Embedded Files
Українська література, 11 класи 16.05.2024р.
Тема. Контрольна робота. Тести
1.Лідером якого літературного угрупування був Юрій Андрухович?
А.Гарт Б.ВАПЛІТЕ В.БУ-БА-БУ Г.Марс
2.Творчість Юрія Андруховича належить до літературного напряму:
А.неоромантизм Б.постмодернізм В.модернізм Г.сентименталізм
3.Яке римування використовує автор у творі "Астролог"
А.Усі відповіді правильні Б.Перехресне В.Суміжне Г.Монорима
4.Які фольклорні символи використовує автор у творі "Пісні мандрівного спудея"?
А. Явір, небо, соловей Б.Калина, тризуб, кобзар
В.Кінь, зозуля, тополя Г.Степ, вишиванка, рушник
5.З якою блакитною квіткою в українській літературі порівнюється Ліна Костенко
А. Блавати Б.Петрів батіг В.Пролісок Г.Троянди
6.Твір Ліни Костенко "Маруся Чурай" за жанром - це
А.вірш Б. історичний роман у віршах В.історичний роман Г.драматична поема
7.Кому з героїв твору належать слова: "Це дівчина не просто так,Маруся. Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа."
А.Гордій Чурай Б.Лесько Черкес В.Дід Галерник Д.Іван Іскра
8.Хто з героїв роману сказав:
Про наші битви -на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло,-
Та це ж не що, а пісню задушить
А.Іван Іскра Б.Богдан Хмельницький В.Мартин Пушкар Г.Гриць Бобренко
9.За який злочин судять Марусю Чурай?
А.за те. що отруїла коханого Б.за те, що отруїла свою суперницю
В.дівчину звинуватилив чаклунстві Г.за те, що зрадила Батьківщину
10.Твір "Маруся Чурай" має:
А.історичну основу Б.фольклорну основу В.фантастичну основу Г.реальну основу
11.Василя Стуса прийнято називати
А.дисидент Б.Витязь молодої української поезії В.імператор залізних строф Г.Українським Одіссеєм
12.У рядку "крізь сотні сумнівів я йду до тебе..." наявний художній засіб
А.риторичне звертання Б.порівняння В.гіпербола Г.епітет
13.У рядках " ... я йду до тебе, добро і правдо віку ... " вжито художній засіб
А.риторичне звертання Б.метафора В.гіпербола Г.риторичне запитання
14.За що вдячний ліричний герой поезії «Господи, гніву пречистого…» матері?
А.за любов Б.за гроші В. за щасливу долю Г.що не зуміла вберегти його від біди
15. Головна ідея вірша «Господи, гніву пречистого…»
А заклик до опору режиму; Б звеличення безсмертя подвигу творця;
В утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї долі; Г прославлення краси мистецтва
16 . Вірші В.Стуса «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» і «Господи, гніву пречистого…» належать до лірики
А інтимної; Б пейзажної; В філософської; Г громадянської
17.Означення ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ пов'язане з поняттями
А.античності, строгих форм, традицій Б.любові, казковості, душевності
В.буденності, типовості, реальності Г.свободи, вибору, існування
18.До тривіальної літератури належать
А.Комікси, трилери, любовні романи Б.Детективи, історичні повісті, історичні романи
В. Вільне есе, формальне есе, сенкан Г Бульварні твори, фантастичні романи, психологічні романи.
19.Як називається література, розрахована на знавців літературного процесу
А.Тривіальна Б.Масова В.Художня Г.Елітарна
20.Як називається поезія, яка з’явилася у творчості Василя Стуса в період ув’язнення
А.Лірична Б.Політична В.Громадянська ГСтоїчна
21.Головна тема роману "Маруся Чурай" - зображення
А.життя українських жінок у зруйнованій Полтаві середини 17 ст.
Б.облоги Полтави польською шляхтою в 1659 р.
В.нещасливого кохання Марусі й Грицька на тлі картин життя України 17 ст.
Г.передумов для створення пісень, що стали народними.
