Укр. мова. 11-Б клас

Українська мова, 11 класи 15.05.2024 р

Тема. Контрольна робота. Тести з теми «Лексикологія і фразеологія української мови»

1. Позначте, які лексичні одиниці створюють контраст у реченні
Безсумнівним є те, що справіку в людині поєднується два начала, дві натури вічно в душі протиборствують: будівник і руйнач.

А антоніми Б багатозначні слова В омоніми Г синоніми

2. Синонімами є всі слова в рядку

А мовчазний, небалакучий, неговіркий, маломовний

Б мовчазний, мовчазність, мовчки, мовчати

В мовчати, говорити, слухати, кричати

Г мовчазний, говіркий, мовчун, маломовний

3. Лексичну помилку допущено в рядку

А передплата на газети Б вітальний адрес В перший дебют Г перелік запитань

4. Запозиченими є всі слова в рядку

А какао, паштет, ментол, рагу, авокадо

Б крига, казка, велетень, айстра, крилатий

В вада, спека, нонсенс, акція, аматор

Г агентство, агент, охоронець, дилетант, перебіг

5. Застарілими є всі слова в рядку

А бортник, писар, ратай, свічадо, ключник

Б бесіда, суфікс, сокіл, блакить, менеджер

В комір, свита, губернія, гімназія, берегиня

Г кохання, лексика, модальність, мармур, мушля

6. Позначте антонім до фразеологізму знайти спільну мову.

А підливати у вогонь олії Б прикусити язика В пороти як з гарячки Г каші не зварити

7. Позначте фразеологізм зі значенням виявлятися найбільшою мірою.

А кадити фіміам Б байдики бити В бути на сьомому небі Г досягти апогею

8. У якому рядку всі слова є термінами?

А.весна, рушник, лахміття, мармелад, абстракціонізм

Б.суцвіття, святиня, мудрість, біоніка, сепсис

В.синтез, антонім, гіпербола, конгломерат, синус

Г.менеджер, політика, троянда, маклер, варення

9.Яка пара не є синонімами?

А.ґречний – чемний Б.вайлуватий – повороткий

В.брунатний – коричневий Г.строкатий - пістрявий

10.Яке речення не має лексичних помилок?

А.Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.

Б. За горизонтом виднілися верби і тополі.

В.Дівчинка хизувалася своєю новою блакитною сукнею.

Г.Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.

11.Омоніми вжито в рядку:

А.пара з чайника, весільна пара Б.носик чайника, носик дитини;

В.ніжка троянди, ніжка крісла Г.урок математики, життєвий урок.

12. Укажіть рядок, у якому усі слова – професіоналізми:
а) афікс, синтаксис, речення, постфікс, підсніжник;
б) температура, дощить, прогноз, громовиця, осяйний;
в) луг, бджілка, мед, пасічник, ультразвуковий;
г) антитіло, ін’єкція, пацієнт, термометр, стерилізатор;

Українська мова, 11 класи 14.03.2024 р

Тема. Контрольна робота.

Есе(10-12 речень) на одну з обраних тем: «Патріотизм та справжні патріоти», «Формування національної самосвідомості», «Україна – це Шевченко»

Українська мова, 11 класи 12.03.2024 р

Тема. Спрощення у групах приголосних

Домашнє завдання. Прочитати параграф 50, виконати вправи 536,538

Українська мова, 11 класи 06.03.2024 р

Тема. Фонетика, графіка, орфографія

Домашнє завдання. Прочитати параграф 49, виконати вправу 519( фонетичний розбір 2 слів: слова, яке має буквосполучення щці(мишці),

та слова, яке має буквосполучення чці(дочці), вибравши по 1 слову із вправи;

вправу 521( виписати слова з явищем дисиміляції)

Українська мова, 11 класи 05.03.2024 р

Тема. Фонетика, графіка, орфографія

Домашнє завдання. Прочитати параграф 49, виконати вправу 519( фонетичний розбір слова боїшся), вправу 522

Українська мова, 11 класи 29.02.2024 р

Тема. Тема 33. Стаття до журналу або шкільного веб-сайту

Домашнє завдання. Прочитати тему 33( сторінки 193- 195), виконати вправу 499 А, використовуючи завдання вправи 490- описати професію копірайтера.

