiчку у вишневiм садочку,

З тобою, сивий соколочку,–

зiзнається iнша.

У вишневiм саду

Я ж твото коня пасла,–

звертається дiвчина до милого.

В вишневому саду копає козак криниченьку, сподiваючись на зустрiч із дiвчиною. А якi рiчки із цього саду витiкають, якi почуття, ситуації із ними узгоджуються.

Вишневий сад — це i окраса обійстя, що приваблює прохолодою, де приємно відпочити, особливо пiсля лiтнього спекотного дня, i ознака маєтностi, достойності.

Постать вишнi — архетип рiдної оселi, краю, України — пiднiс до вершини національної символiки у поезії «Садок вишневий коло житла» Т. Г. Шевченко. Ще глибшого символiчного осмислення набуває дерево в вiршi Богдана-Ігоря Антонича «Вишні».

Декламування вірша напам’ять учнем.

Робота над поезiєю «Вишні» Б.-І. Антонича.

Короткий коментар вчителя В тогочаснiй лiрицi, наприклад авангардистськiй, традицiйнi символи (вишня, калина, тополя) вважалися застарiлими, невiдповiдними урбанiстичному свiтовi. Й митець не подiляв оцих поглядiв. Вiн знаходив у архетипних образах ознаки нашої ментальностi, що не втрачають свiжостi і до нашого часу.

Бесiда.

- Віднайти сфарагiту в творi.

-Чому лiричний герой назвав себе хрущем?

(Усвiдомлює себе не паном природи, а рiвним будь-якiй iстотi або рослинi. Цей постать уводить його в свiт Шевченкої лiрики.)

- Віднайти головнi образи вiрша

- Назвати художнi засоби, їх значення в твореннi образiв (метаморфоза, епiтети, риторичне вокативне звертання метафори).

Робота із таблицею

«Літературна творчість поета»

1931р. Львів. «Привітання життя»

1934р. «3 перстені»

1936р. «Книга Лева»

1938р. «Зелена Євангелія «Ротації» (після смерті поета)»

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Вправа «Мiкрофон»:

1. «На уроцi для мене було вiдкриттям...»

2. «Я пишаюся тим, що..»

3. «Особливо мене схвилювало те...»

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

НАДАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Повторити вивчений матерiал. Самостiйно проаналізувати поезiю «Село» у групах:

1 група — дослiдити архетип тополi;

2 група — створити асоцiативний кущ вiрша;

Із група — виписати художнi засоби й пояснити їх значення в творі.

Вчений-самітник, чи богемний митець-гуляка? Філософ, пантеїст, чи усе ж таки … хрущ? А, може, мудрий лис? Ким був Богдан-Ігор Антонич та якими міфами обростає його постать? Як провести цікавий урок про унікального українського поета і здійснити аналіз вірша “Різдво”, читайте в матеріалі від “Нової української школи”.

Зокрема, у тексті:

• чому в нашому випадку доречним буде обрати модель “перевернутого класу”;

• з яких ролей складається суперечливий образ Антонича;

• міфи про Антонича – це добре чи погано;

• як працювати на уроці з віршем “Різдво” та іншими творами автора;

• які завдання залишити на “домашку”.

МІСТИФІКАТОР БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ ТА МІФИ ПРО НЬОГО

Поки урок не почався: використовуємо “перевернутий клас”

На вивчення творчості Богдана-Ігоря Антонича в 11 класі (рівень стандарту) відведено лише один урок. У цьому випадку якнайкраще підійде формат перевернутого навчання.

• “Заздалегідь створіть для учнів та учениць дошку в застосунку Padlet, де є можливість оформити матеріали у вигляді хронологічної лінії часу – timeline. Чудова функція, коли потрібно відновити важливі дати із життя письменника.

Пропоную оформити лінію життєтворчості Богдана-Ігоря Антонича у формі комети, адже його життя схоже на цю космічну зʼяву.

