9-A клас
9-б клас
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Проведення вікторини знавців давньої літератури
• Матеріал для рукописних книг. (Пергамент)
• Мова написання Євангелія, Псалтиря, «Часослова». (Церковнослов’янська, староболгарська)
• Вартість п’ятдесяти аркушів у давні часи. (Двоє коней)
• Два кольори, якими писався текст книг. (Чорний і червоний)
• Щоб привернути увагу читача до початку розділу книги, на сторінці компонувалися... (Заставки)
• Азбуки, які були у слов’ян. (Глаголиця і кирилиця)
• Назва збірки афоризмів, що належала до світської перекладної літератури. («Бджола»)
• Закінчіть біблійний афоризм: «Не копай яму іншому, бо... (Сам в неї попадеш)
• Науково-популярний твір Іоанна Екзарха. («Шестиднев»)
• Зазначте основні жанри давньоруської літератури. (Літописи, житія, сказання, поеми, хождіння, поувчання...)
• Функції ініціалів у книзі. (Декоративна і символічна)
• Що було оправою для книг? (Дошки)
• Під час правління якого князя виникла школа «ученія книжного». (Володимир)
• Мови перекладу церковних, наукових та художніх творів. (Грецька, латинська)
• Час, коли з’явився папір. (Друга половина ХІV ст.)
• Назва початкової букви кожного розділу в книзі. (Ініціал)
• Декоративний елемент, що використовувався в оформленні староруської школи. (В’язь)
• Важлива частина художнього оформлення рукописної книги. (Мініатюри)
• Перша ілюстрована книга Київської Русі. («Остромирове Євангеліє»)
• Твір ХІ ст., написаний кирилицею. («Повість минулих літ»)
• Збірник оповідей про рослини, тварин, каміння. («Фізіолог»)
• Пергамент — спеціально вичинена шкіра.... (Ягнят, телят, козенят)
• У вигляді чого вимальовується початкова буква кожного розділу в книзі? (Птахів, звірів, будинків тощо)
• За допомогою чого можна було зробити книжну сторінку красивою, ритмічно насиченою? (Устава і напівустава)
.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Біблія — це книга, яка відповідає на запитання дитини і сміється над мудрістю мудреців. Професор Беттекс
1. Вступне слово вчителя
Сьогодні ми продовжуємо подорожувати сторінками Біблії, знайомлячись з її легендами. Кожна з них містить ґрунт для засвоєння моральних повчань, духовних цінностей, є справжньою скарбницею.
Минуло більше двох тисячоліть з часу написання перших рядків Книги Книг. Але нічого нового немає під Сонцем. Від гріхопадіння Адама і Єви вся історія зводиться до противоборства Добра і Зла. Проте цей шлях позначений складними і болючими процесами самопізнання і морального вдосконалення людства. Біблія не лише відтворює, а й намагається спрямувати цей шлях.
3. Ідейно-художній аналіз програмових легенд
«Про Вавилонську вежу» - підручник, стор. 56-57
Виразне читання твору з відповідним коментарем.
Історична основа легенди.
Події, що змальовуються в легенді про зведення Вавилонської вежі, відбуваються «після потопу» й відносяться до «початку людської історії». У межах однієї біблійної оповіді органічно об’єдналися два мотиви: 1) побудова міста Вавилона і змішання мов;2) зведення вежі й розпорошення людей. Археологічні розкопки підтверджують, що в цій оповіді відбилося будівництво у Вавилоні зіккуратів — величезних будівель ритуально-храмового призначення. Легенда могла виникнути не пізніше ІІ тис. до н. е., причому не в осілого, а в кочового народу, суспільна свідомість якого осідлий спосіб життя сприймала як певне відхилення від норми, а у фактах зведення величезних ритуальних споруд вбачала вияви «гордині» та «зухвальства», гідні страшної божої кари.
Місто Вавилон знаходилось у північній частині Дворіччя (Месопатамії) на березі ріки Євфрат. Вавилонські руїни можна побачити недалеко від сучасного міста Вілли (Ірак). Перші згадки про Вавилон датуються ІІІ тис. до н. е. На початку ІІ ст. до н. е. місто остаточно зійшло з історичної арени.
Тема: розповідь про спорудження людьми Вавилонської вежі та перешкоду, яку вчинив Ягве щодо будівництва.
. Ідея: уславлення миру, праці, взаєморозуміння між людьми на землі; засудження заздрості (Ягве).
