10 - Б

24.04.2020 10 – Б клас Українська література

Тема. Природа й людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей.

Зміст уроку

І. Опрацювання нового матеріалу.

Усе в природі досконале. Весна приходить на зміну зимі, після грози обов’язково сяє сонце, темрява поступається місцем світлу. Якщо десь розкинулася безкрая пустеля, то в іншому місці грається ніжними хвилями безмежний океан. У всьому простежується тонка грань між дивовижною гармонією та раціональністю.

Природа живе за своїми законами, аж поки не з’являється Людина. Її поява може мати різні наслідки : спровокувати розквіт і піднесення, або призвести до трагедії. Саме про взаємозв’язок людини з природою, конфлікт між буденним життям і високими пориваннями розповідає Леся Українка в «Лісовій пісні».

ІІ. Робота з епіграфом (записати в зошит).

Епіграф: Природа – це вічне життя, становлення і рух.

Природа не визнає жартів, вона завжди правдива,

завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди має рацію;

помилки ж і омани виходять від людей.

Природа – творець всіх творців.

Й. Гете

Мабуть, на лоні саме ось такої мальовничої природи й відбулося знайомство Мавки й Лукаша. Леся Українка не випадково обрала таке місце. Як ви гадаєте чому? Прокоментуйте слова відомого поете Й. Гете, які є епіграфом нашого уроку.

- Якою поет бачить природу?

- Чому він вважає, що «помилки ж і омани виходять від людей»?

- Чи погоджуєтеся ви з тим, що природа є творцем всіх творців?

Асоціативний диктант (записати в зошит).

Учні пояснюють кожне слово з диктанту, як саме воно пов’язане з твором Лесі Українки.

1. Нечимне (краєвиди с. Нечимного, де неодноразово бувала Леся Українка, змальовані в «Лісовій пісні»;

2. драма-феєрія (жанр твору);

3. легенди волинського краю (на них побудовано сюжет твору); дядько Лев ( дядько Лев став прототипом персонажу драми-феєрії);

4. зміна пір року ( пори року змінюються відповідно до розвитку почуттів Мавки й Лукаша: провесна – це пробудження кохання; весна – його розквіт; пізнє літо – зрада Лукаша; осінь – зима – смерть Лукаша);

5. конфлікт (проблема вибору між буденністю та мрією);

6. столітній дуб ( символ взаємозв’язку, взаємозалежності людини й природи);

7. неоромантизм («Лісовій пісні» притаманні ознаки неоромантизму: поєднання реального й фантастичного; ліричний струмінь; конфлікт у зіткненні духовно-піднесеного й матеріально-приземленого; символізм).

Клоуз-тест «Хто з героїв…».

Кожна правильна відповідь – 0,5 б.

1. … не дав зрубати старезного дуба, хоч за нього пропонували великі гроші? (Дядько Лев).

2. … чудовим співом ніжної сопілки пробуджує зі сну Мавку? (Лукаш).

3. … просить Лукаша не точити сік із берези, бо то її кров? (Мавка).

4. … лукава, ніби видра, і хижа, наче рись? (Килина).

5. … поранила серпом навмисне руку, щоб не жати жито й не шкодити Русалці Польовій? (Мавка).

6. … в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати? (Водяник).

7. … прагне все життя і вільне ввести у «твердиню тьми і спокою»? («Той, що в скалі сидить»).

8. … застерігав Мавку, щоб обминала людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш – і пропала воля». (Лісовик).

9. … для збагачення нехтує почуттями Лукаша, що полюбив лісову царівну. (Мати Лукаша).

10. … залицяється до мавки, але не бачить в її очах торішнього кохання й кидає, коли з’являється Марище? (Перелесник).

11. … захищає Мавку від Лукаша матері, просить не називати її відьмою, бо відьми живуть у селі, а не в лісі? (Дядько Лев).

12. … після зради Лукаша і її зневіри забирає Мавку до себе? (Марище).

Драма-феєрія «Лісова пісня» – твір, у якому порушується низка проблем. Одна з низ – тема «людина й природа». Проблема гармонії людини й природи актуальна і нині. Якщо сьогодні ми знищуємо природу, то завтра вона поверне кривди сторицею. Нам не вистачає любові, пошани й віри наших предків, які жили в гармонії з навколишнім світом.

