Магістральні газо- та нафтопроводи прокладають від районів добування до великих промислових зон на віддалі до декількох тисяч кілометрів. Трубопроводи споруджують в основному з труб діаметром 1 020-1 420 мм. Вкладання трубопроводів може здійснюватися послідовним нарощуванням окремих труб або бути секційним. У першому випадку всі стики зварюють без обертання труб, у другому окремі труби довжиною 12 м після вивантаження з вагонів доставляють на тимчасові польові бази, збирають у секції довжиною 36 м, потім перевозять безпосередньо на трасу труботранспортувальними машинами. При з'єднані секцій в неперервну нитку в основу організації збирально-монтажних робіт покладено поточний метод. Трубопровід, який споруджується, є ніби нерухомим конвеєром, вздовж якого рухається механізована колона, ритмічно виконуючи всі технологічні операції з продуктивністю приблизно 1 км за добу.
Збирання під зварювання труб магістральних трубопроводів є відповідальною операцією, яка визначається якістю одержаного стикового шва. Як на польових трубозварювальних роботах, так і на трасі, для збирання труб під зварювання кільцевих швів застосовують зовнішні або внутрішні центратори.
Ручне дугове зварювання неповоротних стиків магістральних трубопроводів ведуть поточним методом, виконуючи багатошаровий шов. Така організація робіт забезпечує високу продуктивність, але при цьому є велика потреба у висококваліфікованих робітниках — зварниках.
Щодо труб діаметром 1 420 мм з товщиною стінки 17,5 мм, виготовленими з сталі із границею міцності 550-750 МПа, використовують наступну послідовність операцій. Секції труб попередньо розкладають на опори вздовж траси під кутом 15-20° до напрямку лінії трубопроводу і проводять зачищання внутрішніх і зовнішніх поверхонь поблизу кромок шліфувальними машинками з абразивними кругами. Попередній підігрів кромок труб до температури 150-200°С проводять перед стикуванням труб або після. Для підігріву використовують кільцеві газові пальники.
Збирання стика виконують за допомогою трубоукладача.
Поточно-розчленований метод передбачає вкладання кожного шару окремими ланками зварників у складі від двох до чотирьох чоловік залежно від діаметра трубопроводу. При цьому кожний із зварників ланки виконує тільки свою визначену ділянку шару на незмінному режимі. Порядок зварювання неповоротних стиків труб діаметром 1 420 мм
Два зварники із сходинок-драбинок ведуть зварювання верхньої напіво-кружності труби, а два інших зварюють нижню напівокружність труби.
Корінний шов зварюють усі члени ланки, яка виконує збирання етика. Зварювання ведуть у напрямку зверху вниз методом опирання електрода на кромки труб без коливальних рухів. Застосування електродів із целюлозним покриттям забезпечує швидкість зварювання до 22 м/год і гарантує утворення зворотного валика в середині труби, що виключає необхідність підварювання кореня шва в середині труби. Але для таких електродів при високій продуктивності характерне утворення «кишень» із шлаком. Тому після завершення зварювання корінного шва відразу ж тонкими шліфувальними кругами видаляють приблизно 1/4 частину перерізу шва для відкривання цих «кишень» .
Електроди з целюлозним покриттям забезпечують високе відносне видовження і меншу межу міцності порівняно з електродами з основним покриттям. У результаті корінь шва менше схильний до крихких руйнувань та утворення тріщин, що дуже важливо при виконанні монтажних операцій на секції, коли вона приєднана до нитки трубопроводу тільки кореневим швом. Вільний кінець секції опускають на монтажну опору з дерев'яних брусків і пристиковують до нього наступну секцію труби. Відразу ж після зварювання корінного шва другий шар шва («гарячий прохід») виконує також ланка з чотирьох зварників. Зварювання проводять електродами з целюлозним покриттям або з основним покриттям у напрямку зверху вниз з поперечними коливаннями електрода. Наступні шари, заповнюючі й облицювальні, виконуються електродами з основним покриттям. Після зварювання кожного шару поверхню шва зачищають від шлаку за допомогою електрошліфувальних машинок. Після завершення зварювання етика або при вимушених перервах у зварюванні стик накривають теплоізоляційним поясом. Зварювальні джерела живлення розташовують на чотирипостовій уніфікованій зварювальній установц). Вона комплектується переносною палаткою, що захищає місце розташування зварного стику від вітру, дощу або снігу. Палатка має засклені вікна, додаткове освітлення, вентилятор для відсмоктування газів.