11-Б клас
22.04.2020
Тема : Контрольний твір
Прочитайте наведений текст
Жалість до себе хоч раз відчував кожен із нас. Хтось поплаче з горя, потім заспокоїться й повернеться до активного життя, а дехто, навпаки, призвичаїться до постійного скигління й, замість підвестися з колін і долати негаразди, звинувачує всіх, окрім себе. Кожна людина, зрештою, сама вирішує, ким бути – жертвою чи переможцем.
Викладіть Ваш погляд на проблему:
Як потрібно реагувати на виклики, перед якими нас ставить життя?
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
Шановні мої випускники!!! Пригадайте, як ми вчилися писати твори на ЗНО.
Напишіть твір самостійно і до 29.04. 2020 перешліть мені на електронну адресу liana6437@ukr.net
Бажаю успіхів! Чекаю ваших робіт!!!
15.04.2020
Тема: Діалог (повторення)
Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалога. При репліках слова автора часто бувають відсутні.
Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.
— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. В мене все гаразд.
— Як ви зіграли? — питаю.
— Нормально. Виграли з сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.
— Ти забив гол?
— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.
— Як ти грав?
— Нормально… (Є. Гуцало).
Домашня робота :
1.Прочитати уривок з твору В. Сухомлинського «Щастя матері». Розставте потрібні розділові знаки.
… Нарешті Чорнокоса мати спитала:
Ким же став твій син?
Видатним музикантом з гордістю мовила Білокоса Він користується величезним успіхом, його ім'я відоме багатьом, він має успіхи за кордоном.
А твій син ким став спитала Білокоса.
Хліборобом. Він оре землю і сіє хліб збарає урожай і знову оре землю сіє і знову збирає. У сина сім'я двоє дітей.
А, щастя тебе обминуло сказала Білокоса Твій син став простим селянином, яких мільйони …
13.03.2020
Тема: Цитата як різновид прямої мови
Цитати
Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.
У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків). Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками. Якщо там, де робиться пропуск, стояли такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то вони пропускаються разом із текстом, а на їх місці ставляться три крапки: Леонід Первомайський писав: «Я винний в тім, що світ не ліпший… Я винний в тім, що правди слово Ще схоже в ньому на брехню…» Три крапки в кутових (ламаних) дужках <…> у цитованому тексті означають пропуск кількох речень, абзацу чи більше.
Цитування буває кількох видів.
Цитата може наводитися у вигляді прямої мови із словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові.
1. Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський проголошує: “Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!”
2. “Борітеся — поборете, вам Бог помагає!” — закликав Тарас Шевченко.
3. “Лиш праця,— підкреслював Іван Франко,— світ таким, як є, зробила”.
Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви.
1. Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що “знову оживає і сміється знову”. (О. Гончар.)
2. Слово для Лесі Українки — це “гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч...” (П. Тичина.)
3. У своїх сонетах Рильський часто висловлював “пейзажем те, для чого слів нема людських”. (Д. Павличко.)
Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться.
Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.
...Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово, —
сказав у тяжких, нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко. (М. Рильський.)
У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка:
“Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не золотеє: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото” (Г. Сковорода).
Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберіга- ються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання.
1. “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).
2. “Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої” (Тичина Павло. З минулого — в майбутнє.— К.: Дніпро, 1973, с. 303). 3. “Запашна, співуча, гнучка, м илозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визначення української мови!” (О. Гончар, стаття “Цвіт слова народного”).
4. “Іван Франко підкорив свою титанічну працю ідеалові свободи і рівності… Він сам написав стільки, скільки, мабуть, написали всі українські літератори дожовтневих часів…” (Д. Павличко).
Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки не береться, а назва джерела, звідки взято епіграф, або прізвище автора пишеться без дужок внизу справа під епіграфом. Наприклад, епіграф до вірша Максима Рильського “Землі”:
Земле, моя всеплодющая мати...
Іван Франко
Домашня робота :
I -поставити розділові знаки в реченнях
1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб любити –треба знати а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, якмова, треба її любити.
2.Народна мудрість стверджує що насильно милим не станеш.
3. Народна мудрість говорить що скільки клубочок не в’ється а кінець знайдеться.
4. В. Сосюра говорив про рідний край Як не любить той край що дав тобі силу ігострий зір очей і розум молодий і далі що тобі красу твою одкрили і моря голубий розгаданий прибій.
5. Нещасна, неправдива людина що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина що в радості й горі будує слово своєї землі писав Борис Харчук.
II - виконати тестові завдання :
1) Завершіть подане твердження: «Цитати на письмі виділяються…»
а) за допомогою коми , тире;
б) за допомогою лапок;
в) дужками;
г) за допомогою крапки з комами.
