7 - В

21.04.2020

Тема. Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість». Ідея оптимізму і життєлюбства у творах. Моральний заповіт нащадкам

Опрацювати статтю підручника с.250.
Ознайомитися із біографією Олени Теліги. Переглянути презентацію, подану нижче.

У нашій історії чимало яскравих жінок, але мало в кого така біографія. «Темно-бронзове волосся, відкрите обличчя… У полон погляду її зеленкуватих очей потрапляли навіть, здавалося б, невиліковно байдужі чоловіки», — так згадували Олену Телігу її сучасники. Серце Українки з великої літери, тієї, кого називатимуть Божим перстом, зупиниться на тридцять шостому році. Похоронять без останньої сповіді, без труни. А відтак згадуватимуть як про ту, яка, разом із Лесею Українкою, — «найвизначніша жіноча постать в українській літературі».

Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поети родяться. Це талант від Бога. Такою талановитою людиною була Олена Теліга. Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, горда в наставлені до життя – вона лишила нам взірець справжньої панської поезії в найкращім значенні слова. З’явилася вона, спалахнула і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-червонім небі війни й революції, неначе блискуча зірочка, лишаючи яскраве світло по собі, яке палахкотітиме нащадкам.

Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) українська поетеса і літературний критик в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.

Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.

Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.

У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою у початкових класах.

У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.

9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.

Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної поетеси.

Виразно прочитати поезію Олени Теліги "Сучасникам" с. 250
Бесіда за змістом прочитаного:

1. Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? ( Поетеса була переконана, що роль жінки в житті нації надзвичайно важлива. Вона сама була жінкою воїном, а тому очікувала, що поряд з нею стануть сучасники, а потім нащадки)

2. Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? (Поза всяким сумнівом, поезія «Сучасникам» - поетичний маніфест, з яким О. Теліга звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору - моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій.)

3. Визначте тему поезії. (Прагнення поетеси донести й показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, наповнити їх серця бажанням присвятити своє життя Україні).

4. Якими рядками висловлено ідею твору? («Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий».)

5. Проти чого виступає О. Теліга цією поезією? (Проти сірості життя.)

6. Як О.Теліга передає у творі свою зневагу до ворогів рідного краю? (словами “О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жоден ворог”)

7. Якими традиційними в нашому фольклорі та художній літературі образами послуговується авторка? (Образи вогню, води, вітру).

8. Що вони символізують? (Вони символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.)

9. Назвіть і проаналізуйте тропи, використані поетесою у вірші. (Авторка вживає у творі оригінальні метафори:сховай свій біль, біль бринить, даю без міри ніжність, сміх мій рветься, палити серце, купати душу; виразні епітети:раптовий порив, у святім союзі, з гострим болем, в хуртовині сніжній, у холодній зливі, ясних привітів. Окремі строфи поезії можна вважати крилатими: Не плутай душу у горіння тіла. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. О, краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог. Вони засвідчують безкомпромісну позицію О. Теліги.)

10. Схарактеризуйте образ ліричної героїні. (Авторка не вимагає від своїх послідовників повного зречення власних інтересів заради боротьби. Лірична героїня каже, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли цього потребує ситуація, коли перед нею ворог, - вона не має права бути слабкою чи безвольною.)

11. Як у вірші розкривається особистість митця? (У вірші зроблено акцент на особистих почуттях. У прагненні донести і показати співвітчизникам справжню любов до Батьківщини, пробудити в їхніх серцях бажання присвятити своє життя Україні О. Теліга не боїться розкривати власну душу, постійно підкреслюючи це такими займенниками, як«я», «мені», «мій», «свій»).

12. Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?( в жодному разі не схиляти перед ворогом своєї голови)

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначте художні особливості або складіть паспорт-характеристику вірша О. Теліги «Сучасникам»

Тема. Послання в майбутнє, звернення до нащадків

Ідея. Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань

Мотив. Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства

Жанр лірики. Громадянська (патріотична)

Художні засоби:

епітети: «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»

метафори: «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»

риторичні оклики: «Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

звертання: «О, краю мій, …»

інверсія: Хуртовині сніжній

образи-символи: вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення

Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.
Виразно прочитати поезію " Радість" с. 251
Ознайомитися із паспортом твору.

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Паспорти обох поезій записати в зошит.

Життя як спалах блискавки.pptx

17.04.2020

Тема. Ми – українці. Олег Ольжич та Олена Теліга – українські національні герої, лицарі духу. Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»). «Господь багатий нас благословив». Романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм

1. Перевірте виконану контрольну роботу

Творчість Л. Костенко, В. Симоненка, М. Павленко, Л. Пономаренко

І рівень (4 бали).

