7 клас
21.04. 2020
Історія України
Тема: Церковна унія 1596 року
Хід роботи
Ознайомитися з новою темою. Прочитати статтю. Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Постаті
Гедеон Балабан - львівський єпископ (1565-1607). З 1590 р. брав участь у підготовці унії із Римом, однак напередодні Берестейського собору зайняв позицію князя Костянтина Острозького, ставши противником ідеї об'єднання церков. Мав напружені стосунки з Львівським ставропігійним братством.
Кирило Терлецький - церковний діяч, з 1572 р. - єпископ пінський і турівський. З 1585 р. - луцький і острозький. У 1589 р. разом з Іпатієм Потієм їздив до Риму, зустрічався з папою Римським і визнав його зверхність над українською православною церквою
Михайло Рогоза - один з організаторів Берестейської унії (1596). З 1590 р. як київський митрополит вів таємні переговори з польським королем про унію православної церкви з католицькою.
Головною причиною занепаду православної церкви в Україні була втрата власної держави. Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу католицьких колегіумів і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, Українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.
Становище Української православної церкви ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений турками 1453 р. Константинополь утратив статус православ'я, а відтак не міг надати потрібної підтримки православній церкві України.
Натомість із кожним роком дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Проголошення 1589 р. самостійності Московського патріархату і надання його главі титулу патріарха Московського та всієї Русі надзвичайно занепокоїло українців, оскільки промовисто свідчило про наміри Московського царства щодо українських земель.
ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р.
Аби пришвидшити втілення ідеї унії в життя, двоє з православних єпископів - найбільші її поборники Іпатій Потій та Кирило Терлецький - вирушили в подорож до Рима, де наприкінці 1595 р. відбулася їхня зустріч з із папою Римським та офіційна церемонія з'єднання єпископів із католицькою церквою.
Та, попри згоду сторін, остаточне рішення щодо унії, за традицією, мав винести церковний собор.
Його було призначено на 6 жовтня 1596 р. у м. Бересті (нині Брест у Білорусі).
До Берестейського собору готувалися не лише прихильники унії, а й її противники.
Прихильники унії:
польський уряд;
митрополит Михайло Рогоза та єпископи.
Противники унії:
князь Василь-Костянтин Острозький, який очолив антиунійну боротьбу;
єпископи львівський Гедеон Балабан та перемишльський Михайло Копистянський;
братства та монастирі;
більшість шляхти і міщан;
селянство.
Не дійшовши згоди навіть щодо спільного засідання, кожна зі сторін 8 жовтня 1596 р. розпочала свій окремий собор.
Прихильники унії поводили собор у міській церкві Св. Миколая. затверджено попереднє рішення про утворення греко-католицької церкви. Король Сигізмунд ІІІ підтримав унію і визнав чинною ухвалу уніатського собору. Противники унії зібралися в палаці, де зупинився Острозький. Засудили унію і владик-відступників.
Нова церква підпорядковувалась папі Римському.
Було визнано деякі засади католицького віровчення (догмати), зокрема догмат про походження Святого Духа від Отця й Сина (православні визнають, що Дух Святий походить лише від Отця).
Церковні обряди, свята, таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу залишалися православними, а мовою богослужінь - церковнослов’янська мова.
Греко-католицьке духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків.
Уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади.
Греко-католицьким єпископам було обіцяно місце в сенаті.
Що ж до української православної церкви, то вона, попри велику кількість прихильників, опинилася поза законом.
Фізика і хімія у побуті
Тема: Перехід рідин з одного агрегатного стану в інший. Кругообіг води в природі.
Хід уроку
1.Опрацювати матеріал підручника с. 34-35.
Розглянути ілюстрації про кругообіг води в природі.
Перевірити свої знання за питаннями на с.36
16.04 2020
Фізична культура
Тема: Правила техніки безпеки під час занять з м' ячем. Школа м' яча.
Математика
Тема: Утворення, читання і запис звичайних дробів.
