Юлій Цезар походив зі знатного роду, був розумним, освіченим і красномовним. Цезаря обрали консулом. За нього голосували бідняки, а також прихильники Красса і Помпея. Після закінчення консульського року Цезаря призначили намісником провінції Галлія. Близько десяти років він воював у Заальпійській Галлії, підкоривши її та оголосивши римською провінцією.
Війна в Галлії принесла Цезарю славу талановитого полководця, багатство і відданість війська. Красс, бажаючи перевершити славу завойовника Галлії, відправився походом на схід проти могутнього Парфянського царства. Однак військо Красса було розгромлене а сам він потрапив у полон і був убитий.
У 49 р. до н. е. Помпей умовив сенат наказати Цезарю розпустити військо і беззбройним повернутися в Рим, щоб відзвітуватися у своїх діях. У випадку відмови Цезар оголошувався «ворогом батьківщини».
Дізнавшись про рішення сенату, Цезар підійшов до річки Рубікон, що відокремлювала провінцію Галлію від Італії. Він перейшов її зі словами: «Жереб кинуто!» (тобто «рішення прийнято»). За наказом Цезаря військо рушило на Рим. Почалася громадянська війна.
Рим був зайнятий без бою. Помпей втік на Балканський півострів, де зібрав військо. Але Цезар розбив його у битві. Під Фарсалом (48 р. до н. е.). Сам Помпей незабаром помер.
Перемігши Помпея, Цезар втрутився у міжусобну боротьбу в Єгипті і посадив на трон Клеопатру, яка стала його дружиною. Вона була привабливою, освіченою, розумною, знала декілька мов. Згодом йому довелося вирушити в Сирію. Де він розгромив сина понтійського царя Мітридата VІ Варнака. Війна була настільки швидкоплинною, що Цезар у звіті до сенату написав всього три слова: «Прийшов, побачив, переміг». Потім Цезарю довелося воювати з прихильника та синами Помпея. Що прагнули повернути собі владу. Громадянська війна завершилася перемогою Цезаря, який зосередив у своїх руках усю владу. Він був одночасно народним трибуном, консулом, цензором, а також верховним понтифієм – головним жерцем Риму.
Цезар виконав частину своїх обіцянок народу. В Італії і провінція він наділив землею десятки тисяч ветеранів – старих солдатів. За його пропозицією були відбудовані Коринф та Карфаген, куди переселилися багато незаможних громадян. Сенат подарував йому довічне звання диктатора – правителя з необмеженою владою, який не був зобов'язаний звітуватися перед кимось у своїх діях.
Але були в сенаті і таємні вороги Цезаря, незадоволені його єдиновладдям. Вони мріяли відновити республіку, тому вирішили убити диктатора. Очолили змову молодий сенатор Брут, якого Цезар вважав своїм другом і до якого ставився як до сина, та офіцер Кассій. Змовники виконали свій задум під час засідання сенату 15 березня 44 р. до н. е.
Це цікаво знати!
Свідчення твердять, що Цезар міг одночасно писати, читати і слухати.
У 45 р. до н. е. за наказом Цезаря було проведено реформу календаря. Він запросив з Єгипту вченого-астронома, щоб той виправив календар. Відтоді календар став називатися юліанським.
Коли смертельно поранений Цезар побачив серед змовників Брута, якого завжди вважав своїм другом, він промовив: «І ти, Бруте!» Цей вислів означає докір зрадникові, відступнику.
Запитання
Римський оратор Цицерон після вбивства Цезаря писав: «Тиран загинув, а тиранія жива». Що хотів сказати Цицерон? Поясніть зміст його слів.