Автобіографізм новели «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»)

Назва – “Impromptu phantasie”

Автор: Ольга Кобилянська.

Рік написання: 1894.

Жанр: новела (сама авторка визначила як нарис).

Літературний рід: проза.

Напрям – модернізм

Течія – неоромантизм з елементами символізму

Тема: Зображення дівчинки, а згодом дівчини духовно чистої і від цього сильної.

Ідея: Зображення духовної чистоти як найбільшої людської сили.

Головна думка: 

Проблематика твору “Фантазія-експромт”:

У творі порушено декілька проблем:

сили фізичної і духовної (епізод з упійманням коня);

сили і слабкості людської душі;

чутливості людської душі до мистецтва (епізод, у якому героїня вперше чує мелодію “Фантазія-експромт).

Головні герої твору “Фантазія-експромт”:

Головна героїня (без імені).  Це смілива дівчина, яка не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах. Її змальовано в дитинстві та у дорослому віці. Найулюбленіша забава для героїні “Impromptu phantasie” в дитинстві лежати в траві та споглядати природу. Її ледве не били, коли вона підкралася до жеребця й ухопила за уздечку. Героїня виросла і, коли чує музику готова вмирати і стає божевільно-відважною, великою, люблячою.

Стройник, що налагоджував фортеп’ян.

Сюжет твору “Фантазія-експромт”:

Експозиція. Розповідь авторки про героїню.

Зав’язка. Маленька героїня упіймала коня, що зірвався з прив’язі.

Розвиток дії. Розповідь про те, як переїжджий стройник налагоджував фортепіано у її родичів.

Кульмінація. Виконання стройником “Фантазії-експромт” Шопена, сльози маленької героїні. Стройник бере з героїні обіцянку грати цю мелодію тільки тоді, коли стане зовсім дорослою, після двадцятиріччя.

Розв’язка. Героїня подорослішала, але так і не навчилась грати на фортепіано. Зате, коли вона чує музику, то “готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча… Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..”.

Твір Ольги Кобилянської “Фантазія-експромт” надзвичайно ніжний і сильний водночас. Авторка наділяє героїню власними рисами: ніжністю, відвагою, чутливістю, силою духу.

У творі яскраво представлені особливості буковинської говірки: опісля, доперва, стройник, фортеп’ян, яко, се, причім, завстидалась, скулена, вулії та ін.

Автор: cup_of_flowers

Ольга Кобилянська “Фантазія-експромт”. Аудіокнига слухати повністю

“Фантазія-експромт” характеристика героїні

Письменниця зображує два відрізки життя героїні. Перший — десятирічною дівчинкою, другий — дорослою жінкою.

На початку твору авторка описує героїню так: «Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Була сміливою, любила милуватися красою довкілля, фантазувала і «плакала з смутку невиясненого».

Прикметна риса характеру героїні — волелюбність — сформувалася ще в дитинстві. Невипадково авторка порівнює її з молодим арабським конем. Символічним є епізод дитячих розваг, коли дівчину її друзі «запрягали і гнали, немов коня, уперед себе. Се була її найлюбіша забава. Упряжена в шнурки, мчалась, немов батожена, через поля і рови, дико і гарно, і була б з радості та з розпалу летіла, доки б не загинула, наколи б поганяючі не здержували її».

У віці 10 років, коли молодий аристократ налаштовував фортепіано і передбачав щасливе творче майбутнє дівчини. У цьому епізоді розкривається тема краси і її впливу на людську особистість. Дівчина була зачарована гарною музикою та її здатністю розкривати емоції людей: «Те, що грав, була пристрасть, а як грав — зраджувало його яко людину…». Музикант грав «Impromptu phantasie» Фредеріка Шопена. Ця мелодія вразила її, вона «почала плакати. Тихо, але цілою душею».

Зображуючи героїню дорослою, О. Кобилянська приділяє увагу двом аспектам — стосункам із чоловіками та її ставленню до життя.  «Вона була розумна, дотепна, незвичайна багата натура. Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси». Парадоксальність ситуації полягала лише в тому, що дівчина з такою духовною красою була нещасливою, сповненою постійним відчуттям смутку: вона була «занадто оригінальна, замало нинішня і не мала в собі нічого з “плебей- ськості”».

