Для виготовлення різноманітних конструкцій широко використовуються термозміцнені сталі, а також сталі із захисним покриттям. Сталі підвищеної міцності дають можливість зменшити товщину виробів. Зварювальні матеріали підбирають з урахуванням забезпечення однакової міцності металу шва і основного металу. Режими й техніка зварювання термозміцнених сталей такі ж, як і для звичайної вуглецевої сталі ідентичного хімічного складу. Основною трудністю при зварюванні є зменшення міцності ділянки біляшов-ної зони, яка піддається нагріванню до 400-700°С (проходить самовідпуск). Тому для термозміцнених сталей рекомендуються малопотужні режими зварювання та інші способи з мінімальним відведенням тепла в основний метал.
При зварюванні сталей із захисним покриттям можливе попадання його у зварювальну ванну, що призведе до утворення пор і тріщин. Тому із зварювальних кромок необхідно видаляти покриття. При зварюванні оцинкованої сталі частинки цинку залишаються на кромках і щоб попередити появу дефектів зазор збільшують у 1,5 рази, швидкість зварювання зменшують на 10-20 %, електрод переміщують вздовж шва з поздовжніми коливальними рухами. Кращі результати одержують при використанні електродів з рути-ловим покриттям, які забезпечують мінімальний вміст кремнію в металі шва. Зварювання виконують при наявності сильної місцевої вентиляції. Після закінчення зварювання необхідно відновити захисний шар покриття на поверхні шва і біляшовної зони.