Тіло комети коротше, аніж її хвіст. Тому тіло комети – це короткий життєвий шлях поета, три збірки поезій тощо, а хвіст комети – це дві його посмертні збірки, містифікація і самого Антонича, і його творчості після відходу до “дому за зорею“, – каже вчителька української мови та літератури Ольга Кецмур-Лев.

У налаштуваннях Padlet можна обрати космічне тло, а також налаштувати можливість оцінювати матеріали й коментувати, аби діти відмічали опрацьовані матеріали й рефлексували. Таке завдання – відмічати виконане – добре сприяє формуванню м’яких навичок – організації своєї діяльності та ефективному керуванню часом.

Приклад дошки в Padlet

Ще до уроку можна перевірити рівень опрацювання учнівством матеріалів і запропонувати їм пройти опитування. Тести можна створити в застосунку Kahoot! чи Wordwall. Або ж це може бути опитувальник у Google Формах із налаштуванням оцінювання.

Починаємо урок: говоримо про міфотворчість

“Почати урок варто із питання: “Що таке міфотворчість?”, – радить Ольга Кецмур-Лев. – Пригадаємо, що міфи – це віддзеркалення таємниць світу, створене людьми для розуміння природи, космосу та самих себе. Вони пройшли довгий шлях від простих вірувань до складних творів мистецтва. Міфи допомагають розкрити таємниці буття, людини, Всесвіту. Вони надихають на творчість, формують мораль, але також можуть бути засобом влади й насильства”.

ІДЕЯ: Дослідіть, які міфи сьогодні поширені в медіапросторі. Оберіть відомого лідера думки чи популярну медійну персону, а потім порівняйте факти й фейки про нього чи неї. Які критерії достовірної інформації для цього використовуємо?

Світлана Дячок, учителька української мови й літератури, на цьому етапі уроку пропонує провести медіадослідження: “Один із заголовків статті, на яку натрапляємо, коли шукаємо інформацію в Google про Богдана-Ігоря Антонича звучить так: “Дізнайся, яке відношення до Богдана-Ігоря Антонича має хрущ і кіт”. Запропонуйте учням поміркувати, чому журналісти обрали саме такий заголовок. Наступним кроком може бути ознайомлення з матеріалом статті та первинний аналіз інформації”.

Продовжте урок запитанням:

“Як саме міфотворчість проявилася у творчості Богдана-Ігоря Антонича та довкола його персони?”

З іменем Богдана-Ігоря Антонича пов’язане творення міфу навколо його особи. З цього міфу постає дуже суперечливий образ особистості поета:

• академічні кола приміряють йому маску вченого-самітника;

• зі спогадів друзів, Антонич постає богемним митцем-гулякою;

• з поезії можемо про нього судити як про філософа;

• літературознавці не забувають нагадати, що Антонич – пантеїст [ред. “пантеїзм – це вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включно з людиною, частиною божества”], водночас хрущ, мудрий лис і закоханий поганин-співець весняного похмілля, який черпав натхнення з народної міфопоетики.

Однак усі ці іпостасі складаються в одну особу, як пазл, – без однієї із частинок картина втрачає цілісність.

Тетяна Юзьв’як, учителька української мови та літератури, для глибшого дослідження радить запропонувати учням і ученицям створити спершу власне “Колесо життя” (“Колесо життєвого балансу”) аби також дослідити й особисті прояви різних ідентичностей.

Сфери, вказані в колесі, можна змінити (тут уже сам учитель чи вчителька пропонує дітям те, що для них ближче). Далі робимо те ж саме вже з біографією та творчістю Богдана-Ігоря Антонича (частини кола також варто перейменувати, аби скласти цілісний образ письменника).

Також Тетяна Юзьв’як радить на цьому етапі спробувати створити

• психологічний портрет письменника,

• його портфоліо

• та кілька сторінок особистого щоденника, спираючись на попередньо опрацьовані біографічні матеріали. Такі методи допоможуть цілісно та глибокого зрозуміти особистість автора.

Наступний етап: міфи про Антонича – це добре чи погано?