Українська мова, 11 класи 28.02.2024 р

Тема. Тема 32. Інтерв’ю

Домашнє завдання. Прочитати тему 31( сторінки 191- 192), виконати вправу на вибір: вправи 492, 493 495

Українська мова, 11 класи 26.02.2024 р 27.02.2024 р

Тема. Контрольна робота. Переказ «Хата Івана Котляревського»

Домашнє завдання. Написати переказ за складним планом

Українська мова, 11 класи 22.02.2024 р

Тема. Тема 31. Репортаж

Домашнє завдання. Прочитати тему 31( сторінки 189- 190), виконати вправу 490- написати про професію веб - дизайнера(7-10 речень)

Українська мова, 11 класи 21.02.2024 р

Тема. Тема 30. Замітка

Домашнє завдання. Прочитати тему 30( сторінки 187- 189), виконати вправи усно: 485, 486

Письмово- вправа 487(2 завдання): Яке слово ви обрали б словом поточного року? Запишіть слова поточних років: 2020, 2021, 2022, 2023.

Українська мова, 11 класи 20.02.2024 р

Тема. Розділові знаки у простих реченнях

Домашнє завдання. Прочитати параграф 48, виконати вправи 474, 478

11 класи Українська мова 19.02.2024р.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7

1. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком: 0,5 б.

А Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
В Твоя любов як сміх дитячий (Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко

2. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами. 0,5 б.

А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко).
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Черевани-хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, та мовчала небога не сказала й матері (З творів П. Куліша).

3. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними. 0,5 б.

А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін. (З творів М. Хвильового).
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (Б. Сосюра).

4. Визначте речення, в якому пропущений розділовий знак при відокремленій обставині. 0,5 б.

А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Головко).
Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей (О. Уляненко).
В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).
Г Десь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня (М. Коцюбинський).

5. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово. Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський). 0.5б

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

6. Прочитайте речення. 0.5б
Тепла(1) травнева ніч(2) наповнена фіалковим ароматом(3) стояла над землею(4) поблискуючи зорями(5) мліючи у своїй розкоші.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А 1 Б 2 В З Г 4 Д 5

7. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення: 0,5 б.

А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів (І. Цюпа).
Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).
В І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко).
Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом… (Г. Тютюнник).

8. Двокрапку потрібно поставити в БСР реченні (розділові знаки не розставлено): 0,5 б.

А Перемелеться лихо добро буде.
Б Вовка боятися в ліс не ходити.
В Раніше встанеш більше діла зробиш.
Г Сказано горобець велика птиця.
Д Любиш їздити люби й сани возити.

9. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки не розставлено): 0,5 б.

А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
В У товаристві лад усяк тому радіє.
Г Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

10. У якому варіанті НЕПРАВИЛЬНО оформлено цитування?0.5б.

А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).
Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».
В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

11. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая. 0,5 б.

А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.
Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.
В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.
Г Рая у свою чергу спитала про щастя.

12. Укажіть речення, де виділене слово до вставних не належать. 0,5 б.

А Вода за ніч відстоялася, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанацький).
Б І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
В Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Г Мені здається, що жила я завжди… (Леся Українка)

13 Укажіть 2 речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки. 0,5 б.

А Незмірною ласкавістю і тихою журбою віє від сих вільних, кучерявих хмаринок, що пливуть собі кудись поза дім неволі (В. Винниченко).
Б Літня спека й страшна зимова завірюха пригасили життя гір (М. Чабанівський).
В Земля, як і завжди, пахтіла своїм тяжким п’янливим запахом (У. Самчук).
Г Кожен крок нашого піхотинця здається подією вартою літописів (О. Гончар).
Д Сизуватий колос затиснутий з двох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).