1. З якого матеріалу дівчинка Анна з поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» робила кольорових мишей?

в) сухе листя;

2. Яка річка є місцем розгортання діє ї вірші Ліни Костенко «Чайка на крижині»?

б) Одра;

3. Що, на думку Василя Симоненка, людина не в змозі вибирати в у своєму житті? (за віршем «Лебеді материнства»).

в) матір та Батьківщину;

4. Який вірш Василя Симоненка наповнений жагою до нових відкриттів, закликом до активної діяльності?

в) «Гей,нові Колумби й Магеллани»;

5. Які чарівні речі були в домі у Софійки з повісті М. Павленко «Русалонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських»?

а) коралі та шафа;

6. Як звали чоловіка, у якого Гордій Кулаківський підступом забрав землю (за повістю М. Павленко «Русалонька із 7-в, або прокляття роду Кулаківських»)?

в) Данило Міщенко;

7. Чим жінки підкормлювали полонених німців у новелі Любові Пономаренко «Гер переможений»?

в) вареною картоплею;

8. Хто був зображений на фотокартці, яку німець Фрідріх любив показувати усім (за новелою Любові Пономаренко «Гер переможений»)?

г) його дочки.

ІІ рівень (2 бали).

9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.

10. Установіть відповідність між героєм повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських» та його характеристикою.

ІІІ рівень (3 бали).

11. Охарактеризуйте образ Сашка з повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських».

Сашко Фадійчук – один з головних героїв повісті Марини Павленко. Він колишній сусід Софійки. Цей хлопець, на відміну від Вадима, живе бідно і змушений підробляти роздрібною торгівлею. Хлопчик погано вчиться, бо вже змалечку має допомагати мамі прогодувати малих сестричок, яких дуже любить. Цей герой наділений високими моральними якостями. Сашко – безкорисливий, завжди готовий прийти на допомогу своїй подружці Софійці, виявляючи при цьому рішучість і безстрашність.

12. Як ставилися діти до полоненого німця Фрідріха з новели Любові Пономаренко «Гер переможений»?

Діти не розуміли Фрідріха, жорстоко ставилися до полонених. Вони знищили грядку, де вмілими руками були посаджені Фрідріха квіти, кидали в нього каміння, "...зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці".

13. У чому сусід звинувачував дівчинку Анну з вірша Ліни Костенко «Кольорові миші»?

Сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям.

2. Ознайомитися із загальними відомостями про життя і творчість Олега Ольжича

Олег Ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба) – український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.

Народився в Житомирі 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907. Батько – поет Олександр Олесь (Кандиба), мати – Віра Свадковська, гімназійна вчителька.

У 1917–1923 здобував середню освіту, мешкаючи в Пущі-Водиці поблизу Києва, та закінчити її довелося лише в Празі. 1923 року він виїздить разом із матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, у Берліні нарешті зустрівся з батьком, який ще 1919 вимушений був емігрувати до Чехословаччини та склав обов’язки повпреда УНР у Будапешті. Незабаром родина Кандиб переїхала до Горніх Черношинець під Прагою.

У 1924–1929 навчався в Карловому університеті в Празі, на літературно-історичному факультеті Українського педагогічного інституту, вивчав археологію в Українському вільному університеті. Член Пласту в Празі, на пластову тематику написав чудову поезію «Пластовий капелюх».

Восени 1930 захистив докторську дисертацію на тему «Неолітична кераміка Галичини». В 1930–1931 – асистент кафедри археології УВУ. Працюючи в археологічному відділі Національного музею, здійснив наукові експедиції по західноукраїнських землях, Німеччині, США і Балканських країнах, брав участь у міжнародних археологічних конференціях. У 1938 читав лекції у Гарвардському університеті. Опублікував ряд праць з антропології та археології. В історичній науці – послідовник школи Л. Нідерле.

Із початку 1930-х рр. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-науковий вісник», «Вісник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вісник», «Пробоєм».

2. Зв’язок поета з ОУН УПА

Із молодих літ О. Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. В 1929 – член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Є. Коновальця. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. В кінці 1930-х рр. редагував часопис «Самостійна думка», перетворивши його на орган ПУН. В 1938–1939 О. Кандиба брав активну участь у становленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників, через що поет потрапив до хортистської в’язниці. Протягом 1939–1941 очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. В 1941–1942 О. Кандиба жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 О. Кандиба став одним з організаторів політично-громадського центру – Української Національної Ради у Києві.

З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942 Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту А. Мельника перебрав посаду Голови ПУН ОУН. У Львові одружився з дочкою літературознавця Л. БілецькогоКатериною (Калиною), та шлюб був недовгим.