Хід роботи
1. Переглянути відео - урок математики з теми "Частини".
2.Розглянути малюнок на с.142 і сю 143 прочитати пояснення нового матеріалу.
3. Усно виконати № 953, № 954.
4.Розв язування задач №955, № 956.
- -Скільки було пляшок? ( одна)
- -На скільки дітей необхідно поділити 1? ( на 3)
- -Як це записати? (1/3
5. Розв язати задачу 957 .
1) 6 : 2 =3 (б.) -поклала бабуся на тарілку.
2) 6 -3= 3 ( б.) -залишилося.
6. Прочитати завдання № 958.
-Як знайти частину від цілого?
- Вивчити правило на с. 144
7. Виконати письмово № 959.
14.04.2020.
Історія Украіни
Тема: Люблінська унія 1596 року. Утворення Речі Посполитої.
Хід уроку
1.Прочитати поданий текст.
1 липня 1569 року депутати польського і литовського сеймів на скликаному в Любліні загальному сеймі, затвердили унію між Королівством Польським та Великим князівством Литовським. Це дало початок новій федеративній державі — Речі Посполитій, конституційній монархії під владою виборного короля, одній з найбільших у тогочасній Європі.
УXVI столітті знесилене тривалими війнами з Московією, Велике князівство Литовське поступово втратило майже третину своєї території (Чернігово-Сіверщину, Смоленськ) і його положення ще більше ускладнилося з початком у 1558 році Лівонської війни. В 1563 році був втрачений Полоцьк, що поставило Велике Князівство Литовське на межу катастрофи, коли з'явилася загроза його поглинання Московським царством.
Об'єднання Великого князівства Литовського з Польщею започаткувала династична Кревська унія 1385 року, за яким великий князь литовський Ягайло проголошувався польським королем, — Велике князівство Литовське хоч і ставало формально васалом Польщі, однак залишалося при цьому самостійною державою. Головною опозиційною силою повного об'єднання були литовські магнати, які побоювалися втрати безлічі повноважень і прав, а також повного розчинення в польській шляхті без отримання високих постів в новій державі. Проти унії виступали також і магнати з території українських та білоруських територій, що остерігались обмеження своїх прав, привілеїв і земельних володінь. Проте їхня позиція виявилася недостатньо сильною для того, щоб не допустити унії.
Польща у свою чергу прагнула скористатися таким досить невтішним становищем Литви у своїх інтересах та поширити свій вплив на слов'янський схід. Крім того, існувала небезпека, що Литва з припиненням в особі Сигізмунда-Августа литовсько-польської династії Ягеллонів відокремиться від Польщі.
Розгляд питання про укладення унії розпочався 10 січня 1569 року на спільному польсько-литовському сеймі у Любліні. Представники Литви пропонували загальний сейм для вибору короля на кордоні Литви і Польщі, коронування короля в Вільно литовської короною, скликання сеймів поперемінно в Литві та Польщі, призначення на посади в Литві лише її уродженців. Ці умови були неприйнятними для поляків — вони наполягали на обранні та коронуванні монарха лише в Польщі, єдиний сейм, сенат, а також спільну грошову одиницю.
На знак протесту проти польського тиску в ніч на 1 березня литовська депутація під керівництвом Миколи Радзивілла потайки покинула Люблін, у відповідь на що король Сигізмунд II Август, спираючись на польську та волинську шляхту, у березні 1569 року видав універсал про приєднання до Польського королівства Підляського і Волинського воєводств, Поділля і Києва, а в травні — Київського і Брацлавського воєводств. Під владою Литви залишилися тільки північно-західні руські землі Берестейщина і Пінщина, що змусило нову литовську депутацію під керівництвом Яна Ходкевича погодитись на всі пункти запропонованої з польського боку унії, просячи лише про пом'якшення деяких формулювань.