14-15. Визначте 2 речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками. (1б)

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи (Б. Сосюра).
Б Вбігла Гафійка сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський).
В А він мандруючи співа, як Наливайко з ляхом бився (Т. Шевченко).
Г А як насупляться брови сердито та під ними хмурий погляд блисне, то аж холодно у душі (Б. Мова).
Д Ад’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість (Г. Тютюнник).

16. Позначте речення, у якому неправильно вжите звертання. 0,5 б.

А Валеріє Григоровичу, зачекайте, будь ласка!

Б Ярославе Петровичу, радий вас бачити!

В Євгеніє Миколаївно, підготуйте доповідь!

Г Юліє Максимівно, допоможіть колезі!

17. Позначте речення, у якому прикладки відокремлюються тире. 0,5 б.

А Бережімо честь народу найкоштовнішу перлину (П. Тичина).

Б У Каневі стародавньому місті постійно стоїть козацький полк (О.Гончар).

В Там жайвір цей небесний верхолаз до сонця тягне співочу волосину

(П.Перебийніс).

Г Прилетів до нас здалека чорногуз або лелека (М.Адаменко).

18. Позначте речення, у якому обставина, виражена одиничним

дієприслівником, не відокремлюється комами. 0,5 б.

А Земля світаючи всміхалась (Є. Гуцало).

Б Гай лежав розпластавшись (О. Гончар).

В І ми жартуючи погнали чужі ягнята до води (Т. Шевченко).

Г Мої думки печальні наче клоуни, що сміючись розмазують сльозу (Л.Костенко)

19. Позначте речення, у якому додаток не відокремлюється комами. 0,5 б.

А За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).

Б А я не знаю нічого ніжного окрім берези (Леся Українка).

В На його подвір’ї замість похилої хатини стояв веселий будинок (Панас

Мирний).

Г Сашко вирішив відповідати замість товариша (В. Нестайко).

20. Позначте речення, яке потребує редагування. 0,5 б.

А Друже Іван, вітаю тебе з днем народження.

Б Хочу побажати Вам, пане міністре, успіхів у цій справі.

В Добродійко Скрипка, ви бували раніше в наших краях?

Г Пане професор, я підготував презентацію.

21. Позначте речення, у якому означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється комами. 0,5 б.

А Проковтнули тишу обважнілі від снігу сосни (Р. Іваничук).

Б Акації стояли в цвіту заквітчані безліччю китиць (І. Нечуй-Левицький).

В На повитих мороком вулицях не припинявся рух (О. Гончар).

Г Освітлене вогнями місто лежало в долині (М.Стельмах).

22. Позначте речення з відокремленою обставиною, що потребує редагування. 0,5 б.

А Хлопець, прочитавши листа, сидів замислений.

Б Відпочиваючи на березі, настав вечір.

В Горобці, перелітаючи з гілки на гілку, голосно цвірінчали.

Г Сонце, скочуючись за обрій, торкнулося вершечків лісу.

23. Позначте речення, у якому виділена обставина є уточнювальною і виділяється комою. 0,5 б.

А Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ у поліські болота (О. Гончар).

Б Тут день у день кипіла робота (І. Нечуй-Левицький).

В Незабаром із обох боків звелися справді круті розмиті береги (Є. Гуцало).

Г Сьогодні в самій гущавині гаю я чув солов’їні трелі (Є. Гуцало).

24.Засобами зв’язку між виділеними реченнями є такий варіант: 0,5 б.

З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі.

А Лексичний повтор Б Займенник В Сполучник

Г Вставне слово

Українська мова, 11 класи 15.02.2024 р

Тема. Розділові знаки у простих реченнях

Домашнє завдання. Прочитати параграф 48, виконати вправу 476

Українська мова, 11 класи 14.02.2024 р

Тема. Розділові знаки у простих реченнях

Домашнє завдання. Прочитати параграф 47, виконати вправу 472

Українська мова, 11 класи 13.02.2024 р

Тема. Розділові знаки у простих реченнях

Домашнє завдання. Прочитати параграф 47, виконати вправи 465,467

Українська мова, 11 класи 08.02.2024 р

Тема. Розділові знаки у простих реченнях

Домашнє завдання. Прочитати параграф 46, сторінки 177 - 178, виконати вправи 454,455