22. Назва міста народження Марусі:
А.Полтава Б.Поділля В.Чернігів Г.Київ
23.Вічноє проблемою літератури є проблема роману «Маруся Чурай»
А.патріотизм Б.любов і зрада В.митець і суспільств Г. індивідуальна свобода людини
24. Оберіть твердження: Маруся Чурай –
А. «Дівчина з легенди» Б. «Дочка Прометея» В. «Гірська орлиця» Г. «Цариця поезії в Україні»
Українська література, 11 класи 11.04.2024р.
Тема. Контрольна робота з теми «Літературне шістдесятництво»
1.Назва представників нової генерації, яких влада переслідувала за свободу творчості, міститься в рядку
А.дисиденти Б.комсомольці В.стиляги Г.партапаратники
2.Умовна назва суспільно-політичної доби, на тлі якої постало літературне «шістдесятництво», міститься в рядку
А.«культ особи» Б.«хрущовська відлига» В.«перебудова» Г.«атомний синдром»
3.Укажіть художній засіб, який використано в рядку Червоне – то любов, а чорне – то журба
А.синекдоха Б.антитеза В.метафора Г.оксиморон
4.У «Баладі про соняшник» І. Драч застосував фольклорний мотив ...
А.Гіперболи Б. алегорії В.метаморфози Г.тавтології
5.«Сонце моє оранжеве» – так звернувся Іван Драч до
А.коханої Б.матері В.України Г.поезії
6.Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії»
А.Івана Драча Б.Василя Симоненка В.Миколу Вінграновського Г.Дмитра Павличка
7.«Сонячним поетом» в українській літературі називають
А.Івана Драча Б.Василя Симоненка В.Миколу Вінграновського Г.Дмитра Павличка
8.«Хай мовчать америки й росії, Коли я з тобою говорю» ,- рядки з поезії
А.Івана Драча Б.Василя Симоненка В.Миколи Вінграновського Г.Дмитра Павличка
9.Яка з фігур поетичної мови застосована в уривку М.Вінграновського
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
А. анафора Б. інверсія В.епіфора Г.синекдоха
10.Матір'ю називає Україну ліричний герой поезії, яка мала первісну назву «Україна»
А."Два кольори" Б. "Балада про соняшник" "В.Ти знаєш, що ти - людина?"
Г."Задивляюсь у твої зіниці..."
11.Пісня Д. Павличка "Два кольори" найбільш співзвучна з твором, у якому є образ
А.голубих зіниць Б. золотих кучерів В.вишиваного рушника Г. тяжкого хреста
12.А. Правильно установлено відповідність між назвою поезії і автором.
1 «Два кольори»
2 «Балада про соняшник»
3 «Задивлюсь у твої зіниці»
4 «У синьому небі я висіяв ліс»
А Іван Драч
Б Борис Олійник
В Василь Симоненко
Г Микола Вінграновський
Д Дмитро Павличко
12.Б.Увідповідніть поетичний афоризм і його автора.
1 "Поезія - це завжди неповторність"
2 "Ми - не безліч стандартних "Я",
А безліч всесвітів різних"
3 "Червоне - то любов, а чорне - то журба"
4 "Поезіє, сонце моє оранжеве!"
А Іван Драч
Б Дмитро Павличко
В Ліна Костенко
Г Василь Симоненко
Українська література, 11-А клас 14.03.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво. Г. Тютюнник.“Три зозулі з поклоном”
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 203-208
Аналіз твору
«Три зозулі з поклоном»— новела Тютюнника про складність людських стосунків, у цього твору автобіографічна основа
Твір має присвяту “Любові всевишній присвячується”
Автор – Григір Тютюнник Рік написання: 1976.
Літературний рід: епос. Жанр: новела.
Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.
Ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.
Провідні мотиви твору “Три зозулі з поклоном” – «Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики».
Головні герої: студент – є оповідачем у творі; його мати Софія,
чоловік Софії – Михайло. Характер Михайла найглибше розкривається в його останньому листі; поштар дядько Левко. (“худющий, гостро підняте вгору плече”)
Марфа – нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом. “Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…”
чоловік Марфи – Карпо. (“товстопикий був, товстоногий, рудий”)
Українська література, 11-А клас 12.03.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво. М.Вінграновський. «У синьому небі я висіяв ліс»
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 200 - 202, вивчити вірш напам’ять на вибір- сторінки 190- 202
Українська література, 11-А клас 05.03.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво. Іван Драч. «Балада про соняшник»
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 197-199, письмово- балада- сторінка 199, тест 1- сторінка 199, тест 5, сторінка 199-приклад метаморфози.