Вона захоплювалася красою, а саме це відштовхувало від неї чоловіків: «…мабуть, не мала вона в собі того, що прив’язує буденних людей на довгий час». Героїня відчуває себе нещасливою від нерозділеного кохання, та це не перешкоджає їй насолоджуватися життям, яке вона сприймає як велике диво: «Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або немов яка соната». Героїня порівнює його з музичним твором, натякаючи на глибині й потаємності своїх емоцій, які не можна виразити словами вповні так само, як не можна однозначно витлумачити й осягнути глибину образів музичного твору. 

Двоплановість зображення героїні:

Маленька дівчинка та її захоплення красою навколишнього середовища, музикою; її сміливість (випадок з конем) і відчайдушність (поведінка під час бурі).

Роздуми дорослої жінки.

Зіставлення двох рис: відсутність тривалих стосунків із чоловіками та естетизм (захоплення красою).

Психологічний профіль героїні (поєднання індивідуалізму, душевної витонченості і надзвичайної чутливості до музики, любові до краси, незалежності і розвиненого почуття власної гідності).

Цитатна характеристика героїні “Фантазія-експромт”:

“Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…”

“А іншою — бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою…”

“Неначе мала кітка, закралася вона хильцем до розвішеної звірини…”

“Вона сиділа цілий час у куті, якраз супроти нього, скулена, і приглядалась йому та вслухувалась у викликувані ним сильні акорди.”

“Коли виросла, була майже гарна.”

“Вона була розумна, дотепна, незвичайно багата натура.“

“Займалась малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси.”

“Вона була віроломна натура,— значить, не любила нікого довго…”

“Я вижидаю щастя щодня і щогодини.”

“Я відчуваю, як життя лежить переді мноюне як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення.”

Джерело: https://dovidka.biz.ua/fantaziia-ekspromt-analiz

Мета (формувати компетентності): предметні: вміння аналізувати новели О. Кобилянської, характеризувати образи; ключові: вміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; інформаційну: навички самостійної роботи з джерелами інформації; загальнокультурну: усвідомлення рівності жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових умінь і навичок.

Обладнання: фотографії, видання творів, ілюстративний матеріал до них; словники літературознавчих термінів; презентація за темою уроку, медіазасоби.

Найкраще з оповідань О. Кобилянської… це

музично-пластична поема в прозі «Valse melancoligue».

Леся Українка

Ольга Кобилянська, талановита буковинська письменниця,

внесла в наше письменство новий тон, новий спосіб писання,

узятий з новішої німецької літератури та філософії.

І. Франко

Як важко себе полюбити й прийняти

Такого, як є, яким склався до цього,

Відкритись, зуміть зрозуміть і обняти

Себе, наче брата, під усмішку Бога.

В. Рибаченко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра « Так — ні!»

1. О. Кобилянська вперше в українській літературі порушує тему емансипації жінки. (Так)

2. О. Кобилянська досліджує психологію людини, її поведінку в екстремальних ситуаціях, у моменти жахливих внутрішніх мук. (Так)

3. О. Кобилянську розстріляли німці в 1942 році як радянську письменницю. (Так)

4. О. Кобилянська добре грала на фортепіано, співала, малювала. (Так)

5. В. Стефаник подарував О. Кобилянській білу лілею. (Ні)

6. Роман О. Кобилянської «Апостол черні» був заборонений у Радянській Україні. (Так)

7. О. Кобилянську так і не прийняли до Спілки письменників України. (Ні)

8. О. Кобилянська називала себе «робітницею свого народу». (Так)

9. У 1926-1929 роках у Харкові вийшло 9-томне зібрання творів О. Кобилянської. (

Так)

10. Перші твори О. Кобилянська пише французькою мовою. (Ні)

11. М. Старицький назвав О. Кобилянську «пишною трояндою в саду української літератури». (Так)

12. О. Кобилянська народила і виховала трьох дітей. (Ні)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

За спостереженням Д. Павличка, ми сьогодні приходимо до творчості О. Кобилянської «по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».

