Технологія ручного зварювання титану

Конструкції з титану та його сплавів необхідно складати з особ­ливою відповідальністю тому, що точність складання й чистота кро­мок визначають якість зварного з'єднання.

Для захисту від окиснення зворотного боку з'єднання та змен­шення деформацій вироби складають на сталевих або мідних під­кладках, через середню частину яких при зварюванні продувають інертний газ. При цьому забезпечують щільне прилягання кромок до підкладок по всій довжині.

Складати рекомендують у пристосуваннях, а за їх відсутності застосовують прихватки. Деталі з технічного титану прихвачують без присадки, а леговані титанові сплави прихвачують тільки із використанням присаджувального металу. Довжина прихваток становить 30-50 мм, крок — 300 мм. їх виконують із зворотного бо­ку шва для уникнення перегріву. На початку і в кінці стику прихва­чують технологічні пластини, призначені для запалювання дуги і виводу кратера. Зазор — не більше 0,3-0,5 мм, а притуплення кро­мок — не більше 10% товщини металу.

Зварювальний дріт, прутки й пластини повинні мати чисту, не насичену воднем і не забруднену маслом поверхню. У випадку за­бруднення присаджувальний метал чистять піскоструминною оброб­кою, протравлюють або застосовують механічну обробку. Для зруч­ності зварювання дріт рубають на стрижні довжиною 300-400 мм. Дріт діаметром від 1,2 до 7,0 мм постачають після вакуумного відпалу при температурі 900-1000°С протягом 4 год.