7 - А
23.04.2020р. 7-А клас. Українська література.
Тема. Олександр Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили»
Зміст уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Чи любите ви спорт? Чи дбаєте ви про свій фізичний розвиток, прагнете успіху? Якщо так, то вам буде цікаво познайомитися з книжкою сучасного молодого письменника Олександра Гавроша про легендарного силача, велетня Івана Силу, українця, якого знають у всьому світі. І це не вигаданий, а реальний персонаж, у якого нам можна багато чого повчитися.
ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Олександр Дюлович Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка. Працює в закарпатських та Всеукраїнських ЗМІ. Член Асоціації українських письменників.
Автор поетичних збірок та публіцистичних книжок, а також дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», «Пригоди тричі славного розбійника Пинті». Остання стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» як краще видання для школярів середнього та старшого віку. Твори друкувалися в часописах: «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», антології «Біла книга кохання», альманахах «Джинсове покоління», «Корзо». Окремі твори перекладено білоруською, словацькою, польською, сербською мовами.
О. Гаврош – засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів.
О. Гаврош – лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі (2010). Двічі ставав фіналістом конкурсу «Коронація Слова» у номінації «П’єси». «Ромен і Жасмин» (ІІ премія 2007 року) з неабияким успіхом іде в трьох театрах – Київському студентському театрі «Вавилон», Одеському театрі юного глядача та Дніпропетровському державному музично-драматичному театрі імені Т. Шевченка. 2008 року ввійшла до фіналу конкурсу його п’єса «В Парижі красне літо».
Автор повістей для дітей: «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», «Пригоди тричі славного розбійника Пинті», «Галуна-Лалуна або Івана Сили на Острові Щастя».
Книги О. Гавроша цікаві для дітей і дорослих тим, що в основі сюжету лежать реальні події. Наприклад, прототип Івана Сили Іван Фірцак походить із села Білки, що на Закарпатті. Був силовим атлетом празького «Герцферт-цирку», з яким об’їздив півсвіту. Повернувшись додому, розважався часом, утримуючи голіруч вантажний автомобіль, аби той не рушив із місця. Із дружиною-чешкою мав вісьмох дітей. Тож на сторінках романів О. Гавроша Іван Фірцак на прізвисько «Сила» постає не просто казковим богатирем, але й люблячим татком пустотливої та добросердої малечі. Недарма одна з книжок має присвяту: «Татові, який нас не сварив».
ІІІ.Робота з підручником.
1.Опрацювання статті про О Гавроша (с.254).
2. Виразне читання повісті.( Любі семикласники! Самостійно прочитайте повість).
ІV. «Творча лабораторія». Складіть і запишіть в робочий зошит літературний паспорт повісті.
Зразок.
Літературний паспорт
1. Назва твору: «Неймовірні пригоди Івана Сили».
2. Автор: Олександр Гаврош.
3. Літературний рід: епос.
4. Жанр: повість.
5. Тема: розповідь про Івана Фірцака – людину неймовірної сили.
6. Головна думка: показати на прикладі життя Івана Сили: як ставити мету та як її досягати.
7. Композиція твору:
Експозиція: приїзд Івана Сили до столиці з метою знайти роботу та само-
реалізуватися.
Зав’язка: тренування героя в доктора Брякуса, встановлення першого рекор-
ду, робота в цирку мадам Бухенбах.
Кульмінація: виборювання Іваном титулу найсильнішої людини світу.
Розв’язка: вимушений розпад цирку Бухенбах.
V. Домашнє завдання.
1.Уміти розповідати про О Гавроша; читати й переказувати повість «Неймовірні пригоди Івана Сили» (1 – 12 розділи).
2. Знайти інформацію в мережі Інтернет про те, до складу якої країни входили західноукраїнські землі в той час, коли Іван Фірцак (прототип Івана Сили) підкоряв ринги світу – у першій половині XXст. Підготувати про це невелике повідомлення ( за бажанням ).
21.04.2020 7 – А клас Українська література
Тема. Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість». Ідея оптимізму і життєлюбства у творах. Моральний заповіт нащадкам
І. Опрацювати статтю підручника с.250.
Ознайомитися із біографією Олени Теліги.