Українська мова, 11 класи 07.02.2024 р

Тема. Тире між підметом та присудком

Домашнє завдання. Прочитати параграф 45, сторінки 175 - 176, виконати вправи 449,450

Українська мова, 11 класи 06.02.2024 р

Тема. Пунктуаційні норми

Домашнє завдання. Прочитати параграф 44, сторінки 172 - 173, виконати вправи 440(1 абзац), вправу 441

Українська мова, 11 класи 05.02.2024 р

Тема. Пунктуаційні норми

Домашнє завдання. Прочитати параграф 44, сторінки 172 - 173, виконати вправу 438

Українська мова, 11 класи 01.02.2024 р

Тема. Пунктуаційні норми

Домашнє завдання. Прочитати параграф 44, сторінки 172 - 173, виконати вправу 436

Пунктуаційні норми – правила вживання розділових знаків.

Порушення – відсутність розділового знака або неправильне місце його розташування. В українській мові вживаються одиничні (крапка, двокрапка, три крапки, кома, крапка з комою, тире, знак питання, знак оклику, знак виноски) та парні (дві коми, два тире, лапки, дужки) розділові знаки (пунктограми). Призначення розділових знаків - полегшити читачеві сприйняття змісту написаного:

крапка ділить текст на речення;

двокрапка відділяє одну частину від другої, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій;

три крапки вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване;

кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення;

крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини;

тире розділяє головні частини речення (якщо вони виражені подібними лексично-граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно-часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках;

знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питанн;

знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук;

парні розділові знаки – дві коми, двоє тире, дужки, лапки – виділяють якийсь відрізок тексту (другорядні члени речення), коли є потреба його відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення, звертання.

Українська мова, 11 класи 31.01.2024 р

Тема. Пунктуаційні норми

Домашнє завдання. Прочитати параграф 44, сторінки 172 - 173, виконати вправу 435

Пунктуаційні норми – правила вживання розділових знаків.

крапка ділить текст на речення;

три крапки вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване;

кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення;

знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питанн;

знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук;

У простому неускладненому реченні може ставитися лише тире.
В усній мові на місці тире робиться вичікувальна пауза, а наступні слова вимовляються підвищеним тоном.

1. Тире може ставитися на місці пропущеного члена речення, найчастіше — присудка, якщо цього вимагає інтонація.

До правди сповнені любов’ю, до кривди — [сповнені] ненавистю вщерть. (В. Сосюра.)

2. Тире можна поставити перед будь-яким членом речення, коли його треба виділити.

Це наша молодість мина. Та наша пам’ять—не минає. (С. Йовенко.)

Розділові знаки між групою підмета і групою присудка

Між групою підмета і групою присудка кома ніколи не ставиться (навіть якщо там чується пауза).
1. Ліси наче світилися наскрізь. (О. Гончар.)
2. Залитий сонцем степ одразу принишк. (О. Гончар.)
3. Чисте морозне повітря немов наливає наснагою все тіло. (О. Донченко.)
4. Ти вся була як щастя птиця з країн казкових, з царства мрій. (В. Сосюра.)
5. А голос у дівчини мов тої скрипки спів. (Леся Українка.)
6. Душа моя переповнена радістю й жалем. (О. Довженко.)

Тире між підметом та іменною частиною іменного складеного присудка на місці пропущеного дієслова-зв’язки у формі теперішнього часу бути (є) ставиться чи не ставиться в таких випадках:

Тире ставимо

Якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменниками в Н. в

Краса любові – то найвища на землі краса (В. Сосюра).

Коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.

Вік прожити – не ниву перейти гомінку (А. Малишко). Лиш боротись – значить жить (І. Франко).

Якщо один головний член речення виражений інфінітивом, а другий – іменником у Н. в.

