Вертикальні циліндричні резервуари призначені для зберігання нафти, нафтопродуктів, інших рідин. Резервуари об'ємом 5000 м споруджують із стаціонарним конічним дахом.
Розширюється будівництво ізотермічних резервуарів для зберігання зріджених газів при низькій температурі та атмосферному тиску. Такий метод зберігання економічно вигідніший порівняно із зберіганням газів у резервуарах під тиском. Застосовують одно і двостінні конструкції.
В одностінному резервуарі теплова ізоляція розташовується під днищем і кріпиться до зовнішньої поверхні стінок і даху. При двостінній конструкції створюється резервуар в резервуарі. Простір між оболонками таких резервуарів засипається теплоізоляційним матеріалом. Двостінні резервуари дозволяють забезпечити надійну теплоізоляцію для зберігання продуктів при дуже низьких температурах (-180°С).
При спорудженні вертикальних резервуарів дуже широко застосовується метод рулонування полотнищ.
Спорудженню резервуара передує підготовка монтажної площадки і основи резервуара, на якому збирається днище із рулонних заготовок. Для резервуарів об'ємом до 10 000 м3 днища поставляють на монтаж у вигляді декількох рулонованих полотнищ, ширина яких відповідає ширині системи. Рулон, який містить елементи днища, укладають на основі і розгортають послідовно з утворенням напустки шириною 40 мм між монтажними елементами. Монтажні шви зварюють від середини до країв полотнища. В місцях обпирання стінки в на пусковому з'єднанні днища вирізають «лиску» й зварюють ділянку довжиною 250-300 мм стиковим швом на підкладці, яка залишається. Посилення шва знімають.
Оскільки кінцевий шов, який з'єднує бокову стінку з днищем, у цьому випадку виконується при повністю завареному днищі, можливе його здуття внаслідок утрати стійкості. При виготовленні резервуарів великого об'єму (понад 10 000 м3) для запобігання утворенню таких деформацій у виді рулону виготовляють тільки центральну частину днища, а окантовані елементи зварюють між собою при монтажі з окремих листів. Для збирання використовують клинові пристрої. Центральну частину днища приєднують до звареного із окантованих елементів кільця прихватками і розвертають рулон бокової стінки. Після приварювання її нижньої кромки до кільця із окантованих елементів при хватки видаляють, здуття виправляють шляхом зсуву листів у напустці і тільки тоді шви між центральною частиною днища і окантованими елементами заварюють повністю.
Стінки резервуарів поставляють на монтажну площадку в одному або декількох рулонах. На підготовленому днищі рулони встановлюють у вертикальному положенні.
Розгортаючи рулон, нижню кромку стінки прикріплюють до днища прихатками.
Сферичні резервуари споруджують об'ємом 600 м3 і 2 000 м3, діаметром 10,5 м і 16 м відповідно, при товщині оболонки 16-36 мм.
При розкроюванні і товщині до 22 мм пелюстки одержують холодним вальцюванням за допомогою спеціального багато валкового стенда. Заготовки перед вальцюванням збирають із листів і зварюють автоматичним зварюванням під флюсом. Вихідну форму заготовці надають газовим різанням по шаблону-копіру. Розміри, одержані після вальцювання пелюсток, перевищують габарит рухомого залізничного еталону. Тому їх після контрольного збирання розрізують на дві нерівні частини і випуклістю вниз укладають на спеціальні контейнери для перевезення до місця монтажу. Елементи, які надійшли із заводу, на монтажі збирають у блоки. Зварювання блоків виконують у нижньому положенні під флюсом на стендах-качалках. Можливе електрошлакове зварювання.
Форма розробки кромок і послідовність їх заповнення залежать від товщини стінки резервуара. При товщині стінки 16 мм застосовують двобічне автоматичне зварювання без розробки кромок. Перший шов виконують із внутрішнього боку оболонки по ручному підвареному шару, другий — зовні. При товщині оболонки 34 мм більшість швів виконують із зовнішнього боку. Застосування маніпуляторів при монтажі резервуарів дозволило основний об'єм зварювальних робіт виконувати автоматичним зварюванням. Але є й серйозні недоліки: необхідно обертати важку конструкцію, використовуючи складні маніпулятори.
Зварювання з примусовим формуванням може виконуватися на одному боці або на двох. Зібрані стики закріплюють прихватковими швами або за допомогою тимчасових скоб. Ущільнення стиків може забезпечуватися і без прихваткових швів, формуючими підкладками або водо відхідними трубками.