2) Укажіть правильний варіант виділення цитати:
а) «Багато сього літа зілля назбирала? – питає Тетяна і озирається по закутках,де стара приятелька держала насушене чародійне зілля» (О. Кобилянська).
б) « Королевою весняного лісу вважають конвалію в народі.
в) « Як навесні добре ореться, буде добрий рік», - сказав Михайло Федорчук.
г) За словами А. Герцена: « природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам».
3. Які розділові знаки використовуються, якщо цитата супроводжується словами
автора:
а) як при непрямій мові;
б) як при прямій мові;
в) як при діалозі;
г) як при простих неускладнених реченнях.
4) Укажіть неправильний варіант виділення на письмі цитат:
а) « Очистити душу, щоб прийняти мудрість, котра в підсумку душу не входить», писав М. Смотрицький.
б) В. Симоненко застерігав: « Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».
в) За словами О. Довженка, «лиш сильним дано право на безсмертя».
г) « Без усякої іншої науки ще можна обійтися, - писав І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна».
5) Завершіть подане твердження:
« Цитата, що є віршовим текстом …»
а) завжди береться в лапки;
б) береться в лапки, коли слова автора стоять перед нею;
в) не береться в лапки, якщо вона і слова автора знаходиться в окремих рядках;
г) не береться в лапки, якщо слова автора стоять після неї.
6) Укажіть рядок, у якому допущено помилку:
а) Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні;
б) Господар каже слузі, що, небораче, ще ти у всьому винен;
в) Рубін сказав, що він не хотів красні яблука;
г) Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан.
Перевір свої відповіді :1-б. 2-в. 3—б. 4-а. 5-в. 6-б.
08.04.2020
Тема: Розділові знаки в реченні з прямою мовою .Непряма мова як засіб передачі чужої мови. Заміна прямої мови непрямою
Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання.
Існує кілька способів заміни прямої мови непрямою:
І. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками що, ніби, щоб: Наприклад: Передихнула, промовила вголос: «Я вільна» -Передихнула, промовила вголос, що вільна.
2. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками або сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як та ін. Наприклад:«А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь -Павлусь осмілився спитати, куди вони їдуть.
3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником щоб або передається простим реченням.
Отже, пряму мову можна замінити непрямою. Речення з непрямою мовою — здебільшого складнопідрядні речення, у яких є дві частини: головна — слова автора, підрядна — пряма мова, що приєднується до головної частини сполучниками підрядності або сполучними словами.
При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. У реченні з непрямою мовою займенники і прислівники стають сполучними словами, а питальна частка чи — сполучником.
Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення:
«Ми вас проведемо? - упевнено сказав білоголовий сміливець першокласного віку . – Ми знаємо, куди вам треба» (О. Гончар).
Білоголовий сміливець першокласного віку упевнено сказав, що вони їх проведуть, що вони знають, куди їм треба.
Запитання, передане прямою мовою – пряме, а непрямою – непряме.
У кінці речення з непрямим питанням ставиться крапка.
Перегляньте матеріал за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=SjT-ulRdTOU
Вправа 1. Перетворити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.
1. «Якщо є учень, учитель знайдеться», - стверджує східна мудрість. 2. Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі». 3. «Земля дає все і збирає все», - говорили стародавні орачі. 4. Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин». 5. Батько попросив сина: «Допоможи матері по господарству».
Перевірка
1. Східна мудрість стверджує, що якщо є учень, учитель знайдеться. 2. Катон сказав, що пропав той день, який минув без користі. 3. Говорили стародавні орачі, що земля дає все і все забирає. 4. Один мудрець вдало підмітив, що чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин. 5. Батько попросив сина, щоб той допоміг матері по господарству.
Вправа 2. «Ти – редактор». Відредагуй речення з непрямою мовою.
Хтось із глядачів прошепотів, що гра акторів не справляє на мене враження. 2. Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи. 3. Тренер поцікавився, що як би я вчинив у такій ситуації.
Перевірка
Хтось із глядачів прошепотів, що гра акторів не справляє на нього враження.
Мені натякнули, що краще не втручатися не у свої справи.
Інструктор поцікавився, що я вчинив би у такій ситуації.
Домашня робота: Повторити параграф 37 , виконати вправи 375, 380
!!!!Повторити обовязково за посиланнями : https://www.youtube.com/watch?v=9qc9hJa-spQ
06.04.2020
Тема : Розділові знаки в реченні з прямою мовою
Опрацювати параграф 37 (повторення)
Обовязково дивіться типові завдання з даної теми на ЗНО за посиланням www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww !!!