Її історія життя повна страждання, боротьби, розчарувань і глибоких почуттів. Її героїні горді, розумні, аристократки духу, що тужать за високою досконалістю. «Велика Самітниця» створювала героїнь «Великих Мрійниць», для яких тільки любов є справжнім джерелом життя. Своєю творчістю Ольга Кобилянська започаткувала український модернізм. «Наша література не може похвалитися достатньою кількістю мужів типу Куліша і Франка, — писав Євген Маланюк. — І в літературі нашій ролі мужів виконують такі жінки, як Ольга Кобилянська і Леся Українка. Трудно судити такий стан речей. Я не можу повірити, що психічна загадка української нації розгадується дуже просто, і ми є взагалі нацією жіночою».

У своїх психологічних новелах «Impromtu phantasie» (1894) та «Valse melancoligue» (1897) письменниця звертається до образу жінки-митця. Молода жінка в тодішньому суспільстві приречена на страждання, бо немає простору для вияву її артистичної натури — навколо гнітючі традиції обивательщини, глухий мур бездушності та жорстокості щодо молодого таланту.

У першій новелі переважає настрій суму. У ліричному забарвленні О. Кобилянська переповідає «марні пориви молодої артистичної натури», котра все ж таки вірить у силу життя, яке постає перед нею «не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але якби один пишний святочий день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий…».

Дівчина назавжди віддалася мистецтву, почувши в дитинстві талановиту гру емігранта, справжнього музиканта. Попри пророкування того музики, дівчина «стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною…».

У цій новелі вгадуються автобіографічні мотиви з ранньої юності самої письменниці: через несприятливі обставини не пощастило розвинути свій хист (була «дотепна, незвичайно багата натура. Займалася малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси» ).

У другій новелі йдеться про трагічну долю жінки-музикантки, серце якої не витерпіло страждань і труднощів, що випали на долю Софії Дорошенко.

Після смерті батька сім’я зубожіла. Коханий, будучи людиною своєкорисною, залишає дівчину заради нареченої з багатим посагом. Софія зостається зневіреною, безпорадною, зів’ялою, незважаючи на щиру підтримку двох приятельок — малярки Ганнусі та доброї й працьовитої Марти, від імені якої ведеться розповідь у новелі. Мати померла. Вуйко одружився і відмовився оплачувати навчання в консерваторії. Не знайшовши виходу з тупика, Софія гине. Світ несправедливості розчавив ніжну, вразливу жінку з її нездійсненними мріями. Трагедія особиста переростає в трагедію соціальну.

За незначною кількістю подій криється пристрасний світ, високі духовні ідеали молодих жінок. Новели не лише глибоко психологічні, а й художньо поетичні. Їх мова наповнена музикою і ліризмом.

2. Читання новели

3. Бесіда за питаннями

✵ Який вплив на дівчину ще в дитинстві мали церковні дзвони стародавнього історичного монастиря?

✵ Які образи виникали в уяві головної героїні, коли вона перебувала на літніх вакаціях у діда і баби на селі?

✵ Для чого дівчина підкралася до норовливого жеребця і намагалася його приборкати?

✵ Чому головна героїня закохалася в емігранта з першого погляду?

✵ Які пророкування говорив музикант? Чому називав дівчину «будуча славо» ?

4. Складання інформаційного грона «Риси характеру героїні»

✵ «Майже гарна»;

✵ «віроломна натура»;

✵ «розумна, дотепна, незвичайно багата натура»;

✵ «занадто оригінальна, замало нинішня, не мала в собі нічого з «плебейськості»;

✵ «звихнена слава»;

✵ «божевільно-відважна»;

✵ «велика»;

✵ «погорджуюча, любляча».

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Обговорення епіграфів до уроку

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підручника з теми.

2. Індивідуальні завдання (для охочих): підготувати повідомлення про Ф. Шопена та його вальси.

3. Підібрати собі вальс до душі.