Сигізмунд II Август (1520-1572), великий князь Литовський (1544-72) і король польський (1548-72) з литовської династії Ягеллонів, після 1554 року © Національний музей, Краків
Підписана 28 червня Люблінська унія була затверджена 1 липня 1569 року роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом. Вона засвідчила утворення єдиної федеративної держави з виборним (не спадковим) монархом (Королем польським і Великим князем Литовським), яка відігравала важливу роль у світовій політиці протягом наступних двох століть.
Українські землі у складі Речі Посполитої об'єднувалися у 6 воєводств: Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське, Подільське, Руське, до яких з 1618 року приєдналося Чернігівське воєводство, утворене на землях, відвойованих у Московського царства; для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, відповідна судова практика й староукраїнська мова в діловодстві (була замінена польською рішенням сейму 1697 року). Однак, на відміну від литовських, правові зміни в яких визначались власними законами (відомими як Литовські статути), українські землі не забезпечили собі окремий статус у політичній і соціально-правовій системі нової держави, що попри формальне зрівняння у правах українських магнатів з литовською та польською знатттю і шляхтою, сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти, особливо активним після відхилення католицьким єпископством акту Варшавської конфедерації 1573 року про засади релігійної терпимості у Речі Посполитій як такого, що «ображає велич Бога і руйнує основи польської державності».
Згідно з положеннями Унії Польща і Литва ліквідовували внутрішні митні кордони, запроваджували спільну грошову одиницю, мали спільний сейм з представників світської знаті, духовенства і шляхти обох держав, спільний сенат для відання внутрішніми і зовнішніми питаннями, проте зберігали власні державні інституції (сейми, канцлерів, підскарбіїв, воєвод), армію (з власними гетьманами), «статути і привілеї» та судоустрій. Люблінська унія остаточно закріпила домінуюче в державі положення шляхти, права, привілеї і вольності якої законодавчо закріплені у 1573 році, визначили її владу над іншими станами держави і монархією загалом.
Формально Люблінська унія залишалась чинною до 3 травня 1791 року, коли прийнята сеймом конституція перетворила Річ Посполиту на унітарну державу. Незважаючи на відміну конституції через три роки Гродненським сеймом, на той момент Польсько-литовська держава пережила вже другий поділ і у 1795 році остаточно припинила своє існування.
2. ВІдповісти на питання.
-Де і коли була затверджена Люблінська унія?
-Коли призупинила своє існування?
Фізика і хімія у побуті
Тема: Розширення і стиснення рідин при нагріванні та охолодженні. Особливості розчинення води.
Хід уроку
1.Опрацювати статтю підручника с. 29 -31.
2. Розглянути досліди в підручнику, прочитати.
09.04. 2020
Математика
Тема: Швидкість. Час. Відстань. Порівняння кругів шляхом накладання. за довжиною радіусів, діаметрів.
Хід уроку
Попрацюй усно № 537.
Опрацювати новий матеріал с. 87. Вивчити правило.
Виконати (усно) № 539.
Розв язати задачу 541 с. 88.
обчислити приклади № 543 с. 88.
Фізична культура
Тема: Школа м’яча
Виконувати вправи з м’ ячем: https://www.youtube.com/watch?v=uKAWsQ1qOTY&t=40s
13.04.2020
Природознавство
Тема: Висаджування та пересаджування кімнатних рослин. Ведення календаря догляду за кімнатними рослинами.
Хід роботи
- Вести календар спостережень за природою.
- Прочитати в підручнику на с. 123-125 про догляд за кімнатними рослинами. Користуючись допомогою мами, пересадити одну з кімнатних рослин та вести спостереження за її ростом та розвитком.
- Вести календар догляду за кімнатними рослинами.
Математика
Тема: Множення та ділення простих і складених іменованих чисел
Хід роботи
- Попрацюй усно.
Пригадай всі вивчені одиниці довжини та часу.
1 км =....м; 1м = ....дм; 1дм = ....см; 1 см= ....мм
1 доба = ....год: 1 год = .... хв; 1 хв = ,,,, с
- Визнач час за годинником.
- Усно виконай перетворення № 658
- Письмові завдання.