У нашій історії чимало яскравих жінок, але мало в кого така біографія. «Темно-бронзове волосся, відкрите обличчя… У полон погляду її зеленкуватих очей потрапляли навіть, здавалося б, невиліковно байдужі чоловіки», — так згадували Олену Телігу її сучасники. Серце Українки з великої літери, тієї, кого називатимуть Божим перстом, зупиниться на тридцять шостому році. Похоронять без останньої сповіді, без труни. А відтак згадуватимуть як про ту, яка, разом із Лесею Українкою, — «найвизначніша жіноча постать в українській літературі».
Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. Це талант від Бога. Такою талановитою людиною була Олена Теліга. Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, горда в наставлені до життя – вона лишила нам взірець справжньої панської поезії в найкращім значенні слова. З’явилася вона, спалахнула і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-червонім небі війни й революції, неначе блискуча зірочка, лишаючи яскраве світло по собі, яке палахкотітиме нащадкам.
Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) українська поетеса і літературний критик в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.
Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.
Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.
У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час у Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.
Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою у початкових класах.
У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.
9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.
Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної поетеси.
ІІ. Виразно прочитати поезію Олени Теліги "Сучасникам" с. 250
Бесіда за змістом прочитаного:
1. Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? ( Поетеса була переконана, що роль жінки в житті нації надзвичайно важлива. Вона сама була жінкою воїном, а тому очікувала, що поряд з нею стануть сучасники, а потім нащадки)
2. Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? (Поза всяким сумнівом, поезія «Сучасникам» - поетичний маніфест, з яким О. Теліга звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору - моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій.)
3. Визначте тему поезії. (Прагнення поетеси донести й показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, наповнити їх серця бажанням присвятити своє життя Україні).
4. Якими рядками висловлено ідею твору? («Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий».)
5. Проти чого виступає О. Теліга цією поезією? (Проти сірості життя.)
6. Як О.Теліга передає у творі свою зневагу до ворогів рідного краю? (словами “О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жоден ворог”)
7. Якими традиційними в нашому фольклорі та художній літературі образами послуговується авторка? (Образи вогню, води, вітру).
8. Що вони символізують? (Вони символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.)
9. Назвіть і проаналізуйте тропи, використані поетесою у вірші. (Авторка вживає у творі оригінальні метафори:сховай свій біль, біль бринить, даю без міри ніжність, сміх мій рветься, палити серце, купати душу; виразні епітети:раптовий порив, у святім союзі, з гострим болем, в хуртовині сніжній, у холодній зливі, ясних привітів. Окремі строфи поезії можна вважати крилатими: Не плутай душу у горіння тіла. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. О, краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог. Вони засвідчують безкомпромісну позицію О. Теліги.)
10. Схарактеризуйте образ ліричної героїні. (Авторка не вимагає від своїх послідовників повного зречення власних інтересів заради боротьби. Лірична героїня каже, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли цього потребує ситуація, коли перед нею ворог, - вона не має права бути слабкою чи безвольною.)
11. Як у вірші розкривається особистість митця? (У вірші зроблено акцент на особистих почуттях. У прагненні донести і показати співвітчизникам справжню любов до Батьківщини, пробудити в їхніх серцях бажання присвятити своє життя Україні О. Теліга не боїться розкривати власну душу, постійно підкреслюючи це такими займенниками, як«я», «мені», «мій», «свій»).
12. Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?( в жодному разі не схиляти перед ворогом своєї голови)
ІІІ. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
Визначте художні особливості або складіть паспорт-характеристику вірша О. Теліги «Сучасникам»
Тема: Послання в майбутнє, звернення до нащадків
Ідея: Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань
Мотив: Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства
Жанр лірики: Громадянська (патріотична)
Художні засоби:
епітети: «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»
метафори: «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
риторичні оклики: «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»
звертання: «О, краю мій, …»
інверсія: Хуртовині сніжній
образи-символи: вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення
Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.
ІV. Виразно прочитати поезію " Радість" с. 251
Ознайомитися із паспортом твору.
Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні
Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)
Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби:
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»
Паспорти обох поезій записати в зошит.
16.04.2020 7 – А Українська література
Тема. Олег Ольжич та Олена Теліга – українські національні герої, лицарі духу. Олег Ольжич. «Захочеш і будеш».
Зміст уроку
І. Робота з підручником (орацювання статті про Олега Ольжича, с. 247 – 248).
ІІ. Виразне читання (прочитати виразно вголос поезію Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»).
ІІІ. Словникова робота (записати в робочий зошит).
-Вотще – даремно.
- Літеплий – теплий.
- Розверзається – розкривається.
- Самопосвята – присвячення себе якійсь справі, комусь.
ІV. Літературний паспорт поезії «Господь багатий нас благословив»
1. Автор: Олег Ольжич.
