Експлуатація балонів з газами

Інструкція

з охорони праці № __________ під час експлуатації балонів

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.07-94 "Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", "Правил пожежної безпеки в Україні".

1.3. За даною інструкцією робітник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та робітника.

1.4. Власник повинен застрахувати робітника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я з вини власника, він (робітник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції робітник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До обслуговування балонів допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, нав­чання за спеціальною програмою, атестовані і мають посвідчення на право їх обслуговування, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.7. Періодична перевірка знань робітників, які обслугову­ють балони, проводиться не рідше 1 разу в 12 місяців.

1.8. Позапланова перевірка знань проводиться:

- при переході на інше підприємство;

- в разі внесення змін в інструкцію по режиму та безпечному обслуговуванню балонів;

- на вимогу інспектора Держнаглядохоронпраці або відповідального по нагляду за технічним станом та експлуатацією балонів.

1.9. У разі перерви в роботі по обслуговуванню балонів понад 12 місяців робітник після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування.

1.10. Допуск до самостійного обслуговування балонів оформляється наказом по підприємству.

1.11. Інструкція з безпечного обслуговування балонів повинна бути видана на руки під розписку або вивішена на робочому місці.

1.12. Робітник, який обслуговує балони повинен:

1.12.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.12.2. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконан­ня правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.12.3. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.12.4. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.12.5. Утримувати робоче місце в чистоті і порядку.

1.12.6. Дотримуватись правил експлуатації, транспортування та зберігання балонів.

1.13. Балони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери у спеціальних балонів, що не мають горловини.

1.14. Балони для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю більше 100 л повинні бути забезпечені паспортом.

1.15. На балони місткістю понад 100 л повинні встановлю­ватися запобіжні клапани. При груповому встановленні балонів допускається встановлення запобіжного клапана на всю групу балонів.

1.16. Бокові штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву різьбу; а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами, - праву різьбу.

1.17. Кожний вентиль балонів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1 і 2-го класів небезпеки повинен бути забезпечений заглушкою, яка накручується на боковий штуцер.

1.18. Вентилі в балонах для кисню повинні вкручуватись із застосуванням ущільнювальних матеріалів, загоряння яких в середовищі кисню виключається.

1.19. На верхній сферичній частині кожного металевого балона повинні бути вибиті (чітко видні) такі дані:

- товарний знак підприємства-виготовлювача;

- номер балона;

- фактична маса порожнього балона (кг): для балонів місткістю до 12 л включно - з точністю до 0,1 кг, понад 12 до 55 л включно - з точністю до 0,2 кг; маса балонів місткістю понад 55 л указується відповідно до нормативної документації (НД) на їх виготовлення;

- дата (місяць, рік) виготовлення і наступного опосвідчення;

- робочий тиск (Р), МПа (кгс/см²);

- пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см²);

- місткість балонів, л: для балонів місткістю до 12 л включно – номінальна; для балонів місткістю понад 12 до 55 л включно – фактична з точністю до 0,3 л; для балонів місткістю понад 55 л - відповідно до НД на їх виготовлення;

- клеймо відділу технічного контролю (ВТК) підприємства-виготовлювача круглої форми діаметром 10 мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л);

- номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.

1.20. Висота знаків на балонах повинна бути не менше 5 мм, а на балонах місткістю 55 л - не менше 8 мм.

1.21. Маса балонів, за винятком балонів для ацетилену, вказується з урахуванням маси нанесеної фарби, кільця для ковпака і башмака, якщо такі передбачені конструкцією, але без маси вентиля і ковпака.

1.22. На балонах місткістю до 5 л або товщиною стінки менше 5 мм паспортні дані можуть бути вибиті на пластині, припаяній до балона або нанесені емалевою чи олійною фарбою.

1.23. Балони для розчиненого ацетилену повинні бути заповнені відповідною кількістю пористої маси і розчинника за стандартом. За якість пористої маси і за правильність наповнення балонів відповідальність несе підприємство, яке наповняє балон пористою масою. За якість розчинника і за правильне його дозування відповідальність несе підприємство, яке здійснює заповнення балонів розчинником. Після заповнення балонів пористою масою і розчинником на його горловині вибивається маса тари (маса балона без ковпака, але з пористою масою і розчинником, башмаком, кільцем і вентилем).