Аналіз твору
Збірка: «Соняшник» (цикл: «Балади та етюди»).
Рід: ліро-епос.
Жанр: балада.
Алегоричні образи, прийом метаморфози: соняшник – хлопчик, сонце – поезія.
Форма: верлібр.
Мотив: сила мистецтва, його здатність впливати на людину.
Літературознавець Микола Ткачук стверджує: «Уже початок балади незвичний: соняшник, цей невід’ємний атрибут українського пейзажу й національного світовідчуття, зазнає метаморфоз… Соняшник у баладі — то хлопець: поет майстерно застосовує фольклорний мотив перевтілення, коли дівчина стає тополею, юнак — явором».
Цей хлопець бігає наввипередки, рве груші-гнилиці, купається коло млина, стріляє горобців із рогатки; одного разу, купаючись, він побачив сонце – дядька «у червоній сорочці на випуск», що їхало на велосипеді; соняшник просить сонце покатати його на велосипеді. Автор так пояснює ці алегоричні образи: «Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником», тобто людина, уперше зустрівшись із мистецтвом, завмирає перед його величчю й сама стає її творцем.
Варто зауважити, що баладу написано верлібром – тобто вільним, неримованим віршем, ритмічна розкутість якого дає змогу авторові вільно передати рух складних картин, думок і почуттів.
Українська література, 11-А клас 29.02.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво. Дмитро Павличко. «Два кольори».
“Я стужився, мила, за тобою”.
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 194-196, вивчити вірш за вибором- сторінки 190- 202
Прочитати
Літературний паспорт поезії «Два кольори»
Рік написання: 29 лютого 1964 року. Жанр: ліричний вірш, пісня.
Тема: роздуми над своєю долею і життєвим шляхом, синівська вдячність за материнську любов, за вишитий оберіг для захисту на непростій життєвій дорозі.
Головна думка: «мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги» (уславлення материнської любові та заклик не забувати про своє коріння, батьків).
Провідний мотив: мотив дороги як символу людської долі, поєднаний із мотивом материнського благословення.
Образи: піти у світ (розлука з рідними), незнаними шляхами (доля), сорочку мати вишила (захистила оберегом), червоними і чорними нитками (радість і печаль), свої пороги (рідний край), переплелись дороги (життєвий шлях), сивина (життєвий досвід), згорточок старого полотна (благословення матері), вишите моє життя на ньому (синівська вдячність).
Дмитро Павличко “Я стужився, мила, за тобою”
Автор – Дмитро Павличко
Рік написання: 1968
Збірка: «Таємниця твого обличчя» (1974)
Жанр: вірш
Вид лірики: інтимна лірика з елементами пейзажної
Провідний мотив твору – туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.
Проблематика: нерозділене кохання, сила кохання і сила справжнього мистецтва.
Тип римування- перехресне: абаб (тобою \ мимохіть \ журбою \ стоїть).
Віршовий розмір: п’ятистопний хорей:
Вид строфи: катрени
Настрій вірша: сумний,
Українська література, 11-А клас 27.02.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво. Василь Симоненко
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 190-193, письмово- сторінка 192: стопа, ямб, хорей
Олесь Гончар називав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Стус говорив так: «На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само». Сам письменник про свій поетичний стиль говорив: "Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди". Літературні критики називали його "поетом без каменю за душею". А Євген Сверстюк якось зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.
Василь Симоненко, деяким відомий як автор віршів про любов до України з підручників літератури, деяким - як представник руху шістдисятників. Відома постать в історії України, людина, що зробила величезний вклад у розвиток українької літератури, журналіст та громадський діяч. А для когось - коханий чоловік з неперевершеними, палкими, повними романтики і любові листами.