У поемі світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе за власними непорушними законами. Його представники насторожено і навіть вороже ставляться до людей. Та це часом здається закономірним.

Леся Українка невипадково зобразила стосунки звичайного хлопця та дівчини з лісу. Образ Мавки, звичайно ж, ідеалізований, надзвичайно романтичний, Лукашу притаманні більш приземлені почуття. Саме зустріч з лісовою царівною допомагає йому розкрити свою духовну сутність, віднайти те світле й ніжне, що знаходиться в його серці, що керується не розумом, а емоціями.

«Із глибини віків»

Якось зібралося все царство тварин на велику раду на знак протесту проти зневажливого ставлення людини до навколишнього світу. Довго вони радилися і вирішили, що єдиний спосіб змінити людину – це змусити її відчути все те, що відчуває природа. З того часу кожна тварина була перетворена в людську хворобу: слон – в ожиріння, лев – у хворобу серця, кінь – захворювання шкіри.

Чим більше людина знищувала природу, тим більше страждала від хвороб.

Однак царство рослин вирішило, що це занадто жорстоке покарання. Рослини хотіли допомогти людині. Тому скільки хвороб на людину насилали духи тварин, стільки рослин ставало лікувальними. Найшляхетнішим рослинам доручили служити пробудженню свідомості, щоб людина змогла навчитися жити в гармонії з природою. А краса рослин допомогла розкрити духовний світ, об’єднати її свідомість з духами рослин і тварин, принесла усвідомлення важливості гармонійних відносин з природою.

То ж не забуваймо, що ми також частинка природи. Якщо у вас склалася непроста життєва ситуація, прислухайтесь до себе – десь у глибині вашого єства знайдеться правильне рішення. Кожен має робити свій вибір самостійно і завжди усвідомлено.

Отже, погоджуємося зі словами Й. Гете, що природа – завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди має рацію; помилки і омани виходять від людей.

ІІІ. Домашнє завдання.

1. Скласти цитатну розповідь-історію кохання Мавки й Лукаша.

22.04.2020 10 – Б клас Українська література

Тема. Розвиток мовлення. Письмова порівняльна характеристика образів Мавки й Килини. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

- Літературний диктант (записати в робочий зошит).

1. Жанр «Лісової пісні»… (драма-феєрія).

2. «Феєрія» означає… (незвичайне, фантастичне видовище).

3. «Лісову пісню» відносимо до стильової течії… (неоромантизму).

4. Рід літератури… (драма).

5. «Лісова пісня» була написана… (у 1911 р.).

6. Написання тривало… (10 – 12 днів)

- Хто про кого сказав?

7. «Чудна у тебе мова, але якось так добре слухати…» (Лукаш про Мавку).

8. «Ну, дівонько, хоч ти душі не маєш, та серце добре в тебе». (Дядько Лев про Мавку).

9. «Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим!» (Мати Лукашеві про Мавку).

10. «То було таке покірне, добре, хоч прикладай до рани…» (Мати Лукаша про Мавку).

11. «Нехай ся жінка більше не приходить, – я не люблю її – вона лукава, як видра». (Мавка про Килину).

12. «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись». ( Мавка про Лукаша).

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу (записати в робочий зошит).

Мавка з «Лісової пісні» – це образ, що від часу появи твору і досі вважається неперевершеним за красою і силою свого звучання. Краса кохання і сила вірності, самозреченості, непідробна щирість і жертовність, уміння чути і бачити красу світу і нести її іншим – це риси, що надають цьому образові неперебутньої вартості.

- Який епізод твору вам найбільше запам’ятався? Аргументуйте. Що у поведінці персонажів залишилося незрозумілим?

Словникова робота.

Антипод – 1. Жителі двох діаметрально протилежних частин земної кулі. 2. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

Симбіоз (від гр. співжиття) – поширене в живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що належать до різних груп.

Прагматизм – здатність задовольнити свої потреби та інтереси. Прагматик – людина , яка все робить з позиції доцільності, вигоди.

Бесіда.

* На які дві групи поділяються персонажі твору?

* Чи відповідають характери казково-міфічних персонажів, які створила Леся Українка, традиційним описам їх у народних легендах?

* Назвіть дійових осіб драми, головних і другорядних.

* Яке перше враження справляє дядько Лев?

* Яку характеристику дає дядькові Леву Лісовик?

* Чи відповідає характер дядька Лева поясненню його імені «володар»?