1.24. Написи на балони наносять по обводу на довжину не менше 1/3 обводу, а смуги - по всьому обводу, причому висота літер на балонах ємністю понад 12 л має бути 60 мм, а ширина смуги - 25 мм.

Розміри написів і смуг на балонах ємністю до 12 л повин­ні визначатися в залежності від величини бокової поверхні балонів.

1.26. Фарбування балонів і написи на них можуть виконуватися масляними, емалевими або нітрофарбами. Фарбування наново виготовлених балонів і нанесення написів здійснюється підприємствами-виготовлювачами, а під час експлуатації - напов­нювальними станціями або випробувальними пунктами. Маркірування та фарбування неметалевих балонів повинні проводитися у відповідності до ТУ на балон.

1.27. Головні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітника, який обслуговує балони:

- загазованість робочої зони;

- недостатня освітленість робочої зони;

- порушення правил транспортування балонів;

- порушення правил зберігання балонів;

1.28. Робітники, які обслуговують балони, забезпечуються спецодягом:

- комбінезон бавовняний;

- рукавиці брезентові;

- черевики кожані;

- взимку додатково: куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці.

2. Опосвідчення балонів

2.1. Опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:

2.1.1. Огляд внутрішньої і зовнішньої поверхні балонів.

2.1.2. Перевірку маси і місткості.

2.1.3. Гідравлічне випробування.

Перевірка маси і місткості безшовних балонів ємністю до 12 л включно і понад 55 л, а також зварних балонів, незалежно від місткості, не проводиться.

2.2. При задовільних результатах підприємство, на якому проведено опосвідчення, вибиває на балоні своє клеймо круглої форми діаметром 12 мм, дату проведеного і наступного опосвідчення (в одному ряду з клеймом). Результати технічного опосвідчення балонів ємністю понад 100 л заносяться в паспорт балонів. Клейма на балонах в цьому випадку не ставляться.

2.3. Результати опосвідчення балонів, за винятком балонів для ацетилену, записуються особою, яка проводила опосвідчення балонів, у журнал випробувань.

2.4. Огляд балонів для ацетилену повинен здійснюватися на ацетиленових на

повнювальних станціях не рідше, ніж через 5 ро­ків, і складатися із:

2.4.1. Огляду зовнішньої поверхні.

2.4.2. Перевірки пористої маси.

2.4.3. Пневматичного випробування.

2.5. Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятись на наповнювальних станціях не рідше, ніж через 24 місяці.

При задовільному стані пористої маси на кожному балоні повинні бути вибиті:

2.5.1. Рік і місяць перевірки пористої маси.

2.5.2. Клеймо наповнювальної станції.

2.5.3. Клеймо (діаметром 12 мм із зображенням літер Пм,), що засвідчує перевірку пористої маси.

2.6. Балони для ацетилену, які наповнені пористою масою, під час опосвідчення випробовують азотом під тиском 3,5 МПа (35 кгс/м²).

Чистота азоту, який застосовується для випробування балонів, повинна бути не нижче 97% за об'ємом.

2.7. Результати опосвідчення балонів для ацетилену заносять в журнал випробувань.

2.8. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані.

2.9. Балони, в яких під час огляду зовнішньої і внутріш­ньої поверхні виявлені тріщини, вм'ятини, раковини і риски глибиною понад 10% від номінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, знос різьби горловини, а також на яких відсутні деякі паспортні дані, повинні бути вибракувані.

2.10. Ослаблення кільця на горловині балону не може служити причиною бракування останнього. В цьому випадку балон може бути допущений до подальшого опосвідчення після закріплення кільця або заміни його новим.

2.11. Балон, в котрого виявлена скісна або слабка насадка башмака до подальшого опосвідчення не допускається до пересадки башмака.

2.12. Ємність балона визначають за різницею між вагою балона, наповненого водою, і вагою порожнього балона або за допомогою мірних бачків.

2.13. Вибраковка балонів за результатами зовнішнього і внутрішнього огляду повинна здійснюватися відповідно до НД на їх виготовлення.

2.14. Забороняється експлуатація балонів, на яких вибиті не всі дані, передбачені ст. 1.19.

2.15. Закріплення або заміна ослабленого кільця на горловині або башмака повинні бути виконані до опосвідчення балона.

2.16. Безшовні стандартні балони місткістю від 12 до 55 л при зменшенні маси від 7,5 до 10 % і збільшенні їх місткості в межах від 1,5 до 2 % переводяться на тиск, знижений проти вперше встановленого на 15%.

