Конструктивні елементи зварних з'єднань і швів залежно від способу зварювання повинні відповідати стандартам:
ГОСТ 5264-80 — ручне дугове зварювання;
ГОСТ 11534-75 — ручне дугове зварювання під гострими і тупими кутами;
ГОСТ 14771-76 — дугове зварювання в захисному газі;
ГОСТ 8713-79 автоматичне та напівавтоматичне зварювання під
флюсом.
Видимі шви на кресленнях зображують суцільними лініями, а невидимі — штриховими. Позначають шви ламаною лінією, яка складається з похилої ділянки і полички. Похила ділянка закінчується однобічною стрілкою, яка вказує місце розташування шва.
Характеристика шва відповідно умовному позначенню проставляється над поличкою (коли вказаний лицьовий бік шва), або під поличкою (коли вказаний зворотний бік шва). За лицьовий бік однобічного шва приймають той, з якого виконують зварювання, а в двобічних — будь-який. Усі елементи умовного позначення розташовуються в певній послідовності і відокремлені між собою знаком «дефіс» (крім допоміжних знаків). Позначення способів зварювання буквами проставляють тільки у випадку застосування декількох видів зварювання в окремому виробі. Наприклад, Р — ручне електродугове; А — автоматичне зварювання; П — напівавтоматичне; У — дугове у вуглекислому газі; Г — газове; Аф — автоматичне під флюсом; Кс — контактне стикове; Ш — електрошлакове. В умовному позначенні не вказують стандарт, якщо всі шви виконуються за одним стандартом, але роблять відповідні вказівки в примітках на кресленні.
Характеристика шва в умовному позначенні складається з таких, елементів:
— позначення стандарту на типи й конструктивні елементи швів зварних з'єднань;
— буквено-цифрове умовне позначення швів;
— умовне позначення способу зварювання (інколи не вказується);
— знак катета шва та його розмір у міліметрах (тільки для з'єднань кутових, таврових і внапуск);
— довжина проварюваної ділянки (для переривчастого шва), крок (довжина непровареної ділянки) і знак, яким позначається ланцюговий або шаховий шов;
— допоміжні знаки;
— позначення шорсткості механічно-оброблюваної поверхні (ставлять у кінці умовного позначення або в таблиці швів, наведених на кресленні).
Допоміжні знаки для позначення зварних швів
Коли на кресленні є однакові шви, то їх позначають єдиним номером, який ставлять на лініях виносках, а умовне позначення вказують тільки на одному з них. Якщо стандарт вказаний в примітках креслення, то можливе спрощене буквено-цифрове позначення шва, яке вказує вид з'єднання і умовний номер шва за стандартом.
Для позначення виду зварювання і типу з'єднання використовують букви: Г — газове, С — стикове, К — кутове (У), Т- таврове, В — внапуск (Н). Цифри після букв вказують на умовний порядковий номер і форму розчищання кромок (букви в дужках — російське позначення відповідно стандарту).
Гуменюк І. В. Технологія електродугового зварювання: підручник.-К.: Грамота, 2007.- 512с.