Основною відміною інверторних джерел є те, що трансформація мережної напруги в напругу, яка використовується при зварюванні, здійснюється на підвищеній частоті. Це й дає можливість значно знизити масу та габарити силового трансформатора. Розглянемо принцип дії інверторного випрямляча. Змінна напруга живильної мережі надходить на низькочастотний випрямляч НВ і після випрямлення перетворюється інвертором ІНВ у змінну напругу підвищеної частоти 1—20 кГц. Напруга 380 В за допомогою високочастотного трансформатора Т знижується до зварювальної напруги. Після цього високочастотна напруга випрямляється високочастотним випрямлячем ВВ і подається на зварювальну дугу.
Змінюючи частоту інвертора, формують зовнішні характеристики та регулюють зварювальний режим за допомогою блока зворотних зв'язків БЗЗ. Як бачимо, інверторний випрямляч забезпечує високі статичні властивості та стабілізацію режиму зварювання на заданому рівні. Інверторне джерело дає змогу гнучко керувати процесом зварювання. Наприклад, у процесі ручного зварювання для виключення "примерзання" електрода при короткому замиканні різко збільшується зварювальний струм. При зварюванні у вуглекислому газі враховується необхідність зміни струму при короткому замиканні таким чином, щоб зменшити розбризкування розплавленого металу та покращити формування шва.
Обслуговування та експлуатація проводиться так само як і звичайного випрямляча.