У разі зменшення маси від 10 до 13,5% або збільшення їх місткості в межах від 2 до 2,5 % балони переводяться на тиск, знижений проти встановленого не менше, ніж на 50 %.

У разі зменшення маси від 13,5 до 16% або збільшенні їх місткості в межах від 2,5 до 3 % балони можуть бути допущені до роботи при тискові не більше 0,6 МПа (6 кгс/см²).

У разі зменшення маси більше, ніж на 16%, або збільшенні їх місткості більше, ніж на 3 %, балони бракуються.

2.17. Балони, переведені на понижений тиск, можуть використовуватись для заповнення газами, робочий тиск яких не перевищує допустимого для даних балонів, при цьому на них мають бути вибиті: маса; робочий тиск (Рраб.), МПа (кгс/см²); пробний тиск (Рпроб.), МПа (кгс/см²); дата проведеного та наступного опосвідчення і клеймо пункту випробування.

Свідчення на балоні, які нанесені раніше, за винятком номера балона, товарного знаку підприємства-виготовлювача і дати виготовлення, повинні бути забиті.

2.18. Забраковані балони, незалежно від їх призначення, повинні бути доведені до непридатності (шляхом нанесення зарубок на різьбі горловини або просвердлювання отворів на корпусі), яка б виключала можливість подальшої їх експлуатації.

2.19. Опосвідчення балонів має здійснюватись в окремих спеціально обладнаних приміщеннях. Температура повітря в цих приміщеннях повинна бути не нижче 12°С.

Для внутрішнього опосвідчення балонів допускається застосування електричного освітлення з напругою не більше 12 В.

Під час огляду балонів, які наповнюються вибухонебезпечними газами, арматура ручної лампи та її штепсельне з'єднання мають бути у вибухонебезпечному виконанні.

2.20. Наповнені газом балони, які перебувають на тривалому складському зберіганні, при настанні чергових термінів періодичного опосвідчення підлягають опосвідченню представником адміністрації у вибірковому порядку, в кількості не менше 5 шт. - із партії до 100 балонів, 10 шт. - із партії до 500 балонів і 20 шт. - із партії понад 500 балонів. При задовільних результатах опосвідчення термін зберігання балонів установлюється особою, яка здійснює опосвідчення, але не більше 2 років. Результати вибіркового опосвідчення оформляються відповідним актом.

При незадовільних результатах опосвідчення здійснюється повторне опосвідчення балонів у такій самій кількості. У разі незадовільних результатів під час повторного опосвідчення подальше зберігання всієї партії балонів не допускається, газ із балонів повинен бути видалений в строк, указаний особою (представником адміністрації), яка здійснювала опосвідчення, після чого балони повинні пройти опосвідчення кожний окремо.

3. Експлуатація балонів

3.1. Експлуатація, зберігання і транспортування балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку.

3.2. Робітники, які обслуговують балони, мають бути нав­чені і проінструктовані за даною інструкцією.

3.3. Під час експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см²).

3.4. Випускання газів із балонів в ємності з меншим робочим тиском має здійснюватись через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір.

Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку перепускається газ.

3.5. У разі неможливості через несправність вентилів випустити на місце вживання газ із балонів останні треба повернути на наповнювальну станцію. Випускання газу із таких балонів на наповнювальній станції має здійснюватися відповідно до інструкції, затвердженої в установленому порядку.

3.6. Наповнення балонів газами повинно здійснюватись за інструкцією, розробленою і затвердженою в установленому порядку з урахуванням властивостей газу, місцевих умов і вимог інструкції по наповненню балонів газами. Наповнення балонів зрідженими газами має відповідати нормам, вказаним у таблиці 2.

Для газів, не указаних у даній таблиці, норма наповнення встановлюється виробничими інструкціями наповнювальних станцій.

3.7. Наповнювальні станції, які здійснюють наповнення балонів стисненими, зрідженими і розчиненими газами, зобов'язані вести журнал наповнення балонів, в якому, зокрема, мають бути вказані:

1) дата наповнення;

2) номер балона;

3) дата опосвідчення;

4) маса газу (зрідженого) в балоні, кг;

5) підпис особи, яка наповнювала балон.

Якщо на одному підприємстві здійснюється наповнення балонів різними газами, то на кожний газ має вестись окремий журнал наповнення.

3.8. Балони, які наповнюють газом, повинні бути міцно закріплені і щільно приєднані до наповнювальної рампи.

