Положення та рухи електродом

Дугу переміщують таким чином, щоб забезпечувалось проплавлення зварюваних кромок та одержання необхідної якості наплавленого металу при нормальному формуванні шва. Для цього електродом виконують складні рухи у трьох напрямках.

Перший (1) поступальний рух електрода у напрямку його осі виконується зі швидкістю плавлення електрода та забезпечує підтримання стабільної довжини дуги. Нормальною вважається дуга довжиною (0,5-1,2) d_e (d_e — діаметр стрижня електрода), залежно від типу і марки електрода та розташування шва у просторі. Збільшення довжини дуги знижує стійкість її горіння, глибину провару, підвищує розбризкування металу, посилює шкідливий вплив навколишнього середовища, а зменшення довжини дуги призводить до короткого замикання. Вміння підтримувати довжину дуги постійною характеризує кваліфікацію зварника.

Другий рух (2) електрода вздовж осі шва виконується зі швидкістю зварювання. В результаті першого і другого рухів утво рюється вузький, шириною (0,8-П,5) d_e, нитковий шов (валик), який застосовують при виконанні першого шару багатопрохідного шва та при зварюванні тонких металів.

Третій рух (3) — це коливання кінця електрода впоперек шва для утворення валика певної ширини, нормального провару кореня та кромок і уповільнення охолодження зварної ванни. Ширина однопрохідного шва з коливальними рухами має становити (2-4) d_e. Коливальні рухи електродом впоперек шва визначаються розмірами, формою та розташуванням шва у просторі й поділяються на три групи:

— для рівномірного прогрівання зварної ванни;

— для підсиленого прогрівання кореня шва;

— для підсиленого прогрівання кромок. Найпоширенішими поперечними коливальними рухами є такі:

а — прямі за ламаною лінією з кроком 2-3 мм (для зварювання листів устик без скосу кромок у нижньому положенні та коли неможливий пропал металу);

б — півмісяцем, повернутим кінцями до наплавленого шва (для стикових швів зі скосом кромок і для кутових із катетом менше 6 мм у будь-якому положенні);

в — півмісяцем, повернутим кінцями в напрямку зварювання (для стикових швів зі скосом кромок і для кутових із катетом менше 6 мм у будь-якому положенні); г — трикутником (для стикових швів зі скосом кромок у будь-якому положенні та для кутових швів із катетом більше 6 мм);

д — трикутником із затримкою електрода в корені шва (для звалювання товстостінних конструкцій з гарантованим проплавленням кореневої ділянки шва);

є, є — петлеподібні (для більшого прогріву кромок шва і при зварюванні листів із високолегованих сталей, через їх високу текучість і щоб уникнути пропалів у центрі шва).