Українська література
22.04.2020
Тема. Гумористичні твори Д. Білоуса. " Хитрун". Створення комічних ситуацій
Доброго дня, Маринко! Ми далі продовжуємо вивчати гумористичні твори Дмитра Білоуса.
Виразно прочитай твір Д. Білоуса "Хитрун"
Хитрун
Комору переносили в селі
(про це й тепер я згадую подеколи,
бо й ми дивились, пуцьвірки малі):
дядьки з натуги і кректали, й хекали.
По двох колодах сунули її:
— Взя-ли! — гукали, й кожен тиснув важелем —
товстим кілком, що ледь торкнутий шашелем, —
з облич котились поту ручаї.
Аж бачим: між дядьків сусід Кіндрат
(тепер я знаю, що такі усюди є),
ввійшовши з іншими у ритм і в лад,
лиш удає, що він кілком орудує.
Я ледь не прохопився мимохіть,
як він, своєю пойнятий турботою,
гукнув: — Ану, малеча, одійдіть!
Не бачите, що зайняті роботою?
Коли оратор б’є тепер у дзвін
(він — перший за прогрес і за прискорення),
я так і придивляюся: хто він?
Чи часом не з Кіндратового кореня?
Яким зображено Кіндрата у творі? (Лінивим, балакучим, хитрим)
Яку рису характеру висміює Дмитро Білоус у цій гуморесці? (Хитрість і лінощі)
15.04.2020
Тема. Гумористичні твори Д. Білоуса. "Клумачний словник". Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину
Доброго дня, Маринко!
Сьогодні ми з тобою знайомимося з гумористичними творами Дмитра Білоуса.
- Прочитай біографію Д. Білоуса, подану нижче.
- Запиши у зошит, що таке гумор. Гумор - доброзичливий сміх.
- Виразно прочитай гумористичний твір Д. Білоуса. Визнач гумористичні моменти у творі
КЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
Тарасик набігавсь,
примчав із двора.
Уже й за уроки
сідати пора.
Ось віршика вивчив,
задачі зробив.
В щоденник заглянув
тривогу забив.
Гласить неодмінний
шкільний записник:
“Принести до школи
клумачний словник”.
Завдання у класі
він сам записав.
А що за словник то —
і досі не взнав.
Прибіг до бабусі,
що прала рушник:
— А що таке, — каже,
клумачний словник?
— Клумачний? — бабуся
на те хлопчаку. —
Та, мабуть, що носять
його в клумаку!
Сестричка сміється,
швидка на язик:
— Сам, — каже, — доклумай,
який це словник!
Та це вам не шахи,
це вам не лото:
кого не спитає —
не знає ніхто.
Спитав у сусіда —
вже дещо нове:
— В нас, — каже, — в будинку
письменник живе.
По радіо мову
веде про слова.
Слова — це перлини,
це дивні дива!
Піди ти до нього —
у нього книжки.
Він знає й розкаже
про всі словники.
Ну що ж, як розради
немає ніде,
в квартиру поета
Тарасик іде.
Ось дзвонить, заходить:
— Будь ласка, — гука, —
клумачного дайте
мені словника!
Поет усміхнувся:
— Ти просиш дарма:
клумачного, — каже,
в природі нема.
Клумачний… То, мабуть,
почулось… Пробач,
бо той, хто тлумачить,
той зветься — тлумач.
Буває, що слово
відоме давно,
а знає не кожен,
що значить воно.
І тут у пригоді
стає визначник
скарбів наших мовних —
тлумачний словник.
Тарасику, світла
твоя голова,
Ану, зустрічав ти,
наприклад, слова:
красуля, красоля?
Словник розгорни —
і зразу побачиш,
що значать вони:
красуля —красуня,
красоля — цвіток.
І тут же: краснуха —
хвороба діток.
Оце ж і тлумачний
словник! Зрозумів?
А є словники ще —
походження слів.
Любити життя —
звідси йде життєлюб.
А шлюб — від слюбитися
слюб — отже й шлюб!
Вивчатимеш мову:
слова — в голові,
любов до них — в серці,
в самому єстві.
— Слова в голові? —
розсміявся хлопчак. —
То, значить, для слів
не потрібний клумак!
Радіє письменник
з тямкого дружка:
— Як любиш, наука
тобі не важка.
Ціннюща в людини
до знань ненасить.
І їх за плечима,
тих знань, не носить.
— Спасибі! — Тарасик
додому побіг.
І ледве, зраділий,
ступив за поріг:
— Доклумав! — гукає
сестричці своїй.
А потім біжить
до бабусі мерщій.
Примчавши на кухню,
червоний, як мак:
— Бабусю, — кричить, —
не підходить клумак!
Ціннюща в людини
до знань ненасить.
І знань за плечима, —
гука, — не носить!
08.04.2020
Тема. Василь Симоненко. «Вовк миротворець». Читання байок за ролями.
- Доброго дня, Маринко! Сьогодні ми будемо вчитися читати байки за ролями. Запропонуй своїм рідним почитати з тобою виразно байки Василя Симоненка. З початку прочитайте про себе байку, потім визначте героїв твору (не забудьте про слова автора) . Розподіліть між собою ролі і спробуйте прочитати кожен свої слова, відповідно до ролі.
Василь Симоненко
Вовк-миротворець
Голодний Вовк, що лиш розбій творив,
Якось вночі Вівчарці говорив:
— Нема за мною й крапельки вини.
Я зовсім вже не той, що був допіру,
Я з вівцями давно бажаю миру,
Аби лишень погодились вони.
Отож прошу — пусти мене в кошару,
Бо з ними я сьогодні віч-на-віч
Бажаю повести правдиву річ…
Вівчарка, хитрість бачачи наскрізь,
Сказала Вовку: — Ти в кошару лізь,
Але як хочеш говорити любо,
Залиш надворі пазурі і зуби.
— Говориш ти зовсім не до ладу!
А як же без зубів я правду доведу? —
Промовив кисло Вовк
Й пішов кричать по світу,
Що Вівці з ним не хочуть в мирі жити.