3.9. Забороняється наповнювати газом балони, в яких:

3.9.1. Вийшов строк назначеного опосвідчення.

3.9.2. Вийшов строк перевірки пористої маси.

3.9.3. Пошкоджений корпус балона.

3.9.4. Несправні вентилі.

3.9.5. Відсутні належні пофарбування або написи.

3.9.6. Відсутній надлишковий тиск газу.

3.9.7. Відсутні встановлені клейма.

Наповнення балонів, в яких відсутній надлишковий тиск газів, здійснюється після попередньої їх перевірки відповідно до інструкції підприємства-наповнювача (наповнювальної станції).

3.10. Перенасадка башмаків і кілець для ковпаків, заміна вентилів мають здійснюватися на пунктах опосвідчення балонів.

Вентиль після ремонту, пов'язаного з його розібранням, повинен бути перевірений на щільність при робочому тиску.

3.11. Здійснювати насадку башмаків на балони дозволяється тільки після випускання газу, викручування вентилів і відповідної дегазації балонів. Очистка і пофарбування наповнених газом балонів, а також закріплення кілець на їх горловині забороняється.

3.12. Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей, і не менше, ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

4. Зберігання балонів

4.1. Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщенням, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів.

Склади і відкриті майданчики повинні розміщатися на відстані не менше 20 м від інших складів, 50 м від житлових будинків і 100 м від громадських будівель.

Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.

4.2. Балони з отруйними газами повинні зберігатись в спе­ціальних закритих приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і положеннями.

4.3. Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падіння балони треба встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром.

4.4. Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з вірьовки, дерев'яного брусся або гуми між горизонтальними рядами. При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Між штабелями має бути прохід 1-1,5 м.

4.5. Склади для зберігання балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з покриттями легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покриття складів для зберігання газів мають бути із неспалимих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості; вінка і двері повинні відчинятися назовні. Скло на вікнах і дверях повинно бути матовим або пофарбованим у білий колір. Висота складських приміщень для балонів повинна бути не менше 3,2 м від підлоги до нижчих виступаючих частин кровельного покриття. Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою поверхнею, а складів для балонів з горючими газами - з поверхнею із матеріалів, які не виключають іскроутворення при ударі по них будь-яким предметом.

4.6. Освітлення складів для балонів з горючими газами мусить відповідати нормам для приміщень, небезпечних відносно вибухів.

4.7. У складах повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно поводження з балонами, які знаходяться на складі.

4.8. Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих приміщень.

4.9. Склади для, балонів з вибухо- і пожежонебезпечними газами повинні знаходитись у зоні блискавкозахисту.

4.10. Складське приміщення для зберігання балонів повинно бути розділене неспалимими стінками на відсіки, в кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів (40 л) з горючими або отруйними газами і не більше 1000 балонів (40 л) з негорючими і неотруйними газами.

Відсіки для зберігання балонів з негорючими і неотруйними газами можуть бути відділені неспалимими перегородками висотою не менше 2,5 м з відкритими отворами для проходження людей та отворами для засобів механізації. Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні.

4.11. Розриви між складами для балонів, наповнених газами, між складами і суміжними виробничими будівлями, громадськими приміщеннями, житловими будинками повинні задовольняти вимогам НД.

4.12. Балони, в яких виявлено витікання газу, повинні негайно прибиратися зі складу в безпечне місце.

4.13. Приміщення для зберігання горючих газів необхідно обладнувати газовими аналізаторами, а за їх відсутності адміністрація об'єкта повинна встановити порядок відбирання та контролю проб повітря.

4.14. Склади для зберігання балонів з горючими газами по­винні мати постійно працюючу примусову вентиляцію, що забезпечує безпечні концентрації газів.

У цих складах дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

На дверях (воротах) складів балонів з газами необхідно вивішувати таблички із зазначенням вогнегасної речовини, котру дозволяється застосовувати під час пожежі.

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.

4.15. Не дозволяється:

4.15.1. Зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів, обладнання, предметів у складах балонів з газами.

4.15.2. Транспортування і зберігання балонів з газами без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок.

4.15.3. Зберігання балонів із пошкодженим корпусом (вм'я­тинами, тріщинами, корозією тощо), а також із простроченим терміном періодичного огляду.

4.15.4. Зберігання балонів з горючими газами та окислювачами у приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів.

