При гарячому зварюванні чавунів вироби попередньо нагрівають до температури 600-700°С. Для зварювання крупних конструкцій застосовують місцевий підігрів. Гаряче зварювання можна використовувати для виробів обмежених розмірів і маси (до 2,5 т).
При підготовці дефектів до зварювання їх детально очищають від забруднень, розчищають кромки для кращого доступу зварювальної дуги, виконують формування для запобігання витіканню металу із зварної ванни. Формування виконують графітовими й вугільними пластинами, скріпленими формувальною масою із кварцового піску. Форму просушують із поступовою зміною температури від 60 до 120°С. Щоб запобігти збільшенню тріщин їх кінці засвердлюють. Неглибокі тріщини заварюють без розчищання кромок (до 5 мм), а при більшій глибині їх повністю розчищають.
Вироби підігрівають у печах, горнах, спеціальних нагрівальних ямах до температури 600-700°С, а в деяких випадках і до 850°С. Нагрівання до таких високих температур необхідне для зниження швидкості охолодження металу шва і надання йому відносно високих пластичних властивостей та можливості виконання механічної обробки.
Зварювання виконують електродами ОМЧ-1, які складаються з чавунного стрижня марки Б і спеціального покриття товщиною 1,2-1,5 мм. Зварювання виконують на змінному або постійному струмі прямої полярності при підвищених-режимах (900-1000 А) окремими ваннами. Після кристалізації завареної ділянки графітова пластина переставляється і зварюється наступна ділянка — і так без тривалої перерви до закінчення зварювання.
Охолодження виробів виконується з низькою швидкістю, інколи протягом 3-5 діб. Підготовка до охолодження полягає у тому, що після закінчення зварювання поверхню металу шва засипають шаром дрібного порошку деревного вугілля, а весь виріб з усіх сторін закривають азбестовими листами та сухим піском або охолоджують у печі.
При дуговому зварюванні метал зварної ванни підтримують у рідкому стані до повного заповнення дефекта або заформованого місця. Це забезпечує найбільш повне виділення газів і неметалевих включень із металу шва й рівномірну структуру в металі шва та біляшовній зоні.
Якість з'єднання деталей і температура визначаються формою зварювальної ванни. Випукла поверхня ванни (рис. 15.5 а) вказує на погане з'єднання.
У цьому випадку зварник повинен збільшити нагрівання стінок виробу. Коли ванна надто гаряча, розплавлення стінок інтенсивне й утворюється характерне підрізання стінок. Тоді дугу переносять у центр ванни, температуру ванни зменшують шляхом додавання дрібних уламків чавуну, стрижнів та ін.
холодна перегріта нормальна
Правильний процес зварювання характеризується увігнутою поверхнею зварної ванни без підрізів, а рідкий чавун добре змочує стінки деталі.
Багатошарове зварювання використовується залежно у випадках, коли неможливо підтримувати всю ванну у рідкому стані.
Зварювання чавунів із нагріванням до 250-400°С називають напівгарячим і використовують коли необхідно виправити невеликий дефект складної деталі або дефект, розташований на масивній деталі в такому місці, де скорочення від нагрівання при зварюванні не зустрічає великого опору. За технікою виконання й використанням матеріалів напівгаряче зварювання не відрізняється від гарячого.