Техніка, напівавтоматичного зварювання у вуглекислому газі майже аналогічна техніці зварювання під флюсом.
Перед початком зварювання необхідно включити газ і перевірити його витрати, зачекати декілька секунд, щоб повністю вийшло повітря з шлангів, і обдути місце зварювання вуглекислим газом. Недотримання цих умов призводить до утворення nop на початку шва.
У момент закінчення процесу зварювання перестають пересувати дугу, виключають подачу дроту й зварювальний струм, затримують на 1-2 с мундштук над кратером, щоб захистити метал зварної ванни від окиснення, а потім відводять тримач від місця зварювання. Закінчувати процес зварювання розтягуванням дуги не рекс іен-дується. Перед закінченням процесу зварювання рекомендується заповнити кратер шва металом.- Заповнення (заварювання) кратера металом особливо необхідне при зварюванні дротом діаметром понад 1,2 мм, оскільки в незаповненому кратері в даному випадку після твердіння металу утворюються надриви (гарячі тріщини). Більшість з них можна ліквідувати проплавленням при виконанні наступного шару шва, причому в кратері наступних шарів тріщини не утворюються. Тріщини глибиною понад 3 мм при накладанні наступного шару часто не вдається ліквідувати, і вони залишаються в шві у вигляді поодиноких надривів. Експериментально встановлено, що тріщини не утворюються в кратері, якщо в момент обриву дуги зменшити до мінімуму зварювальний струм і швидкість подачі електродного дроту. При цьому кратер повністю заварюється. Кращі результати одержують, якщо перед обривом дуги зварювальний струм і швидкість подачі електродного дроту зменшують поступово.
В Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона розроблено напівавтомат для зварювання металу у вуглекислому газі, який забезпечує заварювання кратера в кінці шва, що ліквідовує утворення в ньому тріщин. Наприкінці зварювання напівавтомат спеціальною кнопкою переключається на заварювання кратера.
При використанні звичайних напівавтоматів загнічувати процес зварювання необхідно на вивідній планці (особливо при зварюванні відповідальних виробів).
Стикові з'єднання в нижньому положенні зварюють напівавтоматом при нахилі електрода від 5 до 20° кутом уперед або (рідше) кутом назад. Таврові з'єднання, розташовані не «в човник», зварюють з таким же нахилом електрода в напрямі зварювання і з нахилом його упоперек шва під кутом 40-50° до горизонту. При цьому електрод направляють або точно в кут, або зміщують на 1-1,5 мм на горизонтальну поличку.
Положення наконечника напівавтомата і прийоми переміщення електрода при зварюванні у вуглекислому газі в нижньому положенні
Тонкий метал у нижньому положенні зварюють при рівномірному поступовому переміщенні електрода (без поперечних коливань) за виключенням ділянок, які мають зазори. З'єднання із зазорами зварюють поперечними коливаннями електрода. При зварюванні в нижньому положенні стикових з'єднань великої товщини з V-подібною розробкою кромок перший шар (корінь) шва виконують рівномірно-поступальними або зворотно-поступальними переміщеннями електрода.
Середні шари багатошарового шва виконують при переміщенні електрода за витягнутою спіраллю, а верхні шари — змійкою. Крок переміщення і амплітуда поперечних коливань електрода приймаються залежно від ширини розробки кромок. Переміщення електрода змійкою може виконуватися так, як показано на рисунку, а також у протилежному напрямку (вперед, потім назад і знову вперед).
З'єднання внапуск з металу товщиною до 1,5 мм зварюють електродом у вертикальному положенні, переміщуючи дугу за кромкою верхнього листа. При товщині металу від 2 мм і більше нахил електрода і переміщення дуги повинні бути такими ж, як і при зварюванні таврових з'єднань.
З'єднання різного типу у всіх просторових положеннях можна зварювати у вуглекислому газі дротом діаметром 0,5-1,2 мм. Досвідчені зварники зварюють вертикальні й горизонтальні шви великих перерізів дротом діаметром до 1,6 мм.
Зварювання у всіх просторових положеннях, крім нижнього, виконують на пониженій напрузі (17-19 В) і тільки досвідчені зварники при зварюванні вертикальних швів підвищують напругу дуги до 20-22 В.
Напівавтоматичне зварювання тонколистового металу у вертикальному положенні, а також вертикальні кутові шви з катетом до 5-6 мм виконують зверху вниз.
На початку процесу зварювання електрод розташовують перпендикулярно до зварних кромок, щоб забезпечити необхідний провар початку шва. Після утворення зварної ванни електрод нахиляють нижче горизонталі на кут 10-15°. При цьому тиск дуги сприяє утриманню рідкого металу зварної ванни від стікання.
Зварювання тонколистого металу в горизонтальному положенні за технікою виконання аналогічне зварюванню у вертикальному положенні. Після збудження дуги електрод розташовують нижче горизонталі для утримання металу зварної ванни від стікання. У стельовому положенні шви зварюють на пониженому зварювальному струмі і напрузі дуги при незначному збільшенні витрат вуглекислого газу. Для кращого утримування рідкого металу від стікання електрод установлюють з невеликим кутом нахилу назад. Якщо необхідно одержати широкий валик шва, електродом здійснюють поперечні коливання. При масовому виробництві однотипні вироби з кільцевими стиками можна зварювати автоматом (причому автомат повинен бути нерухомим, а виріб обертатися із заданою швидкістю). Кромки повинні бути точеними, розробка — V-подібною без притуплення. Зазор у стику не повинен перевищувати 0,8 мм, а неспівпадання кромок повинне бути не більше і мм. Перший шар (корінь) шва виконують при горизонтальному положенні дроту (або під кутом до 30° до горизонту) діаметром 1 мм за режимом: зварювальний струм — 180-190 А, напруга дуги — 20-22 В, швидкість зварювання -- 30 м/год. Виріб потрібно обертати так, щоб зварювання виконувалося в положенні зверху вниз. Другий та наступні шари виконують дротом діаметром 2 мм, розташованим вертикально на верху стику.