. Основна думка: спільна мова серед людей сприяє їх дружбі, злагодженій праці. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Які часи відтворено в легенді? («...В ті часи всі люди говорили однією мовою й усі розуміли один одного»)
• Для чого люди вирішили збудувати вежу? («...Залишити пам’ять по собі на віки віків»)
• Яка була організована робота щодо будівництва? («...Й закипіла робота! Одні місять глину, інші ліплять з неї цеглу, треті цю цеглу в печах обпалюють, четверті возять її на гору. А на горі вже люди стоять, приймають цеглу — складають з неї вежу»)
• Про що свідчить виконання пісень під час роботи людей?
• У зв’язку з чим навколо вежі виникло місто із деревами? («Та й для себе довелося хати звести, аби було де перепочити після роботи, а коло хат насадити кущів і дерев, щоб було птахам де співати»)
• Застосовуючи текст твору, опишіть красуню-вежу, зробіть уявний словесний її малюнок. («А на горі з кожним днем, усе вище й вище, здіймалося виступами красуня-вежа: знизу широка, вгору все вужча й вужча. І кожен виступ цієї вежі фарбували в іншій колір: чорний, жовтий, червоний, зелений, білий, жовтогарячий. Верх задумали зробити синім — хай буде, як небо, а покрівлю — золотою: хай сяє, мов сонце!»)
• Чим будівництво вежі не сподобалося Ягве? Чи, може, це небажання Бога порівнятися з людьми? Відповідь вмотивуйте. («Не хотів він, щоб дісталися люди до неба»)
• Що сприяло швидкій відбудові вежі? («Це тому їм вдалося свою вежу звести... що в них спільна мова, й усяка людина розуміє іншу. Ось вони й домовились!»)
• Яким чином Ягве призупинив будівництво красуні Вавилону? («І наслав Ягве на землю велику бурю. Доки буря лютувала, вітер порозносив усі слова, що їх люди звикли говорити одне одному»)
• Для чого в легенді використаний фразеологізм «мов у воду опущені»? Кого він стосується?
• Що сприяло виникненню різних народностей? («І почали люди збиратися купками: хто з ким говорить однаково, той з тим і намагається триматися. Так замість одного народу стало багато різних народів»)
• Чому вежа почала поступово руйнуватися? («І розійшлися люди по різних кінцях землі, кожен у свій бік — будувати свої міста. А вежа почала мало-помалу розвалюватися»)
• Яке значення мала вежа для різних народів? («Втім, говорять, що й досі в кожнім місті можна знайти уламки цеглин від Вавилонської вежі. Тому що багато хто брав їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі був мир, і люди розуміли одне одного)
4. «Про Мойсея».
Виразне читання твору – підручник, стор.58-59
. Тема: розповідь про народження, виховання і змужнінняь Мойсея, який прагнув захистити свій народ від приниження і рабства, відродити його культуру і релігію.
Ідея: возвеличення вільного і щасливого життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями.
Основна думка: честь, справедливість, відсутність приниження однієї нації іншою, повага, щирість, доброта — ось основні заповіді Бога.
. Історія та ідейний зміст легенди.
Мойсей — великий визволитель і законодавець єврейського народу, що жив у ХІІІ–ХІІ ст. до н. е. за часів царювання Рамзеса ІІ. Своє ім’я (по-єврейськи — моше) він одержав від єгипетської принцеси, що врятувала його, воно означає «врятований з води». Ім’я це відповідає біблійному оповіданню, у якому говориться про те, що дитина, яка народилася в Авраама Йохаведи, була захована матір’ю (за наказом фараона всі єврейські діти чоловічої статі топилися в Нілу), а потім був покладена в смолений кошик, а той — опущений в очерети річки. Тут його знайшла дочка фараона, що прийшла купатися. Вона взяла дитину до себе і виховала її, як свою власну. Мойсей одержав блискуче виховання, він був посвячений «у всю мудрість єгипетську», тобто в усі таїнства релігійного і політичного світогляду Єгипту. Будучи жерцем Озириса і займаючи посаду священного переписувача, Мойсей був посланий фараоном у долину Гесем для перевірки робіт, що там велися, з будівництва фортець. Єврейський народ, що жив у ті часи в долині Гесем, був данником Єгипту і піддавався рабському приниженню на важких роботах. Ненависть єгиптян до євреїв збільшувалася непокірливою вдачею цього кочового народу, за-
