1. Потужність полум’я залежить від товщини металу, складу і стану сталі (прокат або поковка). При ручному різанні, через нерівномірність переміщення різака, потужність полум’я слід збільшувати в 1,2-2 рази порівняно з машинним різанням. При різанні литих заготовок треба підвищувати потужність полум’я в 3-4 рази, тому що поверхня відливок покрита піском і пригаром.
Для різання сталі товщиною до 300 мм застосовують нормальне полум’я, а при різанні металу товщиною більше 400 мм доцільно використовувати підігрівне полум’я з надлишком ацетилену для збільшення довжини факела і підігрівання нижньої частини розрізу.
2. Тиск ріжучого кисню залежить від товщини металу , форми сопла і чистоти кисню. При недостатньому тиску струмінь кисню не зможе видути шлаки з місця різа і метал не проріжеться на всю товщину. Коли надто великий тиск кисню, витрати його збільшуються, а розріз буде недостатньо чистим.
3. Швидкість різання повинна відповідати швидкості окис-нення металу по товщині листа. Правильність вибору швидкості різання можна виявити за такими ознаками:
- при малій швидкості верхні кромки металу оплавлюються і розплавлені шлаки (оксиди) витікають з розрізу у вигляді іскр у напрямку різання;
- при великій швидкості іскри вилітають в сторону, протилежну напрямку різання. Можливе непрорізання металу;
- при оптимальній швидкості різання потік іскр і шлаку із зворотної сторони листа відносно спокійний і направлений майже паралельно до кисневого струменя.
Встановлено, що зменшення чистоти кисню на 1% знижує швидкість різання в середньому на 20%. На швидкість різання також впливає ступінь механізації процесу, форма лінії різа, якість поверхні (чистова, чорнова).
Характер викидів іскр і шлаків при різанні:
а — мала швидкість різання; б — оптимальна швидкість різання; в — велика швидкість різання