Далі Ольга Кецмур-Лев пропонує сформулювати проблемне питання:

“Творення міфів про Антонича – це добре чи погано?”

Людина, як вид, довше жила із міфологічним світоглядом, ніж із науковим. І це не минуло для нас безслідно. Людей досі приваблює загадковість, таємничість. Саме тому студенти із таким захопленням йдуть на Янівське кладовище у Львові, аби відшукати могилу Антонича.

 ІДЕЯ: Запропонуйте учням і ученицям поставити мітки в Google maps у тих містах, де за життя бував Богдан-Ігор Антонич, а також розповісти про події, що пов’язують письменника з певним населеним пунктом.

“Тому читачі й читачки так ретельно вичитують приховані сенси в поезіях, яка розчиняється в одухотвореній лемківській природі (збірка “Зелена Євангелія”) та містифікується в урбаністичних пейзажах Львова (збірка “Ротації”).

Збірка “Зелена Євангелія”, джерело – yakaboo.ua

Збірка “Ротації”, джерело – book-ye.com.ua

Людей приваблює містифікація, – міркує Ольга Кецмур-Лев. – Якщо українська культура не творитиме свою сучасну міфологію, яка зміцнюватиме її, то цю фікцію запропонують інші культури. І хто зна, чи не буде вона вкрай шкідлива й маніпулятивна для українців.

Тож чи не варто було б відмовитися від муміфікації своїх поетів, їх бронзування, адже недаремно 1935 року, отримуючи нагороду Товариства письменників і журналістів Львова за збірку “Три перстені”, Антонич виголосив подяку Волту Вітмену: “Тут тобі хвала, сивобородий міністре республіки поетів, Волте Вітмене, що навчив ти мене молитися стеблинам трави. У корчмі “Під Романтичним Місяцем”, п’ючи палючу й похмільну горілку мистецтва, разом із тобою звеличую найтайніше й найдивніше явище: факт життя, факт існування”.

Збірка “Три перстені”, джерело – photo-lviv.in.ua

На цьому етапі уроку Ольга Кецмур-Лев пропонує об’єднати учнівство у дві групи, залежно від того, як вони відповіли на попереднє запитання:

• 1 група – творення міфів про письменників – це погано;

• 2 група – міфи про Антонича сприяють його популяризації.

“Запропонуйте першій групі розвінчати міфи про Богдана-Ігоря Антонича, спираючись на факти із його життя. У застосунку Canva можна створити візуальну дошку, – радить Ольга Кецмур-Лев. – Другій групі дайте завдання створити візуальні постери за допомогою застосунку Canva із зображенням Антонича-містифікаційного образу. Потім ці постери можна поширити в соціальних мережах”.

ДОСЛІДЖУЄМО ПОЕЗІЮ

Знайомство з Лемківщиною і лемками

На наступному етапі уроку Тетяна Юзьв’як радить спершу ознайомити дітей із поняттями “Лемківщина”, “лемко”, “говір”, використовуючи медіаджерела:

• Лемківщина. Мотоподорож по втраченій батьківщині;

• В’язанка лемківських пісень;

• Христина Соловій – “Горе долом”.

Після перегляду запропонуйте учням і ученицям записати три слова-асоціації до вищезгаданих понять або ж до словосполучення “лемківська пісня”. Також на цьому етапі уроку буде доречно створити ментальну мапу або хмаринку слів, використовуючи застосунок Mentimeter.

ВАЖЛИВО: Дослідіть, хто такі лемки і як із ними пов’язаний автор твору?

Переходимо до вірша “Різдво”: здійснюємо ідейно-художній аналіз

Далі Світлана Дячок пропонує перейти до ознайомлення з програмовою поезією. Запропонуйте учням і ученицям виразно прочитати вірш “Різдво” Богдана-Ігоря Антонича:

Народився бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки в крисанях
і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні в Марії
місяць – золотий горіх.

 ІДЕЯ: Створіть кластери з різними тематичними напрямами українських міфів. Простежте, як в українській міфотворчості переплітаються міфологічний та релігійні світогляди. Визначте основні різдвяні символи української традиції.

