Бронза — це сплави міді з алюмінієм, оловом, кремнієм та іншими елементами. Залежно від переважання легуючого елемента визначається й назва бронзи. їх поділяють на олов'яні та без олов’яні, ливарні й де формівні. Застосування й способи зварювання бронзи .
Температура плавлення олов'яних бронзи становить 900-950°С, без олов’яних — 950-1080°С. Олов'яні бронзи містять олова від 3 до 14%, а також фосфор, цинк, нікель та інші елементи. Олово в бронзі значно знижує температуру плавлення й збільшує інтервал між температурами початку та кінця кристалізації.
Хімічний склад і призначення олов'яних бронзи регламентують стандарти ГОСТ 5017-74, ГОСТ 613-79; без олов’яних - ГОСТ 18175-78, ГОСТ 493-79.
У позначеннях марок бронзи прийнята та ж система, що й для латуней, лише на початку марки пишуть Бр., що означає бронза. Наприклад, бронза Бр.ОЦС-4-4-4 містить 4% Sn, 4 Zn, 4% Pb, решта — Cu.
Завдяки високим антифрикційним властивостям і стійкості проти корозії бронза має широке використання при виготовленні деталей, які працюють при терті в умовах агресивного середовища. Бронзу застосовують для виготовлення біметалевих деталей (наплавлення бронзи на сталеву основу), відновлення спрацьованих деталей, виправлення дефектів бронзових відливок.
Існують десятки марок бронзи, які за зварюваністю значно відрізняються одна від одної. Зварювання бронзи можна виконувати вугільним електродом з присаджувальним металом, покритими електродами та вольфрамовим електродом в аргоні.
Деформівні бронзи (з вмістом олова до 7-8%, алюмінію до «5-7% та інших компонентів) товщиною до 4 мм зварюють усіма способами дугового зварювання без попереднього підігріву. Де формівні бронзи більшої товщини й ливарні бронзи (з великим вмістом легуючих елементів) зварюють з підігрівом до 250-300°С. Надто великий підігрів шкідливий при зварюванні олов'яних бронзи, у яких підігріте надлишкове олово розташовується на межі зерен і розплавляючись може призвести до руйнування виробу під впливом власної маси. Бронзи зварюють у нижньому або похилому положенні (до 15°).
При зварюванні без олов’яних бронзи вугільним електродом використовують литі бронзові стрижні діаметром 5-10 мм того ж хімічного складу, що й основний метал (95-96% міді, 3-4 кремнію, 0,25% фосфору). Для зварювання олов'яних бронзи вугільним електродом використовують прутки такого хімічного складу: 8% цинку, 3 олова, 6 свинцю, 0,2-0,3% фосфору, заліза, нікелю (кожного), решта — мідь. Флюси для зварювання олов'яних бронзи виготовляють на борній основі — бура і борна кислота; для зварювання алюмінієвих бронзи — на основі хлористих і фтористих солей лужних і лужноземельних металів, кріоліту, які видаляють оксид алюмінію.
Зварювання виконують постійним струмом прямої полярності. Зварювальний струм підбирають із розрахунку 25-35 А на 1 мм діаметра електрода, напругу дуги — 40-45 В. У більшості випадків необхідний попередній підігрів до температури 300-400°С.
Зварювання бронзи виконують електродами з стрижнем, близьким за хімічним складом до основного металу. Для зварювання марганцевистої бронзи (Бр.Мц5 та ін.) використовують електроди «Комсомолець-100» обов'язково з попереднім підігрівом до температури 400-500°С. Для зварювання алюмінієвих і алюмні нікелевих бронзи застосовують електроди АНМц/ЛКЗ-АБ із попереднім підігрівом до температури 150-300°С. Зварювання виконують на постійному струмі зворотної полярності короткими ділянками; на змінному струмі — з осциляторами при підвищеному струмі.
Механізоване наплавлення бронзи порошковими дротами виконується на існуючих зварювальних і наплавлю вальних установках, а при використанні порошкової стрічки застосовують спеціальну приставку для подачі електрода.
Для наплавлення бронзи в середовищі азоту використовують порошкові дроти ПП-Бр.АЖ9-4А та ПП-Бр.ОС10-10А. Зварювання бронзи в аргоні подібне до аргон - дугового зварювання міді й латуні.