* Чому він має право володіти природними багатствами?

* Чи всі люди у п’єсі заслужили це право?

* Чому люди нищать природу?

* Яку роль відіграє дядько Лев у творі? Які ідеї втілено в його образі?

Робота над характеристиками персонажів, аналіз цитатного матеріалу (записати в зошит).

Драма-феєрія Лесі Українки є неороматичним твором. Проте поряд із героями-романтиками бачимо у творі й цілком реалістично виписані образи. Це Килина та мати Лукаша. Та й сам Лукаш має забагато неоднозначності. Ці образи відтіняють прекрасну й світлу душу Мавки, стають своєрідним збільшувальними склом, крізь яке можна побачити низку проблем, порушених авторкою.

1.Лукаш – дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.

- А я й не знав, що в них така розмова.

- Я думав – дерево німе, та й годі.

- Та я не знаю… Дядько Лев казали, що тут мені дадуть грунтець і хату, бо восени хотять мене женити…

- Чудна у тебе мова, але якось так добре слухати…

- Пісні! То ще наука невелика!

- То й добре, коли ніхто не завинив нікому.

- І та вже відьма? Ба, то вже судилось відьомською свекрухою вам бути.

- Я душу дав тобі? А тіло збавив!

2. Мати Лукаша:

- Тобі б усе ганяти по шурхах з приблудою, з накидачем отим!

- Ти б іще зібрав сюди усіх відьом із лісу.

- Коли ти, дівонько, не хочеш жати, то я ж тебе не силую. Вже якось сама управлюся, а там на вісень, дасть біг, знайду собі невістку в поміч.

- Таке воно, простибіг, ні до чого…

- Ой мій упадоньку! Що ж ти робила?

- Нездарисько! Нехтолище! Ледащо!

- Іди, синашу, йди та надведи Килинку до дороги. Самій увечері в сій пущі сумно. Та ще така хороша молодичка…

- Килино! Гей, Килино! Ну, та й спить же! Бодай навік заснула… Встань! А встань, бодай ти вже не встала!

- Ну вже й невісточка! І де взялася на нашу голову?

- Ой синоньку! Ой що ж я набідилась з отею відьмою!

3. Килина:

- Ей, ні вже, дядинусю, я піду. Дивіть, уже нерано, – я боюся.

- Я тії подою, що тут застала, та націджу три краплі молока – хунт масла буде…

- Он чоловіка десь повітря носить, а ти бідуй з свекрушиськом проклятим, – ні жінка, ні вдова – якась покидька!

- Я там під печею пиріг сховала, – як баба вийде до комори, – з’їжте.

- Тягався, волочився, лихо знає де, по яких світах, та й «не питай»! Ой любчику, не тра мені й питати…

- Дядька Лева нема на світі, – що з його закляття? Хіба ж то ти заклявся або я? Та я б і цілий ліс продати рада або протеребити, – був би грунт…

- Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! Ну вже ж і матінка, Лукашу, в тебе! – залізо – й те перегрезе!

- Іще чого! Потрібне те грання!

- Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії!

Лукаш:

- душевна роздвоєність губить його;

- цинічний, холодний;

- легковажний, зрадливий;

- жорстокий, байдужий;

- талановитий, безвольний;

- добрий, ласкавий;

- щирий, наївний.

Мати Лукаша =Килина:

- неспроможні відчувати чужого болю;

- байдужість до краси;

- сенс життя-статки;

- лицемірні та улесливі;

- нестримані в словах;

- жорстокі, прагматичні.

ІІІ. Домашня робота.

1. Опрацювати статтю підручника (с. 221 – 227).

2. Підготувати зв’язні характеристики Килини, Лукаша та його матері (у вигляді усного твору).

3. Перегляньте одну з екранізацій «Лісової пісні» (В. Івченка або Ю. Іллєнка (за бажанням)).

17.04.2020 10 – Б клас Українська література

Тема. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Художні особливості драми-феєрії. Символічність образів Мавки і дядька Левка – уособлення духовності і краси. Природі і людина у творі.

Перебіг уроку

І Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф: Зовсім осібно, як чарівний заквітчаний острів,

височіє в творчій спадщині Лесі Українки драма-феєрія «Лісова пісня».

М. Рильський

Немає, напевно, людини, яка б, цікавлячись творчістю Лесі Українки, оминула увагою прекрасну «Лісову пісню». Незвичайний сюжет, глибокий зміст, непересічний образ головної героїні – усе в драмі заворожує. Написала Леся Українка цей шедевр далеко від рідної землі.

ІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1.Ознайомлення з історією написання твору.

Як же в Лесі Українки виникає задум написати «Лісову пісню?» Сама письменниця в листі до матері зазначала: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна ту Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш? – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік».

Чернетка драми була написана в Кутаїсі. У листі до сестри Леся Українка згадувала: «Писала я її не дуже довго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможений настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання…»

2. Загальна характеристика твору.

«Лісова пісня»:

*драматичний твір (драма-феєрія);

* світ людей (дядько Лев, Лукаш, мати Килина та її діти);

* міфічні істоти (Мавка, куць, лісовик, злидні, русалка, доля, Перелесник);

* зіставлення двох світів – людського й світу природи;

* філософський характер;

* пролог і три дії (весна, літо, осінь);

* ліси на Волині.

3. Словник літературних термінів.

Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п’єса, у якій зливаються драматичне й ліричне розкриття теми, виклад лаконічний, увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту в момент його найближчого загострення.

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті.

Драма-феєрія – один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні перетворення. У такій драмі поряд з людьми діють фантастичні істоти. Часто це проблемно-філософський твір.

ІІІ. Орієнтовний варіант паспорту драматичного твору «Лісова пісня».

1. Тема. Зображення трагічного кохання Мавки та Лукаша. Оспівування нездоланного потягу людини до високого і прекрасного.

2. Головна думка. Людина не повинна обмежуватися практицизмом буденного життя, завжди в її житті має бути місце для мрії, почуттів, відвертості з самим собою.

3. Ідея. Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

4. Жанр. Драма-феєрія.

5. Проблематика. 1) Соціальний конфлікт: непорозуміння між поколіннями. 2) Філософський конфлікт: моральний вибір людини; боротьба духовного й матеріального.

6. Дійові особи. Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, її діти; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.

7. Композиція.

- Пролог: весна, пробудження природи; налаштування на певний настрій.

- І дія: весна, зустріч Мавки й Лукаша, зародження кохання, романтика й велич стосунків.

- ІІ дія: пізнє літо, хвилювання Мавки, зрада Лукаша; конфлікт духовності й буденності.

- ІІІ дія: пізня осінь, боротьба пристрастей, чарівні перетворення, очищення.

ІV. Аналіз взаємин «людина-природа» (за твором).

У драмі Лесі Українки порушується одна з найгостріших проблем людства – взаємини людини та природи. Авторка, зіставляючи два світи, зводячи двох прекрасних молодих представників із них, підштовхує читача до певних висновків. Між Лукашем і Мавкою глибока прірва, що ніколи не зникне.

Світ природи вічний, він постійно оновлюється, адже вибудуваний за законами життя всього, що є на землі. Протистояння між міфічними диктуються відмінностями, а не злобою та ненавистю.

Світ людський приречений на загибель через поруйнованість душ, любов до статків та жорстокості. Лицемірство та жадоба наживи не дають людям зрозуміти, що життя закоротке, якщо постійно чинити зло.

Мавка та Лукаш вийшли одне назустріч одному з цих світів, але утворити власного затишку не змогли через відмінність, але не зовнішню, а внутрішню. Парубок із легкістю відмовляється від коханої заради Килини, він повертається до свого світу й готовий жити за його законами. Проте Мавка не може повернутися у лоно природи, бо душа її пережила людські почуття.

1.Дядько Лев:

- мудрий;

- добрий;

- справедливий;

- любить природу;

- тримає слово;

- простий;

- уважний.

2. Мавка:

- добра;

- щира;

- уміє прощати;

- покірна;

- любить красу;

- вірна;

- ласкава.

V. Підсумок уроку.

Побудова сенканів.

1. Дядько Лев

мудрий, добрий

знає, захищає, дотримується

Дядько Лев є втіленням людської

мудрості та доброти.

Філософ

2. Мавка

ніжна, щира

кохає, страждає, пробачає

Мавка – справжнє втілення кохання й краси.

Лісова царівна

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати статтю підручника (відповідно до теми уроку).

2. Підготуватися до характеристики образів Лукаша, його матері й Килини.

15.04.2020 10 – Б клас Українська література

Тема. Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

Зміст уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда.

1.У скільки років Леся Українка написала перший вірш?