Запитайте в учнів та учениць:

• Якого кольору поезія?

• Який вона має смак?

• Чим пахне?

• Опишіть настрій та емоції, що спричиняє поезія.

• Намалюйте абстракцію до поезії.

• Використавши інтернет, доберіть декілька різдвяних українських картин, які найвлучніше характеризують зміст поезії.

• Зазначте, які символи трапляються й у мистецьких творах, і в поезії автора.

Додаткові медіаресурси

Опісля ідейно-художнього аналізу поезії Світлана Дячок та Тетяна Юзьв’як пропонують послухати різні музичні варіації, де використані слова Богдана-Ігоря Антонича.

Послухайте колядку у виконанні Тараса Чубая “Народився Бог на санях” на слова Богдана-Ігоря Антонича.

• Яку ще поезію Антонича вплетено у виконання пісні Тарасом Чубаєм?

• Чи доречні такі поєднання і переплетіння? Відповідь обґрунтуйте.

Послухайте цю само колядку у виконанні інших артистів:

• Христина Соловій,

• Оксана Муха,

• KRUTЬ.

Запитайте в дітей:

• Яке виконання сподобалося вам найбільше?

• Чому? Опишіть свою відповідь трьома прикметниками.

“Ще одним цікавим видом роботи є створення ілюстрацій за допомогою штучного інтелекту. Після опрацювання текстів поезій “Різдво” та “Коляда” запропонуйте дітям створити ілюстрації до них, – пропонує Ольга Кецмур-Лев. – Ключові запити для нейромережі можна обрати зі слів-символів цих поезій: Бог, сани, Марія, місяць, золотий горіх ніч, лемки, тесля, сонце. Після цього проаналізуйте, чи вдалося ШІ відобразити описане Антоничем у віршах”.

Приклади ілюстрацій, створених штучним інтелектом

 ІДЕЯ ДОСЛІДЖЕННЯ від Світлани Дячок: в одному з віршів Богдана-Ігоря Антонича читаємо:

“Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко”.

• Запропонуйте учням та ученицям поміркувати, звідки така впевненість ліричного героя?

• Чому саме таке перетворення автор вважає доречним?

• Учні й учениці мають підібрати два-три аргументи на підтвердження того, що Антонич справді продовжувач ідей і настанов Тараса Шевченка.

Для дослідження можна також використати матеріали подкасту “Вчися вухами”. Як використовувати подкасти, ви можете прочитати в нашому матеріалі або переглянути запис майстерки.

Скріншот сторінки аудіоуроку про Антонича на “Вчися вухами”

Ресурси про Антонича (для наповнення дошки в застосунку Padlet) від Ольги Кецмур-Лев:

1. Богдан-Ігор Антонич. Українська література в іменах;

2. “Відомі львів’яни”. Богдан-Ігор Антонич;

3. Litania (Молитва). Богдан-Ігор Антонич. 1932 рік. Аудіовірш #українськапоезія;

4. Богдан-Ігор Антонич – Різдво (аудіокнига);

5. Вірш “Коляда” Богдан-Ігор Антонич;

6. “Народився Бог на санях” – колядка на слова Богдана-Ігоря Антонича. Christmas carol;

7. МЕНЕСТРЕЛІ – Тешуть теслі;

8. Народився Бог на санях – Василь Жданкін, 1989;

9. Матеріали від Українського інституту національної памʼяті;

10. Матеріали від Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського;

11. Джерело: prolviv.com

12.Блог на сайті книгарні yakaboo: Не “хрущем” єдиним: Богдан Ігор Антонич, якого ми не знали.

БОНУС: ВАРІАНТИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. “А ким колись був ти? Антонич, наприклад, хрущем”. Запропонуйте дітям пофантазувати й написати твір-роздум на тему “Я був колись…”.

2. Запропонуйте написати двохвилинне есе “Різдво моєї країни”.

3. Запропонуйте створити різдвяну листівку, використавши образи з поезії.