4.15.5. Розміщення в одному відсіку складу більше 500 балонів з горючими або отруйними газами, 1000 балонів з негорючими та неотруйними газами; зберігання в будівлі складу більше 3000 балонів (у перерахунку на 40-літрові).

4.15.6. Допуск у склад балонів з горючими газами осіб у взутті, підбитому металевими цвяхами або підковами.

4.15.7. Перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її контролю повинні зазначатися в інструкції).

4.15.8. Удари балонів один об одній під час навантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу.

4.16. У разі підвищення температури в складі понад 35°С необхідно включити припливно-витяжну вентиляцію і вжити заходів щодо охолодження балонів шляхом накриття їх мокрим брезентом.

4.17. Забороняється зберігати горючі матеріали і проводити роботи з відкритим вогнем навколо складу з балонами на відстані менше 10 м.

4.18. Перевірка стану балонів, що зберігаються, повинна проводитись щоденно.

4.19. При виявленні пошкоджень балонів або виділенні з них газів необхідно:

4.19.1. Балони з негорючими і неотруйними газами віддалити в сторону і покласти на землю.

4.19.2. Балони з горючими газами віддалити на відстань не менше 100 м від житлових і виробничих будівель, ретельно усу­нувши при цьому можливість спалаху газів від іскри або інших джерел вогню, а потім установити спостереження за виходом з балонів газів до повного припинення шипіння або відсутності запаху.

4.19.3. Балони з отруйними газами віддалити від житлових і виробничих будівель на відстань не менше 100 м і опустити вентилем вниз (балони з аміаком - у бочку з водою, з хлором - у бочку з вапняним розчином).

4.20. Особи, які допущені до знешкоджування балонів з горючими і отруйними газами, повинні бути забезпечені спецодягом і фільтруючим протигазом марки А.

Роботи по усуненню витікання хлору повинні проводитись у шлангових протигазах ПШ-1, ізолюючих протигазах КІП-6 або КІП-7.

4.21. Допускається сумісне зберігання балонів з аміаком і балонів з інертними газами (вуглекислим газом, азотом). Балони з аміаком не повинні стикатися.

4.22. При відправленні балонів, наповнених аміаком, на завод-наповнювач з причини несправності, на балонах повинен бути зроблений попереджувальний напис "Несправний, з аміаком" і повідомлення в супроводжуючому листі про несправність балонів і про наявність в них аміаку.

4.23. Не допускається сумісне зберігання в одному штабелі порожніх і наповнених балонів, а також балонів з різними газами (різного кольору).

4.24. Не допускається сумісне зберігання (в одному приміщенні) балонів з киснем і горючими газами (хлором, воднем і ін.).

5. Транспортування балонів

5.1. Перед початком виконання вантажно-розван­та­жу­вальних робіт необхідно впевнитися в справності балонів з газом, що надійшли, наявності гарантійної наклейки або пломби на запобіжному ковпаку, наявності сигнального кольору. Усі балони повинні мати стандартне клеймо, дату огляду і дату послідуючого випробування,

5.2. Транспортування балонів по території підприємства повинно проводитися на спеціальних візках.

Допускається перенесення балонів вручну при наявності пристосувань, що забезпечують повну безпеку (носилок, брезентових корсет з повстяною прокладкою, пасків для кріплення і т. ін.). Не допускається перенесення балонів на руках і на плечах.

5.3. Під час переміщення балонів не дозволяється братися за вентилі, скидати і ударяти один об другий.

5.4. Не допускається проводити вантажно-розванта­жу­вальні роботи в промаслених рукавицях і забрудненими маслом руками. З'єднання навіть незначної кількості масла (жиру) з киснем може викликати вибух.

5.5. Переміщення балонів у пунктах наповнення і споживання газів має здійснюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою інших пристроїв.

5.6. Перевезення наповнених газами балонів має здійсню­ватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами.

Для прокладок можуть застосовуватись дерев'яні брусся з вирізаними гніздами для балонів, а також вірьовочні або гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші прокладки, які захищають балони від ударів один об одного.

Всі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік.

5.7. Дозволяється перевезення балонів у спеціальних кон­тейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні, обов'язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння.

5.8. Транспортування і зберігання балонів мають здійснюватись з накрученими ковпаками.

Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється відповідно до "Правил безпеки систем газопостачання України".

5.9. Під час транспортування балони необхідно захищати від прямого попадання сонячних променів та атмосферних опадів, а також від поштовхів і перекочування.