2. Назва твору: «Господь багатий нас благословив».
3. Тема: життя та боротьба сина свого народу (розповідь про необхідність розвивати таланти даровані Богом).
4. Головна думка: уславлення духовно-багатого українського народу, заклик правильно скористатися наділеними дарами жити недаремно, ідучи за велінням свого серця.
5. Рід літератури: лірика.
6. Жанр: вірш (1933).
7. Художні засоби:
- епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»;
- метафора: мене… хмара… розверзається небо;
- архаїзми: «вотще», «літеплин», «самопосвята»;
- повтори (що називають урочистості): « і вірити, і прагнуть»,
«і величне, і ясне-бо».
8. Вид лірики: громадянська (патріотична).
Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися, жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.
Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині…
Олег Ольжич знає, що життя, яким створив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям, боротися за національне визволення.
V. Виразне читання поезії Олега Ольжича «Захочеш – і будеш».
Вірш «Захочеш – і будеш» – дев’ятий із циклу «Незнаному Воякові», у якому поет безпосередньо звертається до кожного з нас, переконуючи, що все в житті залежить від нас самих, від нашого вольового рішення: «Захочеш – і будеш. В людині, затям, / Лежить невідгадна сила».
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, з якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України: душі її народу часто не збагнути іншим. Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: «Ти знаєш, що ти – людина?» Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабих: «Зрослась небезпека з відважним життям, / Як з тілом смертельника крила». Це не означає крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обов’язок: «І легко тобі, хоч і дивишся ниць, / Аби не спіткнутися ні разу, / І нести солодкий тягар таємниць / І гостру петарду наказу!»
Це не просто собі поезія. Ні! У ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра в себе – то дуже важлива річ.
VІ. Домашнє завдання.
Уміти виразно читати, робити ідейно-художній аналіз вірша О. Ольжича «Захочеш – і будеш», вивчити на пам’ять (за бажанням) (с. 248 – 250).
14.04.2020 7 – А клас Українська література
Тема. Контрольна робота. Творчий шлях Л. Костенко, В. Симоненка,
М. Павленко, Л. Пономаренко.
І. Виконати тестові завдання.
І – ІІ рівні
(Кожна правильна відповідь - 1 бал).
1.За новелою Л. Пономаренко «Гер переможений» полонені німці зводили будинки
А дуже комфортні;
Б абияк;
В з великою відповідальністю;
Г з любов’ю і розпачем.
2. Софійка, головна героїня повісті-казки «Русалонька із 7 – В, або Прокляття роду Кулаківських», допомогла своїй тітоньці Сніжані тим, що
А пошила разом із мамою весільну сукню;
Б запобігла її весіллю з нечесним нареченим;
В з’ясувала, що коралі – чарівні;
Г відкрила їй таємницю старої шафи.
3. За який гріх Гордія Кулаківського було проклято його рід?
А він обманом скупив усе майно городян;
Б він був причетний до вбивства;
В він покинув дружину й дітей напризволяще;
Г він зрадив своїх побратимів.
4. «Крила людини», за Ліною Костенко, – це
А її духовність;
Б її матеріальне багатство;
В її фантазії;
Г її родина.
5. Прочитайте наведені рядки й визначте, з якого твору їх узято.
Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
А «Ти знаєш, що ти – людина…» В. Симоненка;
Б «Лебеді материнства» В. Симоненка;
В «Дощ полив…» Л. Костенко;
Г «Гей, нові Колумби й Магеллани…» В. Симоненка.
6. Чайка, за Ліною Костенко, – це образ
А мрії, руху, крилатості;
Б гордості, зарозумілості, зверхності;
В самотності, байдужості, печалі;
Г сили, морської стихії.
ІІІ рівень
(Кожна правильна відповідь – 1,5 бала).
7. Зробіть короткий ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Лебеді материнства» або «Ти знаєш, що ти – людина…»
8. Виписати художні засоби із поезії «Крила».
ІVрівень
(Правильна, змістовна, цікава відповідь – 3 бали).
9. Виконайте одне із завдань
1. Висловіть власні міркування про духовність людини та її значення в сучасному житті ( на основі прочитаних творів та власних спостережень).
2. Напишіть власне закінчення новели Л. Пономаренко «Гер переможений», висловивши свою думку про проблеми, у ній порушені.
ІІ. Домашнє завдання.
Повторити вивчений матеріал.
