Embedded Files
Особливістю плазмового зварювання є висока температура стовпа дуги (10 000-30 000°С) внаслідок стискання його струменем газу (аргоном, гелієм, воднем та їх сумішами). В результаті (тискання і великої густини струму матерія переходить у четвертий агрегатний стан (крім рідкого, твердого й газоподібного), який називають плазмою. Плазма — це оголені ядра та відірвані від них електрони. Розрізняють дугову плазму таких видів: плазма, виділена із стовпа дуги (а), і плазма, що співпадає із стовпом дуги (б). Відповідно існує два види зварювальних пальників-плазмотронів. У плазмотронах із плазмою, виділеною із стовпа дуги, дуга горить між неплавким вольфрамовим електродом, який є катодом, і охолоджуваним водою соплом. У цьому випадку плазмова дуга є незалежною від виробу, тому що вибір не під'єднано до зварювального кола. У плазмотронах із плазмою, що співпадає із стовпом дуги, дуга горить між вольфрамовим електродом (катод) і виробом, який під'єднано до позитивного полюса джерела струму.
Діаметр вольфрамового електрода залежить від величини зварювального струму
Електрод перед зварюванням загострюють на конус під кутом 28-30°. Довжина конуса має становити 5-6 діаметрів електрода. Конус притуплюють заокругленням діаметром 0,2-0,5 мм. Електрод установлюють так, щоб його вісь співпадала з віссю плазмоутворю-ючої насадки. Для зварювання використовують плазмоутворюючі гази: аргон і його суміші з воднем і гелієм та захисні гази: суміш аргону з 5-8% водню при зварюванні легованих сталей, міді, нікелю; вуглекислий газ — при зварюванні низьковуглецевих і низьколегованих сталей.
Кромки деталей перед зварюванням зачищають щітками від бруду, масла на ширину 30 мм і знежирюють розчином. Стики складають без зазорів. Максимальний зазор не повинен перевищувати 1,5 мм. Прихватки виконують покритими електродами, аргоно-дуговим або ручним плазмовим зварюванням. Підсилення прихваток видаляють механічним способом. Плазмове зварювання виконують на постійному струмі прямої полярності. Перед запалюванням дуги в зону зварювання протягом 5-20 с подають захисний газ. Відстань від плазмотрона до виробу не повинна перевищувати 10 мм. У випадку обриву дуги кратер шва і прилеглу зону (не менше 15 мм) обдувають захисним газом. Дугу збуджують на відстані 10-15 мм від кратера на раніше завареній ділянці шва. В процесі зварювання не допускається перегрівання металу. При нагріванні металу вище 1000°С на відстані 20-25 мм від шва, необхідно зробити перерву або охолодити стик стисненим повітрям, не припиняючи зварювання. Після обриву дуги подачу газу продовжують протягом 10-15 с.
За технікою плазмове зварювання поділяється на зварювання плавленням і зварювання з наскрізним проплавлюванням.
Для створення шва необхідної форми плазмове зварювання виконують із присаджувальним металом діаметром не менше 1,5 мм.
У процесі зварювання пальнику і дроту надають коливальних рухів з амплітудою 2-4 мм. При цьому кінець присадки завжди повинен знаходитись у зоні захисного газу. Не можна різко подавати кінець присадки у зварну ванну. Кратер заварюють уведенням краплі розплавленого металу з одночасним відведенням плазмотрона до природного обриву дуги або її вимикання системою керування.
Плазмове зварювання використовують для стикових з'єднань товщиною до 10-15 мм без розчищання кромок. При більшій товщині необхідний V- або U-подібний скіс кромок із кутом розкриття 30° і притупленням 7-10 мм.
Плазмовою дугою можна зварювати з'єднання товщиною 0,1 мм і менше. В цьому випадку вже при струмі 1 А утворюється плазмова дуга голчастої форми. Плазмотрони для зварювання тонких матеріалів розраховані на струм до 7 А.
Дугову плазму використовують для зварювання, різання та наплавлення металів. Зварювання може бути ручне, напівавтоматичне й автоматичне.
Google Sites
Report abuse