Стояти над своїм життям – це велика честь (Ю. Яновський). Найвище уміння – почати спочатку життя… (Л. Костенко).

Якщо обидва головні члени речення виражені числівниками

Два на п’ять – десять

Якщо перед присудком стоять частки це, то, ось, значить.

Поезія – це завжди неповторність (Л. Костенко). Червоне – то любов, а чорне – то журба (Д. Павличко).

Тире не ставимо

Якщо іменна частина складеного присудка
виражена займенником, прикметником,
дієприкметником, порядковим числівником

Ніч прекрасна. Море тихе і спокійне.
Небо закрите хмарами. Сірим серпанком заслані поля.
Він наш, а ми твої. У списку я перший.

Якщо підмет виражений займенником !!! Якщо на підмет займенник падає логічний наголос, тире ставимо.

Я син свого часу (О. Довженко). Ти моя молитва, ти моя розпука вікова (В. Симоненко).
Вона – серце народу, його душа, його крила (Л. Костенко).

Якщо перед присудком, що має порівняльне значення, стоять сполучники як, мов, немовби, мовби ніби, наче. Проте тире ставимо лише при логічно наголошеному присудку.

Промені як вії сонячних очей (П. Тичина). Вечірня радість – мов далекі дзвони (М. Рильський). Весна – неначе карусель.

Якщо підмет виражений словами це, то, тире ставимо залежно від логічного наголосу.

Ця дівчина не просто так Маруся. Це – голос наш Це – пісня. Це – душа (Л. Костенко).

Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не.

Серце не камінь. Молодість – буйність, а старість не радість (Нар. тв.).

Якщо присудок стоїть перед підметом.

Воістину прекрасний світ вночі (Є. Плужник).

Якщо присудок виражений іменником чи займенником у непрямих відмінках.

Я від коріння. Я із первовіку (Б. Олійник).

*Примітка. В усіх перерахованих випадках, коли формально тире не ставиться, цей розділовий знак може вживатися для інтонаційного та стилістичного виділення присудка за бажанням автора, в усному мовленні на це вказує відповідна інтонація:
Брат ворога — не брат є козакові. (Ю. Липа.)
Ми — нація, сузір’я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили. (Ю. Липа.)
Молодість, очевидно, — найкраща пора в житті людини.
Враження дитинства — ясновесні! (Д. Білоус.)
Як дівчини серце — весняне сонце. (Народна творчість)
Кожен день — як випускний екзамен. (Є. Гуцало.)

Тире в неповному реченні

Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні.

У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити:

- із попередніх речень або його частин: Шабля ранить тіло, а слово – душу (Нар. тв.) – у другій частині складного речення пропущено слово ранить;

- зі змісту самого неповного речення: Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко) – пропущено слово ростуть.

Коли на місці пропуску у вимові робиться пауза, то на письмі ставиться тире: Дерево міцне корінням, а людина – друзями (Нар. тв.).

РОЗРІЗНЯЙТЕ!

Односкладні речення не можна вважати неповними на тій підставі, що в них немає другого головного члена речення. Підмет чи присудок у них не пропущено, він просто не потрібний.

Українська мова, 11 класи 30.01.2024 р

Тема. Зображувально-виражальні засоби синтаксису

Художні засоби (зображально-виражальні) — сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість (зі словника).

Зображувально-виражальні засоби синтаксису: синтаксичний паралелізм; риторичне питання, звертання; повторювані сполучники.

Домашнє завдання. Прочитати параграф 43, сторінки 160 - 161, виконати вправи 406, 407

Українська мова, 11 класи 29.01.2024 р

Тема. Протокол

РЕКВІЗИТИ ПРОТОКОЛУ: назва виду документа, яку пишуть посередині рядка; 2) порядковий номер; 3) назва зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх характеру (загальні збори, виробнича або розширена нарада); 4) назва установи, підприємства чи організації, де відбулися збори, конференція; 5) дата проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви організації ліворуч. У цьому самому рядку праворуч зазначають місце проведення (назву міста); 6) кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка. За великої кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а у протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо присутніх не більше 10-12 осіб, то вказують усі прізвища; 7) посади, прізвища, ініціали керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії); 8) порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції (питання формулюють у називному відмінку); 9) текст; 10) перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок; 11) підписи керівників зборів, засідання, конференції (голови й секретаря).

