Під зварюваністю розуміють комплексну технологічну характеристику металів і сплавів, яка визначає вплив процесу зварювання на властивості зварювальних матеріалів та їх технологічну придатність для виконання зварних з'єднань із заданими властивостями. Зварюваність залежить від багатьох факторів і ступінь її в різних матеріалів неоднакова.
Ступінь зварюваності показує, наскільки змінюються властивості матеріалу при зварюванні і чи можливо використати зварне з'єднання при даних умовах. Для оцінки зварюваності існує декілька показників зварюваності, які визначаються методом порівняння відповідних показників зварюваного матеріалу й зварного з'єднання та вимірюються у відсотках. Наприклад, це можуть бути показники зварюваності за тимчасовим опором розриву, за ударною в'язкістю тощо. Звичайно зварюваність оцінюють за сукупністю характеристик, які визначають відповідно до конкретних вимог щодо зварної конструкції. До вказаних характеристик відносяться випробування: на опір утворенню холодних і гарячих тріщин (на технологічну міцність), статичну міцність, ударний згин, втомлювальну міцність і міцність при низьких температурах, на тривалу міцність при високих температурах, а також інші випробування.
Технологічна міцність зварних з'єднань — це їх здатність без руйнувань витримувати різні дії, які можуть виникнути в процесі, зварювання, вистигання або вилежування зварних конструкцій під впливом зварювальних деформацій і напружень.
Основним критерієм технологічної міцності зварних з'єднань, який визначає їх експлуатаційну надійність, є опір утворенню гарячих і холодних тріщин.
Технологічна міцність зварного з'єднання попередньо оцінюється за хімічним складом за методом визначення еквівалента вуглецю (Сс) за формулою:
Сс =С + Mn/20 + Ni/15 + (Cr + Мо + V)/ 10.
При товщині зварних елементів до 10 мм сталі, в яких Се - 0,2-0,35% зварюються добре, при Сс - 0,45-0,5% допускається зварювання без підігріву.
При більш високому вмісті Се необхідна різна ступінь підігріву або зварювання взагалі неможливе.
Залежно від хімічного складу сталь може мати задовільну опірність гарячим і холодним тріщинам, при вмісті вуглецю і легуючих елементів на нижніх границях і практично не зварюватися при їх вмісті на верхніх границях.
В основному для металоконструкція застосовують гарячекатаний фасонний (кутники, двотаври, швелери) та листовий прокат, гнуті профілі з низьколегованої сталі СтЗ не, СтЗ сп, 09Г2С, 10Г2С1, 10ХСНД, 16Г2АФ. У збірних залізобетонних конструкціях використовують арматурну гарячекатану сталь періодичного профілю СтЗ не, Ст5 не, 35ГС, 25Г2С. Ці сталі добре зварюються, але при зварюванні деяких застосовують спеціальні технологічні прийоми.
Будівельні конструкції зварюють як при їх виготовленні, так і при спорудженні та монтажі з них будівельних об'єктів на відкритих площадках. При цьому, якщо конструкції виготовлено на заводах, зварювання виконують в основному механізованими способами (у вуглекислому газі під флюсом) на будівельних і будівельно-монтажних площадках; у побуті в основному застосовують ручне дугове зварювання покритими електродами. Це пояснюється простотою, універсальністю, надійністю даного процесу, враховуючи ще й економічність — ручне зварювання дешевше.
Ураховують також конструктивні особливості більшості будівельних об'єктів (розкиданість зварних швів, у т. ч. невеликої протяжності в просторі, часте їх розташування у важкодоступних для зварювання місцях тощо). Крім того, на будівельних і будівельно-монтажних площадках зварювання проводять при будь-яких, навіть несприятливих, природних умовах (мороз, атмосферні опади, вітер), а також на висоті, у незручних і тісних робочих місцях, та в умовах, необхідних для виконання швів у нижньому, вертикальному, горизонтальному і стельовому положеннях.
Відзначені особливості зварювання в будівництві необхідно враховувати при підборі та експлуатації обладнання; виборі, зберіганні й підготовці до зварювання покритих електродів; розробці технології зварювання, а також при навчанні зварників. При ручному дуговому зварюванні будівельних конструкцій використовують електроди з рутиловим, ільменітовим й основним видами покриття типу Э42, Э42А, Э46, Э50А за ГОСТом 9467-75, призначених для зварювання у всіх просторових положеннях. Стрижні вказаних електродів в основному виготовляють із зварювального дроту Св-08 і Св-08А.
Підготовка будівельних конструкцій включає такі операції:
— огляд конструкцій для виявлення можливих дефектів (роз-слоєння, тріщини у металі, неякісні заводські шви, відхилення у розмірах). Проводять виправлення дефектів;
— перевірка правильності підготовки кромок, очищення металу перед зварюванням від іржі, вологи, жиру;
— при збиранні дотримання розмірів зазорів у з'єднаннях, недопущення зміщення кромок на величину, більшу встановленої стандартом: 0,5 мм для деталей товщиною до 4 мм; 1 мм для деталей товщиною 4-10 мм; 0,15 мм, але не більше 3, для деталей товщиною 10-100 мм; 0,01 +2 мм, але не більше 4, для деталей товщиною більше 100 мм;
— перевірка якості збирання, відповідність розмірів з'єднання або конструкцій проекту і тільки після цього виконання зварювання.
Основні марки електродів, які використовуються для зварювання будівельних конструкцій: МР-3, МР-4, ОЗС-4, Ротекс- 03С12, АНО-4, MP-ЗР, 03С-4І, МРЗУ, АНО-6, БРХ-2; БРХ1/42, УОНИ 13/45, УОНИ 13/55, УОНИ 13/55С, УОНИ 13/55У
Основні параметри режиму зварювання — діаметр електрода, рід, полярність і сила зварювального струму, напруга (довжина) дуги, швидкість зварювання, температура підігріву металу (останні два параметри характерні для зварювання сталей, які вимагають спеціальних технологічних прийомів). Значення параметрів установлюють залежно від марки, товщини й температури основного металу, типу зварного з'єднання та способу виконання швів у просторі, геометричних розмірів швів і вимог щодо зварних з'єднань.
Корінний шов виконують електродами діаметром не більше 3,0-4,0 мм для забезпечення його проплавлення. Струм зварювання вибирають відповідно до вказівок на етикетці, яка має бути на кожній пачці з електродами. Максимальну величину Ізв застосовують для зварювання у нижньому положенні, в інших положеннях силу струму знижують на 10-25%. Техніка й технологія зварювання відповідає вимогам, які ставляться до аналогічних з'єднань.