5.10. Під час безконтейнерного транспортування балонів необхідно дотримуватись наступних правил:

5.10.1. На балонах повинні бути до відказу накручені запобіжні клапани і заглушки.

5.10.2. Балони повинні укладатися в дерев'яні гнізда, оббиті повстю або іншим м'яким матеріалом.

5.10.3. При навантаженні більше одного ряду балонів повинні застосовуватись прокладки на кожний ряд для запобігання їх стикання один з одним. Для прокладок можуть застосовуватись дерев'яні брусся з вирізаними гніздами для балонів, а також вірьовочні або гумові кільця, товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон), або інші прокладки, які захищають балони від ударів один о другий.

5.10.4. Балони повинні бути укладені не більше, ніж в один ряд, таким чином, щоб запобіжні ковпаки були з одного боку.

5.10.5. Укладати балони допускається в межах висоти бортів.

5.10.6. Забороняється перевозити балони на автомашинах за наявності в кузові багна, сміття, слідів мастила.

5.10.7. При навантаженні і розвантаженні не дозволяється скидання їх та удари один об одній, а також розвантаження вентилями вниз.

5.11. При транспортуванні балонів в контейнерах дозволяється транспортування наповнених і порожніх балонів в одному кузові. Укладати порожні і наповнені балони в один контейнер не дозволяється.

5.12. Спільне транспортування на машині кисневих і ацетиленових балонів заборонено.

5.13. В виняткових випадках можна перевозити в автомашині кисневі і аце

тиленові балони при виконанні наступних вимог:

5.13.1. Одночасно можна транспортувати в сумі не більше 10 балонів; в кузові не повинно бути слідів мастила та жиру.

5.13.2. Перед навантаженням ацетиленові балони повин­ні бути очищеними від слідів мастила та жиру.

5.13.3. Балони повинні бути укладені не більше, ніж в один ряд на дерев'яних підставках.

5.14. Не дозволяється транспортування балонів з киснем і балонів з горючими газами чи хлором; балонів з киснем і барабанів з карбідом кальцію.

5.15. Балони, які мають виділення газу, не повинні транспортуватись.

5.16. Контейнер для транспортування балонів повинен ви­пробовуватись на подвійне навантаження щорічно; оглядатись кожні 10 днів.

5.17. Забороняється перевезення балонів на самоскидах і автомашинах, кузов яких у середині оббитий залізом.

5.18. В тих випадках, коли через несправність вентиля газ не був використаний, при його поверненні на завод-напов­нювач на балоні робиться напис: "Обережно!", "Повний", "З газом". Ремонтувати вентилі своїми засобами, а також розбирати їх, коли балони наповнені, забороняється.

5.19. Під час навантаження і розвантаження автомашини для транспортування балонів, двигун повинен бути виключений, за винятком тих випадків, коли автомашина має пристрій для навантаження та розвантаження балонів з приводом від двигуна.

6. Вимоги безпеки після закінчення роботи

6.1. Упорядкувати робоче місце.

6.2. Пристосування, інструмент покласти у відведене для них місце.

6.3. Зняти спецодяг, повісити у відведене для нього місце.

6.4. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, при можливості, прийняти душ.

6.5. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

7. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

7.1. При виявленні виділення газу, наявності тріщин на балонах, несправності вентиля та інше необхідно прийняти заходи по недопущенню сторонніх осіб в небезпечну зону.

7.2. Повідомити про те, що сталося, керівника.

7.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

7.4. Надання першої медичної допомоги.

7.4.1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

7.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

7.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.

Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

7.4.4. Перша допомога при отруєнні.

При отруєнні газами з'являються головний біль, «стукіт в скронях», «дзвін у зухах», загальна слабкість, запомороченість, посилене серцебиття, нудота, блювання. При дуже великому отруєнні з'являється сонливість, апатія, байдужість, а при важкому отруєнні - збудження дихання, розширення зіниць.

При всіх отруєннях слід негайно вивести чи винести потерпілого з загазованої зони, розстібнути одяг, який заважає диханню, забезпечити приплив свіжого повітря, покласти потерпілого, припіднявши ноги, розтерти тіло, вкрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт.

При зупинці дихання необхідно приступити до штучного дихання. В усіх випадках при отруєнні газами необхідно давати потерпілому випити якнайбільше молока.

7.4.5. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

7.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.

7.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.