В установках і апаратах для дугового зварювання неплавким вольфрамовим електродом налагоджуванню належать зварювальний інструмент, системи керування, газова апаратура, а також різні механізми й пристрої (подачі дроту, переміщення вздовж лінії зварювання, настроювання, для допоміжних коригувальних переміщень, розміщення електродів та присаджувального дроту та ін.). Особливості налагоджування устаткування регламентуються технічною документацією.
У процесі експлуатації обладнання в першу чергу слід стежити за цілісністю зварювальних пальників, станом водяного та газового трактів.
Щільність водоохолоджуваного тракту, проходження води та зовнішні дефекти пальників виявляють візуально. У пальниках з водострумопідводом періодично (не рідше разу на тиждень, а після 400 год експлуатації — щоденно) перевіряють надійність електричних контактів, використовуючи низьковольтні пробки або омметр. Для більшої надійності під час вимірювань змінюють положення пальника або роблять це при пробних запалюваннях дуги та наплавленні з різними кутами повороту пальників
Контрольними запалюваннями дуги на одну-дві хвилини і наступним оглядом електрода перевіряють надійність подачі газу в зону зварювання. Якщо поверхня електрода покрита окисами синього кольору, то це свідчить або про підсмоктування повітря у газовий тракт, або про недостатність часу подачі газу після зникнення дуги.
Якщо у зварювальному апараті є пристрій для збудження дуги, то періодично контролюють і очищають електроди розрядних проміжків. Перевіряють також стан контактів у рознімних з'єднаннях та електромеханічних реле.
В установках на змінному зварювальному струмі та з ємнісним подаванням постійної складової струму дуги перевіряють реле, шунтуюче конденсаторну батарею під час збудження дуги. Окислення або забруднення контактів цього реле порушує запалювання, а їхнє замикання — горіння дуги Таке саме відбувається при окисленні або замиканні контактів реле дуги. Постійній профілактиці піддаються усі механізми та пристрої автоматів. Треба стежити за наявністю мастила в їхніх вузлах та періодичністю його заміни.
Щоденно слід контролювати стан механізму поперечного коливання пальників, систем слідкування за стиком і стабілізаторів дуги, перевіряючи легкість їхньої ходи та відсутність люфтів.
У пристроях подачі присадки необхідно запобігати проковзуванню дроту в подавальних роликах і звертати увагу на надійність кріплення мундштука для введення присадки у зварювальну ванну.
Несправності устаткування для зварювання неплавким електродом, виявлені під час налагоджування (заїдання в механізмах подачі переміщення пальника або дроту, несвоєчасне вмикання або неспрацьовування газових клапанів тощо), усуваються швидко, вони достатньо відображені в технічний документації з обслуговування. Важче діагностувати такі несправності, які виявляються лише під час зварювання: нестабільне горіння дуги, нестабільні провар та швидкість подачі, неправильний ввід присадки в рідку ванну, погане збудження дуги, неправильне фазування підпалюючого імпульсу, перебої в роботі пристрою для усунення постійної складової дуги і т. ін.
Перед зварюванням робочий кінець електрода заточують під кутом 60° на довжині двох-трьох діаметрів. Дуже гостро електрод заточувати недоцільно, тому що його кінець швидко збіднюється легко іонізованими домішками, а катодна пляма переходить на його бічну поверхню.
Ненадійність газового захисту, що спричинює окислення електрода або забруднення електрода металом зварюваного вибору, також може бути причиною нестабільності провару. Ознакою окислення є синій наліт на електроді, а ознакою забруднення — велика витрата електрода та чорний наліт на його кінці.
Електрод забруднюється, якщо неправильно вибраний струм підпалювання, внаслідок невмілих дій зварника при запалюванні коротким замиканням через недостатній газовий захист ванни, неправильний вибір режиму зварювання.
Тому пошук причин подібних несправностей починають з перезаточування електрода та перевірки газового тракту. Потім перевіряють силу струму короткого замикання при запалюванні коротким замиканням. Вона не повинна перевищувати 20—25 А при роботі на струмах до 200 А.
Причинами нестабільності провару можуть бути несправності механічної частини пристрою стабілізації довжини дуги, системи автоматичного регулювання її довжини, механізму переміщення пальника та його вібрація.
При експлуатації устаткування з автоматичною подачею присаджувального дроту інколи спостерігається порушення рівномірності швидкості подачі дроту та неправильний ввід присадки у ванну. Нерівномірність швидкості буває при проковзуванні дроту в подавальних роликах, заїданні його на ділянці від касети до ванни, засміченні та спотворюванні форми каналу для дроту, а також при несправному приводі. Для коригування напрямку вводу присадки треба перевірити положення мундштука та жорсткість його кріплення, якість намотування дроту в касеті та його направлення. Погане запалювання дуги через зазор зумовлене несправностями газової системи або неправильним вибором і підготовкою неплавкого електрода. Причиною такого дефекту бувають і несправність пальника — пошкоджена ізоляція струмоведучого кабелю між електродом і соплом, висока електропровідність води у системі водоохолодження.
Для перевірки роботи збудника рекомендується такий спосіб: до гнізда вимкненого пальника підносять провід, з'єднаний через конденсатор (0,15—0,1 мкФ, 400—500 В) із затискачем "Виріб". Якщо збудник працює правильно, іскра виникає при довжині проміжку понад 1 мм. За відсутності іскри несправність шукають у збуднику (наявність живлення, стан розрядника та тиристора), а за її наявності — у пальнику чи кабелі.
В установках змінного струму погане збудження дуги пов'язано з неправильним фазуванням підпалюючого імпульсу з напругою на електроді або неправильною роботою пристрою, який знижує постійну складову струму дуги.
Настроювання фази виконують підстроювальним резистором, який є у збуднику, або підбором кращого запалювання, змінюючи відстань між електродом і поверхнею виробу, або осцилографуючи напругу на конденсаторі захисного фільтра.
На незадовільне збудження дуги впливають неправильний діаметр електрода, режими зварювання або зміна витрати захисного газу. Стабільність горіння дуги знижується у разі регулювання струму баластним реостатом. Погана робота стабілізатора або пристрою перемикання з осциляторного в стабілізаторний режим спричиняє порушення стабільності збудження дуги. У стабілізатора найбільш поширеним дефектом є порушення фазування імпульсу та зниження його амплітуд. Стабілізатор працює правильно, якщо імпульс з'являється з запізненням 60—200 мкс після зміни полярності напруги на дузі. У технічній документації на зварювальне устаткування наводяться, як правило, методи перевірки та настроювання цього запізнення. Зниження амплітуди імпульсу пов'язано з несправностями у колі заряду накопичувача стабілізатора. Напруга на ньому має перевищувати 600 В.
Налагодження та ремонт устаткування для дугового зварювання неплавким електродом потребує високої кваліфікації наладчика і особливо ретельного дотримання усіх правил техніки безпеки.