Параметри режиму та технологія плазмово-дугового різання

Початок різання визначається моментом збудження ріжучої дуги. Відстань від торця наконечника до поверхні розрізуваного металу повинна бути в межах 3-10 мм. При різанні вуглецевих сталей товщиною до 40-50 мм використовують стиснене повітря, для не­ржавіючих сталей товщиною до 20 мм — чистий азот, більше 20 мм і до 50 мм — суміш із 50% азоту і 50% водню. Різання алюмінію тов­щиною 5-20 мм виконують в азоті, а товщиною 20-150 мм — у суміші з 65% азоту і 35% водню або 68% азоту і 32% водню. При збільшенні кількості водню поверхня різа насичується ним. Для ручного різання вміст водню зменшують до 20%, що забезпечує стійкість горіння дуги при зміні її довжини. При зварюванні міді використовують аргоно-водневу суміш, азот або повітря, а потуж­ність дуги збільшують через високу теплопровідність міді. Швид­кість різання латуні збільшують на 20-25% порівняно з різанням міді. При цьому використовують ті ж гази, що й для різання міді.