Громадська діяльність
Навесні 1960 року в Києві заснували Клуб творчої молоді, учасниками якого були Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Микола Вінграновський та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах та диспутах. Його поезії були дуже популярними, на літературних вечорах вони викликали без перебільшення фурор своєю сміливістю, новизною, майстерністю. Він став душею цього Клубу, жив ним.
Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні вірші Симоненка. Саме вони поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pоків. Ця поезія була сатирою на радянський лад. Завдяки ним Симоненко ввійшов в історію як борець за державний і культурний суверенітет України. Через радянську цензуру багато поезій Симоненка не видавали, а вірші, які все ж таки допускалися до друку, коригувалися. За життя поета вийшла лише збірка поезій «Тиша і грім» та дитяча казка «Цар Плаксій та Лоскотон»
Українська література, 11-А клас 22.02.2024р.
Тема. Літературне шістдесятництво
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 188-189
Українська література, 11-А клас 20.02.2024р.
Тема. Контрольна робота. Твір на одну з тем:
за новелою «Модри Камень»- «Війні- ні»;
за романом «Тигролови»- «Сміливі завжди мають щастя» або «Образ Григорія Многогрішного»;
за повістю Олександра Довженка - «Світ дитячої чистоти і святості»
Українська література, 11-А клас 15.02.2024р.
Тема. Олесь Гончар. Новела «Модри Камень»
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 182-187
Українська література, 11-А клас 13.02.2024р.
Тема. Олександр Довженко. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина
Прочитати
Тема твору: спогади письменника про своє дитинство, про рідну землю як джерело його духовності та таланту, а якщо ширше, розповідь про долю українського народу, його культуру, вірування, сімейні традиції.
Головна ідея кіноповісті: оспівування краю дитинства, його людей-трудівників, краси його природи. Ідейним лейтмотивом кіноповісті також можна вважати пристрасне бажання митця бути максимально корисним своєму народові, його роздуми про своє народне коріння.
Сюжет та особливості композиції твору: «Зачарована Десна» складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.
Розповідь має два плани. Перший — це новели про дитинство Сашка (його враження від природи, захоплення довкіллям; перші враження від тогочасної соціальної дійсності, злиденного життя хліборобів).
Другий план — це ліричні відступи Олександра Довженка вже як зрілого майстра (філософське осмислення краси природи та людської праці, роздуми про роль дитинства у формуванні особистості, про тяжку долю українського народу тощо).
Головні герої:
два ліричні герої — малий Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах);
Петро Семенович (батько);
Одарка Єрмолаївна (мати);
прабабуся Марусина;
дід Семен;
прадід Тарас;
дядько Самійло.
Домашнє завдання. Дати усну характеристику образу ліричного героя, прочитати сторінки 178-180
Українська література, 11 класи 08.02.2024р.
Тема. Олександр Довженко. Кіноповість «Зачаровона Десна»- моральна опора для митця
Домашнє завдання. Письмове завдання 2 на сторінці 172 - план- характеристика образів діда Семена та баби Марусини, прочитавши сторінки 172-177
Українська література, 11- А клас 06.02.2024р.
Тема. Олександр Довженко. Історія написання «Зачарової Десни».
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 168-171
З історії написання твору: Довженко працював над кіноповістю «Зачарована Десна» з 1942 по 1956 рік, вертаючись до роботи над нею упродовж 14 років. Сам митець називав жанр свого твору «автобіографічним оповіданням». Перша згадка у «Щоденнику» про задум написання «Зачарованої Десни» датується 5 квітня 1942 року.
Історія написання «Зачарової Десни». Твір був написаний за рік до смерті автора, проте задум цієї художньої перлини письменник виношував багато років. В одній із записних книжок Довженка періоду Другої світової війни з поміткою «Воронеж» під датою 5 квітня 1942 року натрапляємо на такий запис: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне моє душевне око… »
У післявоєнні роки письменник продовжував працювати над кіноповістю. Про це він неодноразово згадує у своїх листах до матері і сестри (від 9 листопада 1946 і 13 квітня 1947 років). Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію.
Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку ХХ століть. Над повістю О. Довженко продовжував працювати до 1955 року. Якого великого значення надавав він цьому творові, підтверджує такий факт: в архіві письменника зберігається чотири варіанти рукопису українською мовою.