переченням єгипетських богів і поклонінням своєму єдиному богові. Одного разу він побачив, як єгипетський воїн б’є мирного єврея. Обурення Мойсея було настільке велике, що, захищаючи одноплемінника, він убив ворога. Після цієї події йому довелося бігти за межі царства фараона. Єдиним місцем, придатним для укриття, була Синайська пустеля. Там Мойсей міг зустріти лише голі камені і рідких кочівників-бедуїнів. Мандруючи Синайською пустелею, Мойсей забрів далеко в гори і опинився в невідомому древньому святилищі. Тут з ним і відбулося те перетворення, що вплинуло на весь хід історії єврейського народу. Мойсей побачив кущ тернику, що горів, але не згоряв, а з надр куща йому був голос Господа Бога. І сказав Яхве Мойсеєві, що він повинен вивести євреїв з рабства єгипетського і привести сюди, до святої гори на Синай. І обіцяв Яхве дати синам Ізраїлевим, які шанують Бога своїх батьків, багату землю. Мойсей, пройнявшись одкровенням, яке він одержав близько 1230 р. до н. е., з’явився серед ізраїльських рабів у Єгипті. Він відчув на собі печатку Божого пророка й обов’язок урятувати свій народ. Великою була праця Мойсея, оскільки зустрівся він зі страхом і тупістю, лінню і відсталістю. Необхідно було відродити у своїх одноплемінниках колишню релігійність. Мойсей прийшов зі звісткою, що Бог Авраама, Ісаака й Іакова знову призиває свій народ і обіцяє дати йому у володіння родючі землі Ханаану. Психологія людини улаштована таким чином, що навіть найважче, нестерпне, але передбачуване сьогодення сприймається краще, ніж благополучне, але невідоме майбутнє. Мойсеєві необхідно було зрушити з насидженого місця цілий народ, розбудити в ньому гордість і енергію, згуртувати його під єдиною вірою. Обстановка в самому Єгипті сприяла ви- конанню задуманого. В ті роки Єгипет відновлював колишню могутність. Армія фараона знову завойовувала чужі землі, а в долині Нілу вибухнула епідемія.
Вихід з-під ярма рабства було зроблено в день весняного свята. Наспіх виконавши необхідний обряд, єврейський народ вирушив на схід. Як говориться у Біблії, їх було всього 70 чоловік, але імовірніше — 70 родин, тобто більше тисячі чоловік, оскільки кожна родина могла нараховувати до тридцяти чоловік.
. «Круглий стіл». Обговорення ідейного змісту легенди за питаннями.
• Кого і за яких обставин було знайдено на узбережжі річки?
• Що відомо про поселення Йосифа в Єгипті? Як до нього ставився народ?
• Яким чином єгипетський цар переслідував євреїв?
• З приводу чого мати вимушена була приховувати сина, коли дитина трохи підросла? Що вона для цього вирішила?
• За яких обставин царівна побачила немовля біля річки? Як вона зреагувала на знахідку?
• Що наказала господиня зробити жінці, коли її дитя підросте? У зв’язку з чим жінка виявила свою вдячність Богу?
• Як Мойсей виховувався і навчався у царя?
• З чим не міг примиритися юнак?
• Що спонукало Мойсея залишити царській двір? Де він знайшов притулок?
• Яка подія здивувала хлопця, коли він випасав худобу?
• З якою промовою звернувся Бог до Мойсея? Чому завдання, надане Богом, виявилося непосильним для юнака?
• Через що цар вимушений був погодитися відпустити євреїв з країни?
• Стисло опишіть, яким ви уявляєте Єгипет як державу.
• Згадайте легенду «Неопалима купина». Для чого у творі використано незвичайне явище: кущ палає вогнем і не згоряє? Чи є це символічною ознакою?
5. Закріплення-тестове опитування (усне)
«Про Вавилонську вежу»
1. Події у творі відбувалися:
а) перед Всесвітнім потопом;
б) наприкінці минулого століття;
в) коли всі люди говорили однією мовою;
г) незабаром після створення світу.
2. Матеріал, з якого люди будували вежу:
а) вапняк; б) мармур; в) каміння; г) глина.
3. Поруч із вежею поселенці звели:
а) храми; б) власні хати; в) бібліотеки; г) школи.
4. Вавилон знаходився на території сучасного:
а) Ірану; б) Іраку; в) Ізраїлю; г) Афганістану.
5. У який колір було пофарбовано верх вежі:
а) синім; б) червоним; в) жовтим; г) жовтогарячим.