Домашнє завдання. Прочитати тему 20, сторінки 134 - 136, виконати вправу на вибір: або 343, або 344

Українська мова, 11 класи 25.01.2024 р

Тема. Виразне читання тексту художнього стилю

Вимоги до виразного читання

1.Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).

2.Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3.Вміння висловити особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

4.Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

5.Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону.

Паузи: а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /); б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //). в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

Тон читання:а) підвищення тону – стрілка вгору (↑); б) зниження тону – стрілка вниз (↓); в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

Домашнє завдання. Виразно прочитати пригодницький роман І. Багряного «Тигролови».

Українська мова, 11 клас 24.01.2024 р

Тема. Оголошення

Підручник- сторінки 132- 133

Оголошення - це інформаційний документ, в якому подається інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб. Мета - інформувати про різні події життя особи: навчання, роботу, обмін чи продаж квартири, різні культурно-громадські та наукові заходи. Оголошення подаються на сторінках газет, журналів та окремих афішах. Залежно від характеру оголошення, в ньому зазначаються організатори певних заходів, час і місце їхнього проведення, умови входу (платні, безплатні).

За змістом оголошення поділяються на два види:

1) оголошення про будь-яку подію;

2) оголошення про потребу в послугах.
Оголошення, в якому інформується про певну подію, має такі реквізити:

— назва виду документа (оголошення),

— текст, що містить дату, місце проведення заходу (події), організатора, зміст події та умови;

— підпис (назва установи чи колегіального органу, прізвище або посада особи, яка дає оголошення) - у разі потреби.

Оголошення про потребу в послугах або можливість їх надання містить такі реквізити:

— назва виду документа (оголошення),

— заголовок,

— текст,

— адреса автора оголошення.

Назва оголошення пишеться посередині рядка великими літерами (14 кегль) і виділяється напівжирним шрифтом. Тексти оголошень можуть бути різними за обсягом.

Домашнє завдання. Прочитати тему 19, сторінки 132 - 133, виконати вправу 338- письмово.

Українська мова, 11 - Б клас 23.01.2024 р

Підручник- сторінки 149- 151

Період – це складне речення ускладненої будови: перша частина являє собою кілька однотипних (однорідних) за функцією речень(члени періоду), друга – заключна, що є простим чи складним реченням, головним щодо першої ускладненої частини. Наприклад: І так, де на всьому лежить печать мовчання, де стримані і скарги, і пісні, де здавлені прокльони і ридання, - //вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка).

Період - це своєрідна організація складних, а інколи простих, переважно ускладнених речень: Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; коли загублена дорога, а на устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні,-//тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський);

За будовою період – це найчастіше багатокомпонентне складнопідрядне речення, що складається з головної і кількох однорідних підрядних частин, які містяться у першій частині періоду. Щоб там не було, які б не були зараз чи в майбутньому труднощі, яким би несподіваним і підступним не був ворожий удар, ніколи ворогу не перемогти нас, ніколи! (О. Довженко) – (Щоб...),(які...), (яким...), [ ];

Періодом може бути і багатокомпонентне складносурядне речення, ускладнене однорідними членами. Наприклад: / там, де на всьому лежить печать мовчання, де стримані і скарги, і пісні, де здавлені прокльони і ридання, — вість людям подають кайдани голосні (Леся Українка).

Домашнє завдання. Прочитати параграф 38, сторінки 149 - 151, виконати вправу на вибір: або 379, або 380

Українська мова, 11 - Б клас 22.01.2024 р

Тема 23. Художній стиль, призначення

Художній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.

Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які, своєю чергою, розподіляються на відповідні жанри.

Особливістю стилю художніх творів є емоційна виразність. Художня мова - це образно-експресивна мова.