За повістю «Зачарована Десна» 1964 року режисер Ю. Солнцева поставила однойменний фільм. Таким чином О. Довженко працював над твором упродовж 14 років. Тільки в березні 1956 року журнал «Дніпро» видрукував повість, а наступного року, вже по смерті Довженка, вийшла окрема книжка.
Особливості назви твору. Про що цей твір, це диво — «Зачарована Десна»? І чому ріка тут — зачарована? Про чари і злигодні босоного дитинства, без розуміння святості якого труд людини нікчемний і безбарвний. Про трагедію людини в експлуататорському суспільстві і велич народної душі. Про витоки таланту «на ранній досвітній зорі коло самих первісних джерел» і призначення митця. Колись Десна на все життя зачарувала малого Сашка. І тому не міг Довженко не показати її, зачаровану, нащадкам. Як реальну легенду про людські радощі й болі, як диво, що навчає «бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».
Українська література, 11 класи 01.02.2024р.
Тема. Олександр Довженко
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 164-167, скласти план «Щоденника»- сторінки 166-167
Олександра Довженка називають українським Леонардо да Вінчі. Довженко був першовідкривачем жанру кіноповісті.
Народився 10 вересня 1894 в с. В’юнище на Чернігівщині у селянській родині. Його батьки були неписьменними селянами. У родині Довженків було 14 дітей, та вижило лише 2 – Сашко та Поліна.
Навчався у Сосницькій початковій школі. З 1911 року навчався у Глухівському вчительському інституті.
Після закінчення інституту в 1914 учителював у Житомирі, Києві.
У 1917 вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет, де здобув вищу освіту на економічному факультеті (нині Київський національний економічний університет). Довженко вступив туди лише тому, що його атестат не давав можливості вступати до інших вищих навчальних закладів, і це був засіб здобути хоча б якусь вищу освіту. Вчився погано, бракувало часу та старанності.
У 1920р. приєднався до КП(б)У, з якої згодом був виключений.
У 1921р. його направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).
У 1922-1923 рр. живе у Берліні, обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.
1923 року повернувся до Харкова, почав працювати художником-ілюстратором газети “Вісті ВУЦВК” та каракатуристом. Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ.
Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив.
У 1926 переїздить до Одеси закінчувати фільм, де разом з Юрієм Яновським працює режисером на кінофабриці. У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».
Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка — за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.
У 1930р. одружився з акторкою Юлією Солнцевою.
Він створив «Землю» (1932) і повіз показувати фільм в Європу, у 1958 році кінокритика назвали “Землю” одним з 12 найкращих фільмів всіх часів і народів.
Зняв фільм «Іван» — найспірніший фільм Довженка (на тему індустріалізації, яку запропонувало йому керівництво «Українафільм»), який відняв у нього більше року життя.
У 1933р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід.
У 1935р. нагороджують орденом Леніна.
У 1943р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив. До останніх днів живе в Москві, працює на «Мосфільмі».
25 листопада 1956р. помер у Москві, де його і поховали. Це був перший знімальний день фільму “Поема про море”.
Твори Довженка:
оповідання «Воля до життя»
кіноповість «Зачарована Десна»
кіноповість «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)
оповідання «Мати»
оповідання «Ніч перед боєм»
кіноповість «Повість полум’яних літ»
Нащадки запорожців (драматична поема)
кіноповість «Україна в огні»
кіноповість «Поема про море»
кіноповість «Антарктида»
кіноповість «Арсенал»
кіноповість «Щорс»
кіноповість «Мічурін»
п’єса «Життя в цвіту»
«Щоденник» (1941-56)
Оповідання «Сон» та інші
Українська література, 11-А клас 30.01.2024р.
Тема. Іван Багряний. Роман «Тигролови». Вольовий характер Григорія Многогрішного
Герої твору «Тигролови»:
Григорій Многогрішний – молодий інженер-авіатор, предком якого є перший український політкаторжник гетьман Дем’ян Многогрішний. Втікає з потяга НКВС, що везе його в Сибір на 25 років каторги. Його девіз: “Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи”
Родина Сірків – етнічні українці, що живуть в Сибіру і заробляють на життя полюванням на тигрів: Сірко – батько, Сірчиха – мати, Григорій (Грицько) Сірко – молодший з двох синів Сірків,Наталка Сірко – дочка Сірків, кохана Григорія Многогрішного.