2. Чому вона захворіла?

3. Для кого авторка написала підручник «Стародавня історія східних народів»?

4. Яка збірка вийшла у 1899 р.?

5. Що Леся Українка писала крім віршів?

6. Яку модерністську течію презентує письменниця в українській літературі?

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу (записати в робочий зошит).

Тонкий ліризм поезії Лесі Українки захоплює читача. Поетеса вміє зачепити найтонші струни душі, розповісти про свої сподівання й надії, оповиті смутком, так, щоб кожне слово заграло самоцвітами. У її великому серці сплелися воєдино й бажання волі, і любов до життя, і нездійсненні мрії й вилилися в палкі рядки. У поезіях інтимного характеру можна знайти пророчі слова, що свідчать про усвідомлену громадянську позицію письменниці.

Інтимна (особиста) лірика: почуття; враження; висока ліричність; щирість, відкритість; особисті теми; переживання.

1.Повторення вивченого про особисту лірику.

* Які твори відносимо до інтимної лірики?

* Які ознаки надають поезіям особистого характеру?

* Чи можуть ліричні твори бути водночас й інтимними, і громадянськими за характером?

2. «Студія літературного критика»: «Мріє, не зрадь».

* Прочитайте виразно поезію. Який вид лірики? (Поезія «Мріє, не зрадь» поєднує в собі інтимні та філософські мотиви.)

* Який провідний мотив поезії? (Звернення поетеси до музи, яка дарує їй сили й надію. Головне в житті людини – боротися за здійснення найзаповітніших мрій, навіть якщо доведеться заплатити життям: «…хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє – дарма!»)

* Які картини та образи є у творі? (Образи ліричної героїні, персоніфікований образ мрії.)

* Які художні засоби використовує письменниця?

- Риторичні звертання, рефрен: мріє, не зрадь.

- Епітети: безрадісні дні, безсонні очі, серце жадібне.

- Метафори: хочу дихать вогнем, жити весною.

- Градація (це стилістична фігура, яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значущості): ні страждання, ні горе, ні смерть.

- Алітерація (це стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв’язку): мріє, не зрадь.

- Афористичність мовлення, алюзія на римського завойовника: Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра.

* Який вид римування? (Перехресне, 1х3, 2х4.)

* Визначте віршовий розмір. (Дактиль.)

* Який настрій твору? (Поезія неоднозначна за характером. Вона поєднує тривожність та оптимізм, проте кінцівка досить патетична.)

ІІІ. Виразне читання поезії «Стояла я і слухала весну…».

Бесіда.

*Яке враження вона на вас справила? (Життєрадісний характер твору, весняна замальовка.)

* Якою постає перед вами лірична героїня? (Юною, повною надій на щастя.)

* З чим асоціюється образ весни? (Із молодістю, порою кохання, відродження природи.)

* У якому році написаний вірш? (1895.)

* До якої збірки входить цикл? (Збірка «Думи і мрії», цикл «Мелодії».)

* До якого виду лірики належить вірш? (Пейзажна лірика.)

* Що передають дієслова «стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла»? (Мінливість світлих почуттів героїні.)

* Визначте мотив та ідею твору. (Мотив: зображення весняного пробудження природи, сподівання ліричної героїні на щастя і відтворення смутку через його недосяжність, через утому від життєвих змагань. Ідея: замилування весняним буянням, возвеличення почуття кохання, що дарує людині радість, мрію, надію, уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи.)

* Назвіть зорові та слухові образи поезії. (Зоровий – пробудження природи; слуховий – весна співала, шепотіла, говорила.)

Отже, у вірші показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричної героїні. У двох невеликих строфах Леся Українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні. Лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею. Весна – символ молодості, нового життя. Вірш «Стояла я і слухала весну» покладено на музику.

Прослуховування пісні.

Відшукайте в мережі Інтернет пісню «Стояла я і слухала весну» у виконанні Лариси Руденко.

«Усне малювання». Намалюйте словесно картину, яку ви уявили, читаючи вірш і слухаючи пісню. Які кольори, відтінки, тони і напівтони ви використаєте?

ІV. Домашнє завдання.

1. Над чим змусили вас задуматись вірші Лесі Українки?

2. Напишіть есей «Моя мрія кличе до сонця»

3. Прочитайте драму-феєрію «Лісова пісня».

4. Опрацювати за підручником с. 216 – 219.

