10-А
03.04.20
Всесвітня історія
Тема: Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європи.
1. Агресивність Німеччини. Ліквідація Версальської системи.
2. Створення блоку Берлін - Рим - Токіо.
3. Ліга Націй в умовах наростання воєнної небезпеки.
Дати:
1936 р. - укладення Антикомінтернівського пакту
1936 р. – введення німецьких військ до Рейнської зони.
1937 р. – створення «осі Берлін-Рим-Токіо»
Домашнє завдання
Опрацювати §25, виконати завдання 15, с.119.
07. 04.20
Всесвітня історія
Тема: Політика "умиротворення" агресора.
Матеріали за посиланням
https://geomap.com.ua/uk-wh10/1288.html
1. Причини виникнення політики "умиротворення"
2. "Аншлюс" Австрії і Мюнхенська угода
Крах політики "умиротворення" став очевидним. У суспільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали жорсткості і рішучості у ставленні до Німеччини. Англія і Франція обмінялися нотами про взаємну допомогу на випадок агресії і надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон з Німеччиною. Почались приготування до війни.
Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Англії і Франції зближення з СРСР, якого так старанно західні лідери намагалися у попередгі роки усунути з європейської політики.
Документи, матеріали
Заява У.Черчілля 21 вересня 1938 р. для преси щодо Мюнхенської угоди
Розчлинування Чехословаччини під тиском Англії і Франції рівносильно повній капітуляції західних демократій перед нацистською загрозою застосування сили. Такий крах не принесе миру або безпеки ні Англії, ні франції. Навпаки, він поставить ці дві країни у положення буде ставати все слабше і небезпечніше. Одна лише нейтралізація Чехословаччини означає звільнення 25 німецьких дівізій, які будуть загрожувати Західному фронту. Крім того, вона відкриє тріумфуючим нацистам шлях до Чорного моря. Мова йде про загрозу не тільки Чехословаччині, а і свободі і демократії всіх країн. Думка, наче можна забезпечити безпеку, кинувши малу державу на поталу вовкам, - рокова помилка. Воєнний потенціал Німеччини буде зростати впродовж короткого часу значно жвидше, ніж Англія і франція зможуть завершити заходи, необхідні для їх оборони»
Запитання до документа
1. Чому У.Черчілль виступив проти Мюнхенської угоди? Яку він наводить аргументацію?
2. Чи справдились прогнози У.Черчілля?
Домашнє завдання: опрацювати §26, виконати завдання 8-9, с.121.
10. 04.20
Всесвітня історія
Тема: Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933-початку 1941рр.
Матеріали за посиланням
territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=290
Після приходу нацистів до влади в Німеччині в 1933 році відносини між Німеччиною і СРСР почали різко погіршуватися, а товарообіг між двома країнами знизився.
Припинення військової співпраці з приходом 1933 року до влади Гітлера жодним чином не означало початку критики нацистського режиму з боку генсека Сталіна. Наступні події (інсценування нацистами підпалу Рейхстагу і суд над болгарськими комуністами) в радянській пресі подавалися в загальних рисах, без найменшого натяку на роль у них уряду Гітлера. Ніч "довгих ножів" 30 червня 1934 р. Сталін сприйняв як належний захід у боротьбі з опозицією, ворогами народу заради зміцнення особистої влади вождя.
До кінця 1930-х років Німеччині стало складніше вести зовнішню через нестачу золота або іноземної валюти, необхідних для фінансування дефіциту платіжного балансу. Надалі, зі шкодою для зовнішньої торгівлі, Німеччина вже значною мірою регулювала експорт та імпорт, вимагаючи ліцензій і дозволів на користь потрібної їй сировини. Додаткові труднощі були спричинені бойкотом німецьких товарів після кришталевої ночі в листопаді 1938 року.
Порозумінню диктаторів не завадили ні події в Іспанії, де Німеччина і Радянський Союз були на протилежних позиціях, ні анексія Австрії, ні розчленування і ліквідація Чехословаччини як держави.
З 1933 р. іаж до 22червня 1941-го Сталін, убачаючи у фашистах тимчасових попутників на шляху до світової комуністичної революції, постійно блокував у радянській центральній пресі антинацистські матеріали, хоч від кого вони походили — від Комінтерну, кремлівських партійних посадовців тощо. На підготовчому етапі до неї треба було не просто заручитися підтримкою нацистів, а навіть подружитися з ними. Мотивація видавалася незаперечною: вождь і фюрер — диктатори від природи; німецькі фашисти — це націонал-соціалісти, а радянські більшовики — інтернаціонал-соціалісти. Гітлер і Сталін були вождями тоталітарного соціалізму, не приймали демократії як такої. Сталін ставив за мету соціалістичну трансформацію світу, в якому Росія як Третій Рим стане титульною нацією і дороговказом для суспільного поступу; плекав надію на переродження нацизму. Чому б і ні, якщо комунізм — майбутнє світу. Гітлер, своєю чергою, виношував план побудувати нову Європу, де на зміну традиційному лібералізму Англії і Франції прийде соціалізм у його розумінні. Для Гітлера, з його расовими підходами до народів світу, націонал-соціалізм Третього Рейху призначений тільки для німців як вищої раси, наділеної правом керувати світом за стандартами німецького порядку.
Домашнє завдання: опрацювати матеріал за посиланням, вказати причини підтримки Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933-початку 1941рр.
14. 04.20
Всесвітня історія
Тема: Англо-франко-радянські переговори 1939 р. Пакт Молотова–Ріббентропа
весна-літо 1939 р. Англо-франко-радянські переговори в Москві
23 серпня 1939 р. Підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа)
28 вересня 1939 р. Підписання «Договору про дружбу і державний кордон» між СРСР і Німеччиною
Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
Передумови
Крах Чехо-Словаччини.