Заливай – Наталчин пес.
Майор Медвин – майор НКВС, що катував Многогрішного і поклявся розшукати його після втечі, лютий ворог Григорія Многогрішного.
“Тигролови” образи-символи
Образ поїзда-дракона є символом тоталітарної сталінської системи.
Потяг-експрес є символом «забезпеченого» нового життя більшовицької верхівки;
Білена глиняна хата є символом України в тайзі.
Тигр є символом володаря, сили, незламності людського духу.
Домашнє завдання: письмовий план- характеристика до образу Григорія Многогрішного
Українська література, 11 класи 25.01.2024р.
Тема. Іван Багряний. Роман «Тигролови». Проблема свободи й боротьби за своє визволення
Прочитати
Літературний паспорт
1.Автор: Іван Багряний. (Лозов’яга)
2.Рік написання: 1944.
3.Жанр: пригодницький роман.
4.Літературний рід: епос.
5.Тема: Зображення втечі і побудови нового життя поза тоталітарною системою Григорія Многогрішного.
6.Ідея: «Сміливі завжди мають щастя». Сміливість протистояти системі – це можливість побудувати своє життя самостійно.
7.Події твору “Тигролови” відбуваються на Далекому Сході у 30-тих рр. XX ст.
8.За напрямом твір “Тигролови” належить до модернізму.
9.Проблематика твору «Тигролови»:
– Протистояння добра і зла;
– Людина і тоталітарна система:
А) людина як частина тоталітарної системи, її гвинтик;
Б) протистояння людини тоталітарній системі.
– Душевна чистота і бруд;
– Щире кохання тих, хто не може бути разом;
– Життя українців поза межами своєї Батьківщини;
– Двобій життя і смерті;
– Сміливість і чистота винагороджуються свободою.
Сюжет твору “Тигролови”:
Експозиція – опис потяга-дракона, що везе каторжників, засуджених на роки заслання, в Сибір.
Зав’язка – втеча Григорія Многогрішного з потяга, його знайомство з родиною Сірків.
Розвиток дії – життя Многогрішного в родині Сірків. Кохання до Наталки. Полювання на тигрів.
Кульмінація – зустріч і поєдинок Григорія Многогрішного та майора Медвина.
Розв’язка – Григорій разом з Наталкою покидають Сибір і переходять кордон Маньчжурії.
Домашнє завдання. Дочитати пригодницький роман «Тигролови»
Українська література, 11- А клас 23.01.2024р.
Тема. Іван Багряний. Основні віхи життя. Пригодницький роман «Тигролови»
1.Справжнє прізвище Івана Багряного — Лозов’ягін. Це не єдиний його псевдонім. Першу збірку новел "Чорні силуети" (1925) він видав під іменем Полярний — на знак протиставлення власних цінностей ідеям радянського режиму. За рік бере псевдонім Багряний — під впливом творчості улюбленого письменника Миколи Хвильового, де багряний колір символізував революційні настрої. Окрім того, дослідникам відомі псевдоніми Сорок Сорок і Дон Кочерга.
2. Протестні настрої визрівали в Івана Багряного ще з підліткового віку. 1920 року на його очах більшовики закатували його дядька, солдата УНР, і дядькового батька, пасічника-інваліда; ще один дядько згинув на Соловках. 19-річним, з початком літературної діяльності, Іван вийшов з комсомолу, і кожна наступна віха біографії дедалі більше віддаляла його від радянського ладу, аж поки між ними не пролягла нездоланна прірва.
3. За 10 років письменник пережив чотири арешти. У 1932-му йому приписали участь у контрреволюційній організації й заслали у спецпоселення на Далекому Сході. Після спроби втекти отримав ще один термін. А відбувши його, був знову заарештований у 1938-му. Після двох років слідства і тортур Багряного звільнили… через недостатність матеріалів для засудження. Коли ж у 1943 році був призваний на фронт, то його ешелон потрапив під бомбардування, і вцілілого письменника, який повернувся до рідної Охтирки, радянці заарештували вчетверте. І він — ще раз! — утік, за тим разом виїхавши до Західної України.