Експресія (виразність) досягається широким використанням епітетів, метафор, алегорій, порівнянь, гіпербол, архаїзмів, тобто вживанням слів, які мають не тільки семантичне (смислове) значення, але й несуть емоційне забарвлення, а також застосуванням особливої ритміки мови (її інтонаційного строю) та інших засобів. У художній мові слова отримують образне значення та естетичне звучання, якого немає в інших видах мови. [1]

Домашнє завдання. Прочитати тему 26, сторінки 162 - 164, виконати вправу 411(усно)

Українська мова, 11 - Б клас 18.01.2023 р

Тема 16. Діловий та офіційний листи

Мета ділового листування — поінформувати, пояснити, впевнити або спонукати до дії.

Запам”ятай! Найпоширенішою формою обміну інформацією між організаціями, установами, фірмами є офіційні (ділові, службові) листи. У практиці ділового спілкування поширені такі їх види: інформаційні, рекламні, листи-запрошення, супровідні, листи-повідомлення, листи-підтвердження, листи-нагадування, гарантійні, ініціативі, листи-відповіді, листи-прохання.

Реквізити службового листа такі:

дата (день підписання ділового папера, зазначається у відповідній графі бланка), індекс, посилання на індекс і дату вхідного ділового папера (у листах-відповідях), посада та прізвище адресата і його адреса, заголовок до тексту (якщо обсяг тексту невеликий, заголовка може й не бути), текст, позначка про наявність додатка (якщо є), підпис, відбиток печатки (у разі потреби), прізвище виконавця та номер його телефону, позначка про виконання зазначеного в документі й направлення документа до справи (оформляють від руки після виконання), позначка про перенесення даних на машинний носій. Якщо службовий лист надсилають за межі України, доцільно підготувати його на двомовному бланку.

Традиційно текст листа складається двох частин: вступної та основної.

У вступній частині зазначають факти, обставини, події, що спричинили написання листа, або посилаються на певні нормативні чи інструктивні матеріали. В основній частині тексту листа викладають його суть у формі пропозиції, зауваження, відмови, гарантії, висновків тощо

Прочитати тему16, сторінки 127- 129, виконати вправу 328

Українська мова, 11 класи 17.01.2023 р

Тема. Синтаксис і стилістика тексту

Складне синтаксичне ціле – це група речень, об’єднаних граматичним і змістовим зв’язком, що виражають думку вільніше, розгорнутіше й повніше порівняно з реченням. У складному синтаксичному цілому речення не рівноцінні: одне з них виражає найважливішу інформацію, а інші – уточнюють, поглиблюють, конкретизують її. Складне синтаксичне ціле найчастіше збігається з абзацом, хоч може складатися і з кількох абзаців.

Структурні типи: з паралельним та ланцюговим зв’язком

Текстові характерні такі ознаки:· зв’язність,· цілісність,· авторська мета,· інформативність,· ситуативність (зв’язність з контекстом),· наявність смислових частин та єдність їх,

Прочитати параграф 41, виконати вправу 398

Українська мова, 11 класи 16.01.2023 р

Тема .Синоніміка і стилістичні способи передачі прямої мови в тексті

Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині і після неї: «Розкажіть, будь ласка, мені про вашу Героїню»,— попросив скульптор, закладаючи ногу на ногу(О. Гончар); Діти кажуть: «Ми Вітчизну нашу любимо святу!» (П. Тичина); «Та ви смієтесь? — вигукнув лейтенант.— Не бачите, яка це в мене радість?» (П. Загребельний).

Пряма мову і слова автора вимовляють з різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Він посміхнувся з поблажливою зверхністю(слова автора): «Життя, воно навчить... Навчить калачі з маком їсти» (О. Гончар)

Чуже мовлення, введене автором розповіді в текст у формі з’ясувальної підрядної частини складнопідрядного речення, називається непрямою мовою.

Окремі форми передачі прямої мови- діалог, полілог. Цитата- дослівно переданий на письмі уривок із якогось твору.

Прочитати параграф 40, виконати 389, 391

Page updated

Google Sites

Report abuse