09.04.2020 7 – А клас Українська література
Тема. Любов Пономаренко. «Гер Переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели.
ТЛ: новела
Зміст уроку
1. Перевірка домашнього завдання.
- Схарактеризувати образ Софійки, Вадима, Сашка, Гордія Кулаківського, Міщенка, Валентина, Сергія (Пустельника) або розповісти про свого улюбленого героя твору.
2. Робота з підручником. Опрацювати статтю про Л. Пономаренко, с. 243.
3. Виразне читання новели Л. Пономаренко «Гер Переможений».
4. Робота з літературним словничком (записати у робочий зошит).
Новела – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом та яскраво вимальованою ідеєю.
Особливості новели:
-побудова на основі справжньої, невигаданої події;
-конфлікт більш загострений, події розвиваються напруженіше, динамічніше, ніж в оповіданні;
-можливі раптові повороти подій;
-несподіване закінчення;
-посилена увага до окремих художніх деталей;
-стислість розповіді про події та персонажів;
-нетривалий час дії;
-дві-три основні дійові особи;
-прозова форма;
-невеликий обсяг.
5. Домашнє завдання.
- Уміти розповідати про Л. Пономаренко; знати зміст новели «Гер переможений», переказувати його, аналізувати, висловлювати щодо прочитаного власну думку.
- Записати спогади своїх рідних та знайомих про роки Другої світової війни.
- Підготуватися до контрольної роботи (повторити творчість Л. Костенко, В. Симоненка, М. Павленка, Л. Пономаренка).
07.04.2020 7 – А клас Українська література
Тема. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині
Зміст уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Літературний диктант
1. Чому Софійка називала себе Русалонькою? (Любила однойменну казку Г. К. Андерсена.)
2. До якого значного сімейного свята готувалася родина Софійки? (Весілля тітоньки Сніжани з футболістом Валентином.)
3. Які домашні обов’язки були в головної героїні твору? (Бавити малого братика Ростика.)
4. Чому тітонька Сніжана відмовилася від весілля спочатку й потім? (Спочатку Софійка загубила коралі, потім стало відомо про нечесну поведінку нареченого.)
5. Які чарівні речі були в домі? (Шафа й коралі.)
6. Що відбулося у квартирі знизу? (Уночі там гуляли й шуміли привиди.)
7. Хто з хлопців подобався Софійці? (Вадик Кулаківський.)
8. Хто був суперницею Софійки? (Ірка Завадчук.)
9. За допомогою чого Софійка змогла допомогти зняти з роду Кулаківських прокляття? (Старих фотографій, чарівної шафи та своєї смілості.)
10. Як Сашко ставився до Софійки, ким став у майбутньому? (Був закоханий, став бізнесменом, ресторатором.)
11. Чому Софійка поїхала до Києва? (Її разом із Сніжаною запросив художник Сергій, новий наречений тітоньки.)
12. Яка головна думка твору? (Треба бути відповідальним з свої вчинки, бути чесним у стосунках, бо за твої провини можуть відповідати наступні покоління.)
ІІ. Проведення міні-дискусії. Обговорення питань.
- Про що свідчить закінчення твору?
- Чи можна вважати, що у творі М. Павленко «Русалонька із 7 – В…», як і у звичайній казці, добро перемагає зло?
- Хто у творі є уособленням добра? Свої міркування обгрунтуйте.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі – добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі в більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь світ.
Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку.
Що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку.
Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів – навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим «чарівником», навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі, яка ведеться з початку створення світу. Отже, учімося добру, учімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі, як повноправний її володар. У цьому нам допоможе розібратися повість-казка М. Павленко «Русалонька із 7 – В…»
- Розкажіть про гріх, який вчинив Гордій Кулаківський та за який прокляли весь його рід на багато поколінь.
- До якого героя можна звернутися із закликом: «Ти знаєш, що ти людина?» Доведіть свою думку, опираючись на зміст твору.
ІV. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм». Визначте коло проблем, які висловлені в повісті-казці М. Павленко і запишіть в робочий зошит.
Орієнтовні відповіді
Проблеми
- Родини, кохання;
- Історичної пам’яті, родоводу;
- Батьків і дітей;
- Відповідальність за власні вчинки.
V. Домашнє завдання.
1. Уміти характеризувати героїв, визначати основні думки, художні особливості; за бажанням – придумати продовження твору «Якби я міг змінити хід історії».
2. Виконати завдання 11, 12 з рубрики «Творчо мислимо».