6. Золота покрівля споруди нагадувала:
а) сяяння сонця; б) купол храму; в) сховище скарбів; г) царську корону.
7. Як зреагував Ягве на будівництво людьми вежі?
а) Виявив байдужість;
б) зацікавився цією спорудою;
в) намагався їм допомогти у цій нелегкій справі;
г) не сподобався йому їх намір.
8. Фразеологізм, який використано у творі:
а) «як риба об лід»; б) «накрити мокрим рядном»;
в) «кури не клюють»; г) «мов у воду опущений».
9. Що сталося з вежею після припинення її будівництва?
а) У ній оселився Ягве;
б) почала мало-помалу руйнуватися;
в) люди охороняли її від занепаду;
г) вона стала пам’яткою культури давніх часів.
«Про Мойсея»
1. Події в легенді відбуваються в:
а) Єгипті; б) Греції; в) Азії; г) Ізраїлі.
2. Мойсей (по-єврейськи — моше), одержав ім’я від:
а) Бога; б) Царя; в) знаменитого вченого; г) принцеси. 3. Намагаючись зберегти життя немовляти-Мойсея, мати вирішила сховати його:
а) в укріпленні гір; б) під корінням старого дуба;
в) в кошику біля річки; г) у гущавинах лісу.
4. З яким проханням звернулася царівна до матері немовляти, коли побачила його? Щоб жінка виростила дитину і її:
а) привела до царського двору;
б) навчила плести кошики;
в) віддала навчатися до духовної семінарії;
г) відвезла до Греції.
5. Через що Мойсей вимушений був залишити царський дворець? Бо:
а) вирішив вирушити у далеку мандрівку;
б) прагнув вільного життя;
в) вбив єгиптянина, захищаючи приниженого єврея;
г) царівна наказала його довічно ув’язнити.
6. Чим займався Мойсей, оселившись у священика Медиамського Йосифа?
а) Шив одяг; б) випасав худобу; в) обробляв городину;
г) доглядав сад.
7. Яку дивну подію побачив герой, перебуваючи неподалік від гори Хориви?
а) Сяючий пісок; б) палаючий кущ; в) падіння зірки;
г) невідомі птахи гніздилися високо на скелі над морем.
8. Що наказав зробити Бог Мойсею?
а) Допомогти йому вибудувати вежу для свого народу;
б) засіяти поле добірним зерном;
в) вивести євреїв з країни, де вони були рабами;
г) сприяти розвитку освіти і культури єврейського народу.
9. Янгол, за велінням Божим, аби допомогти євреям:
а) сприяв загибелі старших дітей гнобителів;
б) наслав хворобу на царське військо;
в) звернувся по допомогу до Мойсея;
г) з’явився до царя з проханням відпустити євреїв.
.
ХІД УРОКУ
І.Слово вчителя.
У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.
Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність
обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.
Діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (З посібника).
ІІ.Запитання до учнів класу:
1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов.
2. Поміркувати, яка між ними різниця. Що спільного?
3. У які мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше?
4. Яку розмову вести легше: офіційну чи неофіційну? Чому?
ІV. Виконання системи творчих вправ
Складання діалогу за запропонованим висловлюванням
ІІІ. Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке значення для вас мають побажання?
Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в лиху годину сказати, а в добру — промовчати». Бо переконані, що слово має дивовижну енергетичну силу. Все сказане неминуче повертається
до людини — добром чи злом. З цього приводу Г. Маковій говорить: «Що від себе подасть, то до неї й повертатися буде через усе життя».
Мабуть, не випадково наші пращурі намагалися словом побажання привернути до людини добро, щастя, здоров’я, ласку й прихильність Божу. Ось тому з перших днів і впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого.
Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки казали: «Хай Господь годує і добру долю готує, батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен зігріватися словом (За С. Богдан).
· Скласти діалог, використовуючи основні положення поданного висловлювання.
Колективна робота з пам’яткою
· Розглянути пам’ятку «Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог спілкування». Запам’ятати особливості побудови діалогів.
ПАМ’ЯТКА
«Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову)
і дотримуватися вимог спілкування»
1. Дотримуватися теми й мети спілкування.
2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.
3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.
4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо це офіційна розмова).
5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.
6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови).
8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.
Створення діалогічних текстів на визначену тему
(письмово-1 діалог, 12-14 реплік)
· Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг — цікаво і корисно», «Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля газетного кіоску».
· Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести своє твердження, назвавши ознаки цього виду діалогу. Скористатися опрацьованою пам’яткою.