25.05.1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10.6.1944,закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

О. Кандиба – автор поетичних збірок «Рінь» (1935), «Вежі» (1940) та посмертно виданої «Підзамче» (1946), перевиданих у збірках «Поезії» (1956) та «Величність» (1969), ряду праць з археології, серед яких «Schipeniz-Kunst und Gerete eines neolitisches Dorfes» (1937).

3. Опрацювати статтю підручника с. 247-249.

4. Виразно прочитати поезію " Господь багатий нас благословив"

Розгляньте значення не зрозумілих слів у поезії.

Вóтще — даремно.

Лíтеплий — теплий.

Розверзáється — розкривається.

Самопосв'ята — присвячення себе якійсь справі, комусь.

Дати усно відповіді на питання:

— Чим обдарував нас Господь, за віршем О. Ольжича? (Наш народ Господь наділив любов’ю й творчістю, одвагою й готовністю до самопожертви заради великої справи.)

— До чого закликає поет? (Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.)

Скласти і записати у зошит паспорт-характеристику вірша

О. Ольжича «Господь багатий нас благословив».

Тема: Життя та боротьба

Ідея: Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах

Жанр лірики: вірш відноситься до громадянської (патріотичної) лірики

Художні засоби

застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми : «літеплим, самопосвята, вотще»

метафори : «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих»

епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин»

повтори, що підкреслюють тривалість дії, уповільнюють плин мови, надають їй урочистості: «і вірити, і прагнуть»

Виразно прочитати поезію " Захочеш - і будеш..."
Словникова робота.

Затям — зрозумій, запам’ятай.

Ниць — униз.

Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.

Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює наші думки та вчинки. Воно може підказати нам правильне рішення й застерегти від неправильного.

Дати усно відповіді на питання:

Який настрій, які думки навіює поезія Олега Ольжича? —
Що нового вніс у літературу Ольжич? (Поет створив героїчний образ сильної людини, героя-трагіка, героя-оптиміста, він вірив у незбагненну силу, високі потенціальні можливості українців у боротьбі за національне визволення й відродження української державності.)

14.04.2020.

Тема. Контрольна робота. «Ти знаєш, що ти - людина».

1. Повторити матеріал підручника с. 198-246.

2. Виконати наступні завдання.

Творчість Л. Костенко, В. Симоненка, М. Павленко, Л. Пономаренко

І рівень (4 бали).

1. З якого матеріалу дівчинка Анна з поезії Ліни Костенко «Кольорові миші» робила кольорових мишей?

а) пластилін;

б) лоза;

в) сухе листя;

г) кольоровий папір.

2. Яка річка є місцем розгортання діє ї вірші Ліни Костенко «Чайка на крижині»?

а) Дніпро;

б) Одра;

в) Вісла;

г) Волга.

а) друга і дружину;

б) друга і по духу брата;

в) матір та Батьківщину;

г) друга та Батьківщину.

4. Який вірш Василя Симоненка наповнений жагою до нових відкриттів, закликом до активної діяльності?

а) «Лебеді материнства»;

б) «Ти знаєш, що ти – людина?»;

в) «Гей,нові Колумби й Магеллани»;

г) «Крила».

а) коралі та шафа;

б) коралі та скриня;

в) скриня та шафа;

г) шапка-невидимка та коралі.

а) Сергій Пустельник;

б) Валентин Білий;

в) Данило Міщенко;

г) Олександр.

7. Чим жінки підкормлювали полонених німців у новелі Любові Пономаренко «Гер переможений»?

а) супом;

б) кашею;

в) вареною картоплею;

г) пирогами.

а) він у молодості;

б) його дружина;

в) його син;

г) його дочки.

ІІ рівень (2 бали).

9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.

1. «Кольорові миші»;

2. «Чайка на крижині»;

3. «Ти знаєш, що ти – людина?»;

4. «Гей, нові Колумби й Магеллани».

а) Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

б) За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

в) Більше тебе не буде

Завтра на цій землі…

г) І той сусід сказав тоді у тиші:

– Панове судді. я її привів…

д) В цьому році зима

Не вдягала білої свити…

1. Вадим.

2. Сашко.

3. Валентин.

4. Ростик.

а) тато Софійки;

б) братик Софійки;

в) колишній однокласник Софійки та її хороший друг;

г) однокласник Софійки, хлопець, який їй подобався;

д) наречений Сніжани.

ІІІ рівень (3 бали).

12. Як ставилися діти до полоненого німця Фрідріха з новели Любові Пономаренко «Гер переможений»?

13. У чому сусід звинувачував дівчинку Анну з вірша Ліни Костенко «Кольорові миші»?

ІV рівень (3 бали).

14. Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:

1. У чому полягає сенс життя людини на землі (за поезією Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»)?

