Будова зварювальних камер

Якісне зварювання виробів складної конфігурації зі швами у різних площинах звичайними пальниками утруднене, а інколи й зовсім неможливе. Тому для зварювання хімічно активних металів використовують герметичні камери з контрольованою атмосферою інертного газу. Зварювання в камері виконують вручну або автоматами.

При ручному зварюванні оператор знаходиться поза камерою, просунувши руки у рукава з рукавичками з вакуумно-щільної гуми. Корпус камери буває металевим або прозорим.

Великогабарітні деталі з титану та його сплавів іноді зварюють в придатних для перебування камерах з інертною атмосферою об'ємом до 500 м³. У цьому разі зварник-опе-ратор знаходиться всередині камери у спеціальному скафандрі. Такі камери мають системи очищення інертного газу та забезпечення людини повітрям. Після розміщення деталей у камері вакуум у ній доводять до 10~³—10~⁴ мм рт. ст. Потім камеру заповнюють інертним газом з невеликим надлишковим тиском — 9,8 кПа.

Якщо інертний газ не відповідає вимогам до вмісту в ньому вологи та кисню, його очищають і осушують. Для очищення газу використовують печі, які заповнюються мідною стружкою та обрізками мідного дроту. З успіхом застосовують очисники з титановою губкою. За вбирачі вологи правлять їдкий калій, фосфорний ангідрид, силікагель, активований окис алюмінію тощо.

Зворотний бік швів при аргонодуговому зварюванні зачищають за допомогою спеціальних підкладок з отворами для розтрубів, які продуваються інертним газом