Горючі гази

АЦЕТИЛЕН

Ацетилен при згоранні у кисні дає найбільшу температуру полум’я - 3050-3150 ^оС.

Технічний ацетилен (С₂Н₂) - газ без кольору з різким неприєм­ним запахом, в 1,1 раза легший за повітря, розчиняється в рідинах.

Ацетилен вибухонебезпечний: під тиском 0,15-0,20 МПа вибу­хає від електричної іскри або вогню, при швидкому нагріванні вище 200°С, а при температурі вище 530 ^оС відбувається вибухо­ве розкладання ацетилену.

Ацетилено-киснева суміш здатна вибухати при наявності в ній 2,8-93% ацетилену. Тому зварникам необхідно дотримуватися обов’язкових правил експлуатації газового обладнання. Самозаго-рання суміші ацетилену і кисню, що виходять з пальника, прохо­дить при температурі 428°С.

Одержують ацетилен трьома способами:

- розкладанням карбіду кальцію (СаС₂) водою;

- термоокиснювальним піролізом (розкладанням) нагрітого природного газу в суміші з киснем;

- розкладанням рідких вуглеводнів (нафти, гасу) електрич­ною дугою.

До складу технічного карбіду, з якого одержують ацетилен для зварювання, входять шкідливі домішки. Вони переходять в ацети­лен у вигляді сірководню, аміаку, фосфористого і кремнистого водню й погіршують якість зварювання. Тому їх треба видаляти промиванням водою або хімічним очищенням..

Гази замінники ацетилену

Пропан-бутан - це суміш пропану з бутаном (5-30%), яку називають технічним пропаном. Одержують його при добуванні природних газів і при переробці нафти. Температура полум’я становить 2400°С, тому його використовують для зварювання ста­лі товщиною до 3 мм. Використовують також для різання, тепло­вого випрямляння, очищення металу.

Для зварювання пропан-бутан постачають у зрідженому стані. З рідкого стану в газоподібний він переходить самовільно у верх­ній частині балону через меншу питому вагу газу. Він важчий за повітря і має неприємний специфічний запах.

Природний газ складається з метану (77-98%) і невеликої кількості бутану, пропану та ін. Він не має запаху, тому для ви­явлення його витікання додають спеціальні різкопахучі речовини. Температура полум’я становить 2100-2200°С. Використовують обмежено, здебільшого для різання.

Для утворення газового полум’я використовують й інші гази: водень, коксовий, нафтовий, сланцевий, піролізний.

Горючі рідини менш дефіцитні, але потребують спеціальної та­ри. При зварюванні та різанні шляхом нагрівання наконечника пальника або різака горюча рідина перетворюється в пару. Температура полум'я: гасо-кисневого - 2400-2450 °С; бензо-кисневого - 2500-2600 °С.

В основному використовуються для різання і поверхневої об­робки металів.

При роботі на тракторному гасі апаратура забивається смолою.

Забороняється використовувати етилований бензин через його токсичність.

Ефективною потужністю полум’я називається кількість тепла, що вводиться в метал за одиницю часу. Коефіцієнт заміни ацетилену використовують для розрахунків заміни ацетилену ін­шим газом-замінником

Балони для зріджених газів (пропану) виготовляють зварни­ми з сталі Ст3, місткістю 27, 50, 80 дм3 з товщиною стінки 3 мм. Робочий тиск не повинен перевищувати 1,6 МПа. Балони напов­нюють так, щоб зверху була парова подушка (при підвищенні температури), тобто на 85-90% від загального об’єму.

Норма наповнення пропанового балону становить 0,452 кг/дм3. У балон місткістю 50 дм3 заливається 24 кг рідкого пропану. Мак­симальний відбір газу не повинен перевищувати 1,25 м3/год. Із 1кг зрідженого газу утворюється 0,526 м³ газоподібного.

Колір балону - червоний.