Сплави алюмінію мають високі механічні властивості при малій густині, що досягається легуванням їх марганцем, магнієм, кремнієм, нікелем, хромом та іншими елементами. Технічно чистий алюміній в техніці має обмежене застосування внаслідок низької міцності й високої пластичності. Частіше застосовують сплави алюмінію, які поділяють на дві групи: де формівні та ливарні. Де формівні поділяють на не зміцнювані термічною обробкою (АМц1, АМг1) і зміцнювані термічною обробкою (Д1, Д16, АВ, АК, В-95).З ливарних найчастіше використовують силуміни — сплави алюмінію з кремнієм від 4 до 13% (Ал2, Ал4, Ал9).
Де формівні сплави зварюють переважно дуговими методами. Газозварювання використовують при відсутності такої можливості.
Ливарні сплави добре піддаються газовому зварюванню та нарівні з аргон - дуговим методом широко використовуються при заварюванні дефектів лиття й при ремонті.
Основні труднощі зварювання алюмінію та його сплавів:
Сильне окислення при високих температурах з утворенням тугоплавкої (температура плавлення 2050°С) оксидної плівки АІ2О3, яка має більшу густину ніж алюміній (3,85 г/см3). Оксидна плівка утруднює зварювання, сприяє не проварам, підвищує крихкість металу. її видаляють механічним і хімічними способами перед зварюванням, захищають зону зварювання інертним газом, катодним розпилюванням, застосовують покриття електродів і флюси на основі солей лужних і лужноземельних металів (NaCl, NaF, KC1 та ін.);
Схильність до утворення гарячих тріщин через велику ливарну усадку металу й наявність домішок. Для цього зменшують вміст домішок у зварюваному металі, добавляють модифікатори (Zr, Ті, В) і регулюють режими зварювання;
Підвищена пористість металу шва, яка пов'язана з насиченням розплавленого металу воднем. Для зменшення пористості детально очищають кромки та дріт від вологи, використовують попередній підігрів, збільшують діаметр присаджувального дроту;
Високий коефіцієнт лінійного розширення сприяє появі значних зварювальних деформацій, що потребує використання спеціальних затискних пристосувань й усунення деформацій після зварювання;
Велика рідко текучість і низька міцність при температурах вище 550°С викликає необхідність застосування підкладок;
Висока теплопровідність алюмінію потребує застосування потужних джерел тепла та підігріву;
Високий коефіцієнт в'язкості й швидкий тепловідвід утруднюють формування шва, що потребує необхідного розчищання кромок;
Низька температура плавлення алюмінію (660°С) та відсутність зміни кольору при нагріванні заважає вчасно помітити момент початку плавлення. Для цього необхідний досвід і навички зварника.
Деталі з алюмінію та його сплавів з'єднують зварюванням плавленням і зварюванням тиском. Широко використовується зварювання таких видів: ручне або механізоване дугове зварювання неплавким електродом у захисному інертному газі; механізоване дугове зварювання плавким електродом у захисному газі; автоматичне дугове зварювання плавким дротом по шару флюсу; стикове й точкове контактне зварювання; дугове зварювання вугільним або графітовим електродами; алюмінієвим покритим електродом; електрошлаковим зварюванням і зварюванням електронним променем.