4. Найвідоміші твори Багряного були написані в еміграції та спиралися на особистий досвід виживання: пригодницький роман "Тигролови" (Львів, 1944) — про українців на засланні; автобіографічний "Сад Гетсиманський" (1950) — за мотивами перебування в харківській катівні. Іван Багряний був першим, хто розповів світові про жорстокість більшовицького режиму, ниці методи каральних органів: Солженіцин написав "Архіпелаг ГУЛАГ" на чверть століття пізніше. Твори Багряного викликали розголос у світі, одразу перевидавалися європейськими мовами.
5. Багряний був не лише письменником, а й літературним діячем: входив до спілки "Плуг", літорганізації МАРС, які опиралися політизації літератури. Разом з колегами — Антоненком- Давидовичем і Підмогильним — мандрував на велосипедах Україною, щоб бачити, чим живуть люди. У Німеччині, куди потрапив після Другої світової війни, став співзасновником МУРу, "Мистецького Українського Руху", що мав на меті розвивати літературу в еміграції.
6. Блискучий публіцист — це теж про Багряного. Найвідоміший його памфлет "Чому я не хочу вертатись до СССР?" (1946) був складений у таборі ді-пі — displasedpersons, або переміщених осіб.
Історія створення роману «Тигролови»
І. Багряний — це людина, яку називають Лицарем духу, а його і мір «Тигролови» — одним із захоплюючих пригодницьких романів н українській літературі.
Твір перекладали німецькою, голландською, англійською мовами. Книга була написана за 14 днів, і на закритому літературному конкурсі 1944 р. у Львові автор здобув першу премію. Це свідчить про популярність за кордоном і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності.
«Тигролови» — це плід болючих спогадів про кількарічне заслання на Далекий Схід.
Домашнє завдання. Прочитати сторінки 159-162 в підручнику
Українська література, 11 клас 16.01.2024р., 18.01.2024р.
Тема. Література письменників- емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів»
Євген Маланюк - феномен, який не має аналогів у світовій літературі ХХстоліття, оскільки безпосередньо пов'язаний із процесами національного становлення і тими катастрофами, що випали на долю української політичної нації. Основу «Празької школи» складали вчорашні учасники визвольних, нещасливих для України, змагань 1917-1921 років, інтерновані в табори, зокрема на землях Польщі. Празька школа - умовна назва українських поетів та прозаїків, які після громадянської війни 1920-х років опинилися за кордоном, переважно в Європі, і тривалий час мали своїм культурно-організаційним центром Прагу.
Євген Маланюк “Напис на книзі віршів” аналіз (паспорт)
Автор: Євген Маланюк.
Дата написання: 4 січня 1925 року.
Збірка – «Земля й залізо»
Лірика: громадянська.
Жанр – ліричний вірш
Тема: Звернення поета до свого читача і показ усіх складнощів написання поезії.
Ідея: Важка доля поета як виразника усіх відчуттів внутрішнього світу та дзеркала усіх подій зовнішнього світу.
Основна думка: Поет творить попри все і будь-якими засобами, бо його мета – поділитись побаченим і відчутим з читачем.
“Уривок з поеми”, Є. Маланюк аналіз (паспорт)
Автор: Євген Маланюк.
Дата написання: 5 червня 1924 року.
Жанр: вірш
Рід літератури – лірика
Лірика – громадянська й філософська.
Епіграф: Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Верхаерен).
Тема: Відчуття ліричного героя себе частинкою свого нескореного славетного народу.
Ідея: утвердити державсність України, єдність народу з історією
Основна думка: Поки кожен пам’ятатиме про славетне минуле, то не згине надія на краще майбутнє.
Напрям – модернізм
Течія – необароко
Провідний мотив твору “Уривок з поеми” – художнє осмислення героїчної і трагічної історії України
У вірші “Уривок з поеми” використано козацьку тематику, тому вважають, що твір є прикладом козацької лірики.
Прочитати сторінки 153- 157, дати відповіді на запитанняя на сторінці 157
Page updated
Google Sites
Report abuse