Киснево-флюсове різання

Суть киснево-флюсового різання полягає в тому, що в щілину різа разом із ріжучим киснем і підігрівним полум’ям вводиться порошкоподібний флюс.

Флюс виконує дві функції: теплову і абразивну.

Теплова дія флюсу полягає в тому, що він згорає в щілині різа, внаслідок чого підвищується температура місця різа, туго­плавкі оксиди стають рідкотекучими і під впливом сили тяжіння і тиску кисневого струменя без труднощів видаляються. Флюс у щілині різа утворює шлак, який передає тепло нижнім шарам ме­талу і вони додатково нагріваються до температури спалаху і гли­бина різа збільшується.

Абразивна дія флюсу полягає в тому, що його частинки ма­ють велику швидкість і ударним тертям стирають з поверхні різа тугоплавкі оксиди.

Якщо температура плавлення утворених при різанні оксидів буде вищою температури плавлення металу, то кисневе різання стає неможливим.

Наприклад, хромисті сталі утворюють оксиди хрому з темпера­турою плавлення 2270°С, а хром плавиться при температурі 1903°С. Це можна сказати й про нікель (1985 і 1452°С) та інші метали.

Тугоплавка плівка виключає контакт між підігрітим до темпе­ратури спалаху металом і кисневим струменем. Збільшується від­ведення тепла сусідніми ділянками металу, струмінь кисню охо­лоджує місце різа і процес різання припиняється.

Тугоплавка плівка утворюється в корозієстійких (нержавію­чих), жаростійких сталях, чавунах, міді та в її сплавах тощо.

Для киснево-флюсового різання використовують спеціалізова­ні установки, які складаються з флюсоживильника і різака. Існує три схеми установок:

1. Із зовнішньою подачею флюсу. Флюс з бака ін-жектується киснем і подається до різака зі спеціальною головкою. Газофлюсова суміш, виходячи з отвору головки, засмоктується струменем ріжучого кисню і в суміші з ним поступає в зону різа. За цією схемою працюють установки УРХС-4, УРХС-5, УРХС-6, УГПР.

2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском. Залізний порошок, кварцовий пісок з бака флюсожи­вильника інжектується безпосередньо струменем ріжучого кисню. Суміш флюсу з киснем рукавом підводиться до різака через цент­ральний канал мундштук і поступає до місця різа. За цією схе­мою працюють установки УФР-2, УФР-5.

3. З механічною подачею флюсу. Флюс із суміші алюмінієво-магнієвого порошку з бака за допомогою шнекового пристрою подається до головки різака, де захоплюється струме-

Флюсоживильники поділяються на пневматичні - подача

ФПР-1-65 смаліться з бачка 7, регулювального пристрою 8 і ре­дуктора 4. В бачку є горловина для засипання флюсу. Нижній корпус бачка закінчується штуцером, до якого шдєдну-ють регулювальний пристрій 8.