10.04.2020 10 – Б клас Українська література

Тема. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»).

Зміст уроку

І. Робота з підручником. Мотивація навчальної діяльності.

Поетична спадщина Лесі Українки не тільки належить українському народові, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. А поетичним маніфестом письменниці, її мистецьким кредо став вірш «Слово, чому ти не твердая криця?». Авторка звертається до слова, яке повинно підіймати народ на боротьбу, а отже, «здіймати вражі голови з плеч». З іменем Лесі Українки в українську літературу ввійшов співець осяйних ідеалів людства, письменник-громадянин.

Виразне читання вірша (підручник, с. 215 – 216).

Бесіда.

-Яке враження справила на вас поезія? Які образи вразили найбільше? Аргументуйте.

- До якого циклу належить вірш «Слово, чому ти не твердая криця?...»?

- Поміркуйте, чому поетеса порівнює слово з крицею.

- Які мотиви поєднано у творі?

- Доведіть, що лірична героїня твору вірить у силу слова.

Проаналізуйте поезію «Слово, чому ти не твердая криця?..». Оформіть паспорт твору (запишіть у робочий зошит).

Орієнтовний зразок.

-Автор: Леся Українка.

- Назва: «Слво, чому ти не твердая криця?..».

- Час створення: 25.11.1896р.

- Збірка: «Думи і мрії».

- Цикл: «Невільничі пісні».

- Вид лірики: громадянська лірика.

- Мотив твору: звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини.

- Ідея: уславлення міцної зброї – слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що допоможе захистити людську гідність та добитися справедливості. Лірична героїня прагне вдосконалити його й передати «месникам дужим».

- Художні засоби: епітети: твердая криця, гострий, безжалісний меч, вражі голови, щира, гартована мова, іскриста зброя, месники дужі;

метафори: слово – «зброя іскриста», «єдиная зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова»;

риторичні звертання до слова.

-Римування: суміжне.

- Віршовий розмір: чотиристопний дактиль.

У першій строфі поезії письменниця звертається до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, а отже, «здіймати вражі голови з плеч». А наступна строфа – це по суті аналіз «своєї письменницької громадянської позиції». Поетеса ніколи не видобувала фальшивих нот зі своєї ліри для боротьби з ворогом, гартувала слово кров’ю власного серця. Це добре передано за допомогою алітерації – звукових повторів. Третя строфа – переконання в доцільності своєї письменницької праці, адже її слова приносять людям утіху. У наступній строфі – думка, що її «слово» може стати «кращим мечем на катів». Дві останні строфи сповнені радісним переконанням: гартоване кров’ю серце, щире, вистраждане всім життям, художнє слово стає міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких і гартовано цю зброю.

Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда

-У поезії Лесі Українки можна виділити багато мотивів. Але майже всі її вірші забарвлені пафосом боротьби та палкої любові до рідної землі. Максим Рильський писав, що коли треба було б окреслити творчість Лесі Українки одним словом, то цим словом стала б боротьба. А яким словом окреслили б ви творчість Лесі Українки?

-Який вірш вважають творчим кредо молодої письменниці?

ІІ. Домашнє завдання.

-Вивчіть напам’ять вірш «Слово, чому ти не твердая криця?..» (за бажанням).

- Розпочніть читати драму-феєрію «Лісова пісня».

- Повторити, що таке стопа, віршовий розмір. Неоромантизм.

08.04.2020 10 –Б клас Українська література

Тема. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості.

Зміст уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

-Що ви запам’ятали про дитинство письменниці?

-Під чиїм впливом формувався характер Лесі Українки?

-Доведіть, Лариса Косач була обдарованою особистістю.

-Охарактеризуйте дебютну збірку письменниці.

-Чому Лесю Українку називають Дочкою Прометея?

-Які драматичні твори належать її перу? Яка їхня тематика?

-Де похована письменниця?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф уроку (записати в робочий зошит):

Се талант наскрізь мужній,

хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності…

Її поезія – то огнисте оскарження того

гніту сваволі, під яким стогне Україна.

І. Франко

Поезії Лесі Українки сповнені вірою в завтрашній день України, вони пройняті гартовим духом. Важко повірити, що ця слабосила жінка була настільки сильною та цілісною натурою. І. Франко бачив у ній великий талант і дивувався нежіночому характерові.

