При повітряно-дуговому різанні використовують вугільні або графітові електроди та стиснене повітря. Застосовують також обміднені графітові електроди, покриті шаром міді товщиною близько 0,1 мм. Такі електроди є економічнішими.
При різанні метал розплавляється теплом електричної дуги, а потім видувається стисненим повітрям із зони різа. Частина металу згорає в кисні повітря. Цей спосіб різання застосовують для роздільного і поверхневого різання чавунів, нержавіючих сталей, кольорових металів товщиною до 20 мм. Різання виконують на постійному струмі зворотної полярності, а інколи використовують змінний струм. У якості джерела живлення струму використовують зварювальні перетворювачі й трансформатори. Електроди можуть бути круглими (діаметром 6-12 мм) і пластинчастими. Різаки для повітряно-дугового різання (РВДм-315, РВДл-315) бувають двох типів: із послідовним розташуванням повітряного струменя та з кільцевим розташуванням повітряного струменя відносно електрода. Тиск повітря повинен бути достатнім для видалення розплавленого металу без зниження стійкості горіння дуги і становити 0,4-0,6 МПа.
При поверхневому різанні - під кутом 35-45° до поверхні металу. В міру обгоряння електрод поступово висувають із губок електродотримача. Натискати на електрод не рекомендується, тому що при нагріванні він стає крихким і може тріснути. Ширина канавки різа в 1-3 рази більша за діаметр електрода.