Розчарування в політиці умиротворення агресора.
Потреба у створенні системи колективної безпеки.
Вимоги СРСР
Право вводити на територію країн Східної Європи та Прибалтики свої війська у разі загрози агресії.
Право проходження радянських військ через Румунію та Польщу у випадку війни з Німеччиною.
Вимоги західних держав
Приєднання СРСР до системи гарантій країнам Центральної та Східної Європи.
Хід переговорів
Травень 1939 р. - початок переговорів у Москві.
Затягування переговорів усіма учасниками.
Відмова Польщі надати СРСР право вільного просування Червоної армії своєю територією.
Результати
Переговори завершилися безрезультатно.
У серпні 1939 р. СРСР починає паралельні переговори з нацистською Німеччиною про укладення договору.
Пакт Молотова–Ріббентропа
Після декількох років високої напруженості і суперництва Третій Рейх і СРСР почали поліпшуватися відносини в 1939 році. У серпні того ж року країни розширили свої економічні відносини шляхом укладення комерційної угоди, за якою Радянський Союз надсилав життєво необхідну сировину в Німеччину, в обмін на поставки зброї, військової техніки і цивільних машин. Ця угода супроводжувала Пакт Молотова–Ріббентропа, який містив секретні протоколи поділу Центральної Європи між двома державами. Невдовзі Німеччина і Радянський Союз вторглися в країни, що були зазначені в межах їхніх "сфер впливу".
Пізніше країни розширили свої економічні відносини, підписавши комерційну угоду в лютому 1940 року. Німеччина отримала значні обсяги сировини, необхідні для її майбутнього військового успіху, такі як нафта, зерно, каучук і марганець, а натомість відправляла в СРСР озброєння, технології та машини для виробництва. Після незавершених переговорів щодо можливого вступу СРСР в пакт осі, країни вирішили кілька суперечок і розширили свої економічні відносини в січні 1941 року Господарською угодою між СРСР і Німеччиною.
Економічні відносини між двома країнами різко припинилися, коли у червні 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, порушивши пакт Молотова–Ріббентропа
Домашнє завдання: опрацювати §27, виконати завдання 8, 10 с.124.
15. 04.20
Всесвітня історія
Тема: Узагальнення знань з теми "Передумови Другої світової війни"
Завдання для підготовки до тематичного контролю
1. З’ясуйте причини виникнення політики «умиротворення». Охарактеризуйте прихильників цієї політики.
2. Якими були наслідки аншлюсу Австрії та Мюнхенської угоди? Дайте оцінку Мюнхенській угоді.
3. Чому політика «умиротворення» зазнала краху?
4. Які проблеми викликали суперечки між СРСР і країнами Заходу під час проведення переговорів?
5. Дайте оцінку таємному протоколу до договору про ненапад між СРСР і Німеччиною.
6. Як складалися радянсько-німецькі відносини в період між двома світовими війнами?
7. Які причини збройних конфліктів СРСР з Японією у 1938 і 1939 рр.?
8. Що зближувало Німеччину, Італію, Японію?
9. Якій події присвячений малюнок?
10. У якій послідовності нацистська Німеччина загарбала в 1935—1939 рр. зазначені літерами території?
17. 04.20
Історія України
Тема: Україна на початку Другої світової війни (1939-1941рр.)
«Українське питання» у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
Напередодні Другої світової війни роз'єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» — серйозним козирем у великій дипломатичній грі.
Українське питання у вузькому розумінні — це питання про місце і роль українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому — це питання про умови і механізм возз'єднання українських земель та створення власної української державності.
Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, до складу яких входили українські землі. Їхня основна мета — втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група — Англія, Франція і частково США (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група — Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.
www.youtube.com/watch?v=sEACwXyb24M - розкол ОУН (перші 3 хв)
Домашнє завдання: опрацювати §33-34, виконати завдання 12-14 с.196.
21. 04.20
Історія України
Тема: Україна на початку німецько-радянської війни.
1. Вивчити терміни: "бліцкріг", план "Барбаросса", тактика "випаленої землі", Акт відновлення Української держави, Українська Національна Рада, "Поліська Січ".
2. Вивчити дати: контрнаступ Луцьк-Рівне- Дубно-Броди, Київська оборонна операція, оборона Севастополя , наступальні операції 1942року, завершення повної окупації України.
3. Розглянути розгортання українського національного руху у 1941-1942 роках, знати головних діячів.
Домашнє завдання: опрацювати §35-36.
24. 04.20
Історія України
Тема: Україна в умовах окупації.
1. Вивчити терміни: "новий порядок", Третій рейх, окупаційні зони, гуманітарна катастрофа, остарбайтери, колабораціонізм, Голокост, Бабин Яр.
2. Розглянути причини колабораціонізму та умови життя українського населення в умовах окупації.
Домашнє завдання: опрацювати §37.
24. 04.20
Контрольні роботи і практичні виконати в зошиті, сфотографувати і переслати на електронну адресу для перевірки!
2018andriy.z@gmail.com
Оцінювання за період карантину /дистанційного навчання/ буде здійснюватись на основі даних робіт:
1) - 31.03.20
Тема: Культурне і релігійне життя на західноукраїнських землях. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.
Домашнє завдання
§32, підготувати повідомлення на теми (за вибором) "Українські митці Західної України в 1920-1930 рр", "Центри української еміграції в міжвоєнний період".
2) - 15. 04.20 - Всесвітня історія
Тема: Узагальнення знань з теми "Передумови Другої світової війни"
Контрольна робота з історії України буде 08.05.20, а з всесвітньої історії 22.05.20