2. Що робить людину крилатою (за поезією Ліни Костенко «Крила»)?

3. Чи легко бути «білою вороною» (за поезією Ліни Костенко «Кольорові миші»)?

4. Гуманістична ідея новели Любові Пономаренко «Гер переможений».

10.04.2020

Тема. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Особливості художніх

засобів новели. ТЛ: новела. Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності у

новелі

1. Опрацювати статтю підручника с. 243, ознайомитися із біографією Любов Пономаренко

2. Ознайомитися із 2 - 8 сторінками презентації.

3. Опрацювати статтю презентації с. 9

4. Прочитати новелу «Гер переможений» с. 243-245.

5. Опрацювати статтю підручника с. 245, сторінку презентації с. 10, записати у зошит визначення "новела"

6. Ознайомитися із ідейно-художнім аналізом новели 11-14 слайди презентації.

7. Дати усно відповіді на запитання до тексту:

Коли відбуваються події, зображені у творі?
Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
Чим займався Фрідріх після робочого дня?
Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
Як ставилися жителі міста до полонених?
Чим любив хизуватися Фрідріх?
Коли і чому німець перестав садити грядку?
Яке він знайшов інше заняття?
Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
Чому дівчина не зірвала квітку?
Якою подією завершується твір?

8. Ознайомитися із цитатним матеріалом, поданим нижче:

ставлення полонених до міста, його жителів;

Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.

ставлення дорослих до полонених;

«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».

ставлення дітей до полонених.

« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».

9. «Займи позицію»

Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?

Які слова, словосполучення несуть символічний характер або на щось натякають?

Як вони називаються в літературі?

10. Ознайомитися із теорією літератури.

Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організовується» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований зміст, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.

11. Повторити матеріал підручника с. 198-246, підготуватися до контрольної роботи.

lubov-ponamarenko-pr-7klas-190407161701.pdf

07.04.2020

Тема. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині

1. Ви вже ознайомилися повністю зі змістом повісті Марини Павленко, а тепер поміркуйте над питанням :

- Про що свідчить закінчення твору? Чи можна вважати, що у творі М. Павленко «Русалонька із 7-в…», як і у звичайній казці, добро перемагає зло?

- Хто в творі є уособленням добра і ? Свої міркування обґрунтуйте.

У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт.

Коли людина дорослішає, вона зустрічається віч-на-віч з несправедливістю, заздрістю, злістю. Спочатку вона розгублюється, бо її вчили змалечку, що підступність та підлість завжди будуть покарані, що злість тільки знищує душу людини, що заздрість взагалі погана риса. І що ж тоді залишається робити цій людині, яка уперше зіткнулася зі злом? Отоді вона вже повинна сама вирішити, чи їй пристати до сил зла, чи залишитися вірною принципам добра, яким вчили її ще змалечку.

Щоб змінити світ, щоб нарешті добро перемогло зло, потрібно змінити спочатку свій світогляд, світогляд своїх близьких, друзів — навчитися робити добро. Якщо кожен з нас стане добрим "чарівником", навчить цьому тих, кого любить, то тоді неодмінно добро буде переможцем у нелегкій боротьбі, яка ведеться з початку створення світу. Отже, вчімося добру, вчімося його робити для інших людей і чекатимемо, коли воно запанує на Землі як повноправний її володар.

2. Усно охарактеризуйте таких персонажів: Софію, Сашка, Вадима.

- Поміркуйте, до якого головного героя можна звернутися із закликом: «Ти знаєш, що ти людина?» Доведіть свою думку, опираючись на зміст твору.

3. Перегляньте проект «Прокляття роду Кулаківських». До кожного з героїв підібраний влучний вислів, який чітко характеризує негативні прояви, яких треба було позбутися.

Гордій Вадим

Прокляття прокляттям, На чужому нещасті

а характер характером щастя не побудуєш

Фрол Франя

Один раз в рік і рушниця стріляє Вік з нелюбом проживала

Яків Васюня

У нього взимку снігу не випросиш Сам себе наказав - 30 років ховався

Іван Катерина

Загинув молодим Одна добра душа

Толик Батько Вадима

Перекотиполем життя прожив Поїхав шукати легкого карбованця

4. Бесіда

- Який гріх став поштовхом для сімейного прокляття?

- Чи справді можливе таке прокляття, чи можна пояснити такі події чимось іншим?

- Яку роль відіграли коралі в цій історії?

- Як, на вашу думку, впливає характер людини на майбутнє нащадків?

- Як ви можете пояснити слово «людина»?

- Якими характерними якостями повинна бути наділена справжня Людина?

5. Продовжте для себе усно фразу «Я знаю, що я Людина, тому що…»