УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

► Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити до відповідної колонки таблиці.(Усно)

Двоскладні речення

Односкладні речення

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш (Нар. творчість).

► З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень прочитати правила на стор.79(підручник)

► Прочитати теоретичний матеріал, розглянути приклади. Узагальнено-особовими називаються односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу.

Головний член таких речень зазвичай виражений дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу, рідше — в інших формах. Наприклад:

1. Не навчиш вовка орати (Нар. творчість). (Дієслово у формі 2-ї особи однини) 2. За одного битого двох небитих дають (Нар. творчість). (Дієслово у формі 3-ї особи множини)

Основне призначення узагальнено-особових речень — образне вираження узагальнених суджень, тому особливого поширення вони набули в приказках, прислів’ях, загадках, казках. За допомогою узагальнено-особових речень також даються інструкції, рецепти, позначаються закономірності.

► Прочитайте речення, розкриваючи дужки. Доведіть, що всі ці речення є узагальнено-особовими. До яких односкладних речень подібне кожне з них за способом вираження головного члена?

1. Вовка пастухом (не)ставлять (Нар. творчість). 2. Пл (и,е)каймо в серці кожне гроно, прозоре диво кал (е,и)нове (Д. Білоус). 3. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня... (Л. Костенко). 4. Як сіно косять, то дощів (не)просять (Нар. творчість). 5. Дивиш (ь)ся і (не)надивиш (ь)ся, дишеш і (не)надишеш (ь)ся чистим, гарячим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький). 6. (Не)хвали коня, поки з дороги (не)верн (и,е)шся (Нар. творчість).

Пояснювальний диктант

► Прочитати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).

► Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?

Робота з підручником – письмово вправи 173, 174