Магнієві сплави мають малу густину (1,74 г/см3), але високу міцність. У 1,5 рази легші за алюміній і в 4,5 рази легші за сталь. Ці властивості й визначають широке використання магнієвих сплавів.
Через невисокі механічні характеристики чистий магній для виготовлення деталей у машинобудуванні не використовують. При одержанні сплавів у ролі основних легуючих елементів використовується алюміній, цинк і марганець.
Промислові магнієві сплави прийнято ділити на де формівні (MA1, MA2, ..., МА19) і ливарні (МЛ2, МЛЗ, ..., МЛ19). Хімічний склад їх регламентує ГОСТ 14957-76 і ГОСТ 2865-79. Цифри, що стоять після букв МА і МЛ означають порядковий номер марки сплаву. Магнієві сплави добре поглинають вібрації; вони немагнітні, а при ударах і терті зовсім не іскрять. Корозіє стійкість магнієвих сплавів невисока, тому вироби з них необхідно захищати утворенням захисних плівок із наступним покриттям лаками, фарбами, епоксидними плівками.
При зварюванні магнієвих сплавів за оптимального вибору режиму зварювання й присаджувального матеріалу відношення міцності зварного з'єднання до міцності основного металу становить 0,6-0,90. Технологічна зварюваність де формівних магнієвих сплавів.
Труднощі зварювання:
низька теплопровідність;
близькість температур плавлення й спалаху (651°С);
високий коефіцієнт лінійного розширення;
велика хімічна спорідненість магнію з киснем;
наявність тугоплавкої плівки (MgO), температура плавлення якої становить 2500°С.
Магнієві сплави зварюють вольфрамовим електродом у захисному газі аргоні. Дугове зварювання покритими електродами, вугільним електродом і газове зварювання застосовують рідко.
Перед зварюванням кромки деталей зачищають на ширину не менше ЗО мм від мастила, захисної плівки та інших забруднень механічним або хімічним способом. Кромки магнієвих сплавів підготовлюють так само як і алюмінієвих сплавів.
Через низьку пластичність магнієвих сплавів кромки практично не відсортовують. Стикові шви без розчищання кромок зварюють за один прохід із підкладками, що мають канавки. Двобічне зварювання без розчищання кромок не рекомендується через небезпеку появи у шві оксидних включень.
При зварюванні металу товщиною понад 6-10 мм використовують V-подібне, а при товщині понад 20 мм — Х- подібне розчищання кромок.
Свинець — хімічно стійкий метал із низькою механічною міцністю. Через високу корозієстійкість використовують у хімічній промисловості для облицювання сталевої апаратури, трубопроводів, посуду, які працюють у середовищі сірчаної, фосфорної та інших кислот, а також для покриття кабелів.
Труднощі зварювання:
низька температура плавлення (327°С);
висока рідко текучість;
низька теплопровідність;
утворення тугоплавкого оксиду свинцю (РbО) з температурою плавлення 850°С.
Вироби із свинцю мають високу корозіє стійкість проти впливу агресивних середовищ.
Дугове зварювання свинцю вугільним або графітовим електродами виконують на постійному і змінному струмі. Перевагу надають постійному струму прямої полярності. Свинець товщиною до 4 мм зварюють вугільним електродом за один прохід, а при більшій товщині — за два-три проходи. Перший прохід виконують без присаджувального металу. Електрод розташовують перпендикулярно до деталей, а присаджувальний пруток — під кутом 30-45°. Зварюють без перерви з незначними вертикальними коливальними рухами електрода. При обриві дуги ділянку навколо кратера зачищають до металевого блиску, а потім продовжують зварювання. Для видалення оксидної плівки застосовують флюс із стеарину або суміш стеарину з каніфоллю у співвідношенні 1:1. Флюс перед зварюванням наносять на зачищені кромки деталей і поверхню присаджувального металу у вигляді смуг із листового свинцю або свинцевого дроту. При без флюсовому зварюванні з поверхні зварної ванни сталевим гаком необхідно постійно видаляти плівку тугоплавкого металу. Режими зварювання вугільним електродом.
Зварювання свинцю вольфрамовим електродом виконують на постійному струмі прямої полярності електродом діаметром 1-1,5 мм загостреним під кутом 15-45°. Таким електродом одержують коротку дугу малого перерізу, при горінні якої утворюється малий об'єм зварної ванни і, враховуючи рідко текучість свинцю, зварювання полегшується.
Вертикальні, горизонтальні й стельові шви з'єднують з від бортовою кромок і внапуск. У нижньому положенні застосовують стикові з'єднання. Режими аргон - дугового зварювання свинцю вольфрамовим електродом.