ІІІ. «Студія літературного критика»

Аналіз вірша «Contra spem spero!» (Переписати в робочий зошит)

Літературний паспорт

1. «Contra spem spero!»

2. Леся Українка

3. Рік написання: 1890р.

4. До якої збірки входить: «На крилах пісень».

5. Літературний рід: лірика.

6. Жанр: ліричний вірш.

7. Вид лірики: філософська лірика з елементами автобіографізму (особиста).

8. Мотив (тема): роздуми ліричного героя над життєвими негараздами і труднощами, готовність долати їх, докладаючи неймовірних зусиль.

9. Головна думка: плекання надії на те, що чорну життєву смугу можна власними руками замінити білою.

10. Строфічна будова вірша і образи-символи.

-9 чотирирядкових строф (,катренів);

-1 – окреслювання теми;

-2 -7 – утвердження волі до боротьби;

-8 – зміна настрою;

-9 – віра в перемогу, надія на майбутнє.

Символічними є образи, поєднані в пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі» «барвисті квітки» символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образом, які уособлюють самодержавство («льодова кора», «крута, крем’яна гора», «темна ніч»), протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти», «весела весна», «зірка провідна»).

Один із ключових образів вірша – камінь, який лірична героїня буде підіймати на «гору круту крем’яную». Традиційно вислів «сізіфова праця» означає виснажливу й безплідну роботу. У вірші ці слова мають дещо інше значення. Камінь – то символ зла і страждань («вага страшная»), які випали на долю ліричної героїні. Утім вона готова не тільки мужньо боротися з ними, а й перемагати страждання веселою піснею. Таким чином утілюється мотив нездоланного життєвого оптимізму.

11. Художні засоби

Епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогий сумний переліг, барвисті квіти, сльози гіркі, гарячі, кора міцна, весела весна, крута крем’яна гора, камінь важкий, вага страшная, пісня весела, нічка невидна, зірка провідна, ясна, темні ночі. Вони підкреслюють оптимізм героїні.

Анафора: «Буду сіять» надає героїні відчуття впевненості у свої діях.

Метафори: «владарка темних ночей».

Гіпербола: «вага страшная».

Риторичне запитання: «Чи то так у жалю, в голосінні промайнуть молодії літа?»

Звертання: «Гетьте, думи, ви хмари осінні!»

Градація – наростання настрою непохитності прийнятого рішення: «Хочу крізь сльози сміятись», «Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймати», «Буду пісню веселу співать», «Я буду крізь сльози сміятись», «Буду жити! Геть думи сумні!»).

12. Алюзія

«Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать» – ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який намагався закотити на гору важкий камінь, щоразу зазнаючи невдачі й розпочинаючи все спочатку.

13. Віршова форма твору

Тристопний анапест, спосіб римування – перехресне римування (абаб), чоловіча рима.

Бесіда.

· Сформулюйте конфлікт твору. (Протистояння сильної особистості і обставин, зіткнення мрії з дійсністю).

· Для якого творчого методу властивий такий конфлікт? (Це типово романтичний конфлікт).

· Який загальний настрій поезії? Чи є в ній місце суму, відчаю, безнадії?

· Характерною рисою поетики Лесі Українки є афористичність, тобто вміння стисло, влучно, образно висловлювати думки. Які рядки чи фрази з цього вірша, на ваш погляд, можна назвати афористичними? Аргументуйте.

«Гронування». Схарактеризуйте у вигляді грона вдачу ліричної героїні вірша.

Орієнтовні характеристики. Сильна, незламна, вольова особистість, активна, цілеспрямована, рішуча, прагне діяти, відповідальна перед народом, свій обов’язок вбачає у боротьбі, свідома у виборі життєвої долі, готова битися до перемоги.

ІV. Робота з підручником. Опрацювати статтю «Поетична спадщина» (с. 212-214).

V. Домашнє завдання.

1. Вірш «Contra spem spero!» вивчити напам’ять.

2. «Вільне письмо» (за цитатою І Франка).

Прочитайте фрагмент відгуку І Франка про Лесю Українку. Поясніть, чому видатний критик вважає письменницю «чи не одиноким мужчиною» на літературному поприщі. Обсяг висловлення – від півсторінки до сторінки.

«…читаючи м’які та рознервовані або холодно резонерські питання сучасних молодих українців-мужчин і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та смілими, а притім такими простими, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина – трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну» (І. Франко).